ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" квітня 2011 р.
|
Справа № 5/108-Б-10
|
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.
суддів Сидоренка М.В.
Будішевської Л.О.
при секретарі судового засідання Романів О.В.
за участю представників сторін:
від ДПІ – не з’явився;
від боржника – не з’явився;
від скаржника - не з’явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 03 березня 2011 року
по справі №5/108-Б-10
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсервісмонтаж"
до Приватного підприємства "Комерційна фірма Пандора"
про банкрутство
Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
У судовому засіданні 14.04.2011р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Встановив:
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 18 жовтня 2010 року порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Комерційна фірма Пандора" (надалі –боржник, ПП) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсервісмонтаж" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв’язку з відсутністю боржника за місцезнаходженням, в підтвердження чого наданий витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.09.2010р.
Постановою господарського суду Херсонської області від 18.11.2010р. визнано вимоги ТОВ "Спецсервісмонтаж" до ПП "Комерційна фірма Пандора" в сумі 44676,00 грн.; визнано ПП "Комерційна фірма Пандора" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 4 місяці і призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Шахова Володимира Анатолійовича, ліц. НОМЕР_1 від 22.12.05р., якого зобов’язано здійснити ліквідаційну процедуру банкрута і забезпечити виконання дій, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Звіт та ліквідаційний баланс подати до суду.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 03.03.2011р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП "Комерційна фірма Пандора"; юридичну особу банкрута - ПП "Комерційна фірма Пандора" ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України; провадження у справі припинено.
Ухвала суду обґрунтована посиланнями на положення ч.ч. 5, 6 ст.31, ст. 32 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та вмотивована тим, що ліквідатором встановлена відсутність у боржника будь-яких майнових активів, за рахунок яких можливо було б погасити кредиторську заборгованість, зазначене підтверджується звітом ліквідатора, реєстром вимог кредиторів, актами обстеження від 08.12.2010р. та 22.02.2011р., актом інвентаризації, актом списання, довідкою БТІ від 17.12.2010р. про відсутність у боржника нерухомості, довідкою ДАІ від 16.12.2010р. про відсутність у боржника транспортних засобів, довідкою інспекції Держтехнагляду від 03.12.2010р. про відсутність у боржника сільгосптехніки, довідкою Банку від 07.02.2011р. про відсутність коштів на рахунку, у зв'язку з чим вимоги кредиторів вважаються погашеними.
Не погоджуючись з ухвалою від 03.31.2011.р, Державна податкова інспекція у м. Херсоні подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, оскільки боржником в поданій декларації за грудень 2009 року задекларовано обсяги операцій, для здійснення яких немає об’єктивних підстав, можливостей та основних фондів; ДПІ були вжиті заходи щодо проведення виїзної позапланової перевірки на підставі наказу №671 від 26.08.2010р. та направлення на перевірку №1457/23-2 від 26.08.2010р., але ПП "КФ Пандора" листами були заявлені клопотання про перенесення у зв’язку з лікуванням директора та відновленням первинних документів, які були викрадені; у зв’язку з неможливістю проведення перевірки були складені акти про незнаходження боржника від 07.10.2010року за 31470/23-2/36579729 та про відсутність останнього за юридичною адресою від 30.08.2010 року за № 1296/23-2/36579729; на підставі зазначеного ДПІ було заявлене клопотання про зупинення провадження у справі про банкрутство для проведення перевірки слідчими органами, але судом першої інстанції в порушення ст. 79 ГПК України не було винесено відповідної ухвали; прийняттям оскаржуваної ухвали було порушено вимоги ГПК України (1798-12)
щодо прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі в справі, а також ч.2 ст. 32 Закону про банкрутство –не направлення копії ухвали органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи.
В засідання суду апеляційної інстанції представник скаржника не з’явився.
Представники ТОВ "Спецсервісмонтаж" та ПП "Комерційна фірма Пандора" в судове засідання не з’явились, відзивів на апеляційну скаргу не надали, та у зв’язку із спливом встановленого ч.2 ст. 102 ГПК України строку розгляду апеляційної скарги (15 днів) справу розглянуто в судовому засіданні 14.04.2011р. за їх відсутності.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення вимог скаржника виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом (1798-12)
, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)
(надалі —Закон про банкрутство). Згідно ч.1 ст.5 цього Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом (2343-12)
, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12)
, іншими законодавчими актами України.
Отже, господарський суд, розглядаючи справу про банкрутство, повинен керуватись нормами Закону про банкрутство (2343-12)
і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.
Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Таким чином, з диспозиції наведеної норми закону випливає, що для визнання боржника відсутнім вказані ознаки повинні бути наявними на час порушення справи про банкрутство, тобто відсутність керівних органів боржника за його місцезнаходженням є основною ознакою статусу "відсутнього боржника", а нездійснення підприємницької діяльності —додатковою ознакою, за наявності котрих суд може застосувати спрощену процедуру банкрутства за ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
У даній справі судом першої інстанції порушено провадження та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі ст.52 Закону про банкрутство, якою передбачено особливості банкрутства відсутнього боржника. Отже у контексті названої норми при розгляді справи за правилами ст.52 Закону про банкрутство предметом доказування є визначення місцезнаходження боржника —юридичної особи та факт відсутності керівних органів юридичної особи за її місцезнаходженням.
Суд першої інстанції при прийнятті оскарженої ухвали виходив з наявності підстав, встановлених ст. 32 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для ліквідації юридичної особи, ПП "Комерційна фірма Пандора", визнаного банкрутом постановою господарського суду Херсонської області від 18.11.2010р. на підставі ст. 52 цього Закону.
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що 14.10.2010р. ТОВ "Спецсервісмонтаж" звернулось до господарського суду із заявою про банкрутство відсутнього боржника ПП "Комерційна фірма Пандора" відповідно до ст. 52 Закону про банкрутство, проте при цьому вимог чинного законодавства не було дотримано заявником.
Так, стверджуючи про наявність підстав для визнання боржника банкрутом у зв’язку з його відсутністю за місцезнаходженням (м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, буд. 21-А), наявність такої обставини заявник обґрунтував актом державного виконавця про відсутність ПП "Комерційна фірма Пандора" за місцезнаходженням, та витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.09.2010р.
Проте ці докази не відповідають вимогам допустимості доказів за ст. 34 ГПК України. Так, акт держвиконавця від 23.09.2010р. таким доказом взагалі слугувати не спроможний.
Що стосується даних з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, то положеннями ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (755-15)
, які регулюють відповідні правовідносини, передбачено наступне.
Згідно ч.1 ст.16 (в редакції чинній станом на 14.10.2010р.) Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (755-15)
Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Єдиний державний реєстр згідно ст.17 (в редакції чинній станом на 14.10.2010р.) цього Закону (755-15)
містить відомості, зокрема, щодо місцезнаходження юридичної особи, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Згідно ч.1 ст.17 (в редакції чинній станом на 14.10.2010р.) цього Закону (755-15)
відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Згідно ч.ч. 11-14 ст.19 (в редакції чинній станом на 14.10.2010р.) Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (755-15)
юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу. У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки. У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. Державний реєстратор залишає реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу без розгляду, про що повідомляє заявника у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, та у порядку, встановленому частиною сьомою цієї статті. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Як вбачається з Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (надалі –ЄДР) станом на 30.09.2010р. в ЄДР була наявна інформація, що відомості про юридичну особу ПП "Комерційна фірма Пандора" не підтверджені, що не є записом про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням у розумінні ст. 19 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
Матеріали справи свідчать, що інформація про відсутність ПП "Комерційна фірма Пандора" за місцезнаходженням (73000, Херсонська область, м. Херсон, Суворовський район, вул. 40 років Жовтня, буд. 21-А) була внесена в ЄДР тільки 25.10.2010р., тобто вже після порушення справи про банкрутство ПП "Комерційна фірма Пандора" як відсутнього боржника ухвалою від 18.10.2010р.
Таким чином, справа про банкрутство ПП "Комерційна фірма Пандора" за спрощеною процедурою, встановленою ст. 52 Закону про банкрутство, була порушена за заявою ТОВ "Спецсервісмонтаж" за відсутності законних підстав для цього, оскільки, крім викладеного, не було в наявності також і обставини незвітування боржника до органів ДПС згідно із законодавством (останнє підтверджується зверненнями та листами ДПІ у м. Херсоні, залученими до матеріалів справи).
Аналізуючи положення зазначених вище законів, колегія суддів дійшла висновку, що вказані в них докази стосовно обставин, які підлягають доведенню, мали бути надані заявником ТОВ "Спецсервісмонтаж" одночасно з заявою про визнання відсутнього боржника банкрутом за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 52 Закону про банкрутство.
При цьому можливість витребування таких доказів вже після порушення справи про банкрутство на відміну від позовного провадження за змістом положень Закону про банкрутство (2343-12)
, який є спеціальним, виключається.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що справа №5/108-Б-10 про банкрутство ПП "Комерційна фірма Пандора" була порушена безпідставно, а отже провадження в ній підлягає припиненню згідно п.1-1 ст. 80 ГПК України та п.7ч.1 ст.40 Закону про банкрутство.
Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України ( постанова Пленуму ВСУ №15 від 18.12.2009р. (v0015700-09)
, пункт 36).
Інші доводи апеляційної скарги судова колегія залишає без надання оцінки їх обґрунтованості, оскільки ці доводи не стосуються питання законності порушення справи про банкрутство ПП "Комерційна фірма Пандора".
З урахуванням того, що скаржник просив суд апеляційної інстанції передати справу на розгляд господарського суду Херсонської області за наслідками скасування ухвали від 03.03.2011р., апеляційна скарга задовольняється частково, ухвала від 03.03.2011р. скасовується та провадження у справі №5/108-Б-10 припиняється.
Керуючись ст.ст. 80 ч.1 п.1-1, 99, 101-106 ГПК України (1798-12)
, колегія суддів
Постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити частково .
Ухвалу господарського суду Херсонської області від 03.03.2011р. по справі №5/108-Б-10 скасувати .
Провадження у справі №5/108-Б-10 про банкрутство ПП "Комерційна фірма Пандора" припинити .
постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя М.А. Мишкіна
Суддя М.В.Сидоренко
Суддя Л.О. Будішевська