донецький апеляційний господарський суд
постанова
Іменем України
08.02.2011 р. справа №15/21пд
|
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
|
Шевкової Т.А.
|
суддів
|
Бойченко К.І., Чернота Л.Ф.
|
за участю представників сторін:
від позивача:
|
Овчаров О.В. дов. від 01.01.2011 року
|
від відповідача:
|
не з’явився
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
|
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "РОС І Я"м. Луганськ
|
на рішення господарського суду
|
Луганської області
|
у справі
|
№ 15/21пд (суддя Пономаренко Є.Ю.)
|
за позовом
|
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "РОС І Я"м. Луганськ
|
до
|
Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортні перевезення - 2003"м. Лутугіне Луганської області
|
про
|
тлумачення умов договору
|
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "РОС І Я"м. Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортні перевезення - 2003"м. Лутугіне Луганської області про тлумачення положень договору про надання послуг № 05/05/09 від 05.05.2009 року.
Позивач просив витлумачити положення договору про надання послуг № 05/05/09 від 05.05.2009 шляхом визначення чи включає в себе належне виконання відповідачем своїх обов’язків по договору вихід на маршрут транспортних засобів ТОВ "Автотранспортні перевезення-2003", а саме автобусів марки "Богдан А 09202"в кількості 10 (десять) одиниць, державний номер: АА4086СК, АА4087СК, АА4088СК, АА4089СК, АА4091СК, АА4092СК, АА4096СК, АА4094СК, АА4095СК, АА4096СК, в якості рекламоносіїв з розміщеною рекламною інформацією позивача та здійснення ТОВ "Автотранспортні перевезення-2003"зазначеними транспортними засобами пасажирських перевезень відповідно до затвердженого розкладу руху вказаних транспортних засобів та паспорту відповідного маршруту.
В якості правової підстави своїх вимог позивач посилався на ст.ст. 16, 213 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 54- 57, 82- 85 ГПК України.
Господарський суд Луганської області рішенням від 18.11.2010 року у справі № 15/21пд позовні вимоги задовольнив частково. Вирішив розтлумачити положення договору № 05/05/09 від 05.05.2010 року таким чином: "Кількість щоденних виїздів на маршрут кожної одиниці з 10 транспортних засобів, а саме: автобусів марки "Богдан А 09202"з державними номерами: АА4086СК, АА4087СК, АА4088СК, АА4089СК, АА4091СК, АА4092СК, АА4096СК, АА4094СК, АА4095СК, АА4096СК, як рекламоносіїв з розміщеною рекламною інформацією товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "РОС І Я", умовами договору не передбачена".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "РОС І Я"м. Луганськ, не погоджуючись із висновками господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Луганської області від 18.11.2010 року у справі № 15/21пд скасувати, прийняти нове рішення, яким витлумачити положення договору про надання послуг № 05/05/09 від 05.05.2009 року шляхом визначення чи включає в себе належне виконання відповідачем своїх обов’язків по договору вихід на маршрут транспортних засобів ТОВ "Автотранспортні перевезення-2003", а саме автобусів марки "Богдан А 09202"в кількості 10 (десять) одиниць, державний номер: АА4086СК, АА4087СК, АА4088СК, АА4089СК, АА4091СК, АА4092СК, АА4096СК, АА4094СК, АА4095СК, АА4096СК, в якості рекламоносіїв з розміщеною рекламною інформацією позивача та здійснення ТОВ "Автотранспортні перевезення-2003"зазначеними транспортними засобами пасажирських перевезень відповідно до затвердженого розкладу руху вказаних транспортних засобів та паспорту відповідного маршруту.
Заявник скарги не погоджується із висновком господарського суду про те, що умовами договору не передбачена кількість щоденних виїздів транспортних засобів на маршрут, умовами договору не визначений графік періодичності виходу на маршрут транспортних засобів відповідача. На думку заявника скарги господарський суд повинен був з’ясувати питання про визначення змісту укладеного договору про надання послуг № 05/05/09 від 05.05.2009року, а саме що є предметом договору.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, у запереченнях на апеляційну скаргу, які надійшли на адресу апеляційного господарського суду 28.12.2010 року, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду Луганської області від 18.11.2010 року у справі № 15/21пд залишити без змін. Крім того, просив розглянути апеляційну скаргу без участі відповідача.
07.02.2011 року від відповідача на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання, в якому він просив долучити до матеріалів справи копію постанови Вищого господарського суд України у справі № 11/149 та розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами без участі представника відповідача.
Колегія суддів визнала за можливе задовольнити клопотання відповідача, долучити до матеріалів справи копію постанови Вищого господарського суд України у справі № 11/149, розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, враховуючи наступне.
За змістом статті 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЦ "РОС І Я"(Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортні перевезення-2003"(Виконавець) укладено договір № 05/05/09 від 05.05.2009 року про надання послуг, за умовами якого відповідач зобов’язався надати транспортні засоби у кількості 10 одиниць, що здійснюють пасажирські перевезення, як рекламні носії для розміщення рекламної інформації позивача, а позивач зобов’язався сплачувати надані відповідачем послуги.
Згідно пункту 1.3 договору строк розміщення реклами відповідає строку дії договору. Строк дії договору визначений пунктом 6.1 з моменту підписання (05.05.2009) по 04.05.2010, а в частині зобов’язань –до повного їх виконання сторонами.
У додатку № 1 до договору сторони узгодили перелік транспортних засобів, на яких повинна бути розміщена рекламна інформація позивача.
Як вбачається з матеріалів справи господарський суд Луганської області рішенням від 26.08.2010 року у справі № 11/149, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.11.2010р., відмовив ТОВ "Торговий центр "РОС І Я" у задоволенні позовних вимог до ТОВ "Автотранспортні перевезення–2003" про відшкодування завданих збитків за неналежне виконання умов договору № 05/05/09 від 05.05.2009року у розмірі 43 890 грн. 10 коп.
В обґрунтування позовних вимог у зазначеній справі № 11/149 позивач посилався на те, що в порушення взятих на себе зобов’язань відповідач не використовував транспортні засоби в обумовленій договором кількості, внаслідок чого рекламна інформація позивача не розповсюджувалася, що спричинило позивачеві збитки у розмірі вартості робіт з нанесення вказаної рекламної інформації.
Рішенням господарського суду Луганської області від 26.08.2010 року у справі № 11/149 встановлений той факт, що умовами договору не передбачено кількості щоденних виїздів на маршрути транспортних засобів відповідача. Укладений сторонами у справі договір містить лише кількість одиниць транспортних засобів відповідача, на яких розміщуватиметься рекламна інформація позивача –10. Періодичність виїзду на маршрут кожної одиниці з вказаних транспортних засобів сторонами договору взагалі не визначалася.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2011 року у справі № 11/149 постанова Донецького апеляційного господарського суду від 03.11.2010року залишена без змін.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги приписи статті 213 ЦК України, слід визнати, що у даній справі неможливо інакше розтлумачити зміст договору ніж, як при вирішенні спору між тими ж сторонами у справі № 11/149, тому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду про те, що умовами договору №05/05/09 від 05.05.2010 року не передбачено кількості щоденних виїздів на маршрути транспортних засобів відповідача, на яких розміщена реклама позивача.
Таким чином, рішення господарського суду Луганської області від 18.11.2010 року у справі № 15/21пд є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "РОС І Я"м. Луганськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 18.11.2010 року у справі № 15/21пд залишити без змін.
Головуючий
Судді
|
Т.А. Шевкова
К.І. Бойченко
Л.Ф. Чернота
|
Надруковано 5 прим:
1 –позивачу
2 –відповідачу
3 –до справи
4 –гос. суду Луганської області 5 – ДАГС