12/118-Б-10 Про припинення провадження справи - 25.01.2011 Прийняття

на підставі розпорядження В.о. голови суду №43 від 17.01.2011р. про заміну суддів Журавльова О.О., Михайлова М.В. суддями Жековим В.І., Пироговським В.Т., у зв'язку з закінченням перебування їх у відпустці.

при секретарі судового засідання –Матієнко А.В.

за участю представників:

від ОСОБА_1 - ОСОБА_2

від ТОВ "Лотос ЛТД"–Комадовський Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.12.2010р. про припинення провадження

по справі № 12/118-Б-10

за заявою ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос ЛТД"

про визнання банкрутом

15.11.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Херсонської області з заявою, в якій просив:

- порушити справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Лотос ЛТД";

- визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Лотос ЛТД" у сумі 675 751,42 грн.;

- ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів;

- призначити арбітражним керуючим Клигіну І.В.

Заяву обґрунтовано з посиланням на неспроможність боржника сплатити заборгованість по вартості частки майна та виплаті нерозподіленого прибутку, стягнутої згідно судового рішення, сукупний розмір якої більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, що згідно ч.3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є підставою для порушення справи про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 16.11.2010р. заяву ОСОБА_1 про порушення справи про банкрутство ТОВ "Лотос ЛТД" прийнято до розгляду, порушено провадження у справі про банкрутство, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні.

13.12.2010р. ТОВ "Лотос ЛТД" надало відзив на заяву ОСОБА_1 про порушення справи про банкрутство, в якій посилаючись на відсутність у заявника безспірних грошових вимог до боржника у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , просив припинити провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 20.12.2010 р. (суддя Пінтеліна Т.Г.) провадження у даній справі припинено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.12.2010 р. про припинення провадження у справі та направити дану справу до місцевого господарського суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає, що місцевий господарський суд, виносячи оскаржувану ухвалу, не прийняв до уваги той факт, що з 05.10.2006р. ОСОБА_1 не є засновником боржника, а тому зобов’язання боржника перед ОСОБА_1 виникли не з участі останнього у цьому товаристві.

Також, апелянт стверджує про неврахування господарським судом першої інстанції судових рішень у справі №2/427-07, згідно яких з боржника на користь заявника, окрім 455 600,00 грн. вартості частики майна в товаристві, стягнуто ще 178 139,60 грн. –втрат від інфляції, 20 333,49 грн. –3% річних, 6 540,73 грн. –витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. –витрат на ІТЗ судового процесу, 5 019,60 грн. –витрат на проведення судової експертизи та 10 000,00 грн. –витрат на оплату послуг адвоката, що на думку апелянта не пов’язано з участю останнього у товаристві.

ТОВ "Лотос ЛТД" в порядку ст. 96 ГПК України надало відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників судового процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до Статуту ТОВ "Лотос ЛТД" в редакції від 01.08.2006р. (а.с.80), ОСОБА_1 був засновником товариства із часткою у статутному фонді товариства 18,2%.

На підставі заяви ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників товариства та виплати йому належної долі у майні підприємства, рішенням загальних зборів ТОВ "Лотос ЛТД", оформленим протоколом від 26.01.2007р., ОСОБА_1 виведено зі складу учасників ТОВ "Лотос ЛТД".

У визначений законом та рішенням загальних зборів ТОВ "Лотос ЛТД" від 26.01.2007р. строк ТОВ "Лотос ЛТД" не виплатило ОСОБА_1 вартість його частки майна у статутному капіталі товариства, у зв’язку з чим, останній звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення вартості частки в майні товариства і за результатами розгляду вказаного позову постановою Запорізького апеляційного господарського суду у справі №2/427-07 від 10.08.2010р. з ТОВ "Лотос ЛТД" на користь ОСОБА_1 стягнуто 455 600,00 грн. вартості частки майна в товаристві, 178 139,60 грн. – втрат від інфляції, 20 333,49 грн. –3% річних, 6 540,73 грн. –витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. –витрат на ІТЗ судового процесу, 5 019,60 грн. –витрат на проведення судової експертизи та 10 000,00 грн. –витрат на оплату послуг адвоката.

На виконання вказаного судового рішення виданий відповідний наказ №2/427-07 від 25.08.2010р., який був пред’явлений до виконання.

Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні від 27.08.2010р. за даним наказом відкрито виконавче провадження та боржнику запропоновано добровільно виконати вимоги виконавчого документу в строк до 03.09.2010р.

ТОВ "Лотос ЛТД" добровільно вимоги наказу №2/427-07 від 25.08.2010р. не виконало. Натомість, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ №679745 уповноважений орган ТОВ "Лотос ЛТД" 03.09.2010р. зареєстрував у державному реєстрі рішення про припинення вказаного товариства.

У зв’язку із таким рішенням орган ДВС постановою від 12.10.2010 р. керуючись п.7. ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" закінчив виконавче провадження з примусового виконання наказу №2/427-07 від 25.08.2010р.

Отже неспроможність ТОВ "Лотос ЛТД" сплатити ОСОБА_1 заборгованість по вартості частки майна та нерозподіленого прибутку, стягнуту згідно вище вказаного судового рішення, стала підставою для звернення останнього із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Лотос-ЛТД".

Припиняючи провадження у даній справі, місцевий господарський суд послався на те, що вимоги заявника не є грошовими зобов'язаннями та кредиторськими вимогами у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , оскільки відповідно до абзацу 7 ст. 1 цього Закону та п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.09 р. "Про судову практику в справах про банкрутство" (v0015700-09) , зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, не зараховуються до складу грошових зобов'язань боржника.

Апеляційний господарський не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на таке:

Згідно з абз. 3 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Водночас, відповідно до абз. 6 вказаної статті, кредитором визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Грошовим зобов'язанням, як визначено в абз. 7 ст. 1 Закону про банкрутство, є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховується, зокрема, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Зобов’язання ТОВ "Лотос ЛТД" заплатити ОСОБА_1 455 600,00 грн. вартості частки майна в товаристві, 178 139,60 грн. –втрат від інфляції, 20 333,49 грн. –3% річних, 6 540,73 грн. –витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. –витрат на ІТЗ судового процесу, 5 019,60 грн. –витрат на проведення судової експертизи та 10 000,00 грн. –витрат на оплату послуг адвоката виникли в результаті прийняття судового рішення від 10.08.2010р. у справі №2/427-07 та виданого на його виконання наказу №2/427-07 від 25.08.2010р., при цьому, як на момент виникнення таких грошових зобов’язань, так і на момент прийняття рішення про ліквідацію ТОВ "Лотос ЛТД" ОСОБА_1 не був засновником вказаного товариства, а тому такі грошові вимоги не мають ознак зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, що виключає застосування до спірних правовідносин в даному випадку положень абзацу сьомого статті 1 Закону про банкрутство.

Також, помилковим є посилання на пункт 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" (v0015700-09) , оскільки в даному пункті йдеться про те, що вимоги, які випливають з корпоративних прав, зокрема отримання певної частки прибутку (дивідендів) та активів у разі ліквідації боржника (банкрута), не можуть задовольнятися в межах провадження у справі про банкрутство, а тому суди мають відхиляти такі вимоги кредиторів на підставі статті 1 Закону, в той час, як з наведеного вище випливає, що грошові вимоги ОСОБА_1 виникли не у зв’язку з ліквідацією ТОВ "Лотос ЛТД", у зв’язку із безпідставним невиконанням вказаним товариством обов’язку сплатити учаснику товариства, що вибув задовго до ліквідації товариства, відповідну вартість частки майна в товаристві.

Наведене не було враховано місцевим господарським судом, що призвело до помилкового висновку, про те, що грошові вимоги ОСОБА_1 не є грошовими зобов'язаннями та кредиторськими вимогами у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) та безпідставного закриття провадження у справі про банкрутство.

Водночас, апеляційний господарський суд виходить з того, що заборгованість ТОВ "Лотос ЛТД" перед ОСОБА_1 у загальній сумі 675751,42 грн. складає 745 мінімальних розмірів заробітної плати і боржник не виконує свої зобов’язання протягом 3-х місяців після настання строку їх оплати –з 10.08.2010р., що відповідно до приписів ч.3 ст. 6 Закону про банкрутство є підставою для порушення справи про банкрутство.

Враховуючи наведене, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду, у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню, а справу слід передати на розгляд місцевого господарського суду.