40/355-10 Про визнання права власності на самовільно реконструйовану нежитлову будівлю - 06.07.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області ( вх. № 1928 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 28.01.11 року у справі

за позовом Приватне підприємство "Львів-Пласт", м. Львів-Винники

до Харківська міська рада м. Харків,

третя особа КП "Бюро технічної інвентаризації", м. Харків

про визнання права власності

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.01.2011 року (суддя Хотенець П.В.) позов задоволено. Визнано право власності на самовільно реконструйовану нежитлову будівлю, літ. "А-2" загальною площею 2648,4 кв.м., в тому числі самовільно побудовані приміщення першого поверху № 35, загальною площею 74,1 кв.м., частину приміщення підвалу № 1 загальною площею 2,7 кв.м. що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Соколова, буд. 13 за Приватним підприємством "ЛЬВІВ-ПЛАСТ".

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить це рішення скасувати, та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представники заявника, відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Представник позивача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем - Приватним підприємством "ЛЬВІВ-ПЛАСТ" за договором купівлі-продажу, посвідченому18 вересня 2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Десятніченко І.В., зареєстрованому в реєстрі за № 3162 було придбано у власність нежитлові приміщення підвалу № 1-6; першого поверху № 1-31; другого поверху № 1-33 в нежитловій будівлі, літ. "А-2", загальною площею 2623,0 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Соколова, буд. 13. Продаж було здійснено за 1 212 000,00 грн.

В подальшому з метою поліпшення умов експлуатації зазначених приміщень позивачем було здійснено реконструкцію зазначених нежитлових приміщень за адресою: м. Харків. вул. Соколова, буд. 13.

Крім того, власником була зроблена прибудова до зазначених нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Соколова, буд. 13.

В результаті проведення реконструкції відбулися внутрішні та зовнішні зміни приміщень, що перебувають у власності Приватного підприємства "ЛЬВІВ-ПЛАСТ".

В результаті проведення зазначеної реконструкції приміщень не були порушені чиї б то законні права та інтереси, скарг, пов'язаних із проведенням даної реконструкції, не надходило. Новостворені об'єкти відповідають вимогам законодавства та не спричиняють шкоди правам, свободам і честі громадян, інтересам суспільства, не погіршують екологічну ситуацію та природні якості землі.

Реконструкція та прибудова за адресою: м. Харків, вул. Соколова, буд. 13 проводилась за власні кошти позивача та відповідає санітарним і будівельно-технічнйм нормам.

Матеріали справи свідчать про те, що після проведення інвентаризації загальна площа нежитлової будівлі літ. "А-2", що розташована за адресою: м. Харків, вул. Соколова, буд. 13 складає 2648,4 кв.м., в тому числі загальна площа самовільно побудованих приміщень першого поверху № 35, складає 74,1 кв.м. та загальна площа частини приміщення підвалу № 1 складає 2,7 кв.м.

Згідно статті 317 Цивільного кодексу України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Цією ж статтею передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області безпідставно в обгрунтування своїх заперечень в апеляційній скарзі посилається на те, що місцевим господарським судом не було прийнято до уваги положення ч. 2 статті 331 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна) та прийняття його в експлуатацію.

Стаття 331 Цивільного кодексу України визначає загальні підстави та порядок набуття права власності на нове майно, яке створене з додержанням вимог закону та інших правових актів, однак не регулює правовий режим самочинного будівництва.

Водночас, поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені статтею 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні правовідносин, які стосуються предмету даного спору, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової нерухомої речі (самочинному будівництві) були порушені.

Також інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області безпідставно посилається в апеляційній скарзі на те, що місцевим господарським судом було прийнято оскаржуване рішення про її права і обов"язки, тоді як вона не була залучена до участі у справі.

Згідно з Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 18.10.2006 року (1434-2006-п) державна архітектурно-будівельна інспекція є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міненергобуду і йому підпорядковується; її основними завданнями є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері архітектури та будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до п. 5 цього Положення (1434-2006-п) державна архітектурно-будівельна інспекція має право здійснювати захист своїх прав та законних інтересів, звертатися до суду у разі виявлення правопорушень у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Зважаючи на наведене, даний спір не стосується прав та обов"язків інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області як уповноваженого органу з контролю з прийняття в експлуатацію об"єкту нерухомості у правовідносинах щодо набуття права власності на самочинно збудоване майно, а стосується прав та обов"язків позивача, як особи, що здійснила таке будівництва та відповідача як власника земельної ділянки на якій розташоване спірне майно.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 28.01.2011 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України