Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання – О.О. Довбиш,

за участю представників сторін :

від позивача: Ю.О. Вергелес, Т.В. Єфременко,

від відповідача: М.Ю. Прутян,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 09.12.2010 р.

про відмову у прийнятті позовної заяви

№ 20/1459-10

за позовом Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Грата" в особі ліквідатора ТОВ "Грата" Гармаша Анатолія Григоровича

про відновлення прав кредитора,

Публічне акціонерне товариство "Фінростбанк" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грата" в особі ліквідатора Гармаша Анатолія Григоровича про відновлення позивачу строку заявлення кредиторських вимог до відповідача, зобов’язання ліквідатора визнати кредиторські вимоги ПАТ "Фінростбанк" в сумі 82 596,68 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Грата".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що лише 14.10.2010 р. позивачу стало відомо про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису щодо припинення юридичної особи - ТОВ "Грата", за яким рахується заборгованість перед банком згідно із кредитним договором від 24.12.2007 р. В бюлетені державної реєстрації від 23.02.2010 р. № 144 (4) було опубліковане повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи відповідача та встановлено строк заявлення кредиторами вимог до ТОВ "Грата" до 23.04.2010 р. Проте, позивачем не отримано будь-якого письмового повідомлення від ліквідаційної комісії про ліквідацію відповідача, що позбавило банк можливості пред’явити відповідну вимогу ТОВ "Грата" у встановленому порядку і в строки.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.12.2010 р. у прийнятті позовної заяви ПАТ "Фінростбанк" відмовлено на підставі пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з тим, що заява не підлягає розгляду в господарських судах України. Суд, відмовляючи у прийнятті позовної заяви, послався на те, що позивачем не надано доказів про порушення справи про банкрутство відповідача, у зв’язку з чим даний спір не відноситься до компетенції господарських судів України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, Публічне акціонерне товариство "Фінростбанк" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу скасувати, справу передати господарському суду Одеської області для розгляду по суті. Апеляційна скарга мотивована тим, що даний спір підвідомчий господарським судам і повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, оскільки він виник з господарських правовідносин, сторонами спору є суб’єкти господарювання, у законодавстві відсутня норма, яка передбачає вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Представник ТОВ "Грата" проти задоволення апеляційної скарги заперечував, пославшись на те, що сума 82 596,68 грн., яку позивач вимагає визнати як кредиторські вимоги та включити в ліквідаційний баланс, є спірною, оскільки в провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа № 3/6-10-2417 за позовом ПАТ "Фінростбанк" до ТОВ "Грата" про стягнення саме цієї суми.

Представник банку підтвердив в судовому засіданні апеляційної інстанції, що сума 82 596,68 грн., яку він просить зобов’язати товариство визнати кредиторськими вимогами, є предметом спору у справі № 3/6-10-2417, однак провадження у вказаній справі було зупинено ухвалою від 16.07.2010 р.

Заслухавши представників сторін, дослідивши позовні матеріали, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Відмовляючи в прийнятті позовної заяви місцевий господарський суд зазначив, що відповідно до приписів частини 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та вимог статей 1, 41, 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб’єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа може бути ліквідована за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, або за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно із частиною 2 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу.

Позовні матеріали свідчать, що ТОВ "Грата" самостійно прийняло рішення про припинення юридичної особи та призначило ліквідаційну комісію, а тому, враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд, за відсутності доказів примусової ліквідації відповідача (банкрутство, припинення юридичної особи, тощо) обґрунтовано дійшов висновку, що спір про відновлення строку заявлення кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грата" та зобов’язання визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" в сумі 82 596,68грн. і включити їх до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грата" не відноситься до компетенції господарських судів України, у зв’язку з чим відмовив у прийнятті позовної заяви до провадження на підставі пункту 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Позовні матеріали, що були надані скаржником у судове засідання апеляційної інстанції, підлягають поверненню останньому.

Керуючись ст.ст. 99, 105, 106 Господарського процесуального кодексу

України, суд –

Ухвалу господарського суду Одеської області про відмову у прийнятті позовної заяви № 20/1459-10 від 09.12.2010 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Позовні матеріали повернути Публічному акціонерному товариству "Фінростбанк".

постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 18.01.2011 р.