4/25 Про стягнення суми заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - 08.02.2011 Прийняття

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі –позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" (далі – відповідач) про стягнення суми заборгованості у розмірі 102 999 108,88 грн. кредиту, що підлягає достроковому стягненню, 2 074 091,65 грн. заборгованості по процентах поточна, 16 038 241,74 грн. заборгованості по процентах прострочена, 770 324,60 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитним договором від 26.12.2008 року № 90.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором позивач просив звернути стягнення на нерухоме майно відповідно до переліку зазначеному в позовній заяві, відповідно до договорів іпотеки та застави.

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з заявою про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути суму заборгованості у розмірі 102 999 108,88 грн. кредиту прострочена, 24 413 855,06 грн. заборгованості по процентах прострочена, 2 024 708,51 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, та 1 676 575,15грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитним договором від 26.12.2008 року № 90.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договору позивач просив звернути стягнення на нерухоме майно відповідно до переліку зазначеному у заяві про збільшення позовних вимог від 09.02.2010 року за № 11811/1093, відповідно до договорів іпотеки та застави.

Також, позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить, у рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" у розмірі 128 806 228,40 гривень 40 копійок за кредитним договором № 90 від 26.12.2008 року, звернути стягнення на нерухоме майно - нежилу будівлю, загальною площею 18,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 51 А, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Хлібосол", з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів в розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

У рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" у розмірі 128 806 228,40 гривень 40 копійок за кредитним договором № 90 від 26.12.2008 року, звернути стягнення на нерухоме майно - нежилі приміщення (в літері А) з № 1 по № 14 (групи приміщень № 2), площею 357,00 кв.м., місця спільного користування площею 8,40 кв.м., загальною площею 365,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Порика Василя, буд. 13, які належать Дочірньому Підприємству "Астра", з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів в розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

У рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав у розмірі 128 806 228,40 гривень 40 копійок за кредитним договором № 90 від 26.12.2008 року, звернути стягнення на необоротні активи, перелік яких наведено в додатку 1 до договору застави № 1 від 30.01.2009 pоку, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Поляне".

Від вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" про стягнення заборгованості позивач відмовився, оскільки Господарським судом Черкаської області було порушено провадження у справі про банкрутство і позивачем заявлені вимоги за даним кредитним договором на суму 128 806 228,40 грн. за кредитним договором № 90 від 26.12.2008 року в справі про банкрутство, і тому відмова прийнята судом.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.12.2010 року позов задоволено повністю.

У рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" у розмірі 128 806 228,40 грн. за кредитним договором № 90 від 26.12.2008 року, звернуто стягнення на нерухоме майно - нежилу будівлю, загальною площею 18,70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 51 А, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Хлібосол", з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів в розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

У рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" у розмірі 128 806 228,40 за кредитним договором № 90 від 26.12.2008 року, звернуто стягнення на нерухоме майно - нежилі приміщення (в літері А) з № 1 по № 14 (групи приміщень № 2), площею 357,00 кв.м., місця спільного користування площею 8,40 кв.м., загальною площею 365,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Порика Василя, буд. 13, які належать Дочірньому підприємству "Астра", з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів в розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

У рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" у розмірі 128 806 228,40 грн. за кредитним договором № 90 від 26.12.2008 року, звернуто стягнення на необоротні активи, перелік яких наведено в додатку 1 до договору застави № 1 від 30.01.2009 p., які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Поляне".

Присуджено до стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібосол", Дочірнього підприємства "Астра", Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляне" 25 500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" про стягнення заборгованості за кредитним договором припинено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Дочірнє підприємство "Астра" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 07.12.2010 року в частині, в якій було задоволено позовні вимоги. Припинити провадження по справі № 4/25.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначив, що судом першої інстанції при винесенні рішення порушено вимоги ст. 80 ГПК України, оскільки винесено рішення про звернення стягнення на майно відповідачів у рахунок суми заборгованості, про стягнення якої вже було вирішено спір Господарським судом Черкаської області у справі № 01/11.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2011 року апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Астра" прийнято до провадження та призначено її розгляд на 08.02.2011 року.

У судове засідання 08.02.2011 року з’явився представник позивача. Представники відповідачів у призначене судове засідання не з’явилися.

Колегія судів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідачів, оскільки неявка вказаних представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26.12.2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк", в особі Київського обласного управління Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Святослав" (позичальник) був укладений кредитний договір № 90 (а.с. 15- 22 т. 1).

29.12.2008 року між кредитором та позичальником було укладено зміни та доповнення № 1 від 29.12.2008 року до кредитного договору (а.с. 23 т. 1).

Згідно умов кредитного договору, змін та доповнень до нього кредитор надає позичальнику кредит в сумі 114 103 943,00 грн.; цільове призначення (мета) кредиту: на поповнення оборотних коштів; кредит надається з 26.12.2008 року строком на 12 місяців (п.п. 1.1., 1.3.1, 1.2. кредитного договору).

Відповідно до підпункту 1.3.2. кредитного договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі: в термін, не пізніше 25 грудня 2009 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін до цього договору або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу IV цього договору.

Згідно до другого та третього абзаців п.п. 1.3.3. кредитного договору, у разі ненадходження платежів від Позичальника у встановлені дійсним договором строки суми не погашених у строк платежів визнаються простроченими та перераховуються на рахунки простроченої заборгованості наступного банківського дня. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок Банку.

За користування кредитними коштами у межах встановленого в п.1.3. терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 21% річних (п.п. 1.4.1. кредитного договору). При цьому, за користування кредитними коштами понад термін, зазначений в п.1.3. цього договору, процентна ставка встановлюється у розмірі 31% річних (п.п. 1.4.2. кредитного договору).

У відповідності до п.п. 1.4.4. кредитного договору, викладеного в новій редакції на підставі змін та доповнень № 7 від 12 травня 2009 року, строк сплати процентів - один раз в календарний квартал не пізніше 10-го числа першого місяця календарного кварталу, наступного за календарним кварталом користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3. цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору. У разі, якщо останній день сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється на передодні.

Проценти, що нараховані за період з 01.01.2009 року по 30.06.2009 року сплатити не пізніше 10.07.2009 року або в день дострокового погашення заборгованості, або в день дострокового розірвання договору.

Проценти сплачуються на рахунок № 37393147701/980, в ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478.

За умовами підпункту 3.1.1. кредитного договору, в редакції на підставі змін та доповнень № 1 від 29.12.2008 року, кредитор зобов'язується на умовах цього договору відкрити позичальнику позичковий рахунок № 20623147701/980 і рахунок для погашення заборгованості по кредиту, процентам за його використання та рахунок для погашення всіх комісійних платежів, передбачених цим договором № 37393147701/980 ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478 та надати позичальнику кредитні кошти на умовах, в сумі та термін, обумовлені цим договором за умови оформлення відповідного забезпечення, що задовольняє вимоги банку за цим договором.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, банк свої зобов’язання за кредитним договором виконав, що підтверджується випискою з рахунку № 20623147701.980 з 26.12.2008 року по 14.10.2009 року (а.с. 139 т. 1), проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Святослав" свої зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконував й систематично порушував умови спірного договору.

Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 1048 ЦК України, встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, виходячи із зазначених вище умов договору та норм чинного законодавства колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт наявності боргу у позичальника за кредитом станом на 17.01.2010 року у сумі 102 999 108,88 грн. та заборгованості за нарахованими процентами у сумі 23 090 153,33 грн. позивачем належним чином доведений та документально підтверджений.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Підпунктом 3.2.6. кредитного договору, передбачено, що у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту, прострочення сплати процентів по ньому, виявлення фактів нецільового використання кредиту (його частки), порушення умов п.п. 3.3.4.-3.3.7. цього договору банк має право стягувати неустойку, пеню та інші штрафні санкції, що передбачені Розділом V цього договору.

За умовами п. 5.3. кредитного договору за порушення строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості (суми основного боргу та/або процентів) за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості.

Отже, враховуючи порушення позичальником строків сплати кредиту, процентів, передбачених умовами кредитного договору, за позичальником станом на 17.01.2010 року рахується пеня за неналежне виконання зобов'язання у сумі 1 214 825,11 грн. за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 1 502 141,08 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Відповідно до п.п. 3.2.7. кредитного договору, банк мав право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі, а також достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції у випадках: невиконання Позичальником умов цього договору; невиконання умов укладених договорів забезпечення; наявності фактів невиконання Позичальником.

Внаслідок того, що позичальник порушив строки виконання зобов'язання щодо сплати процентів за кредитом, у банка на підставі п.п. 3.2.7. кредитного договору, виникло право звернутися до суду та достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції та у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на майно, відповідно до договорів іпотеки та застави.

У відповідності до п. 2.1. Розділу II "Умови забезпечення кредиту" кредитного договору, викладеного в новій редакції відповідно до змін та доповнень № 5 від 05.02.2009 року, в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, було укладено ряд договорів іпотеки.

Пунктом 2.2. Розділу II "Умови забезпечення кредиту" кредитного договору, викладеного в новій редакції відповідно до змін та доповнень № 5 від 05.02.2009 року, встановлено, що кредит, наданий банком, також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами, на які може бути звернене стягнення в порядку, установленому законодавством України.

Згідно договору іпотеки № 11 без оформлення заставної від 30.12.2008 року, укладеного між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібосол", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованого в реєстрі за № 9953, товариство передає банку в іпотеку нерухоме майно - нежилу будівлю, загальною площею 18,70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 51 А, яка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу нежилої будівлі, посвідченого 07.09.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 1876, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 07.09.2007 року за № 2334216 та зареєстрованого 18.01.2008 року КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", записано в реєстрову книгу № 12П-68 за реєстровим № 1664-П.

Згідно з п. 2.2. договору іпотеки 11, за згодою сторін предмет іпотеки оцінено в 89 000 грн. 00 коп.

Сторони визначили початкову ціну продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів у разі набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 90% від вартості предмета, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Відповідно до договору іпотеки № 17 без оформлення заставної від 30.12.2008 року, укладеного між банком та Дочірнім підприємством "Астра", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованого в реєстрі за № 9948, відповідач 2 передає банку в іпотеку нерухоме майно - нежилі приміщення (в літері А) з № 1 по № 14 (групи приміщень № 2), площею 357,00 кв.м., місця спільного користування площею 8,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Порика Василя, буд. 13, загальною площею 365,40 кв.м., які належать іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору № 1080 купівлі-продажу нежилих приміщень комунальної власності, посвідченого 03.11.2005 р. Цопіним Л.О., державним нотаріусом Першої Київської нотаріальної контори, за реєстровим № 1-2061, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 30.12.2008 року за № 3298784 та зареєстрованого 19.12.2005 року КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", записано в реєстрову книгу № 95П-245 за реєстровим № 6378-П.

Згідно з п. 2.2. договору іпотеки 17, за згодою сторін предмет іпотеки оцінено в 7 240 000 грн. 00 коп.

Також, між банком (заставодержателем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поляне" (заставодавцем), у забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, було укладено договір застави (товарів в обороті) від 30.01.2009 року, відповідно до п. 1.1., дійсний договір забезпечує всі вимоги Заставодержателя, які випливають з кредитного договору № 90 від 26.12.2008 року (а також будь-якими додатковими угодами до нього).

Відповідно до п. 2.1. договору застави, предметом застави є товар в обороті згідно переліку, наведеному в додатку 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 2.2. договору застави, предмет застави оцінено сторонами в 1 670 250 грн. 07 коп.

За змістом ст. 3 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення боржником основного зобов’язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель має право за рахунок предмета іпотеки задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь - якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Як вже зазначалось, право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Враховуючи вищезазначене, оскільки позичальник порушив свої зобов’язання за кредитним договором, Банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

Статтею 589 ЦК України, передбачено, що у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У ч. 2 ст. 590 ЦК України зазначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

За наведених обставин, колегія суддів, у відповідності до ст. 101 ГПК України повторно розглядаючи справу та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що судом правомірно і, відповідно, обґрунтовано задоволено уточнені позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та предмет застави.

Доводи Дочірнього підприємства "Астра", стосовно порушення судом першої інстанції вимог ст. 80 ГПК України, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки як зазначено в ухвалі про попереднє засідання Господарського суду Черкаської області від 27.09.2010 року у справі № 01/11 вимоги ПАТ АБ "Украгазбанк" на суму 128806228,40 грн. мають бути окремо внесені розпорядником майна до реєстру вимог як такі, що забезпечені заставою.

Крім того, колегія суддів не погоджується з твердженням апелянта стосовно того, що Господарський суд м. Києва взагалі, в рішенні не навів підстав для відхилення заяви про припинення провадження у справі № 4/25, оскільки розгляд вказаного клопотання не впливає на законність прийнятого рішення.

Інші доводи Дочірнього підприємства "Астра", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Дочірнього підприємства "Астра" не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 07.12.2010 року у справі № 4/25 не підлягає скасуванню.