3/129-10-4908 Про визнання недійсним договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства та повернення майна - 14.04.2011 Прийняття

В листопаді 2010р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області (Далі –Фонд) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесакомунекологія" (Далі –Товариство), третя особа на стороні позивача, - Міністерство з питань житлово–комунального господарства України (Далі –Міністерство) про визнання недійсним договору оренди на майбутнє цілісного майнового комплексу державного підприємства, "Державне спеціалізоване ремонтно-будівне та монтажно-налагоджувальне управління "Одесакомунекологія" укладеного 03.12.2007р. між Фондом та Товариством, розташованого по вул. Отамана Головатого, 40/42

Фонд також просить господарський суд повернути даний об’єкт, з урахуванням невикористаних амортизаційних відрахувань, згідно Порядку затвердженого наказом ФДМУ №847 від 07.08.1997р., який зареєстровано Міністерством Юстиції України за №446/2250 від 25.09.1997р. (z0446-97) , до сфери Управління Міністерства з питань житлово-комунального господарства України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Фонд посилається на те, що про здійсненні перевірки, та вимог прокурора Приморського району м. Одеси, було встановлено, що Товариство передало в оренду значну частину приміщень Іноземному підприємству "СЖС Україна" згідно договору оренди від 08.06.2007р. Фонд вважає, що відповідач ввів його в оману, а тому на підставі ст.ст. 207; 230; 236; Цивільного кодексу України (435-15) договір оренди від 03.10.2007р. цілісного майнового комплексу слід визнати недійсним на майбутнє та повернути вказаний об’єкт до сфери управління Міністерства з питань житлово-комунального господарства України.

07.12.2007р. Іноземне підприємство "СЖС Україна" звернулось до господарського суду із заявою про залучення його до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у зв’язку з тим що рішення суду по даній справі може вплинути на його права та інтереси. (т.1 а.с. 26-27)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.12.2010р., винесеною суддею Д’яченко Т.Г. подана заява була задоволена. Суд залучив до участі у справі Іноземне підприємство "СЖС Україна" (т.1 а.с.32)

Відповідач відзив на позов не надав, свого представника у судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, а тому справа розглянута на підставі ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24 січня 2011р., винесеним суддею Д'яченко Т.Г. позовні вимоги Фонду задоволені частково. Суд визнав недійсним на майбутнє, договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Державне спеціалізоване ремонтно-будівне та монтажно-налагоджувальне управління "Одесакомунекологія" від 03.12.2007р. який укладений між Фондом та Товариством.

В решті заявленого позову Фонду, щодо повернення цілісного майнового комплексу було відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням господарського суду, позивач та відповідач звернулись із апеляційними скаргами.

В апеляційній скарзі Фонд вказує на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зокрема ст. 83 та п.3 ч.1 ст. 84 ГПК України. Приймаючи рішення по справі господарський суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки договір оренди приміщення від 08.06.2007р. не виступав предметом позовних вимог по даній справі.

Відмовляючи в задоволенні позову щодо повернення майна за договором оренди, господарським судом порушені вимоги ст. 216 ЦК України в частині не визначення судом правових наслідків договору. Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду є: невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Таким чином, Фонд вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

В апеляційній скарзі Товариство зазначає, що рішення суду винесено з порушенням матеріального та процесуального права, передчасно, необґрунтовано, однобоко без відповідного дослідження доказів, а тому повинно бути повністю скасовано. Відповідач вважає, що відповідно до ст. 6; 626; 773; Цивільного кодексу України (435-15) . Договір оренди укладений належним чином, виконувався без істотних порушень його умов, а тому правових підстав для його розірвання не було.

18.02.2011р. в порядку ст. 29 ГПК України до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява від заступника прокурора Суворовського району м. Одеси про вступ до участі в розгляді справи, для представництва інтересів держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області.

Зазначена заява була задоволена Одеським апеляційним господарським судом.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, прокурора, який підтримав позицію Фонду та доводи викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства не підлягає задоволенню, апеляційну скаргу Фонду слід задовольнити, а рішення господарського суду частково скасувати, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 03 грудня 2007р. між сторонами був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу.

За умовами договору Орендодавець (Фонд) передав Орендатору (Товариству) який прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 40/42 (т.1 а.с. 4 -12)

Склад і вартість майна, визначені відповідно до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого Наказом регіонального відділення Фонду від 30.11.07р. №1001; Протоколу №1 про реквізити інвентаризації та передавального балансу цілісного майнового комплексу, складеного сторонами на 23.11.07р. та становить 582,55 тис. грн.

03 грудня 2007р. був складений та підписаний акт прийому –передачі цілісного майнового комплексу з переліком зазначених в акті об’єктів, первинної вартості 883808,26грн. та залишкової вартості 582543,79грн. (т.1 а.с. 13-14)

Строк дії даного договору встановлений до 30.11.2010р. та продовжений до 03.12.2012р. відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" від 15.12.2009р. (1759-17) №1759 та враховуючи лист –звернення Товариства від 19.02.2010р. №25.

Згідно перевірки, здійсненої фахівцями Фонду на підставі листа прокуратури Приморського району м. Одеси від 27.04.2010р. №112 вих. №08., було встановлено, що значну частину орендованого державного майна, Товариством передано в оренду ІП "СЖС Україна", згідно договору оренди від 08.06.2007р.

За даним договором в оренду передані нежитлові приміщення I; II; IV; V; поверхів адміністративного п’ятиповерхового будинку, загальною площею 1191,30кв. м. для розташування офісу (т. 1 а.с. 19-21)

Звернувшись із позовом Фонд посилається на положення ст. 230 ЦК України, вважаючи, що Товариство укладаючи договір від 03.12.2007р. навмисно ввело Фонд в оману, приховуючи факт укладення та передачі в оренду майна ще в червні 2007р.

Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела в оману другу сторону щодо обставин які мають істотне значення (ст. 229 цього Кодексу) такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину або якщо вона заперечує їх існування.

З врахуванням зазначеного законодавства та обставин справи, судова колегія погоджується із висновком господарського суду щодо визнання недійсним на майбутнє договору оренди від 03.12.2007р. цілісного майнового комплексу.

Відповідно до роз’яснень ВАСУ від 12.03.1999р. №02-5/111 (v_111800-99) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними", вказано на те, що за загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення. Це стосується і згаданих раніше угод, визнаних недійсними у судовому порядку. Виняток з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки не можуть повернути усе одержане за ними, наприклад вже здійснене користування за договором майнового найму, зберігання за договором схову, тощо. У такому випадку одночасно з визнанням угоди не дійсною господарський суд повинен зазначити у рішенні, що вона припиняється лише на майбутнє.

Приймаючи до уваги, що договір оренди від 03.12.2007р. фактично виконаний сторонами, що підтверджується матеріалами справи, судова колегія вважає правомірним визнання господарським судом даного договору недійсним на майбутнє.

Що стосується відмови господарським судом Фонду в поверненні цілісного майнового комплексу до сфери управління Міністерства з питань житлово-комунального господарства, то з таким висновком суду не може погодитись судова колегія, виходячи з наступного.

Умови передачі та повернення орендованого майна передбачені розділом другим договору оренди від 03.12.2007р., яким встановлено, що вартість майна, яку Орендар повертає Орендодавцю (або юридичній особі, яку вважає Орендодавець, або органу управління зазначеним державним майном), визначається на підставі передавального балансу Підприємства та Акту оцінки, складеного за даними інвентаризації майна на момент припинення дії цього договору, звіреного з актом приймання –передачі Підприємства в оренду.

Таким чином, Орендодавцем чітко зазначено, що майно цілісного майнового комплексу повинно бути передано органу уповноваженому управляти державним майном, а саме: Міністерству з питань житлово-комунального господарства України. Наказом Фонду державного майна України №847 від 07.08.1997р. (z0446-97) , зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 25 вересня 1997р. за №446/2250 (z0446-97) затверджений Порядок повернених орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди.

Вказаний порядок забезпечує реалізацію положень ст.ст.26; 27; 28; і 29 Закону України "Про оренду державного майна" (2269-12) і регулює здійснення комплексу заходів і процедур, пов’язаних з поверненням Орендодавцю орендованого державного майна: інвентаризації і оцінки майна орендних підприємств, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, врахування заборгованості орендарів по державних платежах приймання – передачі майна, вибору організаційно – правової форми підприємства, заснованому на поверненому після оренди державному майні і при необхідності та за згодою орендаря, майні орендаря.

Цей Порядок поширюється на випадки повернення орендодавцю орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств і організацій та їхніх структурних підрозділів після припинення (внаслідок закінчення строку) договору оренди, розірвання договору оренди за погодженням сторін, або за рішенням суду.

Враховуючи положення даного Порядку, досліджені в судовому засіданні матеріали справи, судова колегія вважає що орендований цілісний майновий комплекс підлягає поверненню до сфери управління Міністерству з питань житлово-комунального господарства України.

Звертаючись із апеляційною скаргою на рішення господарського суду Одеської області від 24.01.2011р. щодо визнання недійсним договору оренди цілісного майнового комплексу скаржником надані до апеляційної інстанції уточнення до апеляційної скарги та додаткові докази, а саме: договір про спільну діяльність (простого Товариства) №1 від 23 травня 2007р. який укладений між Державним підприємством "Державне спеціалізоване ремонтно –будівельне та монтажно-налагоджувальне управління "Одесакомунекологія", Товариством з обмеженою відповідальністю "Одесакомунекологія" та приватним підприємством "Одеська будівельна компанія", додатки №1 та №2 від 23 травня 2007р. до даного договору, наказ №114 ОС від 03.04.2007р. про переукладення контракту з Максимовим А.М., Наказ № 203-1 від 12.12.2007р. Міністерству з питань житлово-комунального господарства України "Про припинення діяльності ДП "Одесакомунекологія", контракт №9 від 28 березня 2007р. про призначення на посаду директора ДП "Одесакомунекологія" Максимова А.М.

Відповідно до ч.1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Враховуючи положення вимог даної статті судова колегія не приймає до розгляду надані додаткові докази, оскільки скаржником не обґрунтована неможливість їх подання до місцевого господарського суду.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, скаржник вважає, що відповідно до п. 6.6 договору, мав право самостійно використовувати орендоване майно, здавати в суборенду окремі частини орендованого майна та розпоряджатися або іншим чином передавати третім особам належні йому права оренди, які випливають з цього договору. На думку Товариства, надавши в суборенду частини приміщення адміністративної будівлі ІП "СЖС Україна", ним не були порушені норми чинного законодавства, та істотні умови договору, а тому у позивача не вбачається підстав для розірвання договору.

Однак, судова колегія вважає, що такі доводи скаржника є необґрунтованими та безпідставними, оскільки договір суборенди від 08.06.2007р. був укладений раніше ніж договір оренди цілісного майнового комплексу від 03.12.2007р. Крім цього, слід зазначити, що позивачем заявлені вимоги про визнання недійсним договору оренди на підставі ст. 230 Цивільного кодексу України, а не про його розірвання, як зазначає відповідач, посилаючись на положення ст.ст. 651; 783 Цивільного Кодексу України (435-15) .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99; 101; 103-105; Господарського процесуального Кодексу України (1798-12) , апеляційний господарський суд

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області - задовольнити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесакомунекологія" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 24.01.2011р. по справі 3/129-10-4908 - частково скасувати.

Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській - задовольнити.

Пункт другий рішення доповнити наступним:

Повернути цілісно-майновий комплекс Державного підприємства, "Державне спеціалізоване ремонтно-будівне та монтажно-налагоджувальне управління "Одесакомунекологія" розташований за адресою: м. Одеса вул. Отамана Головатого, 40/42, з урахуванням невикористаних амортизаційних відрахувань, згідно Порядку, затвердженого наказом ФДМУ №847 від 07.08.1997р. та зареєстрованого Мін'юстом України №446/2250 від 25.09.1997р., до сфери управління Міністерству з питань житлово-комунального господарства України.