48/194 Про стягнення вартості відчужених процентних іменних облігацій - 22.02.2011 Прийняття

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.08.2010 р. по справі № 48/194 позов задоволено частково : з ЗАТ "Галичина" стягнуто на користь Непідприємницького товариства заборгованість в розмірі 378 298,30 грн., пеню в розмірі 36 833,44 грн., інфляційні втрати в розмірі 19 359,15 грн., 3 % річних в розмірі 8 510,16 грн., а також державне мито в розмірі 4 430,01 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 211,19 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 17 900 грн.. Прийнято відмову Непідприємницького товариства від позову в частині заявлених позовних вимог до ТОВ "Арта Цінні папери" та припинено провадження по справі в цій частині. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач 2 оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення місцевим судом безпідставно не задоволено клопотання ЗАТ "Галичина" про зупинення провадження по даній справі до розгляду справи № 38/278 про визнання недійсним п. 4.3 договору № 80-Б від 18.03.2009 р., тощо.

В судовому засіданні представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як підставне й обґрунтоване залишити без змін.

Представники відповідачів в судові засідання не з’явились, хоча про час і місце розгляду справи їх повідомлено належно, про причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справ не надали, отже апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 22.03.2010 р. Непідприємницьке товариство звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ "Арта Цінні папери" про стягнення 378 298,30 грн. боргу, 50 604,87 грн. пені, 24 718,10 грн. інфляційних втрат та 5 189,59 грн. 3 % річних. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов’язання за договором купівлі-продажу цінних паперів № 80-Б від 18.03.2009 р. (далі Договір), в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 378 298,30 грн.. Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 50 604,87 грн., інфляційні втрати в розмірі 24 718,10 грн. та 3% річних в розмірі 5 189,59 грн., тощо.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.05.2010 р. залучено в якості відповідача 2 по справі - ЗАТ "Галичина".

Заявою від 06.08.2010 р. позивач просив стягнути з відповідача 2 - 5 814 грн. пені, 1 088,26 грн. 3 % річних за користування чужими коштами.

Заявою від 17.08.2010 р. позивач просив стягнути з відповідача 2 – 378 298,30 грн. боргу, 79 249,60 грн. пені, 27 665,31 грн. інфляційних втрат та 9 822,45 грн. 3 % річних. Крім цього, в судовому засіданні відмовився від позовних вимог до відповідача 1 й просив в цій частині припинити провадження по справі.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2 заборгованості в розмірі 378 298,30 грн., пені в розмірі 36 833,44 грн., інфляційних втрат в сумі 19 359,15 грн., 3 % річних в розмірі 8 510,16 грн., а відтак їх задовольнив, в іншій частині вимог відмовив, одночасно прийняв відмову Непідприємницького товариства від позову в частині заявлених позовних вимог до відповідача 1 та припинив провадження по справі в цій частині.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд встановив, що 18.03.2009 р. між Непідприємницьким товариством (продавець) та ТОВ "Арта Цінні Папери", яке діяло від імені ЗАТ "Галичина" (покупець) на підставі замовлення № 4 від 16.03.2009 р. до договору доручення № 18-Б від 03.02.2009 р., було укладено Договір, за умовами п. 1.1 якого, продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити цінні папери, а саме процентні іменні облігації серії А, емітентом за якими є ЗАТ "Галичина" в кількості 720 штук, номінальною вартістю 1 000,00 грн.. Відповідно до п. 1.3 Договору загальна сума договору становить 730 503,30 грн.. Договором (п. 2.1) погоджено, що покупець повинен сплатити визначену п. 1.3 суму в наступні строки: 352 205,00 грн. до 16:00 год. 26.03.2009 р.; 251 417,50 грн. до 16:00 год. 23.09.2009 р.; 126 880,80 грн. до 16:00 год. 15.03.2010 р..

Зі змісту п. 2.2 Договору видно, що сторони зобов’язуються в встановлені п. 2.3 Договору строки здійснити переоформлення прав власності на цінні папери, які є предметом Договору. Переоформлення права власності на цінні папери здійснюється шляхом надання продавцем розпорядження зберігачу про списання на користь покупця та надання покупцем розпорядження депозитарію на зарахування цінних паперів.

Згідно п. 2.3 Договору продавець приймає на себе зобов’язання провести всі залежні від нього дії для забезпечення зарахування зазначених вище цінних паперів на рахунок у цінних паперах покупця № 302123 в депозитарії ВАТ "МФС": код в депозитарії ВАТ "МФС" №0001, а покупець приймає на себе зобов’язання надати розпорядження депозитарію ВАТ "МФС" про зарахування цінних паперів з рахунку в цінних паперах продавця № 050093 в: ВАТ "Державний ощадний банк України", код зберігача в ВАТ "МФС" 1005, на свій рахунок №302123 в депозитарії ВАТ "МФС", згідно наступних умов: у кількості 350 штук у строки до 12:00 год. 23.03.2009 р.; у кількості 250 штук у строки до 12:00 год. 22.09.2009 р.; у кількості 120 штук у строки до 12:00 год. 12.03.2010 р..

У відповідності до п. 2.7 Договору покупець набуває право власності на цінні папери (п. 1.1) Договору з моменту зарахування їх на відкритий в депозитарії ВАТ "МФС" рахунок у цінних паперах покупця, що підтверджується випискою з цього рахунку.

Розпорядженням на виконання облікової операції № 328 від 23.03.2009 р. позивачем наказано зберігачу переказати цінні папери в кількості 350 штук на суму 352 205,00 грн..

30.03.2009 р. відповідачем сплачено позивачу 352 205,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача від 30.03.2009 р., розпорядженнями на виконання облікової операції № 341 від 22.09.2009 р. та № 367 від 12.03.2010 р. позивачем наказано зберігачу переказати цінні папери в загальній кількості 370 штук на загальну суму 378 298,30 грн..

Листом № 29/09-02 від 29.09.2009 р. відповідач 2 гарантував позивачу здійснити виплату в сумі 251 417,50 грн. до 15.10.2009 р..

Таким чином, Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань на підставі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, а згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями Договору ( п. 2.2 Договору) сторонами передбачено спосіб передачі позивачем відповідачу 2 цінних паперів: шляхом надання позивачем розпорядження зберігачу про списання цінних паперів.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем розпоряджень на виконання облікових операції № 328 від 23.03.2009 р., № 341 від 22.09.2009 р. та № 367 від 12.03.2010 р. зберігачу про списання цінних паперів в кількості 720 штук на загальну вартість 730 503,30 грн., що свідчить про належне виконання позивачем зобов’язання. Ці розпорядження позивачем зроблено у визначений п. 2.3 Договору строк. Згадане не заперечуються відповідачем 2.

З врахуванням положень ст. 530 ЦК України та положень п. 2.1 Договору, грошове зобов’язання відповідача 2 по сплаті вартості цінних паперів повинно бути виконаним: в сумі 352 205,00 грн. до 26.03.2009 р.; в сумі 251 417,50 грн. до 23.09.2009 р. та у сумі 126 880,80 грн. до 15.03.2010 р..

30.03.2009 р. відповідачем сплачено на користь позивача кошти в розмірі 352 205,00 грн., зобов’язання по сплаті яких мало бути виконано до 26.03.2009 р., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача від 30.03.2009 р..

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача 2 грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 378 298,30 грн. на підставі Договору за передані цінні папери, відповідачем ця заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано. ЗАТ "Галичина" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, місцевий суд на підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 610, 611 625 ЦК України (435-15) вважав позовні вимоги Непідприємницького товариства про стягнення з ЗАТ "Галичина" заборгованості в розмірі 378 298,30 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, нарахованої від суми Договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за період прострочення по сплаті суми в розмірі 352 205,00 грн. з 27.03.2009 р. по 30.03.2009 р., по сплаті суми в розмірі 251 417,50 грн. з 24.09.2009 р. по 18.08.2010 р. та по сплаті суми в розмірі 126 880,80 грн. з 16.03.2010 р. по 18.08.2010 р..

Відповідно до п. 4.3 Договору за несвоєчасне виконання покупцем зобов’язань на підставі п.п. 2.1, 2.3 та 2.11 Договору, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від суми договору, яка визначена п. 1.2 Договору за кожний день затримки.

Місцевим судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення пені з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та визначеним позивачем строком нарахування пені. За перерахунком суду, правомірним є стягнення нарахованої за період з 27.03.2009 р. по 30.03.2009 р. в розмірі 926,35 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов’язання по сплаті 352 205,00 грн.,, нарахованої за період з 24.09.2009 р. по 23.03.2010 р. в розмірі 25 558,48 грн. пені по сплаті 251 417,50 грн. та нарахованої за період з 16.03.2010 р. по 17.08.2010 р. 10 348,61 грн. пені по сплаті суми у розмірі 126 880,80 грн., що разом становить 36 833,44 грн..

В частині заявленої до стягнення нарахованої за 18.08.2010 р. пені, місцевий суд в задоволенні відмовив, оскільки рішення прийнято в судовому засіданні 18.08.2010 р. о 15:19, а доказів прострочення виконання грошового зобов’язання відповідача 2 - 18.08.2010 р. (до кінця дня) не надано.

Позивачем також заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 27 665,31 грн., нараховані за прострочення виконання грошового зобов’язання по сплаті суми в розмірі 352 205,00 грн. у період з 27.03.2009 р. по 30.03.2009 р., по сплаті суми в розмірі 251 417,50 грн. - з 24.09.2009 р. по 31.03.2010 р. та по сплаті суми в розмірі 126 880,80 грн. в період з 16.03.2010 р. по 31.03.2010 р. та 3% річних у розмірі 8 734,19 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов’язання по сплаті суми в розмірі 352 205,00 грн. - з 27.03.2009 р. по 30.03.2009 р., по сплаті суми в розмірі 251 417,50 грн. - з 24.09.2009 р. по 18.08.2010 р. та по сплаті суми в розмірі 126 880,80 грн. - з 16.03.2010 р. по 18.08.2010 р..

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Здійснивши перерахунок пені за визначений позивачем період з врахуванням наведених при ії розрахунку обставин (недоведення існування прострочення відповідача 18.08.2010 р.) та приписів Верховного Суду України ( лист № 62-97р. від 03.04.1997 р.) в частині порядку нарахування інфляційних втрат у випадку, якщо прострочення виконання грошового зобов’язання триває менше одного місяця, місцевий суд встановив, що розмір інфляційних втрат та 3% річних до стягнення з відповідача 2 становить відповідно, 19 359,15 грн. та 8 510,16 грн..

Таким чином, місцевий суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог й стягнення з ЗАТ "Галичина" заборгованості у розмірі 378 298,30 грн., пені в розмір 36 833,44 грн., інфляційних втрат в розмірі 19 359,15 грн. та 3% річних у розмірі 8 510,16 грн., в задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 42 416,16 грн., інфляційних втрат у розмірі 8 306,16 грн. та 3% річних у розмірі 1 312,29 грн. - слід відмовити.

Крім цього, місцевим судом припинено провадження по справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, адже прийнято відмову позивача від позову в частині заявлених до відповідача 1 вимог, тощо.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.

Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Галичина" залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 18.08.2010 р. по справі № 48/194 - без змін.