5020-4/263 Про відмову задовольнити заяву про визнання кредиторських вимог до підприємства - 31.01.2011 Прийняття

за заявою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у місті Севастополі

до боржника підприємства "Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації"

про визнання боржника банкрутом

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у місті Севастополі звернулось до господарського суду міста Севастополя з заявою про визнання банкрутом підприємства "Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації".

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 07.12.2009 порушено провадження у справі про банкрутство та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 17.08.2010 у справі №5020-4/263 за наслідками підготовчого судового засідання було визнано грошові вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Севастополі до Підприємства "Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства Оборони Російської Федерації" в розмірі 317873,48 грн., зобов'язано заявника в десятиденний строк з дня отримання ухвали суду подати до офіційних друкарських органів оголошення про порушення справи про банкрутство божника.

06.10.2010 до господарського суду міста Севастополя надійшла заява ОСОБА_2 про визнання грошових вимог до боржника про стягнення пені в сумі 28166,44 грн. та майнових вимог у вигляді передачі паю в натурі, двокімнатної квартири №25 за адресою: АДРЕСА_3, у власність.

Згідно повідомленню арбітражного керуючого від 26.10.2010 вих.№66-К-2010 вимоги ОСОБА_2 визнано не було.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 23 листопада 2010 року у справі №5020-4/263 було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог до підприємства "Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації".

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що майнові вимоги не розглядаються господарськими судами у рамках провадження у справі про банкрутство. Також господарський суд дійшов висновку про те, що у зв'язку з автоматичним продовженням строку дії договору за згодою сторін до його повного виконання, у суду відсутні правові підстави вважати порушеним строк виконання договору, та, як наслідок, відсутніми підстави для застосування штрафних санкцій.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_2 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду першої інстанції, заяву про визнання грошових вимог задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що боржником не було виконано зобов’язання за договором пайової участі у фінансуванні будівництва №15/16 від 12.12.2005, а саме не було у встановлений строк нерухоме майно – квартири №25 за адресою: АДРЕСА_3.

У судове засідання, призначене 31.01.2011 року, представники учасників провадження у справі про банкрутство не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Від представника боржника надійшла заява про розгляд апеляційної скарги у його відсутність.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників учасників провадження у справі про банкрутство.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2005 між підприємством "Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації" - підприємство, та ОСОБА_2 - пайщик, було укладено договір пайової участі у фінансуванні будівництва №15/16, відповідно до пункту 1.1 якого учасники по даному договору зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи, на основі об'єднання своїх пайових вкладів для досягнення спільної мети: будівництва багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, який іменується в подальшому "Об'єкт" та введення його в експлуатацію (том 51 аркуші справи 127-136).

Відповідно до пункту 3.1 договору, пайщик зобов'язується в якості свого внеску по даному договору внести грошові кошти (далі - пай) в сумі, еквівалентній 55314 доларів США, в гривнях за офіційним курсом НБУ на момент внесення поетапно.

Пунктом 3.2 підприємство зобов'язалось в якості свого внеску по даному договору, своїми та залученими зусиллями, власними та залученими трудовими ресурсами, які обладають професійними навичками, кваліфікацією, діловою репутацією та діловими зв'язками, на підставі наявної ліцензії, дозвільних документів, механізмів, обладнання, а також дольових та займаних коштів юридичних і фізичних осіб, залучених підприємством на підставі укладених договорів з третіми особами завершити будівництво "Об'єкту" у відповідності з проектом та нормами ДБН з виділенням пайщику по закінченні будівництва "Об'єкту" його паю в натурі у вигляді двокімнатної квартири 30-ти квартирної блок-секції на 4-ому поверсі, квартира №25 загальною проектною площею 61,46 кв.м.

Згідно статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів); грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Кредитори, вимоги яких випливають з інших, крім грошових, цивільних зобов'язань, можуть подавати ці заяви лише у випадках, коли їх вимоги визначені у грошовому зобов'язанні на підставі отриманих кредиторами виконавчих документів чи внаслідок зміни способу виконання за цими документами на підставі статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", а також статті 121 ГПК чи статті 373 Цивільного процесуального кодексу України (пункт 15 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18 грудня 2009 року (v0015700-09) N15).

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що у рамках провадження у справі про банкрутство розглядаються лише грошові вимоги кредиторів.

Отже, оскільки вимоги ОСОБА_2, що випливають із зобов’язань боржника за договором пайової участі в будівництві від 12.12.2005, у вигляді передачі паю в натурі мають матеріальний характер, кінцевою метою якого є надання кредитору в рахунок оплати паю квартири по закінченню строку будівництва, тому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що такі вимоги не можуть бути визнані.

Одночасно відповідно до пункту 3.4 договору пайової участі у фінансуванні будівництва №15/16 від 12.12.2005, строк передачі підприємством паю під відділку - II півріччя 2007 року.

Додатковою угодою від 20.06.2008 до договору №15/16 від 12.12.2005 сторони встановили інший строк передачі підприємством паю - III квартал 2008 року. Пунктом 2 додаткової угоди від 20.06.2008 сторони погодили, що у випадку порушення строків надання паю підприємством, останнє оплачує пайщику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості паю починаючи з 01.11.2008, але не більше 10 % від вартості паю.

При цьому згідно пункту 3.5 договору №15/16 від 12.12.2005 відсутність додаткової угоди протягом 10 днів з моменту настання передбаченого строку надання "Паю в натурі" розцінюється як згода пайщика на продовження строку виконання договору до його фактичного виконання.

Таким чином, приймаючи до уваги відсутність протягом 10 днів з моменту настання передбаченого строку виконання договору (III квартал 2008 року - кінцева дата виконання 30.09.2008) додаткової угоди, судова колегія вважає, що строк виконання договору пайової участі у фінансуванні будівництва №15/16 від 12.12.2005 було продовжено за згодою сторін до його фактичного виконання.

Отже, враховуючі те, строк дії договору було автоматично продовжено за згодою сторін до його повного виконання, підстав вважати порушеним строк виконання договору, та, як наслідок, підстави для застосування штрафних санкцій судовою колегією не вбачається, у зв’язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність грошових зобов’язань боржника перед кредитором по сплаті пені в сумі 28166,44 грн.

Враховуючи викладене, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та скасування ухвали господарського суду міста Севастополя.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 23 листопада 2010 року у справі №5020-4/263 залишити без змін.

1. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у місті Севастополі (вул. Одеська, 27,Севастополь,99011).

2. підприємство "Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації" (пр. Нахімова, 13,Севастополь,99011).

3. ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 99055).

4. Управління з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України (м. Сімферополь, вул. Київська, 150).