Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання", м.Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська промислово-комерційна вентурна компанія "Суперблок", м.Луганськ про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №290 від 03.03.2010року./арк. справи 2-5/.

Рішенням від 14.10.2010року господарський суд Луганської області /суддя ФоноваО.С./ позовні вимоги задовольнив./арк. справи 103-105/.

Рішення мотивоване тим, що 03.03.2010року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганська промислово-комерційна вентурна компанія "Суперблок" підписано договір № 290 на постачання електричної енергії, з протоколом розбіжностей з боку відповідача; не погоджуючись з протоколом розбіжностей, позивач звернувся до суду з вимогою викласти спірні пункти договору у його редакції; рішенням господарського суду Луганської області у справі № 1/89пд від 14.05.2010року у задоволенні позову було відмовлено у зв’язку з пропущенням 20-ти денного строку на звернення до суду у разі незгоди з протоколом розбіжностей, передбаченого статтею 181 ГК України; 13.07.2010року позивачем надіслано відповідачу пропозицію про внесення змін до Договору, викладену у формі додаткової угоди від 07.07.2010року; зазначену додаткову угоду відповідач підписав з протоколом розбіжностей; порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України, де, зокрема, зазначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; відповідач не є підприємством, визначеним у абзаці 3 пункту 6.6. Правил користування електричною енергією (1357-99-п) , а тому до нього не може застосовуватись оплата за спожиту електроенергію по факту споживання; порядок розрахунків, який зазначено у договорі, може бути встановлений за згодою сторін, у відношенні до інших, не вказаних у абзаці 3 пункту 6.6. Правил (1357-99-п) , споживачів; посилання відповідача на наявність взаємної згоди сторін при укладанні договору та Додатку "Порядок розрахунків", на думку суду, є безпідставним, оскільки не погодившись з редакцією відповідача Додатку "Порядок розрахунків" у протоколі розбіжностей до договору, позивач звернувся до суду з вимогою укласти, зокрема, вказаний Додаток в його редакції, і укладеним договір з додатками в редакції відповідача був тільки у зв’язку з пропуском 20-ти денного строку на звернення до суду, однак, такі підстави укладення договору в редакції відповідача не можна вважати взаємною згодою.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганська промислово-комерційна вентурна компанія "Суперблок", м.Луганськ у апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 14.10.2010року у справі №17/230пд та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно ст. ст. 651, 652 Цивільного кодексу України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, зміна договору в зв’язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, а у даному позивач належними доказами у справі не довів наявність істотної зміни обставин, яка виникла у сторін за договором.

У запереченнях на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання", м. Луганськ зазначає, що вважає рішення господарського суду Луганської області від 14.10.2010року у справі №17/230пд законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки пунктом 6.6. Правил (1357-99-п) передбачено, що Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що провадиться за фактично відпущену електричну енергію; позивач заперечує проти такого порядку розрахунків.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання", м. Луганськ у судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, сторони, що належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, не скористались своїм правом на участь представників у судовому засіданні, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

Крім того, судова колегія приймає до аги, що представник позивача був присутній у судовому засіданні 29.11.2010року та надавав відповідні пояснення за апеляційною скаргою.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28- 29 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, які з’явились у судове засідання, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з наступних підстав.

03.03.2010року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганська промислово-комерційна вентурна компанія "Суперблок" (відповідач) підписано договір № 290 на постачання електричної енергії, з протоколом розбіжностей з боку відповідача. /арк. справи 11-20, 24/.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" звернулось до господарського суду Луганської області з вимогою викласти спірні пункти договору у його редакції.

Рішенням господарського суду Луганської області у справі № 1/89пд від 14.05.2010року у задоволенні позову було відмовлено у зв’язку з пропущенням 20-ти денного строку на звернення до суду у разі незгоди з протоколом розбіжностей, передбаченого статтею 181 ГК України./арк. справи 30-31/.

Господарським судом Луганської області у справі №1/89пд встановлено, що з 20.04.2010року договір про постачання електричної енергії є укладеним за змістом проекту договору №290 від 03.03.2010року у редакції пунктів 4.4.1,4.4.7,6.1.4 та додатку "Порядок розрахунків"за протоколом розбіжностей.

Рішення господарського суду Луганської області у справі № 1/89пд від 14.05.2010року сторонами не оскарджувалось та вступило у законну силу.

13.07.2010року позивач надіслав відповідачу додаткову угоду від 07.07.2010року, в якій пропонує п.7 додатку до договору № 290 на постачання електричної енергії викласти в наступній редакції: "Не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду Споживач здійснює на підставі рахунку Постачальника попередню оплату вартості обсягу електричної енергії, постачання якої на даний розрахунковий період (договірна величина споживання електричної енергії) обумовлене Договором. Розмір попередньої оплати визначається як добуток обсягу електричної енергії, постачання якої на даний розрахунковий період (договірна величина споживання електричної енергії) обумовлене Договором, на діючий тариф".

Зазначену додаткову угоду відповідач підписав з протоколом розбіжностей./арк. справи 69-70/.

Позивач не погодився з редакцією відповідача, у зв’язку з чим звернувся до суду з позовними вимогами про внесення змін до договору №290 про постачання електричної енергії від 03.03.2010року на підставі ч.2 ст. 651 ЦК України, а саме, доповнити пункт 7 Додатку "Порядок розрахунків"до Договору першим та другими абзацами наступного змісту:

"Не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду Споживач здійснює на підставі рахунку Постачальника попередню оплату вартості обсягу електричної енергії, постачання якої на даний розрахунковий період (договірна величина споживання електричної енергії) обумовлене Договором. Розмір попередньої оплати визначається як добуток обсягу електричної енергії, постачання якої на даний розрахунковий період (договірна величина споживання електричної енергії) обумовлене Договором, на діючий тариф".

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач та відповідач при укладанні договору на постачання електричної енергії не могли відступати від змісту типового договору, а могли тільки конкретизувати його умови.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду не погоджується з висновком господарського суду Донецької області щодо задоволення позовних вимог, вважаючи, що при винесенні рішення суд першої інстанції припустився порушення норм матеріального права, а саме, ст.ст. 651, 652 ЦК України, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику", ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Як встановлено вище, між сторонами укладений та діє договір № №290 про постачання електричної енергії від 03.03.2010року.

Загальний порядок внесення змін до договору передбачений ст. ст. 651, 652 ЦК України.

За приписами ст. ст. 651, 652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Виходячи з положень ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тобто, на позивача покладений обов’язок довести належними та допустимими доказами у справі наявність підстав, передбачених ст.ст. 651, 652 ЦК України. У даному випадку, у позовній заяві сторона посилається на інші випадки встановлені договором та законом.

Згідно ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У позовній заяві відсутнє належне обґрунтування інших випадків, які встановлені договором та законом, яким саме чином змінились істотні обставини, якими сторони керувались під час укладання договору.

Посилання позивача на той факт, що редакція п.7 вказаного додатку, викладена у додатковій угоді, відповідає змісту п.6.6 Правил (1357-99-п) , що є підставою для внесення змін до договору не є доцільним, оскільки сторонами узгоджено визначено порядок здійснення розрахунків за електричну енергію./див. рішенням господарського суду Луганської області у справі № 1/89пд від 14.05.2010року/.

Виходячи з викладеного, судова колегія вважає, що позивачем не доведено належними доказами у справі, що є інші випадки встановлені договором або законом, має місце істотна зміна обставин, якими сторони керувались при укладанні договору, обов’язковість чого передбачена ст. ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, тому підстави для внесення змін до договору відсутні.

Оскільки при винесенні рішення від 14.10.2010року у справі №17/230пд господарський суд Луганської області припустився порушення норм матеріального права, а саме, ст. ст. 651, 652 ЦК України, вказане рішення суду підлягає скасуванню, апеляційна скарга підлягає задоволенню, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на позивача.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська промислово-комерційна вентурна компанія "Суперблок", м.Луганськ задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 14.10.2010року у справі №17/230пд скасувати.

У позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання", м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська промислово-комерційна вентурна компанія "Суперблок", м.Луганськ про внесення змін до договору відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання", м.Луганськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська промислово-комерційна вентурна компанія "Суперблок", м.Луганськ витрати по сплаті державного мита в сумі 42грн.50коп.

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГСЛО

5-ДАГС