Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Бойко С. М.

Марко Р. І.

при секретарі судового засідання Н. Чорній

за участю представників сторін:

від позивача (апелянта) –не з’явився

від відповідача –Полатайко С. С. –юрисконсульт

розглянув апеляційну скаргу ЗАТ "Укргаз-Енерго", м. Київ № 08/10 від 03.03.2011 р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2011 р.

у справі № 19/48-27/62

за позовом ЗАТ "Укргаз-Енерго", м. Київ

до відповідача ВАТ "Нафтохімік-Прикарпаття", м. Надвірна, Івано-Франківська область

про стягнення 902 129, 23 грн. заборгованості

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2011 р. у справі № 19/48-27/62 відмовлено в позові ЗАТ "Укргаз-Енерго", м. Київ до ВАТ "Нафтохімік-Прикарпаття", м. Надвірна, Івано-Франківська область про стягнення 902 129, 23 грн. заборгованості за договором на постачання газу № 111/77/Х(р)-08 від 28.11.2007 р.

Рішення суду мотивоване тим, що враховуючи, що умовами п. 6.3.1 договору саме на кредитора (позивача) покладено зобов’язання по визначенню належної до сплати суми та, відповідно, виставлення боржнику рахунку, суд дійшов висновку, що ЗАТ "Укргаз-Енерго" не виконано зобов’язання щодо виставлення відповідачу рахунку-фактури на суму 646 682, 91 грн., тобто не настав момент виникнення у ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" обов’язку сплатити цю суму.

У своїй апеляційній скарзі позивач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити, посилаючись на те, що на виконання умов договору ЗАТ "Укргаз-Енерго"поставило ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття"газ в об’ємі 4 941, 904 000 куб. м на загальну суму 6 335 845, 12 грн., що підтверджується актами прийому-передачі газу № РНг-000018 від 31.01.2008 р., № РНг-001870 від 29.02.2008 р., однак, покупець неналежним чином виконав свої зобов’язання по договору, - частково здійснив оплату за поставлений газ в сумі 4 988 986, 74 грн. Між позивачем та відповідачем був проведений залік грошових вимог, оформлений протоколом ПБ від 31.01.2008 р., в результаті якого борг відповідача був зменшений на суму 700 175, 47 грн., тобто сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 646 682, 91 грн. Апелянт вважає, що ненадання рахунку не є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, а тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов’язку здійснити оплату за договором.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення господарського суду Івано-Франківської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що оскільки товариство відповідача не отримувало рахунків-фактур про оплату газу згідно п. 6.3.1 договору, то у ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття"не наступив обов’язок по сплаті поставленого природного газу на загальну суму 646 682, 91 грн.

Матеріалами справи встановлено, що ЗАТ "Укргаз-Енерго"звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття"про стягнення 646 682, 91 грн. основного боргу, 70 656, 76 грн. пені, 32 422,7 3 грн. 3 % річних та 152 366, 83 грн. інфляційних втрат (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог).

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 06.07.2010 р. позов задоволено частково; стягнуто з ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття"646 682, 91 грн. основної заборгованості, 32 422, 73 грн. 3 % річних, 152 366, 83 грн. інфляційних втрат та судові витрати.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 р. рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2010 р. частково задоволено касаційну скаргу ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття", рішення господарського суду Івано-Франківської області від 06.07.2010 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної, Вищий господарський суд вказав, що суди мали дослідити належне виконання ЗАТ "Укргаз-Енерго"зобов’язань щодо виставлення відповідачу рахунку-фактури на суму 646 682, 91 грн., як і момент виникнення у ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття"обов’язку зі сплати цієї суми.

Господарський суд Івано-Франківської області, врахувавши постанову Вищого господарського суду України, розглянув даний спір і відмовив в позові ЗАТ "Укргаз-Енерго", м. Київ до ВАТ "Нафтохімік-Прикарпаття", м. Надвірна, Івано-Франківська область про стягнення 902 129, 23 грн. заборгованості за договором на постачання газу № 111/77/Х(р)-08 від 28.11.2007 р.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, а також враховуючи постанову Вищого господарського суду України від 23.11.2010 р. у справі № 19/48, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ЗАТ "Укргаз-Енерго" (постачальник) та ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" (покупець) 28.11.2007 р. укладено договір № 111/77/Х(р)-08 на постачання природного газу, згідно умов якого постачальник зобов’язується передати у власність покупцю природний газ в об’ємі 6 100 000 куб. м протягом 2008 року, а покупець в свою чергу прийняти та оплатити поставлений природний газ відповідно до умов договору.

Згідно п. 5.1 договору, ціна 1 000 куб. м газу, який передається постачальником покупцеві, узгоджується сторонами шляхом підписання додаткових угод до даного договору на кожний місяць поставки.

17.01.2008 р. сторонами укладено додаткову угоду № 1, якою встановлено ціну на газ на січень 2008 року в сумі 1 282, 0656 грн. та 21.01.2008 р. додаткову угоду № 2, якою встановлено ціну на газ в лютому 2008 року в сумі 1 282, 0656 грн.

Відповідно до п. 6.2.1 договору постачальник виставляє покупцеві рахунки-фактури на оплату газу, виходячи з обсягу поставки газу в кожній декаді місяця поставки та ціни газу, що встановлюється додатковою угодою до договору, яка визначає ціну газу на відповідний місяць поставки.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виставив рахунки-фактури від 17.01.2008 р. № СФг-006709, від 17.01.2008 р. № СФг-0069797, від 17.01.2008 р. № СФг-006998, від 21.01.2008 р. № СФг-007257, від 21.01.2008 р. № СФг-007258 та від 11.02.2008 р. № СФг-007663 для здійснення попередньої оплати за 4 941, 904 тис. кум. м газу на загальну суму 6 335 845, 12 грн. (а. с. 65 –72, Том 1).

Згідно п. 5.1 договору, ціна 1 000 куб. м газу, який передається постачальником покупцеві на умовах даного договору, узгоджується сторонами шляхом підписання додаткових угод до даного договору на кожний місяць поставки. Укладення сторонами додаткової угоди до даного договору, що встановлює ціну газу на кожний місяць поставки, є істотною умовою даного договору (а. с. 12, Том 1).

Матеріалами справи встановлено, що відповідач попередню оплату здійснив не в повному обсязі, а лише на суму 4 988 986, 74 грн. (а. с. 25, Том 1).

Відповідно до п. 6.2.4 договору, покупець здійснює попередню оплату газу в повному розмірі, вказаної у відповідному рахунку-фактурі постачальника, у строк, вказаний у цьому рахунку-фактурі, і на поточний рахунок постачальника, який зазначено у такому рахунку-фактурі.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що остаточний розрахунок здійснюється на підставі комерційного акта до 15 числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Проте, всупереч вказаним положенням договору, позивач поставив газ в кількості, яка не відповідає обсягу газу, вказаному у виставлених рахунках, і, відповідно вартості, яка підлягає сплаті.

Згідно п. 6.3.1 договору, якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати є меншою ніж вартість вказаного в акті обсягу газу, постачальник виставляє покупцеві відповідні рахунки-фактури. Покупець здійснює оплату газу в сумі, у строк та на поточний рахунок постачальника, що вказані у зазначених рахунках-фактурах.

Суд апеляційної інстанції в ухвалі від 29.03.2011 р. вимагав від позивача подати докази виконання п. 6.3.1 договору № 11/77/Х(р)-08 від 28.11.2007 р. Проте, ЗАТ "Укргаз-Енерго"таких доказів не подав ні суду першої, ні апеляційної інстанцій, тобто докази надсилання виставлених рахунків за фактично поставлений відповідачу газ, що було б безумовною підставою для оплати отриманого газу і на що вказує у своїй постанові Вищий господарський суд України, у матеріалах справи відсутні.

Апеляційний суд вважає позицію позивача щодо відсутності обов’язку по виставленню рахунків за обсягами поставленого газу згідно п. 6.3.1 договору суперечливою з огляду на наявність у матеріалах справи рахунку-фактури № СФг-008101 від 05.03.2008 р. згідно договору № 111/77/Х(р)-08 від 28.11.2007 р. за 504, 407 тис. куб. м газу на 646 682, 91 грн., тобто на спірну суму (а. с. 69, Том 1). Однак, докази, які підтверджували б факт надсилання відповідачеві такого рахунку-фактури, у матеріалах справи відсутні.

Пунктом 7.2 договору на постачання газу № 111/77/Х(р)-08 від 28.11.2007 р. сторони узгодили, що за невиконання покупцем умов п. п. 6.2, 6.3.1 договору, постачальник має право вимагати від покупця сплати на користь постачальника (крім суми заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБ України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Пеня сплачується покупцем протягом 5 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги постачальника. На підставі даного пункту договору відповідачу нараховано пеню в сумі 69 381, 11 грн.

За прострочення виконання грошового зобов’язання, на підставі ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано 3 % річних в сумі 32 422, 73 грн. та інфляційних втрат 152 366, 83 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договір.

Згідно ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За змістом ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у 7-денний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

В даному випадку оскільки доказів виконання позивачем п. 6.3.1 договору в частині виставлення відповідачу рахунку-фактури в обсязі поставленого газу з врахуванням попередньої оплати, тобто з вимогою про сплату спірної суми у передбаченому договором порядку до відповідача не звернувся, скаржник не подав, то, відповідно, позивачем не виконано обумовленого договором обов’язку по визначенню належної до сплати суми, в тому числі виставлення боржнику рахунку, тому суд вважає, що з боку відповідача відсутнє порушення договору.

Ч. 4 ст. 612 ЦК України визначає, що прострочення боржника не настає, якщо зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Останній вважається таким, що прострочив, зокрема, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку (ч. 1 ст. 613 ЦК України).

Враховуючи, що умовами п. 6.3.1 договору саме на кредитора (позивача) покладено зобов’язання по визначенню належної до сплати суми та, відповідно, виставлення боржнику рахунку, суд, врахувавши постанову Вищого господарського суду України від 23.11.2010 р. у справі № 19/48, дійшов висновку, що ЗАТ "Укргаз-Енерго" не виконано зобов’язання щодо виставлення відповідачу рахунку-фактури на суму 646 682, 91 грн., тобто не настав момент виникнення у ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" обов’язку сплатити цю суму.

Як вбачається з довідки № 08-06 від 03.02.2011 р., ЗАТ "Укргаз-Енерго" не володіє доказами направлення ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" рахунку-фактури на суму 646 682, 91 грн. відповідно до вимог п. 6.3.1 договору № 111/77/Х(р) від 28.11.2007 р. та вимоги щодо сплати пені у відповідності до п. 7.2 договору № 111/77/Х(р) від 28.11.2007 р.

Наведені правові підстави свідчать про необґрунтованість вимог щодо стягнення основного боргу в розмірі 646 682, 91 грн.

З огляду на відсутність порушення грошового зобов’язання щодо стягнення основного боргу з відповідача, відсутні і підстави для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101 –105 ГПК України (1798-12) , Львівський апеляційний господарський суд

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2011 р. у справі № 19/48-27/62 залишити без змін, апеляційну скаргу ЗАТ "Укргаз-Енерго", м. Київ –без задоволення.

2. постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови виготовлений 22.04.2011 р.