ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Давид Л.Л.
Якімець Г.Г
розглянув апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Берегівський комбінат хлібопродуктів", с.Гать Берегівського району Закарпатської області
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.12.2010р.
за заявою Відкритого акціонерного товариства "Берегівський комбінат хлібопродуктів", с.Гать Берегівського району Закарпатської області
про зміну способу виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.09.2006р.
у справі № 2/121
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Берегівський комбінат хлібопродуктів", с.Гать Берегівського району Закарпатської області
до Закарпатського інституту агропромислового виробництва, с.Велика Бакта Берегівського району Закарпатської області
про стягнення товарно –матеріальних цінностей в натурі
За участю представників:
стягувача: не з"явився.
боржника: не з"явився.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.02.2010р. у справі № 2/121 задоволено частково заяву стягувача –Відкритого акціонерного товариства "Берегівський комбінат хлібопродуктів", с.Гать Берегівського району Закарпатської області, від 23.11.2009р. про зміну способу виконання рішення Господарського суду Закарпатської області № 2/121 від 20.09.2006р. та змінено спосіб виконання рішення суду у справі № 2/121 від 20.09.2006 шляхом стягнення із Закарпатського інституту агропромислового виробництва (с.Велика Бакта, вул.Свободи, 18 Берегівського району код 00729391) на користь відкритого акціонерного товариства "Берегівський комбінат хлібопродуктів"(с.Гать, вул.Головна, 221 Берегівського району код 0954142) суми 199142грн. вартості товарно-матеріальних цінностей.
При прийнятті ухвали місцевий господарський суд виходив із приписів ст. 121 ГПК України та вартості майна на час винесення рішення про стягнення товарно-матеріальних цінностей в натурі.
Не погоджуючись з рішення суду, стягувач – позивач у справі - подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.12.2010р. у справа № 2/121 та змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.09.2006р. у справі № 2/121, звернувши стягнення на грошові кошти боржника, стягнути із Закарпатського інституту агропромислового виробництва (вул.Свободи, 18 с.Велика Бакта Берегівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 00729391) на користь Відкритого акціонерного товариства "Берегівський комбінат хлібопродуктів"(вул.Острівна, 9А, м.Ужгород, код ЄДРПОУ 00954142) 494235 грн. грошових коштів, з мотивів у ній наведених. Зокрема апелянт покликається на те, що суд першої інстанції, змінивши оскаржуваної ухвалою кількість конкретної сільськогосподарської продукції на її вартість за ціною чотирьохрічної давності, таким чином неправомірно зменшив борг боржника перед стягувачем, що по суті є прийняттям нового рішення у справі замість зміни способу його виконання.
Сторони участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи апеляційним господарським судом. Відповідач - боржник про причини неявки не повідомив, пояснень з приводу апеляційної скарги не надав. Позивач –стягувач телеграмою подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою представника, яке відхиляється апеляційним господарським судом, оскільки суд зв’язаний строком розгляду апеляційний скарги, встановленим ч.2 ст. 102 ГПК України, який на даний момент уже сплив.
Виходячи з приписів ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представників сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 20.09.2006р. у справі № 2/121 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Берегівський комбінат хлібопродуктів"задоволено повністю, присуджено до стягнення із Закарпатського інституту агропромислового виробництва, с.В.Бакта Берегівського району товарно-матеріальні цінності в натурі відповідної кількості та якості, а саме: 73,82 тон кормо-суміші, 70,17 тон пшениці фуражної, 68,95 тон вівса, 63,25 тон зерна кукурудзи, 18,32 тон пшениці та 14,39 тон ячменя, а також суму 1637,60 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання рішення судом видано наказ від 14.05.2009р.
23.11.2009р. стягувач –ВАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів"- звернувся до господарського суду із заявою про зміну способу виконання рішення Господарського суду Закарпатської області № 2/121 від 20.09.2006р. та наказу № /121 від 14.05.2009р. у зв’язку з відсутністю у боржника товарно-матеріальних цінностей, які присуджено до стягнення, що підтверджується актом державного виконавця від 28.05.2009р.
В уточненні до заяви від 03.12.2010р. стягувач просив стягнути з боржника вартість товарно-матеріальних цінностей станом на день розгляду заяви за цінами, які склались на грудень 2010р., що згідно з поданим ним розрахунком, становить 494235грн.
У підтвердження вартості товарно-матеріальних цінностей стягувач покликається на лист Закарпатської торгово-промислової палати № 15.03-12/544 від 03.12.2010 із зазначенням ціни на відповідну продукцію.
Однак, господарський суд оскаржуваною ухвалою стягнув з боржника на користь стягувача вартість товарно-матеріальних цінностей, які склались станом на вересень 2006р., з чим не погоджується апелянт.
Відповідно до ч.1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до підпункту 1.3 пункту 1 Роз"яснення Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996р. (v_333800-96)
"Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", яке є чинним, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом відозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Як вбачається з матеріалів заяви, у зв"язку з відсутністю у боржника майна, відділом державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції постановою від 29.05.2009р. повернуто стягувачу наказ Господарського суду Закарпатської області № 2/121 від 14.05.2009р. про стягнення з Закарпатського інституту агропромислового виробництва, с.Велика Бакта Берегівського району Закарпатської області, товарно-матеріальних цінностей в натурі відповідної кількості та якості, а саме: 73,82 тон кормо-суміші, 70,17 тон пшениці фуражної, 68,95 тон вівса, 63,25 тон зерна кукурудзи, 18,32 тон пшениці та 14,39 тон ячменя, а також суму 1637,60 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, без виконання.
Згідно з пунктом 4 Роз"яснення Ррезидії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996р. (v_333800-96)
"Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" (із змінами, внесеними згідно з роз'ясненням президії Вищого арбітражного суду України від 18.04.2001р. № 02-5/46 (v_467800-01)
) за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (стаття 40 Закону України "Про виконавче провадження"), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому, господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).
Вищий господарський суд України, у своїй постанові від 11.10.2010р. у даній справі, скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій щодо зміни способу виконання рішення, зазначив, що суди не з’ясували вартості майна, яке належало стягнути з Закарпатського інституту агропромислового виробництва під час розгляду позову про його передачу (повернення).
Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на вимогу господарського суду, вміщену в ухвалі від 23.11.2010р., стягувач 03.12.2010р. подав розрахунок вартості товарно-матеріальних цінностей на час винесення рішення (вересень 2006 року), виходячи з середньої вартості сільськогосподарської продукції, встановленої підприємствами, які її реалізують, відповідно до якого вартість продукції складає 199142грн., які і належить стягнути з боржника на користь стягувача.
За таких обставин, судом першої інстанції правомірно задоволено заяву стягувача про зміну способу виконання рішення шляхом стягнення заборгованості за 73,82 тон кормо-суміші, 70,17 тон пшениці фуражної, 68,95 тон вівса, 63,25 тон зерна кукурудзи, 18,32 тон пшениці та 14,39 тон ячменя за рахунок грошових коштів частково, виходячи із вартості майна на час винесення рішення, що еквівалентно 199142 грн.
Оскільки апелянтом не спростовано правомірності висновків суду першої інстанції щодо часткового задоволення заяви стягувача, обставин, які відповідно до ст. 104 ГПК України є підставами для скасування ухвали суду в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України не доведено, а оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, такою, що прийнята у відповідності з нормами права, фактичними обставинами та матеріалами справи, відтак, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Тому керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.02.2010р. у справі № 2/121 залишити без змін, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Берегівський комбінат хлібопродуктів", с.Гать Берегівського району Закарпатської області - без задоволення.
постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
|
Юрченко Я.О.
Давид Л.Л.
Якімець Г.Г.
|