1-7-2-32/93-04-3524 Про стягнення заборгованості по оплаті послуг та компенсації витрат розпорядника майна у справі про банкрутство Державного підприємства - 23.02.2011 Прийняття

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 09.02.2011 р., яка надіслана учасникам процесу 09.02.2011 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 23.02.2011 р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 23.02.2011р. за погодженням сторони, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

09.06.2004 р. Балтська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до Господарського суду Одеської області з заявою, про визнання банкрутом ДП "Писарівський спиртзавод", неспроможного своєчасно виконати зобов’язання перед бюджетом та державними цільовими фондами та визнати Балтську МДПІ кредитором до ДП "Писарівський спиртзавод", та з урахуванням уточнень про збільшення кредиторських вимог до заяви, в яких просило визнати грошові вимоги ДП "Писарівський спиртзавод" перед Балтської МДПІ Одеської області у розмірі 5 454 037, 79 грн.

Заява обґрунтована тим, що Державне підприємство "Писарівський спиртзавод" в порушення вимог ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування в Україні" та п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не проводить в повному обсязі та в передбачені строки оплату податків та зборів. Не виконання умов законодавчих актів призвело до заборгованості ДП "Писарівський спиртзавод" перед Балтською міжрайонною державною податковою інспекцією, що складається на період 14.11.2005 р. в сумі 5 454 037, 79 грн.

Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду Одеської області від 16.08.2004 р. (суддя Грабован Л.І.) визнано грошові вимоги Балтської МДПІ до ДП "Писарівський спиртзавод" в сумі 525 195, 25 грн., зобов’язано Балтську МДПІ подати в десятиденний строк оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Писарівський спиртзавод" у офіційний друкований орган (газети "Голос України" чи "Урядовий кур’єр") з метою виявлення всіх кредиторів та можливих санаторів, введено процедуру розпорядження майном ДП "Писарівський спиртзавод", призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гриба Є.Г.

Вищезазначена ухвала була оскаржена в апеляційному порядку та постановою Одеського апеляційного Господарського суду від 14.12.2004 р. ухвала Господарського суду Одеської області від 16.08.2004 р. скасована та справа передана до Господарського суду Одеської області для нового розгляду зі стадії підготовчого засідання.

постанова Одеського апеляційного Господарського суду від 14.12.2004 р. була оскаржена в касаційному порядку та постановою Вищого господарського суду України від 25.05.2005 р. вищезазначена постанова була залишена без змін.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.05.2009 р. (суддя Лепеха Г.А.) провадження у справі № 7-2-32/93-04-3524 про банкрутство державного підприємства "Писарівський спиртзавод" припинено.

Вищезазначена ухвала була оскаржена в апеляційному порядку, та постановою Одеського апеляційного Господарського суду від 23.06.2009 р. ухвала Господарського суду Одеської області від 19.05.2009 р. по справі 7-2-32/93-04-3524 скасована та справа передана господарському суду Одеської області для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.07.2009 р. (суддя Найфлейш В.Д.) справа була прийнята до свого провадження.

постанова Одеського апеляційного Господарського суду від 23.06.2009 р. була оскаржена в касаційному порядку та постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2009 р. вищезазначена постанова була скасована та справа направлена до Одеського апеляційного Господарського суду на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2009 р. ухвала Господарського суду Одеської області від 19.05.2009 р. залишена без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Вищезазначена постанова також була оскаржена в касаційному порядку та постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2010 р. постанова Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2010 р. залишена без змін.

27.07.2010 р. арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою, в якій просив винести ухвалу про стягнення з Державного підприємства "Писарівський спиртзавод" на користь Дарієнко В.Д. 149 049, 33 грн. заборгованість по оплаті послуг та компенсації витрат розпорядника майна по справі № 7-2-32/93-04-3524 про банкрутство державного підприємства "Писарівський спиртзавод" і видати відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.01.2011 р. (суддя Найфлейш В.Д.) у задоволенні заяви арбітражного керуючого Дарієнко Віктора Дмитровича про стягнення заборгованості по оплаті послуг та компенсації витрат розпорядника майна у справі про банкрутство Державного підприємства "Писарівський спиртзавод" в сумі 149 049, 33 грн. відмовлено.

Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. звернувся до Одеського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.01.2011 р. скасувати, винести постанову, якою стягнути з державного підприємства "Писарівський спиртзавод" на користь арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. 149 049, 33 грн. заборгованості по оплаті послуг та компенсації витрат і зобов’язати Господарський суд Одеської області видати наказ.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт посилався на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, а саме замість встановлення обставин при розгляді заяви, судом встановлювались обставини, які встановлені іншим рішенням Господарського суду Одеської області по справі № 1/11-10-292.

Крім того, апелянт наполягає на тому, що безпідставним є висновок суду про відсутність в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) правових підстав для суду виносити ухвали про стягнення заборгованості по оплаті послуг та компенсації витрат розпорядника майна у справі про банкрутство при наявності у Законі статтей 3-1, 13, 31 та інше.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, 19.10.2006 р. між суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою Дарієнко В.Д. та ДП "Писарівський спиртзавод" укладений договір, згідно якого заявник бере на себе виконання функцій арбітражного керуючого-розпорядника майна згідно ст. 3-1 та ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а ДП "Писарівський спиртзавод" зобов’язаний здійснити оплату послуг у розмірі середньої місячної оплати праці директора заводу компенсацією його витрат в сумі 2 500, 00 грн. на місяць за рахунок коштів боржника.

Відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів від 12.12.2007 р. затверджено розмір оплати послуг арбітражного керуючого у розмірі 2500 грн. на місяць за рахунок боржника та розмір компенсації витрат арбітражного керуючого у розмірі 2500 грн. на місяць за рахунок коштів від діяльності боржника.

Відповідно до розрахунку суми позову позивачем нарахована заборгованість відповідача по оплаті послуг арбітражного керуючого за період з 19.10.2006 р. по 24.12.2009 р. за 38 місяців і 5 днів з урахуванням часткової сплати в сумі 149 049, 33 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.03.2010 р. по справі № 1/11-10-292 відмовлено в задоволенні позову суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Дарієнко В.Д. до ДП "Писарівський спиртзавод" про стягнення 149 049, 33 грн. Вказане рішення суду залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2010 р. Вказаним рішенням встановлено, що позивач всупереч вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України не надав суду доказів надання ДП "Писарівський спиртзавод" послуг і доказів отримання їх, а саме акти приймання-передачі передбачених договором послуг, звіт арбітражного керуючого про оплату послуг, відшкодування витрат, затверджений рішенням комітету кредиторів.

Наведене вище, свідчить про обґрунтованість прийнятої оскаржуваної ухвали господарським судом та унеможливлює задоволення скарги, оскільки саме відповідні процесуальні дії суду що передумовлені ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконані у повному обсязі, та в матеріалах справи відсутні докази того, що апелянт Дарієнко В.Д. надавав послуги ДП "Писарівський спиртзавод" в якості арбітражного керуючого.

Укладений між суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою Дарієнко В.Д. та ДП "Писарівський спиртзавод" договір від 19.01.2006 р. не є трудовим договором в розумінні ст. 21 КЗпП України, оскільки не передбачає підлягання СПД - фізичної особи Дарієнко В.Д. внутрішньому трудовому розпорядкові ДП "Писарівський спиртзавод", у зв’язку з чим колегія суддів Одеського апеляційного Господарського суду приходить до висновку, що це в свою чергу не тягне зобов’язання ДП "Писарівський спиртзавод" перед СПД –фізичною особою Дарієнко В.Д. сплачувати заробітну плату згідно ст. 94 КЗпП України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відносини між сторонами по оплаті послуг арбітражного керуючого регулюються цивільним законодавством.

Згідно положень статті 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також по податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповдно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 10 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв’язку з виконанням ним своїх обов’язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Відповідно до вимог ч.12 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторові затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Крім того, ч.14 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Відповідно до статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Пункт 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

При розгляді справи в апеляційному порядку апелянт не спростував наявні в ухвалі суду обставини, а отже, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до вимог ст. 38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453-V1 ), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржувана ухвала суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її зміни або скасуванню відсутні.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101- 106 ГПК України,

колегія суддів,

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.01.2011 р. у справі № 1-7-2-32/93-04-3524 –залишити без змін, а апеляційну скаргу арбітражного керуючого Дарієнко Віктора Дмитровича –без задоволення.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст. 105 ГПК України і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя	Жеков В.І.
Судді	Картере В.І.
	Пироговський В.Т.