35/17-3525-2011 Про стягнення в порядку регресу затрат по виплаті страхового відшкодування - 24.05.2012 Прийняття

В вересні 2011 року ПАТ "ПРОСТО - страхування" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ПАТ "Міська страхова компанія" в порядку регресу затрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 25 500 грн. з посиланням на ст. 27 Закону України "Про страхування". (а.с. 2-4 т.1).

У відзиві на позов відповідач зазначив про його необґрунтованість та пропуск строку позовної давності. (а.с. 77-78 т.1).

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.11.2011 р. (суддя Гут С.Ф.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 08.11.2011 р., у позові відмовлено з мотивів пропуску позивачем строку позовної давності без поважних причин, про застосування якого заявлено відповідачем. (а.с.87-89 т.1).

Не погодившись з даним рішенням, позивач 25.11.2011 р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. (а.с. 97-98 т.1).

Відзив на апеляційну скаргу відповідач не надав.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2012р.

зазначене рішення суду залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення з тих же підстав. (а.с. 113-117 т.1).

Постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2012 р. скасовано постанову апеляційної інстанції. Апеляційну скаргу ПАТ "ПРОСТО-страхування" на рішення господарського суду Одеської області від 03.11.2011 р. разом з матеріалами справи передано на новий апеляційний розгляд до Одеського апеляційного господарського суду. (а.с.139-143 т.1).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.04.2012 р. справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді -Туренко В.Б., суддів -Бандури Л.І., Поліщук Л.В., з призначенням її до розгляду.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

04.02.2008 року між ЗАТ "ПРОСТО-страхування" в особі Одеської філії ЗАТ "ПРОСТО-страхування" (Страховик), новим найменуванням якого згідно з статутом є ПАТ "ПРОСТО-страхування", та ОСОБА_2 (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування транспортних засобів серії АТК №138423, за умовами якого Страховик взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування при настанні страхового випадку, в тому числі за ризиком "Пошкодження".

Відповідно до пункту 1.4 договору об'єктом страхування є автомобіль "Mitsubishi Оutlander", 2008 року випуску, реєстраційний номер ВН 0555ВО, чорного кольору.

Пунктами 1.9.1., 1.12 договору передбачено, що загальна страхова сума складає 229 775 грн. Строк дії договору -до 04.02.2009 року. (а.с. 9 т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2008 року в місті Одесі на вул. Добровольського сталася дорожньо -транспортна пригода за участю автобуса ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобілів "Ford", реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3, і "Mitsubishi Оutlander", реєстраційний номер НОМЕР_2, що є об'єктом вищевказаного договору страхування, під керуванням власника цього автомобіля ОСОБА_2, внаслідок чого автомобіль "Mitsubishi Оutlander" отримав механічні пошкодження, а тому власнику цього автомобіля завдана матеріальна шкода, розмір якої згідно з висновком дослідження експерта -автотоварознавця № 326 від 26.05.2008 року склав 94012,30 грн. (а.с. 13-18 т.1).

Вартість відновлювального ремонту автомобіля "Mitsubishi Оutlander" склала 114 764,96 грн., що підтверджується відповідними рахунками, наявними в матеріалах справи. (а.с. 22-23 т.1).

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 24.06.2008 року у справі №3-23241/08 водія ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 68 грн. (а.с. 12 зворот. т.1).

Страховим актом від 24.06.2008 року та додатковим страховим актом від 01.08.2008 року вищевказана дорожньо-транспортна пригода визнана страховим випадком, а загальна сума страхового відшкодування визначена в розмірі 115 314,96 грн. (а.с. 28 зворот.т.1).

На виконання умов договору добровільного страхування позивачем виплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 115 314,96 грн. за ремонт автомобіля "Mitsubishi", що підтверджується платіжними дорученнями № 13666 від 02.07.2008 року та № 17879 від 18.08.2008 року. (а.с. 30 зворот. т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідь на запит місцевого господарського суду Дирекція Моторного (транспортного) страхового бюро України листом № 21896/7-3-11 від 11.10.2011 року надала інформацію з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, згідно з якою цивільно-правова відповідальність ВАТ "Північ-Транс" -власника автобуса ПАЗ-32051, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким в момент настання дорожньо-транспортної пригоди керував водій ОСОБА_4, за шкоду спричинену при експлуатації зазначеного автобуса, застрахована у ЗАТ "Міська страхова компанія" на підставі полісу № ВВ/3499377 від 24.04.2008р. За цим договором сторони встановили ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 25500 грн., франшизу -510 грн., строк дії полісу -один рік, визначено забезпечений транспортний засіб -автобус ПАЗ тощо.

Оскільки, цивільно - правова відповідальність власника автобуса ПАЗ застрахована ЗАТ "Міська страхова компанія" на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) , позивач звернувся з даним позовом саме до нього з регресною вимогою про стягнення страхового відшкодування у розмірі 25 500 грн. на підставі статті 27 Закону України "Про страхування", .

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно із частиною 1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та п.2 Страхового полісу, встановлено, що виплата страхового відшкодування провадиться за вирахуванням франшизи.

Отже, з огляду на вищевикладене, позовні вимоги ПАТ "ПРОСТО-страхування" підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 24 990 грн. за вирахуванням франшизи -510 грн.

Що стосується висновку суду першої інстанції про відмову у позові з підстав пропуску строку позовної давності, то судова колегія не погоджується з таким висновком, з огляду на наступне.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Відповідно до частин 1, 6 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Згідно абзацу 4 пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду цивільних справ про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 р. №6 (v0006700-92) регресна вимога може бути пред'явлена протягом трьох років, з дня виконання зобов'язання про відшкодування шкоди (відшкодування в натурі, виплати суми періодичних платежів тощо).

Частинами 1, 3 статті 264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого обов'язку або іншого обов'язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново; час, що минув до переривання перебігу позовної давності до нового строку не зараховується.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, страхове відшкодування страхувальнику позивачем сплачено згідно з платіжними дорученнями № 13666 від 02.07.2008 року та №17879 від 18.08.2008 року. Представником позивача у судовому засіданні наданий оригінал квитанції №17879 від 18.08.2008 р., з якого вбачається, що платіж проведений банком 28.08.2008 р. (а.с. 6 т.2).Отже, перебіг позовної давності за стягненням страхового відшкодування в порядку регресу розпочався саме від вказаної дати. Останній день трирічного строку позовної давності припадав на 28.08.2011 р. та був вихідним днем -неділя, зі штемпелю вхідної кореспонденції вбачається, що позовна заява надіслана до суду 29.08.2011року, тобто в межах трирічного строку. (а.с. 48 т.1).

Крім того, в матеріалах справи є наявна регресна вимога ПАТ "ПРОСТО-страхування" до ЗАТ "Міська страхова компанія" від 18.10.2010 р. вих.№1214/2-15с та лист-відповідь відповідача №1082-11 від 11.11.2010 року, згідно якого ЗАТ "Міська страхова компанія" визнала свій борг в сумі 24 990грн. за вирахуванням франшизи -510 грн. (а.с. 31, 135 т.1).

Таким чином, лист від 11.11.2010 р. є підставою для переривання перебігу позовної давності відповідно до приписів ст. 264 Цивільного кодексу України. Отже, позовна заява подана в межах позовної давності.

Вищевикладене не враховано судом першої інстанції при вирішенні спору, що призвело до прийняття неправильного рішення і є підставою для його скасування, позов підлягає задоволенню частково в сумі 24 990 грн., з віднесенням на відповідача судових витрат, понесених позивачем при розгляді даної справи пропорційно розміру задоволених вимог, згідно ст. 49 ГПК України, а саме судовий збір у сумі 1 730,20 грн. (в т.ч. за позовом - 249,90 грн., апеляційний та касаційний перегляд судового рішення - 691,64 грн., 788,66 грн.) та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 231,28 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 103- 105 ГПК України, суд

Апеляційну скаргу ПАТ "Просто-страхування" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 03.11.2011 р. у справі №35/17-3525-2011 скасувати, позов задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ "Міська страхова компанія" на користь ПАТ "Просто-страхування" 24 990,00 грн. затрати по виплаті страхового відшкодування, 1730,20 грн. судового збору, у т.ч. за апеляційний та касаційний перегляд, 231,28 грн. витрати на ІТЗ судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.