30-28-5-23/268-05-7978 Про стягнення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою під державні гарантії - 01.06.2011 Прийняття

Березівська міжрайонна державна податкова інспекція (далі –Березівська МДПІ) Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом в якому, з урахуванням уточнень від 03.03.2011р. (т.8, а.с.64), просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Жовтнева машинно-технологічна станція" до Державного бюджету України заборгованість, згідно угоди №130-04/168 від 31.12.2003р., у сумі 991 102,25 дол. США, з яких:

- 877 695,54 дол. США - основний борг;

- 33 384,00 дол. США - відсотки за користування іноземним кредитом.

Також, позивач просив стягнути з відповідача 3 943 774,40 грн. (еквівалент 496 697,03 дол. США на дату нарахування 01.02.2011р.) пені за невиконання зобов’язань за іноземним кредитом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.02.2007р. (т.3, а.с.43) здійснено заміну позивача - Березівської міжрайонної державної податкової інспекції на Миколаївську міжрайонну державну податкову інспекцію (далі –Миколаївська МДПІ) в Одеській області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.03.2008р. (т.6, а.с.29) (суддя Могил С.К.) провадження у даній справі зупинено до розгляду по суті Господарським судом м. Києва справи № 37/424 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України до Української аграрної біржі за участю третьої особи - ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про стягнення 319 874 989,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2009р. (т.6, а.с.59) дану справу прийнято до провадження іншим суддею.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.12.2009р. (т.6, а.с.105) провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 37/424 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України до Української аграрної біржі за участю третьої особи - ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про стягнення 319 874 989,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.11.2010р. (т.7, а.с.103) провадження у даній справі поновлено.

Справа розглядалась неодноразово. Останнім судовим рішенням з даного спору є рішення Господарського суду Одеської області від 26.04.2011р. (суддя Рога Н.В.), яким у задоволенні позову Миколаївської МДПІ в Одеській області відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, перший заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області та Миколаївська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області подали апеляційні скарги, в яких стверджуючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просять скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Зокрема, обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги прокурор послався на порушення господарським судом першої інстанції ч.4 ст. 16 Бюджетного кодексу України, ч.4 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет на 2003 рік" і ст.ст. 19, 24 Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік" та зазначив, що сума простроченої заборгованості за угодою про реструктурування №130-04/168 від 31.12.2003р. виникає у боржника та поручителя (ТОВ "Жовтнева машинно-технологічна станція") в обсягах і в терміни, визначені умовами цієї угоди та не пов’язана з будь-якими витратами державного бюджету на виконання своїх гарантійних зобов’язань, а також розрахунків, здійснених Українською аграрною біржею на виконання своїх зобов’язань за двосторонньою зовнішньою кредитною угодою від 23.07.1997р., право вимоги за якою перейшло до держави Україна.

В свою чергу Миколаївська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області, в обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги, зазначила про те, що місцевий господарський суд не виконав приписи постанови Вищого господарського суду України від 07.11.2006р., в якій наголошувалось, що при повторному розгляді справи суд має дослідити наступне: по-перше, оголошення Міністерством фінансів України суми заборгованості такою, що підлягає достроковому поверненню; по-друге, у цьому випадку Міністерство фінансів України повинно повідомити Боржника про таке рішення, також направити Поручителю письмову вимогу сплатити за зобов'язаннями Боржника, а також дослідити доводи сторін щодо наявності витрат державного бюджету на погашення іноземних кредитів, які у відповідності до статті 19 Закону України "Про державний бюджет на 2005р." стають підставою для виникнення у позичальника простроченої заборгованості перед бюджетом.

При цьому, податкова інспекція послалась на те, що місцевий господарський суд дослідив не ті угоди, на підставі яких у відповідача виникла заборгованість перед державою.

У судовому засіданні 01.06.2011р. ВАТ "Державний експортно-імпортний банк" надав пояснення, відповідно до яких підтримав доводи та вимоги апеляційних скарг.

Відзивів на апеляційні скарги не надійшло.

У судовому засіданні 01.06.2011р. представник Української аграрної біржі, пославшись на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2009р. по справі №33/310 за позовом ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до Української аграрної біржі, за участю третіх осіб Міністерства фінансів України, Державного казначества України, ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та прокуратури Голосіївського району м. Києва про стягнення 371 668 258,95 грн. (т.6,а.с.76), залишену без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2009р. (т.6., а.с.87), зазначив, що приймаючи судове рішення з даного спору, апеляційному господарському суду слід врахувати той факт, що в матеріалах справи немає доказів того, що заявлена позивачем до стягнення основна сума заборгованості відповідача не співпадає з реальними витратами державного бюджету для погашення заборгованості за кредитною угодою №18/03-149 від 24.07.1997р.

Також представник Української аграрної біржі зазначив, що визначення позивачем боргу перед державним бюджетом України у доларах США порушує вимоги чинного законодавства.

У відповідності до приписів ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, присутнього у судовому засіданні, дослідивши наявні у справі докази, та проаналізувавши на підставі встановлених по справі фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:

19.09.1996р. між Кабінетом Міністрів України, представленим Міністерством фінансів України та Державним експортно-імпортним банком України (Фінансовий агент) укладено Агентську угоду (т.7, а.с.18), згідно якої Кабінет Міністрів України доручив, а Фінансовий агент прийняв на себе обов'язки по виконанню агентських (посередницьких) функцій по залученню Зовнішніх кредитів (тобто іноземних кредитів (кредитних ліній), що залучаються та/або обслуговуються Фінансовим агентом згідно з відповідним рішенням Кабінету Міністрів України) та наданню позичальникам внутрішніх кредитів (тобто кредитів, які надаються фінансовим агентом від імені Кабінету Міністрів України за рахунок зовнішніх кредитів українським юридичним особам-позичальникам з метою реалізації кредитних проектів згідно з відповідним рішенням Кабінету Міністрів України), повернення яких іноземним кредиторам гарантовано Кабінетом Міністрів України. Крім того, Кабінет Міністрів України доручив, а Міністерство фінансів України прийняло на себе обов'язок по забезпеченню коштами гарантійних зобов'язань Кабінету Міністрів України перед іноземними кредиторами щодо виконання Фінансовим агентом зобов'язань, які випливають з угод про надання зовнішніх кредитів.

23.07.1997р. між Українською аграрною біржею (Позичальник) та Сосьете Женераль, банківською корпорацією, діючою через відділення в Нью-Йорку, як організатором та як Кредитором, укладено Угоду (т.1, а.с.46), згідно умов якої Державний експортно-імпортний банк України, Національне агентство України по реконструкції та розвитку, діюче від імені Кабінету довірених осіб України та Сосьете Женераль, відділення в Нью-Йорку уклали Кредитну угоду від 26.06.1997р. з Експортно-імпортним банком Сполучених Штатів з посиланням на гарантію Ексімбанку №.АРО72205ХХ - Україна ("гарантована кредитна угода"), у відповідності з якою Позичальнику буде наданий гарантований експортний фінансовий кредит в сумі 66 300 000,00 дол. США для закупівлі товарів Позичальником в Сполучених Штатах для експорту в країну Позичальника та виплати відповідно комісії за страхування.

Згідно з умовами цієї Угоди Позичальник бажає профінансувати, а Кредитор бажає надати кредит по фінансуванню експорту на суму 10 842 254,00 дол. США для фінансування авансової частини платежу наданого для закупівлі таких товарів та у відповідності з умовами цієї гарантійної угоди гарант погодився гарантувати платіж повністю, коли він належить до виплати (незалежно від того, чи буде він здійснений у строк платежу за причиною прискореного платежу, або будь-яким іншим чином) усіх сум, які належать до виплати Позичальником по цій угоді.

24.07.1997р. між Державним експортно-імпортним банком України (Кредитор), Українською аграрною біржею - яка виконує функції державного агенту із залучення кредиту для закупівлі сільськогосподарської техніки компанії "Кейс Корпорейшн" (Позичальник) укладено Кредитну угоду №18/03-149 (т.1, а.с.38), згідно якої Кредитор надає Позичальнику кредит, а Позичальник повертає кредит, сплачує відсотки, комісію та відшкодовує витрати, пов'язані з обслуговуванням кредиту, на умовах, викладених у внутрішній кредитній угоді.

19.06.2002р. між Українською аграрною біржею (Лізингодавець), що виступає згідно з постановою Кабінету Міністрів України №753 від 15.07.1997р. (753-97-п) у ролі державного агенту з поставки сільськогосподарської техніки компанії "Кейс Корпорейшн" та ТОВ "Жовтнева машинно-технологічна станція" (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №151 (т.1, а.с.61), згідно якого Лізингодавець відповідно до запиту Лізингоодержувача від 03.06.2002р., надає Лізингоодержувачу у вигляді фінансового лізингу з правом викупу в платне користування об'єкт лізингу на умовах, що визначаються цим договором, а Лізингодавець придбав у компанії "Кейс Корпорейшн" (Продавець) трактори, зернозбиральні комбайни, жатки, пристрої до жаток та запасні частини (далі - техніка) згідно з номенклатурою, цінами та у кількості згідно із контрактом купівлі-продажу №6/3076 UKR від 08.05.1996р. між Лізингодавцем та Продавцем.

Відповідно до розділів 2,3 вказаного договору фінансового лізингу №151 об'єктом лізингу є комбайн CASE ІН, модель 2166, зернова жатка CASE Ш, модель 1010, кукурудзяна жатка CASE ІН, модель 1083, пристій для збирання соняшнику до зернової жатки CASE ІН, модель 1010, запасні частини, що становлять єдиний комплект (комбайн-комплект). Лізингодавець передає, а Лізингоодержувач приймає у користування п'ять комбайн-комплектів за ціною 130 370,00 дол. США (п.2.2.1) за комплект. Лізингодавець надає Лізингоодержувачу техніку у вигляді фінансового лізингу строком на 12 місяців (п.3.1). Вартість договору складає 904 225,00 дол. США (п.4.1).

На виконання умов цього договору, ТОВ "Жовтнева машинно-технологічна станція" прийняло обумовлені договором п'ять комбайн-комплектів згідно акту від 25.06.2002р. (т.1, а.с.66) про вилучення техніки компанії "Кейс Корпорейшн" відповідно до умов Контракту лізингу №29 від 24.07.1997р. та про здачу-приймання техніки компанії "Кейс Корпорейшн" відповідно до умов договору фінансового лізингу №151 від 19.06.2002р. та видаткової накладної №НКЛ-151/1 на отримання техніки від 19.06.2002р.

29.12.2003р. Українська аграрна біржа та ТОВ "Жовтнева машинно-технологічна станція" підписали акт звіряння розрахунків №151/2 до договору фінансового лізингу №151 від 19.06.2002р. (т.1, а.с.67), відповідно до якого встановили, що вартість договору фінансового лізингу №151 від 19.06.2002р. становить 904 225,00 дол. США, здійснені Лізингоодержувачем розрахунки складають 26 259,46 дол. США, у зв'язку з чим прострочена заборгованість Лізингоодержувача станом на 27.06.2003р. становить 877 965,54 дол. США.

На виконання статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1070 "Про укладення угод про реструктуризацію простроченої станом на 1 січня 2003р. заборгованості юридичних осіб за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками" (1070-2003-п) , якими Міністерству фінансів України надано право реструктурувати заборгованість, між Міністерством фінансів України, Українською аграрною біржею (Боржник) та ТОВ "Жовтнева машинно-технологічна станція" (Поручитель) (далі –ТОВ "Жовтнева МТС") укладено Угоду про реструктурування №130-04/168 від 31.12.2003р. (т.1, а.с.68), згідно умов якої Мінфін реструктурує прострочену заборгованість станом на 1 січня 2003р. перед державою в сумі 877 965,54 дол. США за кредитами, наданими Боржнику на умовах Кредитної угоди №18/03-149 від 24.07.1997р., укладеної між Укрексімбанком від імені Кабінету Міністрів України та Боржником, та Кредитної угоди від 23.07.1997р., укладеної між Боржником та банком "Societe General, New York Branch", а Боржник погасить цю заборгованість у строки та на умовах, що визначені в угоді.

Сторонами даної Угоди досягнуто домовленості щодо порядку та строків погашення заборгованості. Крім того, сторонами угоди узгоджено порядок нарахування та сплати відсотків. При цьому, згідно з пунктом 14 Угоди про реструктурування, у разі невиконання або неналежного виконання Боржником зобов'язань за цією угодою на суму своєчасно не здійснених платежів з погашення заборгованості та/або сплати відсотків нараховується пеня в національні валюті за обліковою ставкою Національного банку України із застосуванням коефіцієнта 1,2 за кожен день прострочення платежу до повного виконання Боржником таких зобов’язань.

Відповідно до пункту 15 Угоди про реструктурування у разі невиконання або виконання не в повному обсязі Боржником зобов’язань за угодою понад 90 днів несплачена сума заборгованості та/або відсотків визнається простроченою заборгованістю перед державою та підлягає стягненню разом із сумою пені, нарахованої за весь період такого невиконання або виконання не в повному обсязі в установленому законодавством порядку, в тому числі шляхом звернення до Поручителя, звернення стягнення на предмет договору застави (майнової поруки).

Згідно з ч. 4 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", пунктів 8, 9, 10, 12, 14, 15 угоди про реструктурування, сума заборгованості підлягає достроковому поверненню в повному обсязі разом із сумою нарахованої пені. У разі оголошення Міністерством фінансів України відповідно до пп.1 п.5 цієї Угоди суми заборгованості та/або відсотків такими, що підлягають достроковому поверненню Боржником, останній в тижневий строк після одержання такого повідомлення Міністерства фінансів України зобов’язаний погасити заборгованість та сплатити відсотки в повному обсязі разом із сумою нарахованої пені (пп.5 п.6 угоди). Поручитель зобов’язується за письмовою вимогою Міністерства фінансів України сплатити борг за зобов’язаннями Боржника, визначеними цією угодою, включаючи пеню, протягом трьох банківських днів з дня отримання зазначеної вимоги (п. 8 Угоди).

Таким чином, спірні правовідносини сторін виникли у зв'язку з розрахунками за тристоронньою Угодою про реструктурування, укладення якої, в свою чергу, обумовлювалось наявністю простроченої заборгованості Біржі - з платежів у повернення кредитів, залучених державою та під державні гарантії та відповідача - з платежів за сільськогосподарську техніку, передану у фінансовий лізинг.

09.03.2004р. Українська аграрна біржа (далі - УАБ), що виступає у ролі державного агента з поставки сільськогосподарської техніки компанії "Кейс Корпорейшн" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997р. №753 (753-97-п) та відповідач (далі - Набувач) уклали договір викупу сільськогосподарської техніки №2003-В/42 (т.1, а.с.74), згідно якого Набувач повертає УАБ з користування на умовах фінансового лізингу сільськогосподарську техніку іноземного виробництва компанії "Кейс Корпорейшн," США, що була одержана згідно з контрактом, заборгованість за яку за лізинговими платежами станом на 31.12.2003р. становила еквівалент 877 965,54 дол. США (п.1.1), УАБ передає техніку набувачу, набувач приймає техніку у власність та зобов’язується на умовах, що визначені цим договором, оплатити викупну вартість техніки та плату за розстрочення платежу на користь третьої особи –Мінфіну України. В п.4.1 цього договору запроваджена сплата викупної вартості техніки набувачем.

19.10.2004р. ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (Банк-агент), якій діє від імені та за дорученням Кабінету Міністрів України, представленим Міністерством фінансів України - (Заставодержатель) за цим Договором та ТОВ "Жовтнева машинно-технологічна станція" (Заставодавець) укладено:

- договір застави №130-04/168/064 (т.1, а.с.79), згідно умов якого заставою за цим договором забезпечуються всі вимоги Заставодержателя, що випливають з Угоди про реструктурування, відповідно до якої Заставодержатель при виконанні Боржником певних її умов, реструктурує прострочену станом на 01.01.2003р. заборгованість перед державою у сумі 877 965,54 дол. США за кредитами, наданими Боржнику на умовах Кредитної угоди № 18/03-149 від 24.07.1997р., укладеної між Заставодержателем та Боржником (Українська аграрна біржа) та Кредитної угоди від 23.07.1997р., укладеної між Боржником та банком "Societe General, New York Branch", а Боржник погашає прострочену заборгованість не пізніше 31.10.2010р. на умовах зазначених в Угоді про реструктурування. В забезпечення виконання зобов'язання Боржника за Угодою про реструктурування Заставодавець заставляє майнові вимоги на виручку, які є предметом застави за цим договором, а саме право вимоги за договорами: від 20.12.2003р., укладеним між Заставодавцем та ТОВ "Універсал", від 20.12.2003р., укладеним між Заставодавцем та ВАТ "Ширяєвське РТП", від 25.12.2003р., укладеним між Заставодавцем та ТОВ "Батьківщина", від 24.12.2003р., укладеним між Заставодавцем та ПСП "Світанок", від 24.12.2003р., укладеним між Заставодавцем та ПСП "Маяк", від 27.12.2003р., укладеним між Заставодавцем та ФГ "Попович", від 27.12.2003р., укладеним між Заставодавцем та ВАТ "Ширяєвська ПМК-4" від 24.12.2003р., укладеним між Заставодавцем та ФГ "ОСОБА_1.". З моменту отримання Заставодавцем виручки (грошових коштів) за цими договорами на збирання врожаю, остання стає предметом застави за цим договором. За домовленістю сторін загальна заставна вартість предмету застави становить 1 705 900,00 грн.;

- договір застави №130-04/168/065 (т.1, а.с.84), згідно умов якого заставою за цим договором забезпечуються всі вимоги Заставодержателя, що випливають з Угоди про реструктурування, відповідно до якої Заставодержатель при виконанні боржником певних її умов, реструктурує прострочену станом на 01.01.2003р. заборгованість перед державою у сумі 877 965,54 дол. США за кредитами, наданими Боржнику (Українській аграрній біржі) на умовах Кредитної угоди №18/03-149 від 24.07.1997р., укладеної між Заставодержателем і Боржником та Кредитної угоди від 23.07.1997р. укладеної між Боржником та банком "Societe General, New York Branch", a Боржник погашає прострочену заборгованість не пізніше 31.10.2010р. на умовах зазначених в Угоді про реструктурування. В забезпечення виконання зобов'язання Боржника за Угодою про реструктурування Заставодавець заставляє врожай озимої пшениці 2004р., що буде отриманий з посівних площ 649 га, який є предметом застави за цим Договором. За домовленістю сторін загальна заставна вартість предмету застави становить 847 107,00 грн.

- договір застави №130-04/168/066 (т.1, а.с.90), згідно умов якого заставою за цим договором забезпечуються всі вимоги Заставодержателя, що випливають з Угоди про реструктурування, відповідно до якої Заставодержатель при виконанні Боржником певних її умов, реструктурує прострочену станом на 01.01.2003р. заборгованість перед державою у сумі 877 965,54 дол.США за кредитами, наданими Боржнику на умовах Кредитної угоди №18/03-149 від 24.07.1997р., укладеної між Заставодержателем і Боржником та Кредитної угоди від 23.07.1997р. укладеної між Боржником та банком "Societe General, New York Branch", а Боржник погашає прострочену заборгованість не пізніше 31.10.2010р. на умовах зазначених в Угоді про реструктуризацію. В забезпечення виконання зобов'язання Боржника за Угодою про реструктурування Заставодавець заставляє транспортні засоби та сільськогосподарську техніку. За домовленістю сторін загальна заставна вартість предмету застави становить 2 398 495,00 грн.

23.11.2004р. ухвалою Господарського суду Одеської області по справі №27-7/170-03-5049, порушеній за позовом Української аграрної біржі, ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", Державного казначейства України, Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" до ТОВ "Жовтнева МТС" про стягнення 5 074 724,52 грн. була затверджена мирова угода від 26.10.2004 року, укладена між Українською аграрною біржею та ТОВ "Жовтнева МТС", з наступними умовами:

ТОВ "Жовтнева МТС" визнало свої зобов'язання за договором фінансового лізингу №151 від 19 червня 2002 року в розмірі 4 682 190,22 грн., що еквівалентно 877 965,54 доларів США.

Заборгованість та суми платежів, які застосовуються в цій угоді наводяться в доларах США на підставі того, що кредити для закупівлі сільськогосподарської техніки "Кейс Корпорейшн" надавалися іноземними банками в доларах США та згідно із умовами Угоди та Договору.

ТОВ "Жовтнева МТС" зобов'язалося сплатити суму боргу, яка наведена у пункті 1 мирової угоди, а також плату за розстрочення згідно із умовами Угоди та Договору, у термін на умовах та у спосіб, визначених у цій мировій угоди на користь третьої особи - Міністерства фінансів України за наступним графіком:

до 30.04.2004р. підлягає сплаті сума еквівалентна 62 711,82 дол. США;

до 30.10.2004р. підлягає сплаті сума еквівалентна 62 711,82 дол. США;

до 30.04.2005р. підлягає сплаті сума еквівалентна 62 711,82 дол. США;

до 30.10.2005р. підлягає сплаті сума еквівалентна 62 711,82 дол. США;

до 30.04.2006р. підлягає сплаті сума еквівалентна 62 711,82 дол. США;

до 30.10.2006р. підлягає сплаті сума еквівалентна 62 711,82 дол. США;

до 30.04.2007р. підлягає сплаті сума еквівалентна 62 711,82 дол. США;

до 30.10.2007р. підлягає сплаті сума еквівалентна 62 711,82 дол. США;

до 30.04.2008р. підлягає сплаті сума еквівалентна 62 711,82 дол. США;

до 30.10.2008р. підлягає сплаті сума еквівалентна 62 711,82 дол. США;

до 30.04.2009р. підлягає сплаті сума еквівалентна 62 711,82 дол. США;

до 30.10.2009р. підлягає сплаті сума еквівалентна 62 711,82 дол. США;

до 30.04.2010р. підлягає сплаті сума еквівалентна 62 711,82 дол. США;

до 30.10.2010р. підлягає сплаті сума еквівалентна 62 711,82 дол. США.

ТОВ "Жовтнева МТС" зобов'язалося сплатити відсотки, що нараховуються згідно з Угодою, шляхом перерахування коштів у валюті заборгованості або в національній валюті за курсом Національного банку на дату здійснення платежу на користь Міністерства фінансів України на рахунки Державного казначейства.

Відсотки, згідно умов Угоди, нараховуються у валюті заборгованості за кожний процентний період виходячи з фактичної кількості днів у році і відповідному процентному періоді на непогашену суму реструктурованої заборгованості за кредитом за ставкою Казначейства США для шестимісячних запозичень, збільшеної на 2,5% річних та сплачуються на користь Міністерства фінансів України на рахунки Державного казначейства у валюті заборгованості або в національній валюті за офіційним обмінним курсом Національного банку на дату здійснення платежу разом з платежами з погашення заборгованості. Підтвердженням розміру ставки Казначейства США для шестимісячних запозичень є інформація Міністерства фінансів України. Першим днем процентного періоду вважається 22.10.2003 р.- для першого процентного періоду та день, що настає за останнім днем попереднього процентного періоду - для наступних процентних періодів. Останнім днем процентного періоду вважається день здійснення платежу з повернення заборгованості згідно з графіком від дати першого платежу до повного повернення заборгованості.

ТОВ "Жовтнева МТС" зобов'язалося в термін 5 днів з дати затвердження даної мирової угоди господарським судом відшкодувати Позивачу витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 700,00 грн. та 118,00 грн. на інформаційне забезпечення судового процесу шляхом перерахування коштів на рахунок Української аграрної біржі.

У разі точного, вчасного та належного виконання ТОВ "Жовтнева МТС" даної мирової угоди позивач відмовляється від свого права стягнення пені в розмірі 323 263,54 грн. та 3% річних в розмірі 69 270,76 грн.

Станом на 17.08.2004р. сторони підтвердили здійснені Відповідачем платежі на рахунок Державного казначейства України на суму 15 000,00 грн., що на дату перерахування еквівалентно 2 823,05 дол. США.

Отже, враховуючи часткове невиконання Українською аграрною біржею, поручителем якої виступило ТОВ "Жовтнева машинно-технологічна станція", своїх зобов’язань за угодою про реструктурування №130-04/168 від 31.12.2003р. щодо погашення реструктурованої заборгованості за іноземними кредитами, позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення несплаченої суми погашення реструктурованої заборгованості за іноземними кредитами.

Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову пославшись на те, що відповідач не є юридичною особою, зобов’язання якої гарантовані державою через надані гарантії, оскільки відповідно до Гарантійної структурної угоди від 10.05.1995р. Кабінет Міністрів України та Експортно-імпортний банк США визначили, що "гарантія" означає гарантію, яку надає гарант (Уряд України) по зобов'язаннях, а "зобов'язання" означають зобов'язання Експортно-імпортного банку України за дорученням гаранта щодо окремих операцій. В свою чергу, за Кредитною угодою від 27.07.1997р. саме Укрексімбанк, як Позичальник, отримав кредит від Кредитора - банк "Societe General, New York Branch" у розмірі 66 300 000,00 дол. США під державну гарантію, тобто ТОВ "Жовтнева машинно-технологічна станція" не порушує прав та інтересів держави і відповідно до ст. 569 Цивільного кодексу України гарант (держава) має право на зворотню вимогу (регрес) до боржника (Укрексімбанк) в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові.

Також господарський суд першої інстанції зазначив, що для здійснення платежів за угодою від 23.07.1997р. (т.1, а.с.46), укладеною між Українською аграрною біржею (Позичальник) та Сосьете Женераль, банківською корпорацією, діючою через відділення в Нью-Йрку, як організатором та як кредитором, не використовувались кошти державного валютного фонду, а платежі на користь іноземного кредитора було здійснено за рахунок іноземної валюти, купленої на міжбанківському валютному ринку, і крім того, визначення позивачем боргу перед державним бюджетом України у доларах США порушує вимоги чинного законодавства.

Вказаний висновок місцевого господарського суду є помилковим з огляду на таке:

Відповідно до п.п.1 п.5 угоди про реструктурування №130-04/168 від 31.12.2003р. оголошення суми заборгованості та/або відсотків такими, що підлягають достроковому поверненню боржником у повному обсязі разом із сумою нарахованої пені такими, що мають бути достроково повернені, є правом, а не обов’язком Міністерства фінансів України, а форма даного оголошення сторонами при підписанні зазначеної угоди не визначена.

Відповідно до пп.2 п.4 Угоди Міністерство фінансів України неодноразово надсилало до Української аграрної біржі листи про реквізити рахунків Державного казначейства, відкритих для зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості за Угодою про реструктурування, що підтверджується листами №31-05120-11-10/7168 від 21.04.2005р. (т.1, а.с.138), №31-05610-103-10/4008 від 16.03.2005р. (т.1, а.с.141), №31-05610-103-10/77 від 05.01.2005р. (т.1, а.с.144), №31-05120-11-10/18305 від 07.10.2004р. (т.1, а.с.147).

Згідно з п.13 Угоди Міністерство фінансів України проінформувало Українську аграрну біржу про суму відсотків, що підлягають сплаті Українською аграрною біржею за цією Угодою, про що свідчать листи №31-05610-103-10/20689 від 05.11.2004р. (т.1, а.с.149), №31-05120-11-10/1306 від 27.01.2005р. (т.1, а.с.133), №31-05120-11-10/10126 від 24.05.2005р. (т.1, а.с.151).

Крім того, в матеріалах справи міститься копія листа Міністерства фінансів України від 14.10.2006р. №31-23020-11-16/21813 (т.3, а.с.70), направленого ТОВ "Жовтнева МТС" з письмовою вимогою погасити заборгованість у триденний строк з дати отримання цього листа в сумі 911 349,54 дол. США, в тому числі реструктурований борг –877 965,54 дол. США, відсотки у сумі –33 384,00 дол. США та пеня у сумі 79 752,71 грн.

Однак, доказів виконання Українською аграрною біржею або її поручителем (ТОВ "Жовтнева МТС") умов Угоди щодо сплати заборгованості або відсотків за користування іноземним кредитом, в матеріалах справи немає.

Виконання зобов'язань за Угодою про реструктурування врегульовано Законом України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" (380-15) та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003р. №1070 "Про укладення угод про реструктурування простроченої станом на 1 січня 2003 р. заборгованості юридичних осіб за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками" (1070-2003-п) .

Так, частиною першою ст.16 цього закону, Міністерству фінансів України в 2003 році надано право реструктурувати прострочену заборгованість станом на 1 січня 2003 року перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками шляхом укладання з юридичними особами - позичальниками відповідних угод у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Частиною четвертою вказаної норми визначено, що у разі невиконання позичальником зобов'язань за угодою про реструктурування та/або зобов'язань щодо здійснення платежів за кредитом, в термін, що перевищує три місяці від встановленого відповідними угодами, реструктуризована заборгованість у повному обсязі визнається простроченою та стягується органами державної податкової служби у встановленому порядку.

Згідно п.3 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України (1070-2003-п) на Державну податкову адміністрацію в разі невиконання позичальниками забезпеченого договорами застави, поруки чи іншими договорами зобов'язання за угодами про реструктурування у строк, що перевищує три місяці проти встановленого відповідними угодами, за поданням органів Державного казначейства про наявність простроченої заборгованості перед державою, покладено обов’язок забезпечити стягнення такої заборгованості в установленому порядку, в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно, звернення до майнових поручителів та третіх осіб, які беруть на себе солідарні зобов'язання щодо виконання зобов'язань позичальника за угодами про реструктурування.

Таким чином, питання стягнення заборгованості в даній справі врегульовано не лише тристоронньою угодою про реструктурування, але і вказаними нормативними актами, а стягнення такої заборгованості, згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" (380-15) є обов’язком органів державної податкової служби.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 877 695,54 дол. США основного боргу та 33 384,00 дол. США відсотків за користування іноземним кредитом є обґрунтованими.

Доводи представника Української аграрної біржі щодо того, що в матеріалах справи немає доказів того, що заявлена позивачем до стягнення основна сума заборгованості відповідача не співпадає з реальними витратами державного бюджету для погашення заборгованості за кредитною угодою №18/03-149 від 24.07.1997р. не приймаються до уваги апеляційним господарським судом, оскільки сума простроченої заборгованості за Угодою про реструктурування №130-04/168 від 31.12.2003р. виникла у боржника та поручителя (ТОВ "Жовтнева машинно-технологічна станція") в обсягах, визначених умовами цієї угоди та не пов’язана з будь-якими витратами державного бюджету на виконання своїх гарантійних зобов’язань, а також розрахунків, здійснених Українською аграрною біржею на виконання своїх зобов’язань за двосторонньою зовнішньою кредитною угодою від 23.07.1997р., право вимоги за якою перейшло до держави Україна.

Також, апеляційний господарський суд відхиляє й посилання представника Української аграрної біржі на те, що визначення позивачем боргу перед державним бюджетом України у доларах США порушує вимоги чинного законодавства, оскільки відповідно до пункту 4 Порядку та умов укладення угод про реструктурування простроченої станом на 1 січня 2003 року заборгованості юридичних осіб за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками (1070-2003-п) , повернення реструктурованої суми провадиться у валюті кредиту та/або бюджетної позички, заборгованість за якими реструктурується, або в національній валюті за офіційними обмінним курсом Національного банку на дату внесення платежу. Ці самі положення передбачені і в Угоді про реструктурування.

Посилання місцевого господарського суду в обґрунтування відсутності правових підстав для задоволення позову на те, що ТОВ "Жовтнева машинно-технологічна станція" не є юридичною особою, зобов’язання якої гарантовані державою через надані гарантії, тобто не порушує прав та інтересів держави, а тому згідно ст. 569 ЦК України гарант (держава) має право на зворотню вимогу (регрес) до боржника (ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України") в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, є помилковими, оскільки ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" укладаючи зовнішню кредитну угоду від 19.09.1996р. з Кабінетом міністрів України, Урядом України як гарантом, Сосьете Женераль як кредитором та Українською аграрною біржею, а також внутрішню кредитну угоду від 24.07.1997р. з Кабінетом міністрів України та Українською аграрною біржею, діяв як посередник (Агентська угода від 19.09.1996р.) по залученню зовнішніх кредитів та наданню внутрішніх кредитів, повернення яких гарантувалось Кабінетом міністрів України, тобто ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" не набував ні прав ні обов’язків боржника чи кредитора за цими угодами, а тому висновок місцевого господарського суду, у даному випадку про те, що ТОВ "Жовтнева МТС" не є юридичною особою, зобов’язання якої гарантовані державою через надані гарантії, є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Також, помилковим є висновок господарського суду першої інстанції про те, що для здійснення платежів за угодою від 23.07.1997р. (т.1, а.с.46), укладеною між Українською аграрною біржею (Позичальник) та Сосьете Женераль, банківською корпорацією, діючою через відділення в Нью-Йрку, як організатором та як кредитором, не використовувались кошти державного валютного фонду, а платежі на користь іноземного кредитора було здійснено за рахунок іноземної валюти, купленої на міжбанківському валютному ринку, оскільки у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження зазначеного.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 877 695,54 дол. США основного боргу та 33 384,00 дол. США відсотків за користування іноземним кредитом є такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми пені за несвоєчасне виконаного грошового зобов'язання підлягаються задоволенню частково, з огляду на наступне:

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до приписів ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 14 Угоди про реструктурування №130-04/168 від 31.12.2003р. встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання Боржником зобов'язань за цією угодою на суму своєчасно не здійснених платежів з погашення заборгованості та/або сплати відсотків нараховується пеня в національні валюті за обліковою ставкою Національного банку України із застосування коефіцієнта 1,2 за кожен день прострочення платежу до повного виконання Боржником таких зобов’язань.

У разі невиконання або виконання не в повному обсязі боржником зобов’язань за угодою понад 90 днів несплачена сума заборгованості та/або відсотків визнається простроченою заборгованістю перед державою та підлягає стягненню разом із сумою пені, нарахованої за весь період такого невиконання або виконання не в повному обсязі, в установленому законодавством порядку, в тому числі шляхом звернення до поручителя, звернення стягнення на предмет договору застави (майнової поруки).

Отже у відповідності до наведених вище положень ч.6 ст. 232 ГК України, договором передбачено інший період нарахування штрафних санкцій, а тому в даному випадку позивач вірно рахує пеню за період, що становить більше ніж шість місяців.

Разом з тим, уточнюючи позовні вимоги в частині стягнення пені, позивач не врахував приписи п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, згідно із якими до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Так, позивач звернувся до суду із позовом 30.08.2005р., про що свідчить штам місцевого господарського суду на першому аркуші позову, в якому просив стягнути з відповідача, зокрема 79 752,71 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за період з 20.10.2004р. по 28.02.2005р.

05.06.2008р. позивач надав уточнення до позовної заяви (т.6, а.с.31), в яких просив стягнути з відповідача, зокрема 1 548 269,29 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за період з 20.10.2004р. по 29.02.2008р.

03.03.2011р. позивач знову уточнив позовні вимоги (т.8, а.с.64), відповідно до яких просив стягнути з відповідача, зокрема 3 943 774,40 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за період з 20.10.2004р. по 31.01.2011р.

Вимоги про стягнення з відповідача 79 752,71 грн. пені за період з 20.10.2004р. по 28.02.2005р. заявлені позивачем 30.08.2005р. в межах строку позовної давності.

Разом з тим, заявивши 05.06.2008р. вимоги про стягнення з відповідача 1 548 269,29 грн. пені за період з 20.10.2004р. по 29.02.2008р., позивач пропустив строк позовної давності щодо періоду з 01.03.2005р. по 04.07.2007р.

Крім того, позивач пропустив строк позовної давності й щодо періоду з 01.03.2008р. по 02.03.2010р., оскільки позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 943 774,40 грн. за період з 20.10.2004р. по 31.01.2011р. він заявив 03.03.2011р.

Отже, розрахунок суми пені відбувається за формулою:

Пеня = С х ОСД х Д : 100, де

С –сума заборгованості за період

ОСД –облікова ставка НБУ в день прострочення

Д –кількість днів прострочення

Приклад розрахунку суми пені за період з 20.10.2004р. по 21.10.2004р.:

Сума заборгованості з 20.10.2004р. по 21.10.2004р. складає 403 742,15 грн. (еквівалент 76 083,02 дол. США)

Ставка НБУ за вказаний період складала 8%, тобто 1,2 ставки становить 9,6%,

9,6% : 365 (кількість днів у році) = 0,0262, тобто 0,0262 - це ставка НБУ в день.

403 742,15 (сума заборгованості за період) х 0,0262 (1,2 ставка НБУ в день) х 2 (кількість днів прострочення) : 100 = 211,80 грн.

Отже, розрахунок суми пені за період з 24.10.2004р. по 21.10.2004р. становить 211,80 грн.

Розрахунок суми пені за періоди з 20.10.2004р. по 28.02.2005р., з 05.07.2007р. по 29.02.2008р. та з 03.03.2010р. по 31.01.2011р. наведено у відповідній таблиці.

Так, сума пені за період з 20.10.2004р. по 28.02.2005р. становить 79 736,63 грн.; за період з 05.07.2007р. по 29.02.2008р. –308 422,30 грн.; за період з 03.03.2010р. по 31.01.2011р. –729 412,71 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з позивача пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань підлягають задоволенню частково, а саме за період: з 20.10.2004р. по 28.02.2005р. (79 736,63 грн.), з 05.07.2007р. по 29.02.2008р. (308 422,30 грн.) та з 03.03.2010р. по 31.01.2011р. (729 412,71 грн.), що становить суму у розмірі 1 117 571,64 грн.

При цьому, апеляційним господарський суд не приймає до уваги той факт, що провадження у даній справі з 19.03.2008р. по 04.03.2009р., а також з 02.12.2009р. по 16.11.2010р. зупинялось, з огляду на те, що приписами ч.1 ст. 263 ЦК України не передбачено такої підстави для зупинення перебігу строку позовної давності, як зупинення провадження у справі, а отже саме на позивача відповідно до чинного законодавства було покладено обов’язок заявити в межах строків позовної давності вимоги про стягнення пені.