67/101-10 Про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ, визнання недійсним правочин про перехід частки учасника у статутному капіталі ТОВ, та скасувати статут ТОВ викладений в новій редакції - 12.01.2011 Прийняття

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.10.2010р. (суддя Буракова А.М.) в позові відмовлено частково. В частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст - 96", оформлене протоколом від 16 лютого 2010 року. - відмовлено. В частині визнання недійсним правочину про перехід частки учасника ОСОБА_5 до ОСОБА_4 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст- 96" та скасуванні Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст - 96" викладеного в новій редакції, зареєстрованого 19 лютого 2010 року - відмовлено. В частині визнання чинними Статутних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст - 96", які діяли до 16 лютого 2010 року - відмовлено. В частині позовної вимоги, заявленої до Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Виконавчого комітету Харківської міської ради в порядку, щодо зобов’язання внести зміни до Єдиного державного реєстру та внести дані, які були в ньому до 16 лютого 2010 року, з відповідним відновленням статутних документів ТОВ "Автомобіліст - 96"- припинено провадження по справі.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу та просить рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник першого відповідача у судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №10792 від 08.12.2010р.) проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник другого відповідача у судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №10778 від 08.12 2010р.) проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

15.09.2010р. фізична особа ОСОБА_3 звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст - 96", в якій просила суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Автомобіліст - 96", оформлене протоколом від 16.02.2010р.; визнати недійсним правочин про перехід частки учасника фізичної особи ОСОБА_5 до ОСОБА_4 у статутному капіталі ТОВ "Автомобіліст - 96" та скасувати статут ТОВ "Автомобіліст - 96", викладений в новій редакції, зареєстрований 19.02.2010 р.; визнати чинними статутні документи ТОВ "Автомобіліст - 96", які діяли до 16.02.2010 р.; зобов’язати органи державної реєстрації виконавчого комітету Харківської міської ради внести зміни до ЄДРПОУ та внести дані, які були в Єдиному державному реєстрі на 16.02.2010 р., з відповідним встановленням статутних документів ТОВ "Автомобіліст - 96"; витребувати в Департаменті Державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради реєстраційну справу ТОВ "Автомобіліст - 96" для огляду в засіданні та ознайомлення з документами; витребувати у ТОВ "Автомобіліст - 96" оригінал протоколу, що оформлений за рішенням учасників загальних зборів ТОВ "Автомобіліст - 96" від 16.02.2010р. та оригінали статутних документів ТОВ "Автомобіліст - 96" для ознайомлення та огляду в засіданні.

Позов обґрунтовано тим, що 29 грудня 2009 року між громадянином ОСОБА_5 та його дружиною, ОСОБА_4, було укладено договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Автомобіліст-96", посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за номером 2680. За цим договором громадянин ОСОБА_5 подарував своїй дружині, ОСОБА_4, належну йому частку в Статутному капіталі ТОВ "Автомобіліст-96"в розмірі 70 %. Відповідно до п. 1.5. цього договору з моменту його підписання право власності на частку в Статутному капіталі ТОВ "Автомобіліст-96"перейшло до ОСОБА_4

Відповідно до протоколу №1-10 Загальних зборів учасників ТОВ "Автомобіліст-96"від 16.02.2010р., було прийнято рішення, про збільшення статутного капіталу Товариства до 75000,00 грн. за рахунок додаткових грошових та майнових внесків; затверджено результати господарської діяльності Товариства; виключено із складу учасників Товариства ОСОБА_3, її частку у статутному капіталі товариства вирішено перевести на депозитний рахунок; прийнято до складу учасників Товариства ОСОБА_4; задоволено надану заяву від ОСОБА_5 про вихід його із складу учасників Товариства та затверджено відчуження його частки у статутному капіталі Товариства ОСОБА_4 за договором дарування частки у статутному капіталі Товариства; затверджено Статут Товариства в новій редакції.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до статті 61 Закону України "Про господарські товариства" (надалі - Закон) загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного (складеного) капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу.

Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до частин 1, 2 статті 60 Закону загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Відповідно до положень п.8.6 Статуту ТОВ "Автомобіліст-96"та ст. 64 Закону учасника Товариства, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов’язки, що визначені даним Статутом, або чинним законодавством України, якщо учасник перешкоджає своїми діями досягненню цілей Товариства, останнього може бути виключено з Товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів учасників Товариства. При цьому даний учасник Товариства (його представник) у голосуванні участь не бере. Виключення учасника з Товариства призводить до наслідків, що передбачені п.8.4. даного Статуту.

Пунктом 8.4. Статуту та ст. 54 Закону передбачено, що під час виходу учасника з Товариства йому виплачується вартість частини майна Товариства пропорційно його частці у статутному капіталі Товариства. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою Товариства вклад може бути повернуто, повністю або частково в натуральній формі. Учаснику Товариства, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного Товариством в даному році до моменту його виходу.

Як свідчать матеріали справи, повідомлення про призначення загальних зборів учасників товариства на 16.02.2010р., було отримано ОСОБА_3 08.02.2010р., що не відповідає положенням ч.4 ст.60 Закону. (а.с. 29 т.2) В повідомлені був зазначений наступний порядок денний: 1. Про збільшення статутного капіталу Товариства; 2. Звіт про фінансовий стан Товариства; 3. Про зміну складу учасників Товариства; 4. Розгляд проекту нової редакції Статуту Товариства.

Відповідно до протоколу №1-10 Загальних зборів учасників ТОВ "Автомобіліст-96"від 16.02.2010р. було виключено із складу учасників Товариства ОСОБА_3, її частку у статутному капіталі товариства вирішено перевести на депозитний рахунок. Однак, в протоколі не наведено з яких саме підстав ОСОБА_3 було виключено зі складу учасників Товариства, зокрема яким чином вона перешкоджала своїми діями досягненню цілей Товариства.

Також в матеріалах справи відсутні докази того, що на ім’я ОСОБА_3 було відкрито депозитний рахунок та були перераховані кошти в сумі 8410,00 грн. Відповідачем не надано доказів того, що сума 8410,00 грн. відповідає вартості частині майна Товариства пропорційно частці позивача у статутному фонді.

Крім того, з повідомлення про порядок денний загальних зборів учасників Товариства 16.02.2010р. одним з пунктів було питання про розгляд проекту нової редакції Статуту Товариства, а не про затвердження Статуту Товариства в новій редакції, також був відсутній пункт про виключення ОСОБА_3 В пункті 3 було зазначено "про зміну складу учасників Товариства".

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наведене свідчить про те, що Товариством було порушене корпоративне право ОСОБА_3, в зв’язку з чим її право підлягає захисту, а рішення місцевого господарського суду в цій частині скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Автомобіліст- 96", оформлене протоколом від 16.02.2010р.

Щодо визнання недійсним правочину про перехід частки учасника ОСОБА_5 до ОСОБА_4 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст- 96" та скасуванні Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст - 96" викладеного в новій редакції, зареєстрованого 19 лютого 2010 року слід зазначити наступне.

Відповідно до п.1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Позивачем в позовній заяві не зазначена дата та інші реквізити правочину яку позивач просить визнати недійсним. Крім того, в судовому засіданні апеляційного суду представник заявив, що оскаржує договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Автомобіліст-96"від 29.12.2009р., але оскільки до винесення рішення позивачка не уточнила позовні вимоги, то це посилання не приймається судом до уваги.

Тому, оскільки позивачем було не визначено предмет позову, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в позові в цій частині.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом (436-15) , іншими законами.

Тобто, як статтею 20 Господарського кодексу України, так і статтею 16 Цивільного кодексу України не передбачено такого способу захисту прав як визнання чинними статутних документів ТОВ "Автомобіліст-96"в редакції, яка діяла до 16 лютого 2010 року.

Стосовно позовних вимог про зобов’язання органи держаної реєстрації виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області внести зміни до Єдиного державного реєстру та внести дані, які були в ньому до 16 лютого 2010 року, з відповідним відновленням статутних документів ТОВ "Автомобіліст-96"слід зазначити наступне.

Відповідно до положень статті 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься до журналу обліку реєстраційних дій. Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про внесення такого запису.

З урахуванням наведених норм закону позовні вимоги про зобов’язання органів державної реєстрації виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області внести зміни до Єдиного державного реєстру та внести дані, які були в ньому до 16 лютого 2010 року задоволенню не підлягають, оскільки нормами діючого законодавства передбачений інший порядок скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення учасників юридичної особи. З огляду на що, в задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.

З урахуванням наведених обставин колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне частково скасувати рішення місцевого господарського суду, оскільки воно прийняте при невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального права.

Зважаючи на викладене апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Харківської області від 25.10.10р. у справі № 67/101-10 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.2 статті 103, п. 4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.10.10р. у справі № 67/101-10 скасувати частково.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції.

"Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Автомобіліст- 96", оформлене протоколом від 16.02.2010р.

В частині визнання недійсним правочину про перехід частки учасника ОСОБА_5 до ОСОБА_4 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст- 96" та скасуванні Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст - 96" викладеного в новій редакції, зареєстрованого 19 лютого 2010 року - відмовити.

В частині визнання чинними Статутних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст - 96", які діяли до 16 лютого 2010 року - відмовити.

В частині позовної вимоги, заявленої до Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Виконавчого комітету Харківської міської ради в порядку, щодо зобов’язання внести зміни до Єдиного державного реєстру та внести дані, які були в ньому до 16 лютого 2010 року, з відповідним відновленням статутних документів ТОВ "Автомобіліст - 96"- відмовити."