34-23-30/143-08-2851 Про визнання недійсними наказу корпорації, приватизацію об'єктів нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно - 23.12.2010 Прийняття

(згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського осуду №407 від 06.12.2010р. "Про заміну суддів" у зв’язку з перебуванням суддів Пироговського В.Т., Жекова В.І. у щорічній відпустці з 06.12.2010р. по 14.01.2011р., у складі колегії, призначеної для розгляду апеляційної скарги по даній справі замінити суддів Жекова В.І., Пироговського В.Т. на суддів Журавльова О.О., Михайлова М.В.)

за участю представників:

від ТОВ "ОДЕЗ" –Борозенець Л.А. (01.12.2010р., 16.12.2010р.), Занько А.М. (23.12.2010р.)

від ВАТ "Південелеваторбуд" –не з’явився, належним чином повідомлений,

від Регіонального відділення Фонду Державного майна України у Миколаївській області –Крамаренко С.Д.,

від Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" - не з’явився, належним чином повідомлений,

від ТОВ "Річкова Гавань" - не з’явився, належним чином повідомлений,

від фізичної особи ОСОБА_4 –ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський дослідно-експериментальний завод"

на рішення Господарського суду Одеської області від 20.10.2010р.

по справі № 34-23-30/143-08-2851

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Одеський дослідно-експериментальний завод"

до Відкритого акціонерного товариства "Південелеваторбуд"

Регіонального відділення Фонду Державного майна України у Миколаївській області

Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Річкова Гавань"

Фізичної особи ОСОБА_4

про визнання недійсним наказу, приватизації та переліку нерухомого майна

Відкрите акціонерне товариство "Одеський дослідно-експериментальний завод" (перереєстроване в подальшому у Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський дослідно-експериментальний завод", згідно Довідки з ЄДОРПОУ АА № 379918 (т.5, а.с.4)) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Південелеваторбуд" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Регіонального відділення Фонду Державного майна України у Миколаївській області, в якому з урахуванням останніх уточнень від 28.07.2010р. (т.4, а.с.113) просило визнати недійсними:

- наказ Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" від 30.06.1995р. №41 "Про передачу нежилого приміщення на баланс ПДБП-3 підприємства "Південелеваторбуд";

- приватизацію за ВАТ "Південелеваторбуд" четвертого поверху адміністративної будівлі загальною площею 544,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1;

- Перелік нерухомого майна (далі - Перелік), переданого у власність ВАТ "Південелеваторбуд" в частині, що стосується об’єкта під порядковим номером №5: "назва об’єкту –Адміністративне управління, 4-й поверх; адреса об’єкта –АДРЕСА_1; інвентарний номер об’єкта –516; вартість об’єкта, за якою об’єкт включено до статутного фонду товариства – 11 909,72 грн.".

Обґрунтовуючи позовні вимоги ВАТ "ОДЕЗ" зазначає, що воно є законним власником спірної будівлі за адресою: АДРЕСА_1, з огляду на те, що наказ Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" від 30.06.1995р. №41 "Про передачу нежилого приміщення на баланс ПДБП-3 підприємства Південелеваторбуд" є таким, що був виданий з порушенням наданих Корпорації повноважень та чинного на момент його прийняття законодавства, зокрема п.5 Декрету Кабінету Міністрів України № 8-92 від 15.12.1992р. "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" (8-92) та п.1 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 19-93 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності, в будівництві та промисловості будівельних матеріалів" (19-93) , ст.ст. 1, 3, 27 Закону України "Про підприємства в Україні", а також положень Статуту та Установчого договору Корпорації, а тому, зазначає позивач, приватизація ВАТ "Південелеваторбуд" четвертого поверху адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 є також незаконною.

Щодо визнання недійсним п.5 Переліку нерухомого майна, позивач стверджує, що вказаний Перелік видано ВАТ "Південелеваторбуд" з грубим порушенням вимог пунктів 1.4, 3.1, 4.1 Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 24.05.2002р. №906.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.08.2008р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ТОВ "Річкова Гавань".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.10.2008р. змінено правовий статус третьої особи у справі - Регіонального відділення Фонду Державного майна України у Миколаївській області, яке визнано відповідачем у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.10.2010р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено фізичну особу - ОСОБА_4

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2010р. до участі у справі залучено іншого відповідача - Українську кооперативно-державну корпорацію по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд".

Справа розглядалась неодноразово.

Останнім судовим рішення з даного спору є рішення Господарського суду Одеської області від 20.10.2010р. (суддя Фаєр Ю.Г.), яким провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним п.5 Переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ "Південелеваторбуд" (додаток до листа регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області від 25.09.2003р. №3266-19-01) в частині, що стосується об’єкта під порядковим №5: "назва об’єкта - Адміністративне управління, 4-й поверх, адреса об’єкта - АДРЕСА_1; інвентарний номер об’єкта-516; вартість об’єкта, за якою об’єкт включено до статутного фонду товариства - 11909,72 грн." припинено, в решті позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання наказу Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" від 30.06.1995р. №41 "Про передачу нежилого приміщення на баланс ПДБП-3 підприємства Южелеваторбуд" недійсним, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено факт включення спірного об’єкту до основних фондів підприємства, наведених в плані приватизації.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсною приватизації за ВАТ "Південелеваторбуд" четвертого поверху адміністративної будівлі, господарський суд першої інстанції зазначив, що такий спосіб захисту порушеного права не відповідає приписам ст. 20 ГК України та ст.ст. 15, 16 ЦК України.

Припиняючи провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним п.5 Переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ "Південелеваторбуд", місцевий господарський суд дійшов висновку, що перелік нерухомого майна, переданого у власність відповідача, що є додатком до листа Фонду державного майна України по Миколаївській області від 25.09.2003р. №3266-19-01, не є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснювалась реєстрація прав власності на нерухоме майно згідно з пунктом 15 додатку №1 до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (z0157-02) , а тому оскаржуваний документ не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України та спори такої категорії не підлягають вирішенню в господарських судах України.

Зазначене судове рішення оскаржене у апеляційному порядку ТОВ "ОДЕЗ".

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції по даній справі та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт стверджує, що місцевий господарський суд, встановивши те, що наказ Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" від 30.06.1995р. №41 "Про передачу нежилого приміщення на баланс ПДБП-3 підприємства Південелеваторбуд" є законним та не порушує права позивача, невірно застосував та порушив норми п. п. 1, 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 19-93 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності, в будівництві та промисловості будівельних матеріалів" (19-93) та ст.ст. 1, 3, 27 Закону України "Про підприємства в Україні".

Також, апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що:

- ПДБП-3 підприємства "Південелеваторбуд" не набуло у власність спірне приміщення на підставі оскаржуваного наказу № 41 від 30.06.1995р. "Про передачу нежилого приміщення на баланс ПДБП-3 підприємства Южелеваторбуд", так як вказане приміщення залишилось у повному господарському віданні позивача;

- відповідачем не надано доказів того, що спірне приміщення було знято з балансу позивача і обліковано на балансі відокремленого підрозділу ПДБП-3 підприємства "Південелеваторбуд";

- адміністративна будівля за адресою: АДРЕСА_1, увійшла до приватизаційної маси при приватизації Одеського дослідно-експериментального заводу у повному обсязі без будь-яких виключень, тобто, дана адміністративна будівля була в цілому приватизована в складі ЦМК Одеського дослідно-експериментального заводу та набута позивачем у приватну власність;

- позивач набув у власність адміністративну будівлю в цілому (в тому числі й спірний четвертий поверх) в результаті приватизації ЦМК Одеського дослідно-експериментального заводу, що підтверджується складеними ФДМ України переліками нерухомого майна, переданого ВАТ "Південелеваторбуд".

Крім того апелянт зазначає, що ним обрано законний спосіб захисту свого порушеного права, так як ст. 16 ЦК України передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором та законом.

Висновок місцевого господарського суду про те, що Перелік нерухомого майна не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України, а тому спори такої категорії не підлягають вирішенню в господарських судах України апелянт вважає хибним, так як вказаний перелік є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснювалась реєстрація прав власності на нерухоме майно згідно з пунктом 15 додатку №1 до п.2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав на нерухоме майно (z0157-02) . Також, апелянт навів доводи аналогічні тим, що містяться у позові та доповненнях до нього щодо невідповідності Переліку нерухомого майна п. п. 1.4, 3.1, 4.1 Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 24.05.2002р. №906 (v0906224-02) .

Регіональне відділення Фонду Державного майна України у Миколаївській області надало заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

23.12.2010р. о 10 год. 13 хв. представник ТОВ "ОДЕЗ" Занько А.М. подав клопотання, в якому просив витребувати із слідчого відділу Суворовського РО ОГУ УМВС України в Одеській області матеріали кримінальної справи № 06020050016 для можливості вивчення їх в суді та надати час для ознайомлення з матеріалами справи.

У задоволенні клопотання щодо витребування із слідчого відділу Суворовського РО ОГУ УМВС України в Одеській області матеріалів кримінальної справи №06020050016 було відмовлено, так як позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що кримінальна справа № 06020050016, порушена прокуратурою Суворовського району м. Одеси по факту незаконної приватизації приміщення 4-го поверху адміністративної будівлі ВАТ "ОДЕЗ" за адресою: АДРЕСА_1 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 233 КК України, на даний час знаходиться в провадженні відділу Суворовського РО ОГУ УМВС України в Одеській області. Крім того, сам по собі факт проведення слідчих дій в даному випадку не є перешкодою встановлення під час розгляду даної справи наявності або відсутності правових підстав, якими обґрунтовано позовні вимоги.

Щодо клопотання представника позивача в частині надання йому часу для ознайомлення з матеріалами справи, то апеляційний господарський суд виходить з того, що представника ТОВ "ОДЕЗ" жодним чином не було обмежено у можливості ознайомитись з матеріалами справи до судового засідання, яке згідно протоколу судового засідання від 23.12.2010р. розпочалось о 12год. 41хв.

Крім того слід відзначити, що інший представник позивача (Борозенець Л.А.) неодноразово приймав участь в апеляційному розгляді справи, надавав свої усні і письмові пояснення, в яких висловив правову позицію як позивача так і апелянта по даній справі. В тому числі, додаткові письмові пояснення щодо даного спору, оформлені представником позивача Борозенець Л.А., надійшли до апеляційного господарського суду 23.12.2010р. о 9.40 год., що свідчить про повну обізнаність ТОВ "Одеський дослідно-експериментальний завод" з матеріалами справи.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не вбачає правових підстав для відкладення розгляду справи, а посилання представника ТОВ "Одеський дослідно-експериментальний завод" - Занько А.М., якому довіреність було надано 20.12.2010р., на необхідність ознайомлення з матеріалами справи під час судового засідання, розцінює як зловживання процесуальними права з боку ТОВ "Одеський дослідно-експериментальний завод" з метою затягування розгляду справи.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

До приватизації, підприємство Одеський дослідно-експериментальний завод та Українське міжобласне виробниче підприємство по агропромисловому будівництву "Південелеваторбуд" знаходились в сфері управління Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд".

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. №8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" (8-92) та постанови Ради Міністрів Української РСР від 28.04.1980р. №285 (285-80-п) "Про порядок передачі підприємств, об’єднань, організацій, установ, будинків і споруд", що діяли під час передачі майна між зазначеними підприємствами, передача будинків і споруд провадиться одними підприємствами іншим підприємствам того ж самого міністерства, державного комітету, відомства –за рішенням цього органу.

Згідно Статуту Українського міжобласного виробничого підприємства по агропромисловому будівництву "Південелеваторбуд", затвердженого Українською Кооперативно-державною корпорацією по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" та зареєстрованого міськвиконкомом м. Миколаєва 27.05.1993р. (реєстраційний номер № 5088), до складу підприємства входили структурні підрозділи (без права юридичної особи), розташовані у 5 областях України, в т.ч. Постійно-діючий будівельний поїзд №3 м. Одеса (далі –ПДБП-3).

Як вбачається з матеріалів справи листом від 29.06.1995р. №96 (т.1, а.с.100) Державний Одеський дослідно-експериментальний завод погодився із безкоштовною передачею 1\4 частини адмінбудівлі (побудована за рахунок коштів ПДБП-3), в якій розташований ПДБП-3 підприємства "Південелеваторбуд" на баланс ПДБП-3 підприємства "Південелеваторбуд".

30.06.1995р. Українською кооперативно-державною корпорацією по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" видано наказ №41 "Про передачу нежилого приміщення на баланс ПДБП-3 підприємства "Південелеваторбуд" (т.1, а.с.62), яким Одеському дослідно-експериментальному заводу наказано передати безоплатно з балансу на баланс ПДБП-3 підприємства "Південелеваторбуд" частину нежилого приміщення по Газовому пров. 8 у м. Одесі. Акт прийому-передачі надати корпорації на затвердження до 10.07.1995р.

Відповідно до пункту 2 вказаного наказу, прийом-передачу приміщення наказано здійснити у порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів УРСР від 28.04.1980р. №285 (285-80-п) "Про порядок передачі підприємств, об’єднань, організацій, установ, будинків і споруд".

Як вбачається з вказаного наказу, підставою для його прийняття стало клопотання підприємства "Південелеваторбуд" (лист від 28.06.1995р. №01-05\165), згода Одеського дослідно-експериментального заводу на безоплатну передачу (лист від 29.06.1995р. №96) та Декрет Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. №8-92 (8-92) , яким функції по управлінню майном підприємств і організацій на засадах загальнодержавної власності (в тому числі і стосовно цього приміщення) покладено на корпорацію "Украгропромбуд" (постанова Правління корпорації від 11.03.1993р. №10).

На виконання зазначеного наказу №41 від 30.06.1995р. Одеський державний дослідно-експериментальний завод безоплатно передав, а Одеський постійно-діючий будівельний поїзд №3 корпорації "Украгропромбуд" прийняв на баланс приміщення 4-го поверху за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить акт прийому-передачі засобів від 30.06.1995р. (т.1, а.с.67, 99).

В матеріалах справи наявні три копії наказу №41 від 30.06.1995р., які містять різну площу нежилих приміщень, що підлягали передачі, а саме: 126 кв.м, 496 кв.м. та 576 кв.м.

Листом № 01-04-723 від 12.10.2004р. (т.1, а.с.142), направленим Українською кооперативно-державною корпорацією по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" на адресу Суворовського районного суду м. Одеси "Украгропромбуд" повідомив, що об’єктом акту приймання-передачі від 30.06.1995р. був один поверх нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 площею 576,2 кв.м., на якому розміщувались відповідні виробничі підрозділи ПДБП-3 підприємства "Південелеваторбуд".

Процес приватизації Державного Одеського дослідно-експериментального заводу було розпочато згідно наказу Фонду державного майна України №48-ДП від 10.07.1995р. "Про прийняття рішення щодо приватизації об’єкта" (т.1, а.с.19), що провадився за затвердженим планом приватизації (т.1, а.с.20) згідно наказу Фонду державного майна України №17-АТ від 02.02.1996р. "Про перетворення Одеського дослідно-експериментального заводу у відкрите акціонерне товариство "Одеський дослідно–експериментальний завод" (т.1, а.с.26).

Згідно з пп.1 п. 2.7 цього плану вартість основних фондів станом на 01.10.1995р. становить - 40 417 445 тис.крб., без визначення переліку цих основних фондів та їх інвентаризаційних характеристик і вартості.

Приватизацію ВАТ "Одеський дослідно-експериментальний завод" завершено згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області №51 від 29.01.1999р. "Про завершення приватизації відкритого акціонерного товариства "Одеський дослідно-експериментальний завод" (т.1, а.с.28).

Отже, ствердження позивача про те, що до Переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ "Одеський дослідно-експериментальний завод" від 17.11.2003р. під порядковим номером 4 було включено "адміністративний корпус, адреса об’єкта –АДРЕСА_1; інвентарний номер об’єкта-212, вартість об’єкта, за якою об’єкт включено до статутного фонду товариства станом на 01.10.1995р. –5 050 090 грн." не відповідає фактичними обставинам справи, а тому враховуючи те, що наказ №41 від 30.06.1995р. було повністю виконано, про що свідчить акт прийому-передачі від 30.06.1995р., місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позивач не довів факт включення спірного об’єкту до основних фондів підприємства, наведених в плані приватизації.

Крім того, згідно довідки Одеського державного дослідно-експериментальний заводу від 29.06.1995р. №96 вартість будівлі до передачі становила: первісна –8 667 129 472 крб., залишкова –669 874 952 крб.

Факт приймання-передачі четвертого поверху з балансу Одеського державного дослідно-експериментального заводу на баланс ПДБП-3 підприємства "Південелеваторбуд" підтверджено органом управління цими підприємствами до їх приватизації - корпорацією "Украгропромбуд" (лист від 12.10.2004 №1/01-04-723 (т.1, а.с.143)).

Також, відповідно до даних балансу підприємства станом на 01.10.1995р. у період з 01.01.1995 до звітної дати первісна вартість основних засобів зменшилася на 2,8 млн. крб., а також у інвентарній картці №12 обліку основних засобів Одеського державного дослідно-експериментального заводу зазначено, що вартість адміністративного корпусу розташованого в АДРЕСА_1, зменшено на 2 169 282 368 крб. з 8 677 129 472 крб. до 6 507 847 104 крб. у зв'язку з передачею за актом прийому-передачі від 30.06.1995 з балансу на баланс згідно з наказом корпорації "Украгропромбуд".

Отже, передача четвертого поверху адміністративної будівлі про АДРЕСА_1 була проведена відповідно до наказу корпорації "Украгропромбуд" від 30.06.1995р. і була закінчена до початку інвентаризації майна Українського міжобласного виробничого підприємства по агропромисловому будівництву "Південелеваторбуд" (станом на 01.10.1995р.), яка проводилася комісією з метою визначення об’єктів, які підлягали включенню до статутного фонду ВАТ "ОДЕЗ". За таких обставин, вартість вилучених площ (переданих на баланс ПДБП-3 підприємства "Південелеваторбуд") не могла бути включена до вартості майна, що включене до статутного фонду ВАТ "ОДЕЗ".

Зазначений висновок суду підтверджується наявним у матеріалах справи листом Фонду державного майна України від 14.01.2005р. №10-21-380 (т.3, а.с.9).

Також, слід зазначити, що в матеріалах справи міститься договір купівлі-продажу №1-Н від 30.12.2003р. (т.2, а.с.105), укладений між ВАТ "Південелеваторбуд" та ТОВ "Річкова Гавань", згідно умов якого ВАТ "Південелеваторбуд" продало ТОВ "Річкова Гавань" приміщення четвертого поверху зі сходами, загальною площею 544,2 кв.м, що знаходяться у чотирьохповерховій адміністративній будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та договір купівлі-продажу від 21.02.2004р. (т.2, а.с.107), укладений між ТОВ "Річкова Гавань" та ОСОБА_6, згідно умов якого ТОВ "Річкова Гавань" продала ОСОБА_6, приміщення четвертого поверху чотириповерхового будинку з площадкою сходів загальною площею 544,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з листа директора КП "ОМБТІ та РОН" станом на 25.06.2010р. адміністративне приміщення 4-го поверху зі сходовою клітиною будівлі, що розташована за адресою АДРЕСА_2 зареєстрована за ОСОБА_4, на підставі рішення Суворовського райсуду м. Одеси від 04.06.07р. по справі №2-3513/2007р.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Крім цього, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачу стало відомо або повинно було стати відомо про існування оскаржуваного наказу №41 не пізніше 30.06.1995р., а отже строк позовної давності закінчився 30.06.1998 р. - до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) .

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) правила Цивільного кодексу України (435-15) про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом (01.01.2004 р.).

Таким чином, в даному випадку підлягають застосуванню норми Цивільного кодекс УРСР (1540-06) .

Відповідно до статті 71 Цивільного кодексу УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Згідно із статтею 75 Цивільного кодексу УРСР позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.

Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Із позовної заяви Відкритого акціонерного товариства "Одеський дослідно-експериментальний завод" вбачається, що вона подана 08.07.2008р., тобто через 13 років після виникнення права на позов.

Вимоги, на які не поширюється позовна давність, перераховані, зокрема, у ст. 83 ЦК УРСР. Вимога про визнання недійсним наказу до даного переліку не входить.

Також, апеляційним господарським судом береться до уваги те, що будь-яких поважних причин пропуску позовної давності позивачем не наведено.

Таким чином, пропуск позивачем строку позовної давності в даному випадку, є окремою підставою для відмови у задоволені позовних вимог про визнання недійсним наказу Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" від 30.06.1995р. №41 "Про передачу нежилого приміщення на баланс ПДБП-3 підприємства "Південелеваторбуд".

Позовні вимоги щодо визнання недійсною приватизації Відкритим акціонерним товариством "Південелеваторбуд" четвертого поверху адміністративної будівлі по пров. Газовому, 8 у м.Одесі, загальною площею 544,2 кв.м, правомірно не задоволені господарським судом першої інстанції з огляду на таке:

Так, предметом позову, зокрема, визначено визнання недійсною приватизації.

Втім, такий предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту порушеного права.

Зокрема ч. 2 ст. 16 ЦК України, визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Крім того, ч. 2 ст. 20 ГК України визначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Обраний позивачем по даній справі спосіб захисту порушеного права не відповідає наведеним правовим нормам. При цьому, будь-які інші нормативні акти, що передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання приватизації недійсною також відсутні.

Застосування визначеного позивачем способу захисту суперечить приписам ст. 19 Конституції України згідно із якими правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Процес приватизації складається з процесуальних дій по здійсненню приватизаційних заходів, що оформлюються офіційними окремими документами, які породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання взаємовідносин сторін і мають обов’язковий для них характер.

За викладених обставин, невідповідність способу захисту порушеного права чинному законодавству є підставою для відмови у задоволені позовних вимог, у зв’язку з чим, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині визнання недійсною приватизації Відкритим акціонерним товариством "Південелеваторбуд" четвертого поверху адміністративної будівлі по пров. Газовому, 8 у м. Одесі.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним Переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ "Південелеваторбуд" в частині, що стосується об’єкта під порядковим номером №5: "назва об’єкту –Адміністративне управління, 4-й поверх; адреса об’єкта –АДРЕСА_1; інвентарний номер об’єкта –516; вартість об’єкта, за якою об’єкт включено до статутного фонду товариства –11 909,72 грн.", то слід зазначити таке:

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Отже, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Згідно п.5 Переліку нерухомого майна, переданого у власність відповідачу (додаток до листа Фонду державного майна України по Миколаївській області від 25.09.2003р. №3266-19-01) згідно з планом приватизації Українського міжобласного виробничого підприємства по агропромисловому будівництву "Південелеваторбуд" корпорації "Украгропромбуд", затвердженим наказом регіонального відділення від 20.04.1998р. №825/5 та рішенням про перетворення з державного підприємства у відкрите акціонерне товариство від 24.04.1998р. №380-п, регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області передало ВАТ "Південелеваторбуд" (структурний підрозділ ПДБП №3) адміністративну будівлю, четвертий поверх (інвентарний номер 516, вартість, за якою об'єкт включено до статутного фонду товариства станом на 01.01.1998р. –11 909,72 грн.

Наказом Фонду державного майна України від 24.05.2002р. №906 (v0906224-02) затверджено Порядок підтвердження права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.1.2. цього Порядку (v0906224-02) його норми поширюється на випадки підтвердження права власності на нерухоме майно, яке приватизоване в складі цілісного майнового комплексу шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу державного майна, зданого в оренду, переданого державними органами приватизації до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, перетвореного з державного підприємства або створеного у процесі приватизації; окремих випадках, до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, перетвореного з державного підприємства у процесі корпоратизації.

Згідно положень п.2.2 Порядку (v0906224-02) на вимогу відкритого акціонерного товариства, створеного у процесі приватизації, державний орган приватизації видає перелік об'єктів нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству.

Відповідно до п.15 додатку №1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (z0157-02) ("Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна") накази засновників відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), з додатком - переліком об'єктів нерухомого майна про передачу у власність цих об'єктів акціонерним товариствам є правовстановлюючим документом.

Таким чином, в силу зазначених приписів, перелік нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству, що є додатком до листа Фонду державного майна України по Миколаївській області від 25.09.2003р. №3266-19-01, не є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснювалась реєстрація прав власності на нерухоме майно згідно з пунктом 15 додатку №1 до п.2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (z0157-02) , оскільки таким правовстановлюючими документами можуть бути наказ про передачу майна у власність, якими не є наказ від 20.04.1998р. №825/5 "Про затвердження плану приватизації" та рішення №380-п від 24.04.1998р. "Про перетворення Українського міжобласного виробничого підприємства по агропромисловому будівництву "Південелеваторбуд" корпорації "Украгропромбуд" у ВАТ "Південелеваторбуд", про що вірно зазначив місцевий господарський суд.

Враховуючи викладене слід дійти висновку, що перелік нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству, що є додатком до листа Фонду державного майна України по Миколаївській області від 25.09.2003р. №3266-19-01, виданий на запит ВАТ "Південелеваторбуд", не має статусу акта в розумінні ст. 12 ГПК України та спори такої категорії не підлягають вирішенню в господарських судах України.

Отже місцевий господарський суд цілком правомірно відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, припинив провадження відносно даної позовної вимоги.

Таким чином доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, а тому не приймаються до уваги апеляційним господарським судом.

З огляду на викладене, правові підстави для скасування або зміни оскарженого судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 77, 85, 99, 101- 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

Рішення Господарського суду Одеської області від 22.10.2010р. по справі №34-23-30/143-08-2851 –залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський дослідно-експериментальний завод" – без задоволення.