61/32 Про усунення перешкод у користуванні орендованими приміщеннями, визнання недійсним договору оренди нерухомого майна - 16.05.2011 Прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.02.2011 року по справі № 61/32 відмовлено в позові товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтек" до Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України та Національної академії наук України про усунення перешкод у користуванні орендованими приміщеннями, визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 05.01.2009 року.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ "Грінтек" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити. В своїх доводах позивач посилався на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Національною академією наук України на підставі ст. 96 ГПК України надано суду відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач-2 просить у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Грінтек" на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2011 року у справі № 61/32 відмовити повністю, рішення суду залишити без змін.

Представники відповідачів були присутні в судовому засіданні та надали свої пояснення й заперечили проти доводів, які викладені позивачем в апеляційній скарзі та просили рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтек" - без задоволення.

В дане судове засідання представники позивача не з’явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи. Однак, вказана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки сторона, яка не з’явилася в судове засідання, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, а явка сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась. За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, апеляційним господарським судом відхилено клопотання позивача від 13.05.2011 року №2-110513 про повторне відкладення розгляду справи у зв’язку з відрядженням директора та юрисконсульта ТОВ "Грінтек", з огляду на наступне.

За змістом статті 22 ГПК України участь в господарських засіданнях є правом, а не обов’язком сторони, яка повинна добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Матеріали справи свідчать, що учасники судового процесу були належним чином повідомлені про місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення, що також підтверджує сприяння суду сторонам по справі у з’ясуванні фактичних обставин справи у повному обсязі, з дотриманням принципів судочинства.

При цьому, ухвалою від 21.04.2011 року апеляційний господарський суд у межах процесуальних строків задовольнив клопотання позивача – ТОВ "Грінтек" про відкладення розгляду справи у зв’язку з відрядженням директора та представника позивача та відклав розгляд справи № 61/32 у зв’язку з неявкою представників позивача та відповідача-1 в судове засідання. Зокрема, зазначеною вище ухвалою апеляційний господарський суд попередив учасників судового процесу, що у разі повторної неявки, справу може бути розглянуто за їх відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Судова колегія враховує, що кожен раз питання про відкладення розгляду справи у межах строків, встановлених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. У випадку нез’явлення представників сторін чи інших учасників судового процесу у судове засідання господарський суд, якщо наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Прийняття рішення зі спору по суті позовних вимог та апеляційний перегляд рішення суду за вимогами апеляційної скарги у відсутність сторони, повідомленої належним чином про час і місце судового засідання, не є порушенням принципів судочинства, адже у разі відсутності можливості направити у судове засідання певного представника, сторона не позбавлена права на участь у розгляді справи іншим представником чи керівником юридичної особи.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.1998 року між Інститутом філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України та товариством з обмеженою відповідальністю "Грінтек" укладено договір оренди нежитлових приміщень НАН України, відповідно до якого орендодавець на підставі постанови Бюро Президії НАН України № 430 від 24.12.1998 року передав, а орендар прийняв в орендне користування приміщення, розташовані за адресою вул. Трьохсвятительська, 4, загальною площею 238,1 кв.м. (надалі - приміщення). Приміщення було надано для забезпечення потреб колективу орендодавця та населення, в тому числі пільгових категорій, в послугах підприємства громадського харчування, в іншій продукції, товарах, послугах, потребах в лікарських засобах, препаратах, в т.ч. власного виробництва.

Відповідно до пункту 2.1. договору вказані у п. 1.1. договору приміщення орендодавець передає орендарю в строк до 30.12.1998 року за актом, який підписується в день передачі.

Згідно з п. 2.2. договору після закінчення терміну оренди орендар повинен звільнити приміщення в 3-денний строк та підготувати його для передачі в цей строк.

Пункт 3.2. договору встановлює обов’язки орендаря за договором, зокрема, 3.2.1. –використовувати приміщення виключно за призначенням (п. 1.2. договору), 3.2.2. – прийняти приміщення, а після закінчення строку дії договору в п’ятиденний термін передати його орендодавцю за відповідним актом.

Строк дії договору встановлений у п.5.1. договору, відповідно до якого договір вступає в силу з 16.11.1998 року і діє до 31.12.2008 року.

Відповідно до п. 5.2. договору строк дії договору не може бути продовжений автоматично. Договір вважаться продовжений на новий строк тільки при наявності дозволу на це Бюро Президії НАН України, який оформлюється в порядку, установленому в Національній академії наук України.

Пунктом 5.4. договору встановлено, що фактичне використання приміщень орендарем після закінчення строку дії договору не є продовженням договору на новий термін.

Договір був укладений на підставі дозволу Бюро Президії Академії наук України згідно з постановою № 430 від 24.12.1998 року, якою Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України дозволено передати в оренду на умовах наданого проекту договору оренди майна НАН України нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, площею 238,1 кв.м. товариству з обмеженою відповідальністю "Грінтек", але на строк до 31.12.2008 року, отже Президією було обмежено строк дії договору саме до цієї дати.

Постановою Бюро Президії Національної академії наук України № 235 від 19.09.2007 року, відповідно до наказу Фонду державного майна України від 09.08.2007 року № 1329 "Про внесення змін до Типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності" (z0980-07) затверджено новий типовий договір оренди нерухомого майна НАН України та доручено керівникам установ, організацій та підприємств НАН України забезпечити в подальшому передачу нерухомого майна НАН України в оренду лише на підставі умов типового договору, викладеного в новій редакції, а також доручено переукласти укладені договори оренди з 01.01.2008 року за новим зразком.

Крім того, пунктом 4 постанови Бюро Президії Національної академії наук України №316 від 12.12.2008 року постановлено дозволити установам, організаціям та підприємствам НАН України продовжити термін дії укладених договорів оренди майна НАН України, зокрема, згідно додатку 5 до постанови, надано дозвіл на продовження терміну дії договору оренди майна НАН України строком до 31.12.2009 року товариству з обмеженою відповідальністю "Грінтек", загальна площа 238,9 кв.м.

05.01.2009 року позивач та відповідач-1 уклали договір оренди № 4 нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України (а.с. 106-113).

Відповідно до наявного в матеріалах справи акта прийому-передачі в користування службового приміщення, яке належить НАН України та знаходиться на балансі Інституту філософії імені Г.С.Сковороди, вбачається, що відповідач-1 передав, а позивач прийняв в користування приміщення загальною площею 238,9 кв. м. з 31.12.2008 року (а.с. 37).

Згідно зі статтею 10 цього договору встановлено, що його укладено строком на 2009 рік та діє останній з 01.01.2009 року до 31.12.2009 року включно.

Пунктом 10.3. договору від 05.01.2009 року № 4 встановлено, що чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

За умовами п. 10.8. вказаного вище договору, у разі припинення або розірвання договору орендоване майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю.

Відповідно до доводів ТОВ "Грінтек" підставою для звернення до суду з позовом до Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України та Національної академії наук України про усунення перешкод у користуванні орендованими приміщеннями на підставі договору оренди від 16.11.1998 року стало те, що відповідачем-1 не було заявлено про припинення умов договору оренди від 16.11.1998 року після закінчення його строку, а тому, на думку позивача, договір має бути продовжений до 31.12.2018 року, а отже відповідачі не мають підстав чинити перешкоди у користуванні орендованими приміщеннями.

Крім того, як стверджує позивач, при укладанні договору оренди нерухомого майна від 05.01.2009 року відповідачем-1 була порушена процедура укладення договору, а також відповідачем-1 було відступлено від умов типового договору, затвердженого наказом ФДМУ №1774 від 23.08.2000 року, тому позивач просить визнати недійсним договір оренди від 05.01.2009 року.

При прийнятті оскаржуваного рішення про відмову в позові, місцевий господарський суд дійшов висновку, що доводи позивача спростовуються матеріалами справи та не можуть бути підставою для задоволення позову.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" Національна академія наук України є державною науковою організацією, що заснована на державній власності. Держава передає академії у безстрокове безоплатне користування без права зміни форми власності основні фонди, а також обігові кошти. Використання майна, переданого академії, здійснюється нею відповідно до законодавства та статуту академії.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу", Національна академія наук України надає дозвіл організаціям, що віднесені до відання Національної академії наук України, на укладення договорів оренди майна, у тому числі нерухомого, що обліковується на балансах їх організацій.

Як було зазначено вище, відповідно до постанови від 24.12.1998 року № 430 "Про дозвіл на передачу приміщень на тривалий термін" Бюро Президії НАН України надало дозвіл відповідачу-1 на укладення договору оренди з ТОВ "Грінтек" на строк до 31.12.2008 року, в рамках своїх повноважень.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до норм статті 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Нормами пункту 1 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що однією із істотних умов для договору оренди є термін, на який укладається договір оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 12 вказаного закону договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Умовами п. 5.1. договору оренди від 16.11.1998 року сторонами узгоджено, що договір вступає в силу з 16.11.1998 року і діє до 31.12.2018 року.

Пунктом 5.2. договору оренди від 16.11.1998 року передбачено, що строк дії цього договору не може бути продовжений автоматично.

З огляду на зазначене вище, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що договір від 16.11.1998 року був припинений внаслідок закінчення строку його дії 31.12.2008 року та не був продовжений сторонами.

Разом із цим, листом-попередженням від 01.09.2008 року № 124/293 відповідач-1 повідомив позивача, що у зв’язку з реконструкцією приміщення Інституту за адресою вул. Трьохсвятительська, буд. 4, м. Київ, укладення нових договорів оренди приміщень на 2009 рік буде проведено не на повний період та за нових умов. У разі непогодження будь-якої умови позивачу необхідно 31.12.2008 року звільнити орендовані приміщення. Вказаний вище лист було отримано 15.09.2008 року директором ТОВ "Грінтек" (а.с. 74).

Згідно із ч. 3 ст. 17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" умови договору на новий строк встановлюються за домовленістю сторін, у разі не досягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

Матеріалами справи підтверджується, що домовленості між сторонами щодо умов договору не було, а тому даючи оцінку зазначеним вище обставинам та нормам закону, слід дійти висновку, що орендні відносини закінчились.

На противагу тверджень позивача, що постановою Бюро Президії НАН України від 12.12.2008 року № 316 було надано дозвіл на продовження оренди від 16.11.1998 року, а не на укладення нового договору оренди від 05.01.2009 року, судова колегія вважає за необхідне зазначає наступне.

Колегією суддів апеляційного господарського суду досліджено та встановлено той факт, що відповідно до постанови № 235 від 19.09.2007 року Бюро Президії Національної академії наук України доручено керівникам установ, організацій та підприємств НАН України забезпечити в подальшому передачу нерухомого майна НАН України в оренду лише на підставі умов типового договору, викладеного в новій редакції, а також доручено переукласти укладені договори оренди з 01.01.2008 року за новим зразком.

Таким чином, договір оренди від 05.01.2009 року укладено саме на виконання постанови Бюро Президії Національної академії наук України № 316 від 12.12.2008 року та у формі типового договору оренди, передбаченій постановою Бюро Президії Національної академії наук України №235 від 19.09.2007 року.

Нормами статті 391 ЦК України регламентовано, що право вимоги усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном належить титульному володільцеві (в даному випадку орендарю).

З огляду на те, що позивач не є на даний час орендарем приміщення ані відповідно до договору від 16.11.1998 року, ані договору від 05.01.2009 року з причини їх припинення за закінченням строку дії, відтак у суду відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги про усунення перешкод в користуванні орендованими приміщеннями та зобов’язання не чинити перешкоди у вільному доступі до орендованих приміщень на підставі договору оренди від 16.11.1998 року.

Нормами статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-п’ятою та шостою статі 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не повинен суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

У пункті 1 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.1999 року № 02-5/111 (v_111800-99) зазначено, що вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Нормами статті 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З огляду на зазначене вище, договір оренди від 05.01.2009 року № 4 є оспорюваним правочином, оскільки його недійсність прямо законом не встановлена.

За переконанням колегії суддів апеляційного господарського суду, місцевий господарський суд, при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним спірного договору оренди від 05.01.2009 року № 4, оскільки під час укладення вказаного договору сторонами було дотримано всіх вимог чинного законодавства України та приписів постанов Бюро Президії Національної академії наук України № 316 від 12.12.2008 року та № 235 від 19.09.2007 року.

Таким чином, підписуючи договір оренди від 05.01.2009 року № 4, який відповідає затвердженій відповідачем-2 типовій формі, сторони за договором оренди нерухомого майна № 4 дійшли згоди по всіх істотних умовах і приступили до його виконання.

Твердження позивача щодо не підписання акта приймання передачі майна до договору оренди від 05.01.2009 року, спростовуються матеріалами справи та не можуть бути підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Грінтек" не надано докази та належним чином не доведено правомірність вимог апеляційної скарги про скасування рішення місцевого господарського суду від 22.02.2011 року та позовних вимог про усунення перешкод у користуванні орендованими приміщеннями та визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 05.01.2009 року.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2011 року прийнято після повного з’ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв’язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.

Зважаючи на те, що доводи позивача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2011 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтек" без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Київський апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтек" на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2011 року у справі № 61/32 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2011 року у справі № 61/32 залишити без змін.

3. Справу № 61/32 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.