Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу ТзОВ "Торгівельний альянс"

на ухвалу господарського суду Львівської області від 18.06.2009р.

у справі № 33/85

за заявою ТзОВ "Супер мережа", м.Львів

до ПП "Альвеол", м.Львів

про визнання банкрутом,

з участю представників :

від скаржника –не з"явився

від ініціюючого кредитора - не з"явився

від боржника –не з"явився

арбітражний керуючий –не з"явився

Сторони належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в зв"язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.06.2009р. у справі № 33/85 (суддя Цікало А.І.) про банкрутство ПП "Альвеол", м.Львів визначено розмір грошових вимог ініціюючого кредитора в сумі 2569371,85 грн., зобов"язано заявника в десятиденний строк подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядника майна арбітражного керуючого Гончарова І.В. тощо.

Не погоджуючись з даною ухвалою кредитор –ТзОВ "Торгівельний альянс"подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що судом першої інстанції безпідставно порушено провадження у справі про банкрутство та застосовано судові процедури визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (надалі –Закон), оскільки заявником не доведено безспірність своїх вимог.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником).

Відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом (1798-12) , з урахуванням особливостей, встановлених Законом (2343-12) (частина друга статті 4-1 цього Кодексу).

Частиною третьою статті 6 Закону передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом (2343-12) .

Згідно з пунктами 4 та 11 статті 11 Закону у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника. За результатами розгляду заяви кредитора та відзиву боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала, в якій визначаються: розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство; дата складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, який має бути складений та поданий до господарського суду на затвердження не пізніше двох місяців та десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дата попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; дата скликання перших загальних зборів кредиторів, які мають відбутися не пізніше трьох місяців і десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство, яке має відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду. Суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, передбачених статтею 40 цього Закону.

Оскільки боржник не може брати участь і подавати свої заперечення при прийнятті судом заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, то такі заперечення боржника оцінюються безпосередньо в підготовчому засіданні суду.

Отже, основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з’ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод подальшому руху справи про банкрутство.

Зазначеним Законом (2343-12) встановлені загальні положення з визначенням, що безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, у статті 6 цього Закону наведені ознаки неплатоспроможності боржника, які є підставою для порушення справи про банкрутство. Такою підставою є безспірність грошових вимог кредиторів, що сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати і не сплачені протягом трьох місяців з початку виконавчого провадження.

Застосовуючи зазначені положення Закону (2343-12) , слід виходити із системного аналізу норм, зокрема положень статті 1, якими дано визначення поняття "безспірні вимоги кредиторів". Такими є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника (абзац восьмий статті 1 Закону).

Таким чином, за Законом (2343-12) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Стаття 1071 Цивільного кодексу України передбачає підстави списання грошових коштів з рахунка.

За приписами ч. 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки його неплатоспроможності.

Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Як вбачається, додані до заяви про порушення справи про банкрутство матеріали містять лише претензію від 12.02.2009р., лист боржника від 15.02.2009р. про визнання претензії ініціюючого кредитора та акт звірки взаємних розрахунків, яким підтверджується сума заборгованості в розмірі 2 569372,03 грн.

Однак вказані документи не є виконавчими в розумінні ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, ініціюючим кредитором не надано суду доказів безспірності грошових вимог до боржника.

За таких обставин справи судом першої інстанції порушено провадження у даній справі про банкрутство без наявності правових підстав, з якими Закон про банкрутство (2343-12) пов'язує можливість такого порушення.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як така, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а провадження у справі слід припинити.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст. 80, 91, 101- 106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

Ухвалу господарського суду Львівської області від 18.06.2009р. у справі № 33/85 скасувати.

Провадження у справі № 33/85 про банкрутство ПП "Альвеол"припинити.