7/294-09 Про стягнення заборгованості за поставлений товар - 13.01.2011 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" (далі – позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 23.12.2009 року (вх. №7204 від 28.12.2009 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контінент" (далі – відповідач) про стягнення 3.026.927,24 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.09.2010 р. у справі № 7/294-09 позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контінент" (вул. Бєлгородський квартал, буд. 3, м. Славутич, Київська область, 07100; код ЄДРПОУ 24884328; на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" (вул. Пимоненка, буд. 13, корпус 5, м. Київ, 04050; код ЄДРПОУ 34003340) 1.912.338 (один мільйон дев’ятсот дванадцять тисяч триста тридцять вісім) грн. 89 коп. основного боргу, 215.656 (двісті п’ятнадцять тисяч шістсот п’ятдесят шість) грн. 83 коп. пені, 292.587 (двісті дев’яносто дві тисячі п’ятсот вісімдесят сім) грн. 85 коп. втрат від інфляції, 63 007 (шістдесят три тисячі сім) грн. 11 коп. процентів річних, 191.233 (сто дев’яносто одну тисячу двісті тридцять три) грн. 88 коп. штрафу та судові витрати: 22.534 (двадцять дві тисячі п’ятсот тридцять чотири) грн. 35 коп. державного мита та 208 (двісті вісім) грн. 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати Рішення суду та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Апелянт стверджує, що:

- місцевим судом не було взято до уваги того, що в частині основного боргу за договором відповідачем було 06.11.2009 р. здійснено частковий розрахунок в натуральній формі шляхом передачі позивачу 308,08 тон кукурудзи на загальну суму 351.211,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЦБ-0000134 від 06.11.2009 р. та довіреністю позивача № 1094 від 04.11.2009 р.;

- місцевим судом безпідставно відхилено клопотання відповідача від 06.09.2010 р. (вих. № 1045) про зупинення провадження у справі до вирішення Господарським судом міста Києва пов'язаної справи № 45/210;

- в частині нарахованих 3% річних, інфляційних та штрафних санкцій позивачем завищено розмір зазначених нарахувань через застосування строків їх обрахунку, що перевищують строк прострочення виконання зобов'язань відповідачем;

- місцевим судом штрафні санкції були нараховані на старі договори, які не є підставою позовних вимог та зобов'язання за якими у відповідача припинились, оскільки сторонами у справі було укладено новий договір за яким виникло інше зобов'язання (ст. 598 ЦК України). В матеріалах справи № 7/294-09 знаходиться заява позивача від 04.02.2010 р. (вих. № 853) про застосування строків позовної давності стосовно нарахування штрафних санкцій, необхідність застосування якої було обов'язковим, оскільки, за твердженням апелянта, місцевий суд самостійно та безпідставно нараховував штрафні санкції за договорами, що не є підставою позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2010 р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Контінент" і порушено апеляційне провадження у справі № 7/294-09.

Представник скаржника у судових засіданнях підтримав вимоги апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони, зокрема, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду та ін.

Позивач своїми процесуальними правами не скористався, у судове засідання не з’явився, будь-яких заяв або клопотань від нього до суду не надходило, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Тому, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов’язковою, а також з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга розглядається за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як підтверджено матеріалами справи, 27.06.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" (продавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контінент" (покупець за договором, відповідач у справі) був укладений Договір купівлі-продажу № 01/Ки-П-2007, відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує насіння ріпаку, засоби захисту рослин, мінеральні добрива, перелік, кількість та ціна яких вказані в специфікації і/або накладній на товар, котра є невід’ємною частиною даного договору (т. 1 а.с. 22 - 25).

Згідно з п. 2.1 договору загальна сума договору буде визначатися, виходячи з фактичної кількості поставленого товару, зазначеного в специфікації до даного договору і/або накладній на товар.

Покупець здійснює оплату товару до 15 серпня 2008 року в порядку, передбаченому даним договором (п. 2.2.1. договору № 01/Ки-П-2007).

Відповідно до п. 8.1 договору він вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань.

На виконання умов договору № 01/Ки-П-2007 позивач поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Контінент" товарів (насіння ріпаку, засоби захисту рослин, мінеральні добрива) на загальну суму 2.915.255,17 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних:

- №ТРН-00785 від 03.09.2007 року на суму 53 123,20 грн. (т. 1 а.с. 32);

- №ТРН-00779 від 03.09.2007 року на суму 55 506,40 грн. . (т. 1 а.с. 33);

- №ТРН-00738 від 24.07.2008 року на суму 130 789,99 грн. . (т. 1 а.с. 34);

- №ТРН-00004 від 16.01.2008 року на суму 119 425,00 грн. . (т. 1 а.с. 35);

- №ТРН-00053 від 21.01.2008 року на суму 1 502 077,50 грн. (т. 1 а.с. 36);

- №ТРН-000404 від 05.05.2008 року на суму 73 315,92 грн. . (т. 1 а.с. 37);

- №ТРН-00792 від 07.09.2007 року на суму 167 549,64 грн. . (т. 1 а.с. 38);

- №ТРН-00845 від 31.10.2007 року на суму 12 726,00 грн. . (т. 1 а.с. 39);

- №ТРН-00846 від 01.11.2007 року на суму 14 422,80 грн. . (т. 1 а.с. 40);

- №ТРН-00848 від 12.11.2007 року на суму 3 556,31 грн. . (т. 1 а.с. 41);

- №ТРН-00851 від 13.11.2007 року на суму 15 118,49 грн. . (т. 1 а.с. 42);

- №ТРН-00855 від 19.11.2007 року на суму 84 600,00 грн. . (т. 1 а.с. 43);

- №ТРН-00862 від 27.11.2007 року на суму 10 140,00 грн. . (т. 1 а.с. 44);

- №ТРН-00283 від 02.04.2008 року на суму 12 234,72 грн. (т. 1 а.с. 47);

- №ТРН-00343 від 23.04.2008 року на суму 310 411,46 грн. (т. 1 а.с. 48);

- №ТРН-00356 від 29.04.2008 року на суму 29 912,40 грн. (т. 1 а.с. 49);

- №ТРН-00400 від 05.05.2008 року на суму 10 694,70 грн. (т. 1 а.с. 50);

- №ТРН-00416 від 06.05.2008 року на суму 169 136,64 грн. (т. 1 а.с. 51);

- №ТРН-00476 від 13.06.2008 року на суму 61 674,00 грн. (т. 1 а.с. 52);

- №ТРН-00506 від 30.07.2008 року на суму 78 840,00 грн. (т. 1 а.с. 53).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" (продавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контінент" (покупець за договором, відповідач у справі) 01.02.2008 р. був укладений Договір купівлі-продажу №29-П-2008, відповідно до п. 1.1. якого продавець продає, а покупець купує насіння пивоварного ячменю, перелік, кількість і ціна якого вказані в специфікації і/або накладній на товар, котра є невід’ємною частиною даного договору.

Покупець здійснює оплату товару до 05 вересня 2008 року в порядку, передбаченому даним договором (п. 2.2.1 договору № 29-П-2008).

Як визначено п. 9.1 договору, він вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" на виконання умов договору № 29-П-2008 було поставлено відповідачу товару – насіння ячменю пивоварного на загальну суму 258.090,00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № ТРН- 00132 від 11.02.2008 р. на суму 78.000,00 грн.; № ТРН-00118 від 20.02.2008 р. на суму 180.090,00 грн. (т. 1 а. с. 45-46).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" (продавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контінент" (покупець за договором, відповідач у справі) 01.04.2008 р. був укладений Договір купівлі-продажу № 107/К-П-2008, відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує насіння кукурудзи, перелік, кількість і ціна якого вказані в специфікації і/або накладній на товар, котра є невід’ємною частиною даного договору.

Покупець здійснює оплату товару до 11 листопада 2008 року в порядку, передбаченому даним договором (п. 2.2.1. договору №107/К-П-2008).

На виконання умов договору № 107/К-П-2008 Товариство з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Контінент" товар на загальну суму 750.273,25, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних: № ТРН-00342 від 23.04.2008 р. на суму 356.520,26 грн., № ТРН-00344 від 24.04.2008 р. на суму 210.240,00 грн. (т. 1 а.с. 55 –56).

Водночас колегія суддів відхиляє посилання ТОВ "Деснагрейн" на здійснення поставки відповідачу насіння кукурудзи за видатковою накладною № ТРН-00056 від 04.02.2008 р. на суму 183.512,99 грн. у межах договору № 107/К-П-2008 від 01.04.2008 р., оскільки із дати вказаної накладної вбачається, що поставка даної партії насіння кукурудзи відбулася до укладення договору №107/К-П-2008 від 01.04.2008 р. Доказів направлення ТОВ "Деснагрейн" вимоги відповідачу в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України про оплату вартості товару, поставленого за накладною №ТРН-00056 від 04.02.2008 р. на суму 183.512,99 грн., не надано.

Таким чином, загальна сума поставленого товару за договорами № 01/Ки-П-2007 від 27.06.2007 р., № 29-П-2008 від 01.02.2008 р. та № 107/К-П-2008 від 01.04.2008 р. становить 3.740.105,43 грн.

Апеляційним судом також встановлено, що 30.01.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" (кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контінент" (боржник за договором) був укладений Договір № 1 про визнання боргових зобов’язань та ліквідацію заборгованості, відповідно до п. 1.1 якого кредитор підтверджує, а боржник визнає борг у розмірі 1.912.338,89 грн., у тому числі ПДВ, що підтверджується відповідними первинними документами, вказаними нижче по тексту договору.

Пунктом 2.3 договору № 1 від 30.01.2009 р. передбачалось, що згідно з договорами, зазначеними у пунктах 2.1.4 - 2.1.6 цього Договору (договорами купівлі-продажу № 01/Ки-У-2007 від 27.06.2007 р., № 29-У-2008 від 01.02.2008 р., № 107/К-У-2008 від 01.04.2008 р.) відповідачем було постановлено позивачу товару на суму 3.066.279,53 грн.

За вказаний у пункті 2.3 договору № 1 від 30.01.2009 р. товар позивач сплатив 1.055.000,00 грн. (пункт 2.4 договору № 1 від 30.01.2009 р.).

Відповідно до пункту 2.5 договору № 1 від 30.01.2009 р. оскільки кредитором було передано товару та здійснено оплату загалом на (3.923.618,42 грн. + 1.055.000,00 грн.) 4.978.618,42 грн., у той час як боржником було передано товару на суму (736.128,08 грн. + 2.330.151,45 грн.) 3.066.279,53 грн., то борг Боржника (відповідача) станом на момент, коли мала бути здійснена оплата, становить 1.912.338,89 грн.

Аналізуючи Договір про визнання боргових зобов’язань та ліквідацію заборгованості № 1 від 30.01.2009 р., місцевий суд дійшов вірного висновку, що за своїм змістом даний договір в частині його пункту 2.5 є договором про зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Згідно зі ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідно до пункту 2.5 Договору № 1 про визнання боргових зобов’язань та ліквідацію заборгованості від 30.01.2009 р. сторонами було проведено зарахування зустрічних вимог, а саме: зарахування заборгованості позивача – ТОВ "Деснагрейн" перед ТОВ "Контінент" на суму 2.011.279,53 грн. (3.066.279,53 – 055.000,00) за поставлений позивачу ріпак та ячмінь за Договорами купівлі-продажу № 01/Ки-У-2007 від 27.06.2007 р., № 29-У-2008 від 01.02.2008 р. у суму боргу відповідача в розмірі 3.740.105,43 грн. за Договорами купівлі-продажу № 01/Ки-П-2007 від 27.06.2007 р., № 29-П-2008 від 01.02.2008 р., № 107/К-П-2008 від 01.04.2008 р. та 183.512,99 грн. за видатковою накладною № ТРН-00056 від 04.02.2008 р.

При цьому, у пункті 2.5 Договору про визнання боргових зобов’язань та ліквідацію заборгованості № 1 від 30.01.2009 р. не вказано вимог, за якими з Договорів купівлі-продажу № 01/Ки-П-2007 від 27.06.2007 р., № 29-П-2008 від 01.02.2008 р., № 107/К-П-2008 від 01.04.2008 р. та видатковою накладною №ТРН-00056 від 04.02.2008 р. припинені (повністю або частково) зарахуванням.

Апелянт стверджує, що в частині нарахованих 3% річних, інфляційних та штрафних санкцій місцевим судом завищено розмір зазначених нарахувань через застосування строків їх обрахунку, що перевищують строк прострочення виконання зобов'язань відповідачем. Також скаржник зазначає, що місцевим судом штрафні санкції були нараховані на старі договори, які не є підставою позовних вимог та зобов'язання за якими у відповідача припинились, оскільки сторонами у справі було укладено новий договір за яким виникло інше зобов'язання.

З цього приводу колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до п. 2.1, пп. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 договору № 1 сторони погодили, що між ними існують наступні правовідносини: договори № 01/Ки-П-2007 від 27.06.2007 р., № 29-П-2008 від 01.02.2008 р. та № 107/К-П-2008 від 01.04.2008 р.

Як зазначено у пп. 2.1.7 договору № 1, згідно положень пунктів 2.1.1 - 2.1.3 цього договору строк оплати по всіх згаданих договорах настав не пізніше 11.11.2008 року.

Також сторони у п. п. 4.1, 4.2 погодили формулу обрахування штрафних санкцій, зокрема за прострочення платежів 2008 та 2009 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, до часткового припинення 30.01.2009 р. грошових зобов’язань за договорами купівлі-продажу № 01/Ки-П-2007 від 27.06.2007 р.) № 29-П-2008 від 01.02.2008 р., № 107/К-П-2008 від 01.04.2008 р. та видатковою накладною № ТРН-00056 від 04.02.2008 р., а також № 01/Ки-У-2007 від 27.06.2007 р., № 29-У-2008 від 01.02.2008 р. шляхом зарахування зустрічних вимог на підставі Договору про визнання боргових зобов’язань та ліквідацію заборгованості №1 від 30.01.2009 р. вказані зобов’язання існували, що зумовлює необхідність перерахунку судом стягуваних позивачем сум за порушення їх виконання.

Доказів припинення зобов’язання позивача за Договорами купівлі-продажу № 01/Ки-У-2007 від 27.06.2007 р., № 29-У-2008 від 01.02.2008 р. раніше, ніж було укладено Договір № 1 про визнання боргових зобов’язань та ліквідацію заборгованості від 30.01.2009 р., суду не надано.

Оскільки припинення зобов’язання ТОВ "Деснагрейн" шляхом зарахування зустрічних вимог відповідача за Договорами купівлі-продажу № 01/Ки-У-2007 від 27.06.2007 р., № 29-У-2008 від 01.02.2008 р. відбулося на підставі Договору № 1 про визнання боргових зобов’язань та ліквідацію заборгованості від 30.01.2009 р., колегія суддів критично оцінює положення пункту 2.5 Договору №1 від 30.01.2009 р. про погашення на підставі даного Договору боргу відповідача станом на момент настання строків оплати товарів, придбаних за Договорами № 01/Ки-П-2007, № 29-П-2008 та № 107/К-П-2008 до розміру 1.912.338,89 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Колегією суддів встановлено, що сторонами у Договорах купівлі-продажу № 01/Ки-П-2007 від 27.06.2007 р., № 29-П-2008 від 01.02.2008 р., № 107/К-П-2008 від 01.04.2008 р. не передбачено інших умов щодо строку припинення нарахування штрафних санкцій, а тому місцевий суд підставно застосував ч. 6 ст. 232 ГК України при розрахунку стягуваних сум пені.

Водночас ТОВ "Деснагрейн" просить стягнути пеню за період з 12.11.2008 р., а тому, виходячи з принципу диспозитивності сторін у визначені підстав, предмету та розміру позовних вимог, неприпустимості зміни таких вимог судом на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення, стягнення пені за неоплату відповідачем придбаних товарів згідно вказаних договорів підставно здійснено місцевим судом, починаючи з 12.11.2008 р.

Підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 Договору купівлі-продажу № 01/Ки-П-2007 від 27.06.2007 р. встановлено, що відповідач як покупець зобов’язаний здійснити оплату товару до 15.08.2008 р.

Таким чином, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування пені за порушення відповідачем виконання зобов’язання по оплаті за Договором купівлі-продажу № 01/Ки-П-2007 від 27.06.2007 р. має здійснюватися з 15.08.2008 р. по 15.02.2009 р., а стягнення – за період з 12.11.2008 р. по 15.02.2009 р. (з урахуванням часткового припинення зобов’язання шляхом зарахування згідно з п. 2.5 Договору № 1 від 30.01.2009 р. та заявлених позовних вимог).

Тобто нарахування пені за порушення відповідачем грошових зобов’язань за Договором купівлі-продажу № 01/Ки-П-2007 від 27.06.2007 р. з 15.08.2008 до 29.01.2009 р. (дати проведеного зарахування) має відбуватися на суму боргу 2.915.255,17 грн.

Виходячи зі змісту ст.ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені у договорі, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. (Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України від 28.03.2006 р. у справі №48/299).

Розрахунок пені за Договором купівлі-продажу № 01/Ки-П-2007 від 27.06.2007 р. (поставка насіння рапсу, засобів захисту рослин, мінеральних добрив):

Підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 Договору купівлі-продажу № 29-П-2008 від 01.02.2008 р. передбачався обов’язок відповідача оплатити вартість придбаного товару до 05.09.2008 р., а тому, виходячи з приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, заявлених позовних вимог про стягнення пені з 12.11.2008 р., а також припинення вимог шляхом їх зарахування з 30.01.2009 р., стягненню підлягає пеня за період з 12.11.2008 р. по 29.01.2009 р.

Розрахунок пені за Договором купівлі-продажу № 29-П-2008 від 01.02.2008 р. (поставка пивоварного ячменю):

Договором купівлі-продажу №107/К-П-2008 від 01.04.2008 р. передбачено строк оплати придбаного товару (насіння кукурудзи) – до 11.11.2008 р., тобто пеня за прострочення виконання ТОВ "Контінент" підлягає нарахуванню за період з 12.11.2008 р. по 29.01.2009 р. (день припинення зобов’язання шляхом зарахування зустрічних вимог).

Розрахунок пені за Договором купівлі-продажу №107/К-П-2008 від 01.04.2008 р. (поставка насіння кукурудзи):

Таким чином, загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 215.656,83 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Втрати від інфляції становлять 405.658,75 грн. та розраховується:

- за період з 12.11.2008 по 29.01.2009 р. – 248.846,96 грн.;

- за період з 30.01.2009 по грудень 2009 р. – 156.811,79 грн.

Водночас, виходячи з принципу диспозитивності сторін у визначені підстав, предмету та розміру позовних вимог, неприпустимості зміни таких вимог судом на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення, стягнення інфляційних втрат підставно здійснено місцевим судом в межах заявлених ТОВ "Деснагрейн" позовних вимог – 292.587,85 грн.

Три відсотки річних від простроченої суми боргу за період з 12.11.2008 р. по 17.12.2009 р. становить 74.896,56 грн. (3.740.105,43 х 79 х 3%) / 365) + (1.912.338,89 х 322 х 3%)/365).

Враховуючи вищевикладене, стягненню підлягає сума, заявлена ТОВ "Деснагрейн", у розмірі 63.007,11 грн.

Згідно з п. 6.1 Договору про визнання боргових зобов’язань та ліквідацію заборгованості № 1 від 30.01.2009 р. боржник (ТОВ "Контінент") у разі прострочення кінцевого терміну виплати боргу, визначеного пунктом 4.1 цього Договору, одноразово сплачує кредиторові штраф у розмірі 10 % від несплаченої суми.

У зв’язку з порушенням відповідачем зобов’язання по сплаті боргу 1.912.338,89 грн. до 01.12.2009 р. з ТОВ "Контінент" підлягає стягненню штраф у розмірі 191.233,88 грн.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що в матеріалах справи № 7/294-09 знаходиться заява позивача від 04.02.2010 р. (вих. № 853) про застосування строків позовної давності стосовно нарахування штрафних санкцій, необхідність застосування якої було обов'язковим, оскільки, за твердженням апелянта, місцевий суд самостійно та безпідставно нараховував штрафні санкції за договорами, що не є підставою позовних вимог.

На думку колегії суддів, місцевим судом обґрунтовано відхилено заяву ТОВ "Контінент" про застосування позовної давності до заявлених ТОВ "Деснагрейн" позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, оскільки згідно з ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Шляхом підписання Договору про визнання боргових зобов’язань та ліквідацію заборгованості № 1 від 30.01.2009 р. відповідач визнав наявність боргу, а тому перебіг строку позовної давності з 30.01.2009 р. розпочався заново та на момент пред’явлення позову не закінчився.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на проведення ним оплати боргу шляхом передачі позивачу 308,08 тон кукурудзи на суму 351.211,20 грн. згідно з договором від 06.11.2009 р., видатковою накладною ЦБ-0000134 від 06.11.2009 р., довіреністю від 04.11.2009 р. № 1094 колегією суддів не береться до уваги, оскільки ТОВ "Контінент" не надано суду доказів зарахування вимог по оплаті поставленої позивачу кукурудзи за вказаним договором в погашення його боргу. Крім того, такий спосіб погашення заборгованості не передбачений Договором про визнання боргових зобов’язань та ліквідацію заборгованості № 1 від 30.01.2009 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ТОВ "Контінент" не надано доказів невідповідності Договору про визнання боргових зобов’язань та ліквідацію заборгованості № 1 від 30.01.2009 р. вимогам ст. 203 ЦК України.

Враховуючи вищенаведене, місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а з ТОВ "Контінент" підлягає стягненню на користь ТОВ "Деснагрейн" 2.674.824,56 грн., з яких: 1.912.338,89 грн. основного боргу, 215.656,83 грн. пені, 292.587,85 грн. втрат від інфляції, 63.007,11 грн. процентів річних, 191.233,88 грн. штрафу.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

В апеляційній скарзі апелянт також стверджує, що місцевим судом безпідставно відхилено клопотання відповідача від 06.09.2010 р. (вих. № 1045) про зупинення провадження у справі до вирішення Господарським судом міста Києва пов'язаної справи № 45/210.

Колегія суддів, звертаючи увагу апелянта на те, що відмова місцевого суду у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, відзначає наступне.

У судовому засіданні апеляційного суду 02.11.2010 р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про зупинення апеляційного провадження у справі № 7/294-09 до вирішення Київським апеляційним господарським судом справи № 45/210 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контінент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" про визнання недійсним договору від 30.01.2009 р. № 1.

Колегію суддів встановлено, що рішенням Господарського суду Київської області від 09.09.2010 р. у справі № 7/294-09 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача спірну заборгованість, в т. ч. на підставі укладеного між сторонами договору від 30.01.2009 р. №1.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2010 р. у справі № 45/210 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контінент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" про визнання недійсним договору від 30.01.2009 р. № 1 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ "Контінент" оскаржило його до Київського апеляційного господарського суду (копія апеляційної скарги з відміткою місцевого суду про її прийняття у матеріалах справи). Таким чином, станом на 02.11.2010 р. рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2010 р. у справі № 45/210 не набрало законної сили.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2010 р. апеляційне провадження у справі зупинено до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 45/210 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контінент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" про визнання недійсним договору від 30.01.2009 р. № 1, а саме: до набрання рішенням у справі № 45/210 законної сили; зобов'язано сторін повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

До Київського апеляційного господарського суду 17.12.2010 р. надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" про поновлення провадження у справі оскільки обставини, які зумовили зупинення провадження у справі, відпали, а саме: постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 р. залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2010 р. у справі № 45/210.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2010 р. апеляційне провадження у справі поновлено, розгляд апеляційної скарги призначено на 13.01.2010 р.

постанова Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 р. у справі № 45/210 на час розгляду апеляційної скарги набрала законної сили, є чинною, а, відповідно, обов’язковою для колегії суддів.

При цьому колегія суддів відхиляє заявлене апелянтом клопотання від 13.01.2011 р. про зупинення провадження у справі до вирішення Вищим господарським судом України справи № 45/210, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Як зазначалось вище, постанова Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 р. у справі № 45/210 на час розгляду апеляційної скарги набрала законної сили, а, отже, справа № 45/210 вирішена.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі, коли пов'язана справа розглядається іншим судом.

Доказів того, що Вищим господарським судом України порушено касаційне провадження у справі № 45/210 (ухвала про порушення провадження) апеляційному суду також не надано.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Всі інші доводи та заперечення сторін, надані на їх підтвердження докази колегією суддів до уваги не беруться на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи з урахуванням заявлених позовних вимог та визначених законодавством підстав для їх задоволення.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 09.09.2010 р. у справі № 7/294-09 прийнято з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для розгляду спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, понесені скаржником при поданні апеляційної скарги зі сплати державного мита, не відшкодовуються та покладаються на апелянта.