Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Нєсвєтову Н.М.

Кондес Л.О.

при секретарі:

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_2 – за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адей" на рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2010р.

по справі № 6/381 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адей"

про стягнення 47 579,23 грн.

Закрите акціонерне товариство "АЕС Київобленерго" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адей" про стягнення 47 579,23 грн. заборгованості за використану електроенергію.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.09.2010 року позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адей" на користь Закритого акціонерного товариства "АЕС Київобленерго" 47 579,23 грн. основного боргу, 475,79 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Адей" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2010р. по справі №6/381 скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2011р. прийнято з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів скаржник зазначає, що місцевий господарський суд:

- розглянув справу за відсутності представника відповідача, який належним чином не був повідомлений про день засідання суду;

- спірний договір не має відношення до ТП-9 з лічильником №010716, а тому відсутні підстави для стягнення заборгованості з відповідача за договором №2479 від 24.05.2006р.;

- відсутній обґрунтований розрахунок заборгованості, вартості електроенергії, порядку визначення ціни та здійснення розрахунків, відсутній зв’язок такого розрахунку з показами лічильника №24002 на ТП-8, відсутні посилання на документи первинного бухгалтерського обліку;

- Акт контрольного огляду обліку електричної енергії від 24.06.2010р., підписаний невстановленою особою, а тому вказаний документ не створює відповідних правових наслідків для відповідача.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2011р., у зв’язку з перебуванням судді Нєсвєтової Н.М. у відпустці, змінено склад судової колегії: головуючий по справі суддя – Корсакова Г.В., судді – Кондес Л.О., Тищенко А.І.

Ухвалою від 18.05.2011р. Київським апеляційним господарським судом змінено найменування позивача - Закрите акціонерне товариство "АЕС Київобленерго" на Публічне акціонерне товариство "АЕС Київобленерго" та відкладено розгляд справи на 01.06.2011р.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011р., у зв’язку з виходом судді Нєсвєтової Н.М. з відпустки і зайнятістю судді Тищенко А.І., змінено склад судової колегії: головуючий по справі суддя – Корсакова Г.В., судді – Кондес Л.О., Нєсвєтова Н.М.

Публічним акціонерним товариством "АЕС Київобленерго" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2010р. у справі №6/381 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 травня 2006 р. між Закритим акціонерним товариством "АЕС Київобленерго" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адей" (споживач) укладено договір № 2479 на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до пункту 2.1.2 договору постачальник зобов'язувався постачати електроенергію, як різновид товару споживачу в межах 50 кВт приєднаної потужності згідно з визначеними йому цим Договором умовами та величинами постачання електроенергії і потужності.

Згідно з п.2.2 Договору споживач зобов’язався:

виконувати умови цього договору;

дотримуватися режиму споживання електричної енергії та потужності згідно з умовами розділу 5 цього договору;

оплачувати постачальнику електричної енергії платежі згідно з умовами Додатку "Порядок розрахунків" та Додатку "Зняття показів засобів обліку електричної енергії";

здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком 5 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії";

повідомляти постачальника електричної енергії за 7 діб до дня звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації, відчуження у будь-який спосіб займаного приміщення, зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим договором.

Строк дії договору відповідно до умов п. 9.5 договору встановлений з дня його підписання до 31 грудня 2006 р. та вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку господарському суду не надано.

Згідно додатку 3.1 до Договору "Перелік об'єктів TOB "Адей", що живляться від мереж Постачальника електричної енергії", споживачу був встановлений електролічильник №24002 з початковими показами 0010495 кВт.

Відповідно до Додатку 4 до Договору "Зняття показів засобів обліку електричної енергії", споживач бере на себе обов'язок знімати покази електролічильника на 24-00 останнього дня розрахункового періоду. Розрахунковий період починається 15 числа кожного місяця і триває до 15 числа наступного місяця. У разі неподання даних про обсяги спожитої електроенергії в зазначений термін визначення обсягу спожитої електроенергії здійснюється за середньодобовим споживанням за попередній розрахунковий період.

Згідно Додатку 2 до договору про постачання електричної енергії №2479 від 24.05.2006р. "Порядок розрахунків", розрахунки за електричну енергію здійснюються за діючими тарифами відповідно до тарифних групп та класів напруги кожного приєднання. Щомісячно 15 числа згідно з додатком № 4 до Договору направляється представник споживача у відділ збуту Києво-Святошинського РП за адресою м. Вишневе, вул. Київська,2Б для подання звіту про використану електричну енергію споживачем за розрахунковий період, документів, що підтверджують оплату у розрахунковому періоді, заявки на обсяги споживання електроенергії у поточному періоді та одержання рахунків на оплату. Споживач здійснює згідно платіжних доручень оплату авансового платежу за активну електричну енергію, що споживатимуть струмоприймачі, які відносяться до аварійної (екологічної) броні в наступному після поточного періоді в 5-ти денний термін після дати зазначеної в платіжному документі; поточну плату за електроенергію, що споживатиметься в поточному періоді з урахуванням сплаченого авансового платежу у розрахунковому періоді: 30% від заявленої суми до 20 числа поточного періоду, 60% від заявленої суми до 1 числа поточного періоду, 100% від заявленої суми до 15 числа поточного періоду.

Предметом позову у даній справі є стягнення 47 579,23 грн. заборгованості за використану електроенергію, що обліковується лічильником № 010716 ТП-9.

Відповідач стверджує, що не має відношення до ТП-9 та встановленого лічильника № 010716.

Згідно з поясненнями позивача, наданими суду апеляційної інстанції, електропостачання Товариства з обмеженою відповідальністю "Адей" здійснюється через мережі основного споживача ДП "Промінь" згідно договору про постачання електричної енергії №3120 від 02.04.1999р., а саме через трансформаторні підстанції (ТП-8) (встановлений лічильник №010594) та ТП №9 (встановлений лічильник №010716), що відображено в Актах технічної перевірки та в схемах електропостачання.

Відповідно до листа ДП "Промінь" від 24.01.2008р. № 6, яким позивача було повідомлено про продаж нерухомого майна та трансформаторних підстанцій з кабельними мережами, ТП-9 було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Адей" з відповідними встановленими лічильниками.

Враховуючи наявність на цей момент існуючих договорів на електропостачання між ПАТ "АЕС Київобленерго" та споживачем ТОВ "Адей" позивачем було виконано перенесення лічильника №010716 з договору ДП "Промінь" в договір №2479 від 24.05.2006р. з ТОВ "Адей", шляхом внесення змін в схему розрахунків з 26.01.2008р.

На час внесення змін в схему розрахунків між ПАТ "АЕС Київобленерго" та ТОВ "Адей" у відповідача не було заперечень щодо розрахунків по електролічильнику №010716.

Так, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №2479 від 24.05.2006р. відповідач надавав звіти про використану електричну енергію за квітень, травень, червень, грудень 2008 року згідно лічильника №010716, отримував рахунки на оплату та здійснював відповідну оплату за спожиту електричну енергію, що обліковується лічильником №010716 ТП-9. У вказаних звітах відповідачем зазначено номер трансформаторної підстанції (ТП-9), номер лічильника (№010716 ) та договір №2479.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач визнавав споживання електроенергії згідно лічильника №010716 за договором №2479 та споживав електричну енергію з ТП-9, яка обліковувалась лічильником №010716.

Судовою колегією встановлено, що ТОВ "Адей" за 2009 рік звіти про використану електроенергію до ПАТ "АЕС Київобленерго" не подавав, в зв’язку з чим позивачем були зняті показники лічильника №010716 від ТП-9 та виставлено відповідачу до сплати за спожиту електроенергію рахунок №9221858666 за грудень 2009р. на суму 47579,23 грн., який відповідач не оплатив.

24.06.2010р. позивачем було складено акт контрольного огляду засобів обліку електричної енергії, якими були зафіксовані показники лічильника №010716.

Відповідач стверджує, що вказаний акт не створює відповідних правових наслідків, оскільки підписаний зі сторони відповідача Ткачук Г.М., який звільнений з підприємства 31.01.2008р.

Однак, судова колегія зазначає, відповідно до п.3.1.5. договору постачальник електричної енергії має право доступу на територію та об’єкти споживача до засобів обліку електроенергії для зняття показів, а згідно з п.7.6. договору постачальник має право знімати контрольні покази лічильників споживача та виставляти додаткові рахунки у разі заниження споживачем фактичних обсягів споживання електроенергії на вказане число розрахункового періоду.

Отже, договором на постачальника електричної енергії не покладено обов’язок погоджувати зняті покази лічильника з споживачем.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, борг в сумі 47579,23 грн., виник в зв’язку з несплатою відповідачем рахунку, виставленого позивачем в грудні 2009р., в той час як в Акті контрольного огляду засобів обліку електричної енергії від 24.06.2010р. лише зафіксовані покази лічильника №010716 станом на 24.06.2010р.

Розрахунок суми боргу відображений в додатку до рахунку за електроенергію №9221858666 за грудень 2009р. на суму 47579,23 грн., а отже доводи відповідача про відсутність такого розрахунку судова колегія до уваги не приймає.

У відповідності до частини 1 статті 275 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Як визначено ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач стверджує, що впродовж 2009-2010рр. він не споживав електроенергію від ТП-9, оскільки припинив виробництво, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача коштів. Проте, вказані доводи судовою колегією до уваги не беруться з огляду на таке.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов’язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Пунктом 2.2. договору передбачено обов’язок споживача повідомляти постачальника електричної енергії за 7 діб до дня звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації, відчуження у будь-який спосіб займаного приміщення, зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим договором.

Відповідачем не надано суду доказів повідомлення ним позивача про припинення виробництва, та припинення споживання електроенергії.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та сторонами не заперечується, договір №2479 є чиним, а отже зобов’язання сторін за цим договором не припинилися.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на встановлені обставини справи та зібрані у ній докази, судова колегія вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 47579,23 грн. боргу за використану електричну енергію обґрунтованими та погоджується з висновком місцевого господарського суду про їх задоволення.

Щодо доводів скаржника про неповідомлення його належним чином про дату та місце засідання суду судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до абз.3 п.3.6 роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України" (v_289800-97) , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Згідно з п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005р." (v1228600-06) примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи в зв’язку з неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи в суді першої інстанції відкладався.

Ухвала господарського суду міста Києва від 13.09.2010р. про відкладення розгляду справи на 30.09.2010р. надсилалась відповідачу за адресою: м. Київ, вул. Курська,10, яка є адресою місцезнаходження відповідача згідно з витягом з ЄДРПОУ, наявним в матеріалах справи, та зазначається відповідачем в апеляційній скарзі. Вказана ухвала була повернута до місцевого господарського суду з відміткою пошти на конверті – за закінченням терміну зберігання.

З огляду на зазначене, доводи скаржника про його неповідомлення про розгляд справи спростовуються вищевикладеним.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2010 р. відповідає фактичним обставинам та чинному законодавству. Підстав для його зміни чи скасування не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адей" на рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2010р. у справі № 6/381 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2010 року у справі № 6/381 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 6/381 повернути до господарського суду міста Києва.