6/408 Про визнання недійсним розпорядження адміністративної колегії обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та його скасування - 18.01.2011 Прийняття

Не погоджуючись із згаданим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Зараз" (далі - позивач) оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати рішення господарського суду м. Києва від 21.10.2010 року у справі №6/408 та прийняти нове, яким задовільнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зараз" прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 18.01.2011 р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2011 р. розгляд апеляційної скарги у справі № 6/408 доручено здійснити колегії суддів у складі: головуючого судді - Сотнікова С.В., суддів: Дзюбка П.О., Гарник Л.Л.

18.01.2011 р. у судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове, яким задовільнити позовні вимоги, з підстав необґрунтованості та невідповідності рішення чинному законодавству.

Представник Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач-2) доводи апеляційної скарги заперечив, підтримав доводи відзиву на апеляційну скаргу, просив відмовити позивачеві у задоволенні апеляційних вимог, а рішення господарського суду м. Києва від 21.10.2010 р. залишити без змін.

Представник Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі – відповідач-1) в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив.

Колегія суддів, порадившись, у з в’язку з тим, що сторони було належним чином повідомлено про час і місце судового засідання, ухвалила розглядати справу по суті за наявними матеріалами справи у відсутність представника Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, до господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Зараз" з позовом до Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним розпорядження Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 67-р від 09.08.2010 р. та його скасування. Одночасно з подачею позову позивачем було подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, а клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову судом першої інстанції відхилено, оскільки не подано доказів, що вжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Як вбачається з матеріалів справи, під час вирішення спору, судом першої інстанції, на підставі ст. 24 ГПК України, залучено до участі у справі іншого відповідача – Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

Апеляційний суд погоджується з рішенням місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Так, відмовляючи у задоволенні позову повністю, господарський суд м. Києва встановив, 09.08.2010 р. адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято розпорядженням № 67-р (далі –Розпорядження) про початок розгляду справи № 428/67-р-02-06-10 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Зараз", передбаченого пунктом 2 статті 50, та визначеного пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на вищезазначеному ринку. Вказане Розпорядження прийнято за результатами розгляду звернень мешканців житлового комплексу "Чайка" по вул. Лобановського (с. Чайка Києва-Святошинського району, Київської області) щодо вартості послуг, які надаються позивачем, та неправомірних, на їхню думку, вимог зазначеної організації при укладенні договорів із споживачами вказаних послу.

Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету (ч. 4 ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Стаття 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" відносить до основних завдань Антимонопольного комітету України, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (ч. 6 ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України (ч. 7 ст. 12-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами, в силу ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", є одним із повноважень адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі (ст. 35 Закону України від 11.01.2001, № 2210-III "Про захист економічної конкуренції").

Однією з підстав для початку розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції є заяви суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених Законом України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) як порушення законодавства про захист економічної конкуренції (ст. 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Отже, виходячи з викладеного, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскаржуване Розпорядження прийнято відповідачем-1 у межах та на виконання покладених на нього повноважень.

Статтею 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, головою відповідача-1, на підставі ст. 17 Закону України "Про Антимонопольного комітету України", 29.04.2010 р. та 12.07.2010 р. було надіслано позивачу вимоги про надання інформації, для з’ясування фактів, викладених у зверненнях мешканців житлового комплексу "Чайка" по вул. Лобановського (с. Чайка Києва-Святошинського району, Київської області) щодо вартості послуг, які надаються позивачем та вимог зазначеної організації при укладенні договорів із споживачами вказаних послу, а також з метою детального вивчення ситуації, що склалася.

Повноваження голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, який очолює територіальне відділення, визначені ст. 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України". До них, зокрема, віднесені повноваження щодо:

проведення, організації розслідування за заявами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дослідження за заявами про надання дозволу, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, що підвідомчі адміністративним колегіям територіального відділення, а за дорученням Голови чи органів Антимонопольного комітету України - розслідування за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дослідження за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, підвідомчими цим органам;

при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції органами Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) , Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (236/96-ВР) , Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (3659-12) визначають Тимчасові правила розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, які затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5 ( зареєстровані в Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 р. за N 90/299 (z0090-94) ), які встановлюють порядок перевірки та перегляду рішень органів Комітету в цих справах і діють до прийняття відповідних актів законодавства.

Пунктом 19 Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України (z0090-94) встановлено, що заява про порушення розглядається протягом 30 календарних днів, а у разі потреби одержання додаткової інформації, яка не може бути надана заявником, строк розгляду заяви може бути подовжений державним уповноваженим, головою відділення на 60 календарних днів, про що письмово повідомляється заявнику.

З огляду на викладене, господарський суд м. Києва вірно зазначив, що вимоги голови відповідача -1 від 29.04.2010 р. та 12.07.2010 р. про надання інформації, які пов’язані з розглядом звернень мешканців, є правомірними, спрямовані на виконання наданих повноважень щодо розгляду заяви і не суперечать чинному законодавству.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що доводи позивача про неправомірне надсилання вимог до початку розгляду справи є необґрунтованими.

Крім того, відповідно до ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:

визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;

визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

накладення штрафу;

блокування цінних паперів;

усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону;

оприлюднення відповідачем за власні кошти офіційної інформації Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення стосовно рішення, прийнятого у справі про порушення, в тому числі опублікування рішень у повному обсязі (за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), у строк і спосіб, визначені цим рішенням або законодавством;

закриття провадження у справі.

Господарський суд м. Києва вірно зазначив у оскаржуваному рішенні, що початок розгляду справи не є тим фактом, який встановлює наявність порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях позивача. Дана обставина встановлюється виключно за результатами розгляду справи, а не за заявами, а тому оскаржуване Розпорядження не є актом, що покладає на позивача певні обов’язки, тобто не має зобов’язального характеру для позивача.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Колегія Київського апеляційного господарського суду погоджується з рішенням місцевого господарського суду, що оскільки доводи позивача про неправомірне надсилання вимог до початку розгляду справи не ґрунтуються на чинному законодавстві, та позивачем не доведено, яким чином розпорядження Антимонопольного комітету України № 67-р від 09.08.2010 р. порушує його права чи охоронювані законом інтереси, позовні вимоги до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не підлягають задоволенню.

Як зазначено вище, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України. Отже, суд першої інстанції вірно вказує, що Адміністративна колегія Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не є юридичною особою, у зв’язку з чим, виходячи з положень ст.ст. 1, 21 ГПК України, не може бути в судовому процесі.

Тому, колегія Київського апеляційного господарського суду також як і суд першої інстанції вважає, що спір до адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не підлягає вирішенню в господарських судах України, що є підставою для припинення провадження згідно з п. 1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що апелянтом не наведено беззаперечних доводів та не надано доказів на їх підтвердження, в обґрунтування вимог апеляційної скарги про скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2010 р. у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування, отже рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.