Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.05.2011р. у задоволенні заяви віл 16.02.10р. № 808/10-09 кредитора Державної податкової інспекції у Слов’яносербському районі Луганської області, смт. Слов’яносербськ з грошовими вимогами 2680010грн.35коп. заборгованості до боржника –відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що кредитор, ДПІ у Слов’яносербському районі Луганської області, смт. Слов’яносербськ, не виконав приписи ухвали суду від 05.04.11р. № 21/106б –не надав суду належних доказів своєчасного надіслання заяви від 16.02.10р. № 808/10-09 до господарського суду Луганської області. Крім того, як про це встановлено судом першої інстанції в оскарженій ухвалі, зі змісту вступної частини поданої заяви кредитора до суду не вбачається того, що означена заява була надіслана боржнику та розпоряднику майна, а від так, суд дійшов висновку про відсутність доказів надіслання розпоряднику майна копії такої заяви з додатком.

Державна податкова інспекція у Слов’яносербському районі Луганської області, смт. Слов’яносербськ, не погоджуючись з ухвалою господарського суду звернулася з апеляційною скаргою про її скасування, так як вважає, що дану ухвалу прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що 16.02.10р. ДПІ було направлено заяву № 808/10-09 від 16.02.10р. про визнання кредитором у справі про банкрутство № 21/106б на адресу господарського суду Луганської області та боржнику простим листом через відділення Укрпошти. 17.02.10р. на адресу розпорядника майна було направлено заяву від 16.02.10р. № 808/10-09. Крім того, скаржник звертає увагу суду на те, що розпорядником майна вимоги ДПІ були частково включені до реєстру кредиторів . При цьому, зауважує на тому, що у засіданні суду ні представник боржника, ні розпорядник майна не заперечували проти отримання ними екземплярів даної заяви.

Боржник, Товариство з обмеженою відповідальністю "Родаківський трубний завод"с.Родакове, у відзиві на апеляційну скаргу та керівник боржника в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Родаківський трубний завод"с.Родакове Лобода В.О. у відзиві на апеляційну скаргу проти вимог та доводів апелянта заперечує, вважає доводи скаржника безпідставними, ухвалу суду –законною.

Кредитор, Публічне акціонерне товариство "Ересте-Банк", у відзиві № 6.2.0.11.0/375 від 01.07.11р. та представник кредитора в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечує, вважає що обґрунтованість відхилення грошових вимог ДПІ підтверджена фактичними обставинами та матеріалами справи.

В нинішнє судове засідання представник скаржника, Державної податковаої інспекції у Слов’яносербському районі Луганської області, смт. Слов’яносербськ не з’явився . Поважних причин нез’явлення суду не повідомлено . Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Зважаючи на вищенаведене, достатність наданих сторонами доказів та керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення повноважних представників сторін, що були присутні в судовому засіданні, судова колегія встановила.

В провадженні господарського суду Луганської області знаходиться справа № 21/106б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Родаківський трубний завод"смт.Родакове Луганської області.

По справі введена процедура розпорядження майном боржника за ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", стадія розгляду заяв конкурсних кредиторів зі спірними грошовими вимогами до боржника в порядку ст.14 Закону.

У відповідності до приписів ухвали суду від 06.01.10р. № 21/106б ініціюючий кредитор –Публічне акціонерне товариство "Ерсте Банк"м.Київ, здійснив публікацію газетного оголошення по даній справі в офіційному органі- газеті Верховної ради України –"Голос України"від 23.01.10р. №11(4761).

Державна податкова інспекція у Слов’яносербському районі Луганської області, смт. Слов’яносербськ, звернулася до господарського суду з заявою від 16.02.10р. за № 808/10-09 (вхідний по канцелярії суду від 01.04.2010 № 90) з грошовими вимогами у розмірі 2680810грн.35коп. заборгованості по податках і зборах боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Родаківський трубний завод", смт. Родакове Слов’яносербського району Луганської області, з підстав ст. 14 Закону.

В обґрунтування своїх грошових вимог у розмірі 2680810грн.35коп. кредитор посилається на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02.06.09р. у справі № 2а-22733/09/1270 якою були задоволені вимоги ДПІ у сумі 2312959грн.91коп., яке набрало законної сили.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.04.10р. у справі № 21/106б заяву Державної податкової інспекції у Слов’яносербському районі Луганської області, смт. Слов’яносербськ було повернуто без розгляду на підставі ч. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до заяви не додано доказів надіслання її копій боржнику та розпоряднику майна.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.09.10р. у справі № 21/106б касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Слов’яносербському районі Луганської області, смт. Слов’яносербськ –задоволено. Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 06.07.10р. та ухвалу господарського суду Луганської області від 01.04.10р. по справі № 21/106б - скасовано. Справу передано до господарського суду Луганської області для розгляду кредиторських вимог Державної податкової інспекції у Слов’яносербському районі Луганської області, смт. Слов’яносербськ.

Скасовуючи означені процесуальні документи судів першої та апеляційної інстанцій, Вищий господарський суд України вказав на те, що при розгляді кредиторських вимог у попередньому засіданні господарський суд може в залежності від наявності чи відсутності доказів, що підтверджують заборгованість боржника, лише визнати або відхилити грошові вимоги .

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.05.2011р. у задоволенні заяви віл 16.02.10р. № 808/10-09 кредитора Державної податкової інспекції у Слов’яносербському районі Луганської області, смт. Слов’яносербськ з грошовими вимогами 2680010грн.35коп. заборгованості до боржника –відмовлено.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін, що були присутні в засіданні суду, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, та невідповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства та обставинам справи з таких підстав.

Згідно зі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом (1798-12) , з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, зокрема із заробітної плати, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Статтею 1 Закону визначено такі категорії кредиторів:

- конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

- поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

- кредитори за вимогами про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди. До цієї категорії кредиторів віднесено тих, чиї вимоги до боржника виникли як до, так і після порушення провадження у справі про банкрутство.

- кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника.

За приписами ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Як підтверджено матеріалами справи, ініціюючий кредитор здійснив публікацію оголошення в газеті "Голос України"від 23.01.10р. №11(4761).

А відтак, граничний строк подачі документів, позначених у ч. 1 ст. 14 означеного Закону, закінчився 22.02.10р.

Приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що кредитор, ДПІ у Слов’яносербському районі Луганської області, смт. Слов’яносербськ, не виконав приписи ухвали суду від 05.04.11р. № 21/106б –не надав суду належних доказів своєчасного надіслання заяви від 16.02.10р. № 808/10-09 до господарського суду Луганської області. Крім того, як про це встановлено судом першої інстанції в оскарженій ухвалі, зі змісту вступної частини поданої заяви кредитора до суду не вбачається того, що означена заява була надіслана боржнику та розпоряднику майна, а від так, суд дійшов висновку про відсутність доказів надіслання розпоряднику майна копії такої заяви з додатком.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції з оглядом на наступне.

По-перше, матеріали справи ( т.6 а.с. 4,5) містять в собі опис вкладення до листа адресованого Господарському суду Луганської області з відміткою поштового відправлення 16.02.10р. ( в оригіналі) та конверт (оригінал) з вказанням адресату : Канцелярія господарського суду Луганської області пл. Героїв ВВВ, 3а, м. Луганськ, 91055 . На даному конверті також містяться відмітки поштового відправлення датовані 16.02.10р. Тобто, матеріали справи як на момент здійснення апеляційного провадження, так і на момент прийняття оскарженої ухвали містили в собі фактичні докази своєчасного направлення Державною податковою інспекцією у Слов’яносербському районі Луганської області, смт. Слов’яносербськ заяви про визнання грошових вимог.

Таким чином, не зрозумілі вимоги суду першої інстанції щодо надання заявником-кредитором суду належних доказів своєчасного надіслання заяви від 16.02.10р. № 808/10-09 до господарського суду Луганської області .

По-друге, судом за ухвалою від 05.04.11р. у справі № 21/106б не було витребувано у кредитора доказів надіслання копії заяви з грошовими вимогами до боржника та розпорядника майна. При цьому, слід зауважити, що розпорядник майна Лобода В.О. у відзиві № 05-04/1 від 05.04.2011р. ( т. 6 а.с. 66 абз. 3 ) зазначив про те, що у 30-ти денний строк від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Родаківський трубний завод"заявник ДПІ в Слов’яносербському районі звернувся з заявою про визнання кредитором по справі тільки до розпорядника майна Лободи В.О. Тобто, розпорядником було підтверджено отримання від ДПІ заяви про визнання грошових вимог.

Окрім вищенаведеного, судова колегія вважає необхідним, ще раз звернути вагу на те, що скасовуючи попередні процесуальні документи судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі, Вищий господарський суд України вказав на те, що при розгляді кредиторських вимог у попередньому засіданні господарський суд може в залежності від наявності чи відсутності доказів, що підтверджують заборгованість боржника, лише визнати або відхилити грошові вимоги .

Виходячи зі змісту ст. 14 Закону кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні грошові вимоги.

У попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Тобто, у справі про банкрутство завдання господарського суду у попередньому засіданні полягає в перевірці заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на предмет їх відповідності чинному законодавству.

Крім того, господарський суд не зв'язаний висновками боржника і розпорядника майна за результатами розгляду кредиторських вимог та вправі перевіряти законність та обґрунтованість заявлених до боржника вимоги в повному обсязі.

Тож, незважаючи на визнання боржником грошових вимог кредитора, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

В силу ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.

Відтак, грошові вимоги кредитора до боржника повинні бути підтверджені відповідними доказами.

Таким чином, судова колегія вважає, що лише за результатами розгляду заяви конкурсного кредитора по суті можливо зробити висновок щодо необґрунтованості та недоведеності, або навпаки, заявлених кредиторських вимог. Проте, суд першої інстанції не дослідивши надані податковим органом, як кредитором, документі у підтвердження заявлених вимог, суд першої інстанції передчасно дійшов до висновку про невиконання кредитором обов’язку щодо обґрунтування своїх вимог.

З урахуванням вищенаведеного та того, що заявлені Державною податковою інспекцією у Слов’яносербському районі Луганської області, смт. Слов’яносербськ кредиторські вимоги по суті та з урахуванням наданих у підтвердження доказів судом першої інстанції не розглядалися, судова колегія вважає необхідним направити матеріали справи на розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких надана апеляційна скарга є підставами для її скасування.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Слов’яносербському районі Луганської області, смт. Слов’яносербськ на ухвалу господарського суду Луганської області від 25.05.2011р. у справі № 21/106 –задовольнити частково .

Ухвалу господарського суду Луганської області від 25.05.2011р. у справі № 21/106 –скасувати.

Справу передати до Господарського суду Луганської області для розгляду кредиторських вимог Державної податкової інспекції у Слов’яносербському районі Луганської області, смт. Слов’яносербськ .

постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошенні в судовому засіданні.

Повний текст постанови підписаний 06.07.11р.