15/81 Про залишення без задоволення клопотання боржника про виправлення описки в ухвалі господарського суду в частині продовження строку ліквідаційної процедури - 23.03.2011 Прийняття

від виконуючого обов’язки директора ліквідаційної комісії Державного підприємства Виробниче об’єднання "Київський радіозавод": Мазуренко М.В. (наказ від 23.04.2001 № 66/1);

від Управління з питань питань банкрутства у місті Києві та Київській області Державного департаменту з питань банкрутства: Доник О.В. (довіреність від 10.12.2010 № 01-12/2288);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Виробниче об"єднання "Київський радіозавод"

на ухвали Господарського суду м.Києва від 29.09.2010

у справі № 15/81 ( .....)

за позовом Український акціонерний промислово-інвестиційний банк

до Державне підприємство "Виробниче об"єднання "Київський радіозавод"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про визнання банкрутом

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2010 у справі № 15/81 (Том 22 а.с. 66) за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку про банкрутство Державного підприємства Виробниче об’єднання "Київський радіозавод"

- достроково припинено обов’язки ліквідатора боржника арбітражного керуючого – ОСОБА_2,

- призначено по справі ліквідатором боржника арбітражного керуючого Ільницького Сергія Васильовича.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2010 (Том 22 а.с. 71)

- клопотання ліквідатора боржника про продовження строку ліквідаційної процедури задоволено,

- продовжено строк ліквідаційної процедури на шість місяців до 02.07.2010.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2010 (Том 23 а.с. 161)

- залишено без задоволення клопотання боржника про виправлення описки в ухвалі господарського суду міста Києва в частині продовження строку ліквідаційної процедури не до 02.07.2010, як зазначено в ухвалі, а до 24.09.2010,

- клопотання ліквідатора божника про продовження строку ліквідаційної процедури задоволено частково,

- продовжено строк ліквідаційної процедури на шість місяців до 02.01.1011,

- продовжено повноваження ліквідатора боржника – арбітражного керуючого Ільницького С.В. на шість місяців, - до 02.01.2011,

- приєднано до матеріалів справи попередній звіт про роботу ліквідатора Державного підприємства Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" Ільницького С.В. за період з 24.06.2010 по 24.09.2010.

Не погоджуючись з винесеними ухвалами, уповноважений представник трудового колективу Державного підприємства Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" ОСОБА_1 звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просить скасувати дані ухвали.

Скарги мотивовані порушенням місцевим господарським судом при винесенні оскаржених ухвал норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) . Крім того, скаржник зазначає що арбітражним керуючим Ільницьким Сергієм Васильовичем недобросовісно виконуються обов’язки ліквідатора Державного підприємства Виробниче об’єднання "Київський радіозавод".

В судовому засіданні апеляційної інстанції уповноважений представник трудового колективу Державного підприємства Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" ОСОБА_1 та представник виконуючого обов’язки директора ліквідаційної комісії Державного підприємства Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" висловилися за задоволення апеляційних скарг, помічник прокурора, представник Управління з питань питань банкрутства у місті Києві та Київській області Державного департаменту з питань банкрутства та решта присутніх представників учасників провадження у даній справі виловилися за відхилення апеляційних скарг.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення учасників провадження у даній справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржених ухвал норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Згідно статей 4, 43 названого кодексу судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992, № 2343-XII (із змінами і доповненнями) державну політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності у випадках, передбачених цим Законом, здійснює державний орган з питань банкрутства, який діє на підставі положення, затвердженого у встановленому порядку.

Згідно частини 2 статті 31 названого Закону арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом, якщо інше не передбачено цим Законом. Анулювання ліцензії арбітражного керуючого під час здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень є підставою для усунення його від виконання обов'язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що боржник, щодо якого порушено провадження у даній справі про банкрутство, є державним підприємством.

Згідно наказу Державного департаменту з питань банкрутства від 15.02.2010 № 20 анульовано ліцензію серії НОМЕР_1 на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), видану ОСОБА_2 18.08.2005 Міністерством економіки України.

Згідно листа від 04.03.2010 № 216-30-20/810 (Том 22 а.с. 51) Державним департаментом з питань банкрутства запропоновано господарському суду міста Києва призначити у даній справі ліквідатором боржника арбітражного керуючого Ільницького Сергія Васильовича, кандидатура якого була запропонована комісією з підготовки пропозицій господарському суду щодо кандидатур арбітражних керуючих.

Листом від 09.03.2010 № 01-12/350 (Том 22 а.с. 50) Управління з питань банкрутства у м. Києві та Київській області повідомило господарський суд міста Києва про погодження комісією з підготовки пропозицій господарському суду щодо кандидатур арбітражних керуючих при Державному департаменті з питань банкрутства ліквідатором у даній справі арбітражного керуючого Ільницького Сергія Васильовича.

Зважаючи на викладені норми чинного законодавства й встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно ухвалою від 24.03.2010 припинив обов’язки ліквідатора боржника арбітражного керуючого – ОСОБА_2, який брав участь у даній справі в якості ліквідатора на підставі ухвали господарського суду міста Києва від 23.04.2002р., та призначив ліквідатором боржника арбітражного керуючого Ільницького Сергія Васильовича, який діє згідно виданої Міністерством економіки та з питань Європейської інтеграції України ліцензії серії НОМЕР_2.

За змістом частин першої та другої статті 31 Закону арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів, за наявності ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає що кандидатура арбітражного керуючого Ільницького Сергія Васильовича відповідає вимогам статті 31 Закону. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суду може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.

Зважаючи на ті обставини, що станом на 24.03.2009 ліквідаційну процедуру завершено не було, та призначення іншого ліквідатора, місцевий господарський суд ухвалою від 24.03.2010 обґрунтовано продовжив строк ліквідаційної процедури на шість місяців до 02.07.2010, задовольнивши відповідне клопотання ліквідатора.

Крім того, ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2010 було продовжено строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора боржника – арбітражного керуючого Ільницького С.В. на шість місяців до 02.01.1011.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, справа № 15/81 разом з супровідним листом заступника голови господарського суду міста Києва від 06.04.2010 № 06-10/2310 (Том 22, а.с. 80) була надіслана до Київського апеляційного господарського суду та в період з 07.04.2010 по 24.09.2010 перебувала поза межами місцевого господарського суду у зв’язку із здійсненням апеляційного та касаційного перегляду прийнятих у даній справі судових актів.

З урахуванням зазначеного й зважаючи на викладені у попередньому звіті про роботу ліквідатора Виробничого об’єднання "Київський радіозавод" арбітражного керуючого Ільницького Сергія Васильовича за період з 24.06.2010 по 24.09.2010 (Том 23 а.с. 155) відомості щодо наявності майна, включеного до ліквідаційної маси банкрута, колегія суддів погоджується з ухвалою господарського суду першої інстанції від 29.09.2010 та вважає, що заявлене Ільницьким С.В. клопотання про продовження його повноважень ліквідатора та строку ліквідаційної процедури є обґрунтованим об’єктивними причинами та підтверджено належними доказами.

При таких обставинах, колегія суддів доходить висновку про те, що порушення норм матеріального і процесуального права, які могли призвести до скасування оскаржених ухвал господарського суду міста Києва від 24.03.2010, 29.09.2010 у справі № 15/81 відсутні, а мотиви з яких подано апеляційні скарги не можуть бути підставою для їх скасування.

В матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про наявність порушень чинного законодавства при виконанні арбітражним керуючим Ільницьким Сергієм Васильовичем обов’язків ліквідатора Виробничого об’єднання "Київський радіозавод". Скарги в порядку ч. 4 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на дії (бездіяльність) цього ліквідатора у даній справі до господарського суду не надходили.

Твердження скаржника про порушення з боку ліквідатора боржника арбітражного керуючого Ільницького Сергія Васильовича ліцензійних умов спростовується складеним Управлінням з питань банкрутства у місті Києві та Київській області Державного департаменту з питань банкрутства актом перевірки додержання ліцензійних умов від 26.08.2010 № 64 (Том 23 а.с. 59).

Клопотання скаржника про витребування додаткових доказів у справі задоволенню не підлягають, оскільки фактичні обставини справи встановлені судом у повному обсязі, у зв’язку з чим підстави для задоволення клопотання відсутні.

Колегія суддів відхиляє клопотання про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів, оскільки викладені в ньому доводи під час розгляду справи підтверджені не були.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

Апеляційні скарги уповноваженого представника трудового колективу Державного підприємства Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" Горової В.А. залишити без задоволення, а ухвали господарського суду міста Києва від 24.03.2010, від 29.09.2010 у справі № 15/81 залишити без змін.

Справу № 15/81 повернути до господарського суду міста Києва.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.