Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Пономаренко В.І. – представник за дов. від 20.06.2009 року

від відповідача - Лопатинська Є.Г. – представник за дов. №14/90 від 04.01.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Київбудінвест"

на рішення Господарського суду м.Києва від 14.10.2010

у справі № 47/384-13/421 ( .....)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Березнякижитлобуд"

до Закритого акціонерного товариства "Київбудінвест"

про стягнення 74375 грн.

У вересні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Березнякижитлобуд" (далі – ТОВ "Березнякижитлобуд") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Київбудінвест" (далі – ЗАТ "Київбудінвест") про стягнення 74375,00 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що ним виконано підрядні роботи, передбачені Договором на виконання підрядних робіт №09/01/08 від 01.09.2008 року (далі – Договір), оформлені актами прийому-передачі виконаних робіт №1 від 12.09.2008 року, №2 від 22.09.2008 року, №3 від 01.10.2008 року, №4 від 05.10.2008 року, №5 від 21.10.2008 року на загальну суму 74375,00 грн., проте відповідач відмовився від здійснення оплати виконаних робіт .

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.02.2010 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2010 року у справі № 47/384, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.08.2010 року у справі 47/384 рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2010 року у справі за № 47/384 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва в іншому складі суду.

Підчас розгляду справи у письмовому відзиві на позов відповідач проти заявлених вимог заперечив із посиланням на те, що надані позивачем акти виконаних робіт не узгоджені технаглядом безпосереднього замовника об’єкта будівництва – ТОВ "МК "Антарес"; виконані роботи, які зазначені в актах за формою КБ-2в, не відповідають тим, щодо яких досягнуто домовленості сторонами; розцінки по окремих видах робіт в актах за формою КБ-2в завищені; акти №№1, 4, 5 підписані не уповноваженими представниками відповідача – ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а №№ 2 і 3 – підписані в односторонньому порядку – позивачем, і не можуть прийматись як доказ виконання робіт за договором; роботи виконані позивачем неякісно і це підтверджується дефектними актами, складеними ТОВ "МК "Антарес" та відповідачем.

Рішенням господарського суду (суддя Курдельчук І.Д.) позов задоволений . Стягнуто з відповідача суму боргу у заявленому позивачем розмірі та судові витрати. Умотивовуючи свій висновок про задоволення позову суд першої інстанції послався на те, що в силу закону замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як встановив суд першої інстанції, відповідач своєчасно не прийняв робіт, виконаних позивачем, заяву про відступи від умов договору своєчасно не зробив, тому складені ним уподальшому дефектні акти не можуть бути прийняті в якості належних доказів на підтвердження викладених у них фактів, оскільки відповідачем не надано як доказів повідомлення позивача про здійснення замовником такої перевірки, так і про направлення йому вказаних актів у визначені законодавством терміни.

Не погоджуючись з мотивами і висновками місцевого господарського суду, ЗАТ "Київбудінвест" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати рішення місцевого господарського суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог,а судові витрати покласти на позивача.

Обґрунтовуючи скаргу, апелянт зазначав, що суд першої інстанції під час нового розгляду не встановив дійсності актів виконаних робіт, якими ТОВ "Березнякижитлобуд" мотивує позовні вимоги; не надав оцінки обґрунтованості відмови відповідача від підписання актів виконаних робіт; не взяв до уваги доводи відповідача про завищення позивачем вартості виконаних робіт; не звернув уваги на невідповідність наведених в актах робіт, тим, щодо яких сторонами досягнуто домовленостей; не досліджено дефектні акти про неякісно виконані позивачем роботи.

Крім того, вважав скаржник, суд попередньої інстанції не забезпечив йому можливості реалізувати процесуальні права, розглянувши справу у відсутність уповноваженого представника відповідача, який подав клопотання про перенесення слухання справи.

Зазначені дії господарського суду, на думку ЗАТ "Київбудінвест", свідчать про допущені порушення норм матеріального і процесуального права, та неврахування місцевим господарським судом обов’язкових вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 25.08.2010 року.

Водночас, апелянтом було заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2010 року у справі № 47/384-13/421 у складі колегії суддів: Кропивної Л.В. (головуючий суддя і доповідач), Вербицької О.В., Поляк О.І., відновлено ЗАТ "Київбудінвест" строк подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 22.12.2010 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 року №01-23/1/2 розгляд справи № 47/384-13/421 було доручено складу суддів: Кропивна Л.В. (головуючий і доповідач), Чорна Л.В., Поляк О.І.

У судовому засіданні 22.12.2010 року було оголошено перерву до 31.01.2011 року.

Відповідно до Розпорядження Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2011 року №01-23/1/1 апеляційна скарга ЗАТ "Київбудінвест" розглядалася у наступному складі суду: Кропивна Л.В. – головуючий суддя та доповідач, Поляк О.І., Рудченко С.Г.

У судовому засіданні 31.01.2011 року за участю представників обох сторін представник позивача надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, у яких зазначив, що недійсність актів виконаних робіт судами попередніх рівнів не встановлена, дефектні акти складені без участі позивача, що є порушенням чинного законодавства. Просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, які взяли участь у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і вірно встановлено місцевим господарським судом, позивач (замовник) уклав із відповідачем (виконавцем) Договір на виконання підрядних робіт №09/01/08 від 01.09.2008 року (т.1, а.с.9-13), за умовами якого, викладеними у пункті 1.1., замовник передає, а виконавець приймає на себе зобов’язання виконання будівельних робіт на об’єктах замовника на підставі проектної документації і згідно з ДБН, БНіП та ТУ.

Згідно з пунктом 2.1. Договору загальна вартість робіт визначається на підставі розцінок, наведених у Додатку №1 (т.1, а.с.13).

У відповідності до п. 6.6. договору Виконавець зобов’язаний щомісяця не пізніше 25 числа поточного місяця подавати на розгляд замовника акт виконаних робіт (Ф-КБ-2в) у відповідності з ДБН Д.1.1-1-2000, узгоджений представником технагляду замовника і довідку вартості виконаних робіт (Ф-КБ-3), а замовник - протягом п’яти днів перевіряти реальність акту і підписувати його у частині фактично виконаних обсягів робіт, або надати вмотивовану відмову (пункт 6.6. Договору).

Пунктом 4.2. передбачено, що Договір діє з моменту його підписання до 31.12.2008 року.

За умовами Договору, викладеними у пунктах 3.1., 3.2. розрахунок за фактично виконані обсяги робіт здійснюється відповідно до акту приймання виконаних робіт, які надаються виконавцем замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця. Замовник приймає виконані належним чином роботи не пізніше 5 числа місяця, що йде за звітним, та оплачує виконані роботи не пізніше 15 числа місяця, що йде за звітним.

Спір виник внаслідок відмови відповідача від підписання наданих йому та складених позивачем актів виконаних робіт та відмови від оплати підряднику вартості вказаних ним у актах робіт.

Відповідач вважав, що направлені йому підрядником для підписання у грудні 2008 р. (т.1, а.с.14) акти виконаних робіт №1 від 12.09.2008 року, №2 від 22.09.2008 року, №3 від 01.10.2008 року, №4 від 05.10.2008 року, №5 від 21.10.2008 року (т.1, а.с.25-29) на суму 74375,00 грн. підписанню не підлягали через те, що частина актів не відповідала погодженій сторонами, а частина ( акти за №№1, 4, 5 ) не були підписані уповноваженими відповідачем особами і з цієї причини не були підставою для виникнення у відповідача обов’язку по їх оплаті .

Одночасно відповідач зауважив, що вказані в актах роботи не підлягали оплаті у зв’язку з тим, що акти виконаних робіт були складені підрядником з порушенням строків, визначених у договорі.

Виправивши зауваження замовника та оформивши акти на бланках форми КБ-2в та довідки вартості виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 на суму, яка за виключенням матеріальних ресурсів поставки замовника, становила 74375,00 грн. позивач повторно, про що свідчать описи вкладення у цінний лист, фіскальні чеки та повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.20, 21, 23, 24), направив їх для підписання замовнику.

Однак замовник у листі №14/64 від 21.05.2009 року (т.1, а.с.69) зазначив, що подані підрядником акти за формою КБ-2в не відповідають підрядним роботам, на виконання яких укладено договір; розцінки по окремих видах робіт значно завищені; акти, всупереч пункту 6.6. договору, непогоджені з працівниками технагляду безпосереднього замовника будівництва – МК "Антарес", внаслідок чого ЗАТ "Київбудінвест" позбавлений можливості підписати надіслані позивачем акти та довідки про вартість виконаних підрядних робіт.

Проаналізувавши наявні у справі докази, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про достатність підстав для виникнення у підрядника права на оплату виконаних ним робіт і неспроможність заперечень замовника щодо звільнення його від виконання зобов’язань оплатити виконані підрядником роботи, виходячи з такого.

Зміст зобов’язань замовника, з огляду на ст. 837, 853 ЦК України, полягає у прийнятті та оплаті виконаних за його завданням підрядником та на ризик останнього робіт . Звільнення замовника від оплати виконаних підрядником за завданням замовника робіт, в силу оплатного характеру договору підряду, не допускається.

Як випливає з приписів частин 1,2 ст. 849 ЦК України, здійснюючи контроль за ходом і якістю роботи підрядника, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору .

За змістом частин 1 та 2 ст. 882 ЦК України у будівельному підряді на замовника при одержанні повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов’язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором.

Отже, виходячи з обсягу прав та обов’язків сторін, що визначені договором, нормами цивільного законодавства про будівельний підряд та загальними нормами про підряд, судова колега дійшла до висновку, що відповідач не може бути звільнений від оплати вартості виконаних підрядником робіт, якщо замовник належним чином не організував їх прийняття і у ході здійснення робіт не заявив підряднику про допущені ним відступи від умов договору, якщо тільки не доведене, що при прийнятті робіт виявив недоліки, які виключають можливість використання об’єкта для вказаної мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Таким чином, замовник не вправі відмовитися від здійснення оплати виконаних робіт лише на тій підставі, що оформлення цих робіт підрядником здійснено не за встановленою сторонами формою або з порушенням строків їх складання.

Не можна погодитися також з доводами скаржника про те, що його відмова від підписання актів приймання виконаних робіт є вмотивованою і ґрунтується на складених відповідачем дефектних актах від 2, 16 та 18 березня 2009 року (т.1, а.с.66-68) .

Згідно з пунктом 107 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. N 668 (668-2005-п) , у разі виявлення замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків, він зобов'язаний у порядку, визначеному договором підряду, повідомити про це підрядника і запросити його для складення відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).

Натомість дефектні акти складені в одностороннього порядку і без участі підрядника.

Та обставина, що направлення підряднику вказаних дефектних актів відбулося 27.05.2009 року, виключає акти з числа належних та допустимих доказів на доведення правомірності відмови замовника від прийняття робіт у момент їх здачі підрядником та мотивом для не підписання актів, направлених йому підрядником у грудні 2008 р. та повторно у березні 2009р.

Згідно з частиною 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Таким чином, акти приймання виконаних робіт в силу частини 4 ст. 882 ЦК України є дійсними, мотиви, наведені замовником для їх не підписання - надуманими, а виконані позивачем роботи на суму 74375,00 грн. - прийнятими відповідачем, тому відповідач зобов’язаний оплатити підряднику вартість виконаних ним робіт в обсязі, вказаному у актах .

З матеріалів справи вбачається, що замовник вартість виконаних робіт не оплатив, розмір заборгованості не спростував і не довів, що належне виконання ним зобов’язань виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За таких обставин справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позову та наявність підстав для його задоволення.

Відхиляючи твердження апелянта про допущені порушення судом першої інстанції при розгляді спору процесуальних прав відповідача, шляхом проведенням судового засідання без участі останнього та незадоволення його клопотання про відкладення розгляду справи, судова колегія виходить з такого.

За змістом статті 22 Господарського процесуального кодексу України брати участь в господарських засіданнях є правом, а не обов’язком сторони, яка повинна добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У судовому засіданні Господарського суду міста Києва 21.09.2010 року представник ЗАТ "Київбудінвест" був повідомлений про час і місце наступного засідання, що підтверджується розпискою про оголошення перерви до 14.10.2010 року (т.2, а.с.9).

Водночас, питання про відкладення розгляду справи у межах строків, встановлених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.

У випадку нез’явлення представників сторін чи інших учасників судового процесу у судове засідання господарський суд, якщо наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Отже, прийняття рішення зі спору по суті позовних вимог у відсутність сторони, повідомленої належним чином про час і місце судового засідання, не є порушенням принципів судочинства, адже відсутність можливості направити у судове засідання певного представника, сторона не позбавлена права на участь у розгляді своєї справи і іншим представником чи керівником юридичної особи.

Зважаючи на те, що доводи апелянта законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ЗАТ "Київбудінвест" без задоволення .

Державне мито за розгляд апеляційної скарги покладаються на ЗАТ "Київбудінвест" в силу ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 року у справі №47/384-13/421 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Київбудінвест" – без задоволення.

2. Матеріали справи №47/384-13/421 повернути до Господарського суду міста Києва.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

10.02.11 (відправлено)