Б-39/08-09 Про виключення з ліквідаційної маси майно, яке перебуває в іпотеці банку - 04.01.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" (вх. №4597 Х/2-6) на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.12.10р. у справі № Б-39/08-09

за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків,

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків,

про визнання банкрутом,

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.12.2010р. (суддя Швидкін А.О.) в задоволенні скарги ХОФ ПАТ "Укрсоцбанк" на дії ліквідатора відмовлено у повному обсязі.

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу кредитора задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу та просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Боржник та арбітражний керуючий у судове засідання не з’явились, про причини не з’явлення суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи ухвалою суду від 17.12.2010р.

Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 04.01.2011р. була направлена всім учасникам судового процесу рекомендованими листами 17.12.2010р. за адресами, зазначеними в апеляційній скарзі.

Крім того, в ухвалі апеляційного господарського суду від 17.12.2010р. суд попереджав сторони, що у разі неявки їх представників у судове засідання та не надання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та вислухавши представника апелянта, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

24.01.2009р. ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2 на підставі ст. 47- 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Харківської області від 09.02.2009р. ФОП ОСОБА_2 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

З дня прийняття постанови підприємницьку діяльність банкрута припинено, строк виконання всіх грошових зобов'язань, та зобов'язань щодо сплати податків і обов'язкових платежів постановлено вважати таким, що настав, припинено нарахування неустойки, відсотків та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості, вимоги за зобов'язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'являються в межах ліквідаційної процедури.

Припинено стягнення з банкрута за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян.

Встановлено строк у 60 днів для пред'явлення вимог кредиторів до банкрута.

Скасовано арешти, що накладені на майно боржника і інші обмеження щодо

розпорядження майном боржника у тому числі податкові застави. Накладання нових

арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Родзинського Анатолія Анатолійовича, ліцензія НОМЕР_3 від 29.11.2007р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання якого: АДРЕСА_1.

Зобов'язано ліквідатора -арбітражного керуючого ОСОБА_3 відповідно до ст.ст. 25- 30, 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до 30.12.2009р. виконати ліквідаційну процедуру банкрута, у тому числі подати оголошення до офіційних друкованих органів у десятиденний строк, відкрити депозитний рахунок в нотаріальній конторі для проведення розрахунків з кредиторами, зобов'язано ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_3 здійснити продаж всього майна фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, код НОМЕР_2. Також зобов'язано ліквідатора надати суду обгрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, копії повідомлень органу державної податкової служби, пенсійного фонду, центру зайнятості про закінчення ліквідаційної процедури, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, відшкодування витрат ліквідатора, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу з ліквідації банкрута, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, дані про фінансове становище і майно боржника, використання коштів, отриманих від реалізації майна банкрута.

09.04.2009р. АКБСР "Укрсоцбанк"звернувся до суду з заявою з вимогами до боржника, в якій просив визнати заявлені вимоги до боржника на загальну суму 10601126,75 грн., зокрема за генеральним договором про надання кредитних послуг №805/6/18/8-105 від 13.08.2008р. на суму 7882557,67 грн., укладеним між банком та ОСОБА_4, та за генеральним договором про надання кредитних послуг №805/6/18/8-126 від 12.08.2008р. на суму 2718569,08 грн., укладеним між банком та ОСОБА_5 та включити їх до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, забезпечені заставою.

В обґрунтування посилався на те, що відповідно до іпотечного договору №805/13/18-5/8-824 від 12.09.2008р., укладеного між АКБСР "Укрсоцбанк", іпотекодержателем, та ОСОБА_2, іпотекодавцем, іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання ОСОБА_5 нежитлові приміщення цокольного поверху №1-6 в літ. "А-5", загальною площею 124,9 кв.м. що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2. Відповідно до іпотечного договору №805/13/18-5/8-649 від 13.08.2008р., укладеного між АКБСР "Укрсоцбанк", іпотекодержателем, та ОСОБА_2, іпотекодавцем, іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання ОСОБА_4 нежитлові приміщення 1-го поверху №1-5 в літ. "А-5", загальною площею 176,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.02.2010р. арбітражного керуючого ОСОБА_3 звільнено від виконання обов’язків ліквідатора банкрута. Призначено ліквідатором ОСОБА_6

10.06.2010р. Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось до суду зі скаргою на дії ліквідатора ОСОБА_6, в якій просило суд зобов’язати арбітражного керуючого виключити із ліквідаційної маси у справі про банкрутство нежитлові приміщення цокольного поверху №1-6 в літ. "А-5", загальною площею 124,9 кв.м. та нежитлові приміщення 1-го поверху №1-5 в літ. "А-5", загальною площею 176,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та належать фізичній особі ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з Витягу з Державного реєстру правочинів №9057808 від 29.09.2010р. (а.с.82- а.с.87 т.5) нежитлові приміщення цокольного поверху №1-6 в літ. "А-5", загальною площею 124,9 кв.м. та нежитлові приміщення 1-го поверху №1-5 в літ. "А-5", загальною площею 176,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 були відчужені 17.04.2010р. ліквідатором банкрута ОСОБА_6 згідно з договорами купівлі- продажу.

Пунктом 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"встановлено, що майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до п.8 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"господарський суд має право, за мотивованим клопотанням громадянина-підприємця та інших учасників провадження у справі про банкрутство, виключити із складу ліквідаційної маси майно громадянина-підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України може бути звернено стягнення, якщо майно є неліквідним чи доход від реалізації якого істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів. Загальна вартість майна громадянина-підприємця, яка виключається із складу ліквідаційної маси відповідно до положень цієї частини, не може перевищувати дві тисячі гривень.

Майно, яке просить банк виключити із ліквідаційної маси являє собою нежитлові приміщення, дохід від реалізації якого може істотно вплинути на задоволення вимог кредиторів, а його ринкова вартість значно перевищує гранично допустиму вартість для такого майна у дві тисячі гривень. Тобто підстави для виключення зазначеного майна з ліквідної маси відсутні.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, в Рекомендаціях Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №04-5/1193 від 04.06.2004р. (v1193600-04) зазначено, що до внесення відповідних змін до Закону стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15) і Законом України "Про іпотеку" (898-15) окремо від провадження у справі про банкрутство не може здійснюватись, оскільки встановлення у Законі особливого порядку задоволення майнових вимог до боржника не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку (мораторій на задоволення вимог кредиторів передбачає припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання зобов’язань окремих кредиторів). Задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою (іпотекою), має здійснюватись за правилами, встановленими Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали по даній справі, тому ухвалу господарського суду Харківської області від 01.12.10р. у справі № Б-39/08-09 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.