Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Стрелець Т.Г. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження в.о. секретаря судової палати Євстигнеєва О.С. № 77 від 24.01.2011 року)

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Арістархова П.М., представник, довіреність № б/н від 01.09.10;

від відповідача: Ніфонтова С.В., представник, довіреність № 363 від 01.01.11; Деянков С.А., юрисконсульт, довіреність № 59 від 01.01.11; Криштопін О.В., представник, довіреність № 560 від 13.01.11;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства"Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2010р. у справі № 21/291-10

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю"Торговий Дім Запоріжнафтопродукт", м.Запоріжжя

до: державного підприємства"Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

про стягнення 68722 грн. 75 коп. збитків, спричинених в результаті нестачі вантажу

Товариство з обмеженою відповідальністю"Торговий Дім Запоріжнафтопродукт", м.Запоріжжя звернулося в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до державного підприємства"Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ про стягнення 68722 грн. 75 коп. вартості недостачі дизельного палива за відправкою № 44927430.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2010 року по справі № 21/291-10 (суддя Назаренко Н.Г.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі у зв"язку з прибуттям цистерни за ЗПУ залізниці, які не були зазначені у перевізних документах.

Не погодившись із вказаним рішенням, державне підприємство"Придніпровська залізниця" подало до суду апеляційну скаргу, в якій просило рішення господарського суду скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що на станцію Федорівка вантаж прибув без слідів пошкодження та розукомплектування у супроводі воєнізованої охорони залізниці.

Також скаржник зазначає, що на станції Федорівка по прибутті спірної цистерни була виявлена теча вантажу з нижнього зливного пристрою. Для усунення виявленої течії, з верхнього завантажувального люка було знято справний ЗПУ відправника на станції Кагамлицька Південної залізниці, для до закручування клапану нижнього зливного пристрою.

Станція Федорівка не обладнана ваговимірювальними приладами, тому неможливо було скласти комерційний акт відповідно до вимог п.2 Правил складання актів (z0567-02) , а саме виявити невідповідність маси вантажу масі зазначеної у документах.

Найближча попутна станція, яка обладнана ваговимірювальними приладами є станція призначення Великий Токмак, куди для комісійної видачі і було відправлено спірну цистерну.

Позивач вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю"Торговий Дім Запоріжнафтопродукт" отримало від закритого акціонерного товариства Торговий дім "Укртатнафта" за залізничною накладною №44927430 10 цистерн з дизельним паливом в тому числі і цистерну № 74743964.

28.04.2010 року на станції призначення Великий Токмак Придніпровської залізниці складено комерційний акт БК №070661, відповідно до якого нестача у цистерні становила 10100 кг.

Вартість 1 тони вантажу підтверджується довідкою відправника № 38/10-2084 від 31.05.2010р. та складає 7250 грн. за одну тону з ПДВ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом (435-15) , іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося не з його вини.

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 (457-98-п) Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту (457-98-п) встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту (457-98-п) та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 129 Статуту (457-98-п) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення, в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Пунктом 2 розділу 28 Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць України) затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002 року №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за №567/6855 (z0567-02) , комерційні акти складаються для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Відповідно до статті 111 Статуту (457-98-п) залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Пунктом 5 Інструкції П-6 встановлено, що в усіх випадках, коли при прийманні вантажу від органів транспорту встановлюється пошкодження чи порча вантажу, невідповідність найменування чи ваги вантажу та кількості місць, зазначених у транспортному документі, а також у всіх інших випадках, коли це передбачено правилами, які діють на транспорті, вантажоодержувач зобовязаний витребувати від органу транспорту складання комерційного акту, а у разі неправомірної відмови органу транспорту від складання комерційного акту, вантажоодержувач зобовязаний відповідно до діючих на транспорті правил оскаржити цю відмову та здійснити приймання продукції у порядку, передбаченому даною Інструкцією.

На попутній станції Федорівка Придніпровської залізниці складено Акт загальної форми від 24.04.2010 року, який засвідчує, що в цистерні № 747439964 виявлена теча вантажу більше ніж 60 крапель за хвилину з нижнього зливного люка. Вагон виставлений на путь №8 для усунення течі вантажу; з верхнього навантажувального люка знято ЗПУ: "№ 053803 Кагамлицька Південна залізниця" для докручування клапана нижнього зливного люка до упору у штанги на 3 оберти. Теча вантажу усунена. Накладено ЗПУ: "№6643443 станції Федорівка". Нижній зливний пристрій слідів пошкодження та розобладнання немає. Вантаж прибув у супроводі ВОХР станції Запоріжжя-Ліве.

28.04.2010 року на станції призначення Великий Токмак Придніпровської залізниці складено комерційний акт БК №070661, відповідно до якого нестача у цистерні становила 10100кг. Вагон в технічному і комерційному відношенні справний, люки та двері зачинені, течі вантажу немає.

Теча вантажу виникла з причин недозакручування клапана нижнього зливного пристрою на 3-и оберти до упору штанги.

Вагон прибув за справними ЗПУ станції Федорівка № 6643443.

Пунктом 2 Правил складання актів (z0567-02) встановлено, що комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу.

Згідно з п.4 Правил складання актів (z0567-02) комерційні акти складаються на вантаж, що перебуває у дорозі –у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.

Наданий комерційний акт від 28.04.2010 року БК№070661 складений з порушенням зазначених пунктів 2, 4 Правил складання актів (z0567-02) , а, отже, не може бути прийнятий як належний доказ відсутності вини залізниці в недостачі в розумінні ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи скаржника про неможливість переваження вагону на наступній станції до уваги не приймається, оскільки складання комерційних актів допускається у будь-якому разі не пізніше наступної доби після виявлення обставин, зазначених у пункті 2 Правил складання актів (z0567-02) .

Крім того слід зауважити, що скаржником не обґрунтовані нормами чинного законодавства твердження про те, що оскільки на попутній станції не має технічної можливості здійснити переваження вагону, який слідує з несправностями (течією вантажу), залізниця звільняється від складання комерційного акту до прибуття на станцію призначення.

З огляду на викладене і те, що залізницею не надано належних доказів виникнення течі вантажу з вини вантажовідправника, оскільки на станції відправлення і при перевезенні у супроводі воєнізованої охорони до прикінцевої попутної станції Федорівка значна теча (10100 кг) не була виявлена, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Підстави для скасування рішення, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.

Керуючись статтями 49, 101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

Апеляційну скаргу державного підприємства"Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2010 року по справі № 21/291-10 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Повний текст постанови підписаний 26.01.2011 року.