ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
17.02.11 Справа № 12/99-1806
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузя В.Л.
суддів Юркевича М.В.
Желік М.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"від 04.01.2011 р.
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.12.2010 р.
у справі № 12/99-1806
за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, м. Кременець, Тернопільська область
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", м. Київ
про зобов'язання ПАТ "Універсал Банк"усунути перешкоди у користуванні приміщенням, що розташоване по вул. Словацького, 3 у м. Кременець, Тернопільської області шляхом виселення його із даного приміщення; зобов'язання відповідача здійснити спільний із позивачем огляд приміщення, уповноваженим на це представником, на предмет будь-якого пошкодження та здійснити передачу орендованого за договором оренди від 05.11.2007р. приміщення за актом приймання-передачі (повернення) приміщення; стягнення з ПАТ "Універсал Банк" орендної плати за фактичне користування приміщенням за період з 01.03.2010р. по 01.12.2010р. в розмірі 188 124,55грн.; стягнення з відповідача неустойки в розмірі подвійної ставки орендної плати за період з 01.03.2010 р. по 01.12.2010 р. в розмірі 376 249,10грн.
за участю представників:
від позивача –ОСОБА_3 –підприємець, ОСОБА_4 –представник;
від відповідача –Противень С.Л. –представник.
Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 24.12.2010 р. у справі № 12/99-1806 (суддя Френдій Н.А.) позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ "Універсал Банк"на користь суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 155516,30 грн. орендної плати за фактичне користування приміщенням, 311032,60 грн. неустойки, 195,10грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 4750,49грн. витрат по сплаті державного мита; усунено перешкоди у користуванні приміщенням, що розташоване по вул. Словацького, 3, у м. Кременець Тернопільської області, суб'єктом підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, шляхом виселення ПАТ "Універсал Банк" з даного приміщення; провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з ПАТ "Універсал Банк"на користь суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 орендної плати в розмірі 18812,46грн. та неустойки в розмірі 37624,92грн. припинено; в решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ "Універсал Банк"звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.12.2010 р. у справі № 12/99-1806 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Скаржник зазначає про те, що суд при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував те, що за станом на день розгляду справи в суді першої інстанції договір, укладений між сторонами припинив свою дію, що є підставою для припинення господарських зобов’язань в частині сплати орендної плати.
Крім того, скаржник зазначає, що позивачем не було вчинено будь-яких дій щодо виконання обов’язку прийняти приміщення після припинення дії договору оренди, факт відмови позивача від прийняття приміщення підтверджується наявними в матеріалах справи листами, адресованими відповідачем.
Також скаржник вказує, що умовами спірного договору та нормами законодавства не передбачено право орендодавця не приймати приміщення від орендаря, у випадку, якщо у приміщенні були проведені ремонтні роботи чи воно з будь-яких інших обставин не відповідає первісному стану, а відтак суд неправомірно стягнув з відповідача неустойку у подвійному розмір орендної плати.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.12.2010 р. у справі № 12/99-1806 відсутні, з огляду на наступне:
Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ПАТ "Універсал Банк"про зобов'язання ПАТ "Універсал Банк": усунути перешкоди у користуванні приміщенням, що розташоване по вул. Словацького, 3 у м. Кременець, Тернопільської області шляхом виселення його із даного приміщення, здійснити спільний із позивачем огляд приміщення, уповноваженим на це представником, на предмет будь-якого пошкодження та здійснити передачу орендованого за договором оренди від 05.11.2007 р. приміщення за актом приймання-передачі (повернення) приміщення; про стягнення з ПАТ "Універсал Банк" орендної плати за фактичне користування приміщенням за період з 01.03.2010р. по 01.12.2010 р. в розмірі 188 124,55 грн., неустойки в розмірі подвійної ставки орендної плати за період з 01.03.2010 р. по 01.12.2010 р. в розмірі 376 249,10 грн.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, 05.11.2007 р. між сторонами було укладено договір оренди № б/н від 05.11.2007 р. (надалі по тексту–договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець (позивач) надав в оренду, а орендар (відповідач) прийняв у тимчасове платне користування нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 118,8 кв.м. (а.с. 9-12). Відповідно до Акту приймання-передачі від 05.11.2007 р., підписаного між сторонами, орендодавець передав у користування, а орендар прийняв зазначене приміщення (а.с.19).
За правилами ч.3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України розірвання договору є підставою припинення зобов'язання.
При укладанні договору оренди сторони погодили, що орендар має право розірвати договір оренди в односторонньому порядку, повідомивши іншу сторону за три календарних місяця (п.8.3); після закінчення строку дії договору або у разі його дострокового розірвання повернути орендодавцю приміщення ( п.6.1.4); повернення приміщення відбувається за актом приймання-передачі, складеним протягом 15 робочих днів після закінчення або дострокового припинення терміну оренди. Сторони спільно перевіряють приміщення на предмет будь-якого пошкодження. З моменту підписання акту приймання-передачі приміщення припиняється нарахування орендної плати та інших платежів( п.2.3).
Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2009 року орендар направив орендодавцю заяву про розірвання договору оренди від 05.11.2007р. та повідомив, що користування орендованими приміщеннями припиняється з 01 травня 2009 року (а.с. 20).
Відтак, договір оренди від 05.11.2007 року відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України та умов договору розірваний 01.05.2009 року.
За приписом п. 3 ст. 285 ГК України та відповідно до умов договору оренди відповідач повинен сплатити орендну плату за весь період користування майном.
Відповідно до розділу 3 договору сторони домовились про розмір орендної плати, який складає 20 доларів США згідно з офіційним курсом української гривні до долара США, встановленим НБУ (пункти 3.3., 3.8.).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2010 року у справі № 12/75-2167-33/75 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 до ПАТ "Універсал Банк"стягнуто з відповідача за період з 01.05.2009р. по 01.03.2010р. 189 842,40 грн. орендної плати за фактичне користування приміщенням, 379 684,80 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування спірним майном.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач повністю виконав вимоги постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2010 року у справі № 12/75-2167-33/75, проте свого обов’язку відповідно до п. 2.3. договору оренди від 05.11.2007 р. щодо повернення орендодавцю приміщення за актом приймання-передачі приміщень не виконав.
У зв’язку з чим, позивач 26.07.2010 р. звернувся до ПАТ "Універсал-Банк"з вимогою у формі претензійного листа щодо повернення орендованого майна (а.с. 38-39). Проте, дана вимога була залишена відповідачем без належного реагування, що слугувало підставою для звернення з позовом до суду. Відповідач обґрунтованих заперечень щодо необхідності повернення майна, отриманого в оренду, по суті не надав, зазначивши, що орендодавець не бажає приймати приміщення до приведення його в попередній стан.
Враховуючи, що даний спір у добровільному порядку не вирішується, Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого суду про необхідність примусового виселення відповідача із займаних ним приміщень, що перебувають у власності позивача.
Згідно з ч.2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, що кореспондується з приписами ст. 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться
Відповідно до розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви, заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за період з 01.02.2010 р. по 31.11.2010 р. становить 188 124,55грн. та неустойка в розмірі 376 249,10грн. за несвоєчасну передачу орендованого майна, нарахована на підставі ст. 785 ЦК України.
Проте, як правильно встановлено судом першої інстанції відповідно до проведеного ним розрахунку, до стягнення підлягає орендна плата за період з 01.03.2010р. по 08.11.2010р. (дату звернення з позовом до суду) на суму 155 516,30 грн., та неустойка за період з 01.03.2010р. по 08.11.2010р. в розмірі 311 032,60грн., нарахована відповідно до приписів ст. 785 ЦК України. Доказів сплати орендної плати за користування орендованим приміщення за вказаний період відповідачем не подано.
Суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України в частині стягнення з відповідача орендної плати в розмірі 18812,46 грн. та неустойки в розмірі 37 624,92грн. за період з 01.02.2010 р. по 01.03.2010 р., оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2010 року у справі №12/75-2167-33/75 стягнуто з відповідача зазначені суми та цей самий період.
Щодо позовних вимог про стягнення орендної плати в розмірі 13795,79грн. та неустойки в розмірі 27591,58 грн. за період з 09.11.2010р. по 01.12.2010р., суд зазначає, що такі вимоги заявлені позивачем завчасно, оскільки позов у справі поданий до суду 08.11.2010 р., а відтак задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Факт неповернення орендованого приміщення позивачу відповідно до умов договору оренди від 05.11.2007 р., який був розірваний з 01.05.2009 р., за станом на день звернення з позовом до суду відповідачем не заперечується.
Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У відповідності до ст. 785 ЦК України обов’язком орендаря у разі припинення договору найму є негайне повернення наймодавцеві речі у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Враховуючи вищенаведене та керуючись норами ст.ст. 391, 785 ЦК України, суд правомірно задоволив позов в частині зобов'язання ПАТ "Універсал Банк"усунути перешкоди у користуванні приміщенням, що розташоване по вул. Словацького, 3 у м. Кременець, Тернопільської області шляхом виселення його із даного приміщення.
З огляду на те, що нормами цивільного (ст.16) та господарського (ст. 20) права не передбачено такого способу захисту прав та інтересів як зобов'язання здійснити спільний огляд приміщення, уповноваженим на це представником, на предмет будь-якого пошкодження та здійснити передачу орендованого за договором оренди від 05.11.2007 р. приміщення за актом приймання-передачі (повернення) приміщення, суд першої інстанції підставно відмовив у позові в цій частині.
Доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та спростовуються нормами цивільного законодавства, зокрема ст. 785 ЦК України якою передбачений обов’язок наймача повернути майно наймодавцеві у разі припинення договору найму, а також обов’язок сплати ним неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в разі невиконання наймачем свого обов’язку щодо повернення речі. Письмові повідомлення, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, не взяті судом до уваги, оскільки не підтверджують жодним чином факту звільнення банком (орендарем) орендованого приміщення. На момент звернення з позовом до суду, окрім цього зазначені обставини були досліджені та встановлені постановою від 12.07.10 Київського апеляційного господарського суду у справі №12/75-2167-33/75, і які застосовуються як приюдиційні при розгляді даної справи.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський
ПОСТАНОВИВ :
1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.12.2010 р. у справі № 12/99-1806 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Судові витрати покласти на скаржника.
3. постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Кузь В.Л. Суддя Юркевич М.В. Суддя Желік М.Б.