15/202-ПН-10 Про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки - 25.01.2011 Прийняття

за участю 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління Державної інспекції з контролю за охороною та використанням земель в Херсонській області

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 1130,88 грн.

Заступник прокурора Суворовського району м. Херсона в інтересах держави в особі Херсонської міської ради звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом про зобов’язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0028га та стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 1130,88грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.12.2010р. (суддя Клепай З.В.) позов задоволено у повному обсязі. Зобов’язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0028га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та передати її за належністю Херсонській міській раді. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1130, 88 грн. шкоди; 18 грн. державного мита і 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погодившись з рішенням суду, фізична особа-підприємць ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та закрити провадження по справі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, не з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Херсонська міська рада, Управління Державної інспекції з контролю за охороною та використанням земель в Херсонській області та Прокуратури будь-яких пояснень щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, не надали.

Своїм процесуальним правом взяти участь у судовому засіданні апеляційної інстанції сторони та прокуратура не скористались.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Херсонської області ґрунтується на всебічному, повному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, виходячи із наступного.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Управлінням державної інспекції з контролю за охороною та використанням земель в ході здійснення перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що фізична особа-підприємць ОСОБА_1 для здійснення підприємницької діяльності самовільно зайняла земельну ділянку загальною площею 0,0028 га під розміщення двох торгівельних кіосків та чотирьох холодильників по АДРЕСА_1 За результатами перевірки було складено акт від 21.04.2010р.

За результатами перевірки 29.04.2010р. фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки та видано припис від 27.04.2010 року № 000233 про усунення порушень земельного законодавства в строк до 25.05.2010р.

Повторною перевіркою дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 самовільно зайнято земельну ділянку загальною площею 0,0028 га по АДРЕСА_1 вимоги, викладені в приписі від 27.04.2010р. не виконані, про що складено Акт від 11.06.2010 року.

За результатами повторної перевірки ФОП ОСОБА_1 видано припис від 11.06.2010р. № 000651 року про усунення порушень земельного законодавства в строк до 01.07.2010р. Постановою про накладення адміністративного стягнення від 15.06.2010р. №4 фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КпАП України.

Повторною перевіркою дотримання вимог земельного законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлено, що останньою самовільно зайнято земельну ділянку загальною площею 0,0028 га по АДРЕСА_1 вимоги викладені в приписі від 27.04.2010р. та від 11.06.2010 р. не виконані, про що складено Акт від 15.07.2010 року.

Зазначені обставини, а саме самовільне зайняття фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 земельної ділянки зумовили звернення заступника прокурора в інтересах держави в особі Херсонської міської ради з даним позовом про зобов’язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та стягнення з неї шкоди, заподіяної внаслідок такого зайняття спірної земельної ділянки.

Розглянувши спір по суті, місцевий господарський суд позов задовольнив, дійшовши висновку про його обґрунтованість.

Судова колегія вважає рішення суду вірним, таким, що відповідає обставинам справи і чинному законодавству з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Конституції України земля є об’єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель державної та приватної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Згідно з абз. "а", "б", "в"ст. 12 Земельного кодексу України, п.34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території відповідних населених пунктів належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Згідно з ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Визначення поняття "самовільно зайнята земельна ділянка" витікає із статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", за якою самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення меж в натурі (на місцевості) до одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації.

Судом правильно зазначено, що статтею 212 Земельного кодексу України передбачено обов’язок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Відповідно до ч.3 ст. 212 Земельного кодексу України, повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

У фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відсутній жодний із закріплених законом правоустановчих документів, вона самовільно використовує спірну земельну ділянку.

Оскільки відповідач не оформив у встановленому законодавством порядку права користування спірною земельною ділянкою, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність її звільнення відповідачем та повернення Херсонській міські раді.

Також заступником прокурора заявлені вимоги про відшкодування Херсонській міській раді шкоди спричиненої самовільним зайняттям відповідачем означеної земельної ділянки у сумі 1130, 88 грн., і судом ці вимоги задоволені вірно, так як ця сума розрахована відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ від 25 липня 2007р. № 963 (963-2007-п) , Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого Постановою КМУ від 12 травня 2000 року № 783 (783-2000-п) .

Таким чином, рішення суду є законним та обґрунтованим і підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101, 103- 105 ГПК України, суд

Рішення господарського суду Херсонської області від 14.12.2010р. по справі № 15/202-ПН-10 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.