ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" грудня 2010 р. Справа № 8/74-21/69
( Додатково див. рішення господарського суду Полтавської області (rs12756831) )
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя, суддя, суддя
при секретарі Морока Ю.О.
за участю представників сторін:
позивача - Дрозда О.В. (дов. № 23/5490 від 01.12.2010р.)
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м. Кременчук, Полтавська область (вх. № 4268 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 30.09.10 р. у справі № 8/74-21/69
за позовом Комунального підприємства "Кременчукводоканал", м. Кременчук, Полтавська область
до Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м. Кременчук, Полтавська область
про стягнення 8743,48 грн.,-
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2009 року позивач –Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача –Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 8763,48 грн. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов’язань в частині здійснення повірки приладів обліку, що стало підставою для розрахунку вартості відповідних послуг згідно п.3.3. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. № 190 (z0936-08) , а направлений відповідачу рахунок № 371 від 18.03.2009р. на суму 8743,48 грн. відповідачем не був оплачений.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.09.2009р. у справі № 8/74 (суддя Плеханова Л.Б.) в позові відмовлено з тих підстав, що позивач зобов’язаний був провести повірку лічильників, а відповідач –забезпечити її проведення за рахунок власних коштів, що ним виконано; акт від 21.08.2008р. №371 складений без участі повноважного представника відповідача, у зв’язку з чим не може бути використаний в якості доказу; актом №371 від 21.08.2008р. не можуть вноситись зміни до договору в частині встановлення строку проведення повірки засобів обліку споживання води.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.11.2009р. рішення господарського суду Полтавської області від 18.09.2009р. залишено без змін.
23.03.2010р. Вищим господарським судом України розглянуто касаційну скаргу позивача, за результатами розгляду якої прийнято постанову, котрою рішення господарського суду Полтавської області від 18.09.2009р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.11.2009р. у справі № 8/74 скасовані, а справу передано на розгляд господарському суду Полтавської області. Вказана постанова мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції не з’ясували, що ПП Бончук заявлені позовні вимоги до КП "Кременчукводоканал"у справі № 21/68 про визнання недійсним акту № 371 від 21.08.2008р. зняття пломб з приєднання водолічильників до трубопроводів та з засувок на обвідних лініях вузла обліку споживання води, яким встановлено відповідачу строк для проведення повірки, та визнання такою, що не підлягає виконанню, платіжної вимоги, виставленої на підставі акта перевірки, відповідно до якого проведено нарахування. Таким чином, оскільки у справі № 21/68 оспорюється акт перевірки та законність виставлення платіжної вимоги на підставі рахунку, виставленого за результатами такої перевірки, і саме цими доказами позивач мотивує заявлені у даній справі № 8/74 вимоги, результати розгляду справи № 21/68 можуть мати суттєве значення для правильного вирішення даного господарського спору у справі № 8/74.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 30.09.2010 р. по справі № 8/74-21/69 (суддя Солодюк О.В.) позов задоволено. Стягнуто з СПД-ФО ОСОБА_2 на користь КП "Кременчукводоканал" 8743,48 грн. боргу, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Рішенням мотивовано доведеністю позовних вимог належними доказами та їх відповідністю нормам матеріального права.
Відповідач, СПД-ФО ОСОБА_2, з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 30 вересня 2010 року по справі № 8/74-21/69 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог КП "Кременчукводоканал" до СПД-ФО ОСОБА_2 про стягнення 8743,48 грн. - відмовити.
Відповідач не скористався своїм диспозитивним правом на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 23.12.2010р., хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Про причини неявки свого представника відповідач суд апеляційної інстанції не повідомив. Направлена на адресу місця фактичного проживання СПД-ФО ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 (зазначена в апеляційній скарзі) копія ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження не поверталась на адресу суду, в зв’язку із неотриманням даного поштового відправлення адресатом.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції належним чином створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, позицію відповідача викладено в апеляційній скарзі, і він не був позбавлений права надати суду апеляційної інстанції письмові докази в обґрунтування своїх вимог і заперечень та мав на це достатньо часу, в зв’язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами.
Обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних обставин.
Як свідчать матеріали справи та правомірно встановлено господарським судом, 01.12.2005р. між сторонами у справі укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався надавати відповідачу ("Абоненту") послуги з постачання питної води та приймати каналізаційні стоки, а відповідач –оплачувати відповідні послуги, на умовах, які визначені договором, Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" (2918-14) , Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94р. №65 (z0165-94) , Правилами надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.97р. №1497 (1497-97-п) , Правилами прийому стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002р. №37 (z0403-02) .
Строк дії вказаного договору визначений п. 8.1 договору, яким встановлено, що відповідний договір діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання.
Даний договір відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України є підставою виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним, та за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
В силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) . За загальним правилом, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу статей 4-2, 4-3, 4- 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Колегія суддів вважає, що господарським судом у повному обсязі використано свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі.
Так, предметом спору у даній справі є виконання відповідачем майнових зобов’язань за Договором в частині здійснення оплати послуг відповідача, наданих відповідно до його умов в грудні 2008р., вартість яких позивачем обрахована відповідно до п. 3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року №190 (z0936-08) (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 р. за N936/15627) - (далі Правила користування…), а підставою для звернення з даним позовом до суду стало невиконання СПД-ФО ОСОБА_2 умов Договору № 371 про надання послуг з водопостачання та водовідведення, а саме невиконання п. 6.4.7 Договору, де Абонент –СПД-ФО ОСОБА_2 зобов'язаний забез печувати своєчасну повірку приладів обліку за рахунок своїх коштів та п. 6.4.1 Догово ру, де Абонент –СПД-ФО ОСОБА_2 зобов'язаний своєчасно, в триденний термін після вручення йому рахунку Водоканалом оплачувати послуги з водопостачання та водовід ведення.
Пунктом 5.14. Правил користування (z0936-08) … передбачено, що усі засоби облі ку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. В цьому ж пункті також зазначено, що у випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води ви значається відповідно до п. 3.3 цих Правил (z0936-08) до дня установки повіреного засобу обліку.
Згідно з пункту 3.2 Правил користування (z0936-08) …, водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.
Пункт 3.3. Правил користування (z0936-08) … передбачає, що у разі безоблікового водокористу вання виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.
Згідно п. 3.4. Правил користування (z0936-08) … розрахунковий період при безобліковому водо користуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити не можливо, розрахунковий період становить один місяць.
Господарським судом обґрунтовано визначено, що водокористування ПП ОСОБА_2 вважалось безобліковим, а тому розрахунок ви трат води за грудень місяць 2008 року було проведено відповідачеві згідно з п. 3.3 Правил користу вання… на суму 8763,48 грн., яка і була заявлена позивачем до стягнення.
Згідно п. 5.1. Правил користування (z0936-08) …, облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію. При цьому, в силу пункту 5.4. цих Правил (z0936-08) , періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (113/98-ВР) , а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності.
В силу пункту 5.14. Правил користування (z0936-08) …, усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці.
В процесі розгляду справи господарським судом правомірно встановлено, що для обліку відпущеної води, позивачем прийнято на комерційний облік вузли обліку відповідача, про що складно акт від 29.08.2005р. При цьому, у відповідному акті зазначено дату повірки вузлів обліку –10.08.2008р.
Однак проведеною позивачем перевіркою, результати якої зафіксовані у акті від 21.08.2008р., встановлено, що водолічильники, встановлені у відповідача, мають прострочений термін повірки, у зв’язку з чим відповідачу встановлено строк для проходження повірки лічильників та знято пломби.
Повірка лічильників проведена відповідно 12.12.2008р. та 16.12.2008р., а самі лічильники прийняті на комерційний облік після проведення повірки лише 22.12.2008р., що стало підставою для нарахування вартості відповідних послуг з 22.11.2008р.по 22.12.2008р. відповідно з п.3.3 Правил користування (z0936-08) …
В силу п. 4.2. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94р. № 65 (z0165-94) (чинному на момент проведення перевірки і який втратив чинність з 18.10.2008р.), абонент повинен виконувати усі рекомендації Водоканалу, спрямовані на поліпшення якісного обліку води в його мережі. У разі відмови абонента виконати ці рекомендації його водокористування вважається безобліковим і витрата води розраховується згідно з п.9.6. цих Правил (z0165-94) .
Враховуючи невиконання відповідачем вимог щодо забезпечення проведення повірки засобів обліку у встановлений у акті перевірки від 21.08.2008р. строк, відповідачу проведено нарахування відповідно до п.3.3. Правил користуванн (z0936-08) я…, діючих на момент перевірки, та виставлено рахунок № 371 від 01.12.2008р. на суму 9359,36грн., який у подальшому замінений позивачем на рахунок №371 від 18.03.2009р. на суму 8743,48 грн.
За умовами договору, відповідач взяв на себе зобов’язання своєчасно, в триденний термін після вручення йому рахунку оплачувати послуги водопостачання та водовідведення (п.6.4.1.договору).
Однак, як вбачається з матеріалів справи, оплата вартості наданих позивачем послуг у встановлений термін відповідачем не була проведена, обов’язок сплатити 8743,48 грн. відповідно до виставленого рахунку відповідачем не виконано.
Розглянувши заявлені позивачем вимоги та проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача 8743,48 грн. заборгованості, оскільки зазначені позивачем доводи та надані на їх підтвердження документальні матеріали не спростовані відповідачем у встановленому порядку.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Згідно з пунктом 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач у своїй апеляційній скарзі послався на те, що актом про прийняття вузла обліку споживання води на комерційний облік від 29.08.2005р. не встановлений обов’язок відповідача подавати будь-які заявки позивачеві та виконувати зобов’язання щодо проведення перевірки приладів обліку самостійно, а тому висновок суду щодо невиконання відповідачем умов Договору, зокрема пункту 6.4.7. є неправомірним.
Однак вказані посилання не можуть бути підставами для скасування цілком законного та обґрунтованого рішення у даній справі, оскільки не узгоджуються із наявними у справі матеріалами та нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Так, пунктом 2 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"від 11.02.1998, № 113/98-ВР передбачено, що засоби вимірювальної техніки, що перебува ють в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, поря док встановлення яких визначається нормативно - правовим актом ЦОВМ. Підприємст ва, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.
Пунктом 8 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"унормовано, що повірку засобів вимірювальної техніки під час експлуатації та випуску з виробництва і ремонту можуть виконувати повірочні лабораторії підприємств і організацій, уповноважені на її проведення.
Повірка проводиться працівниками цих лабораторій, атестованими як повірники у порядку, встановленому нормативно-правовим актом ЦОВМ.
За порушення умов і правил проведення повірки засобів вимірювальної техніки ке рівники та посадові особи відповідних підприємств і організацій несуть відповідальність згідно із законом.
Пунктом 6.4.7. Договору сторонами чітко обумовлено, що відповідач, як Абонент, зобов'язаний своєчасно проводити повірку приладів обліку за рахунок свої коштів.
Між цим, акт від 29.08.2005р. свідчить про те, що лічильники відповідача взяті на комерційний облік, тобто, нарахування будуть проводитись на підставі показань лічильників, а також про те, що відповідач прийняв на збереження пломби. Крім цього, в даному акті чітко вказана дата, до якої відповідач зобов'язаний був провести наступну повірки приладів обліку, а саме в строк до 10.08.2008 року. Дані, що містяться в цьому акті засвідчені підписами позивача та відповідача, а тому відповідач був обізнаний про необхідність проведення ним наступної повірки приладів обліку у зазначений строк.
Як вже було зазначено вище пунктом 5.14. Правил користування (z0936-08) … передбачено, що всі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному роз ділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбит ка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У ви падку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил (z0936-08) до дня установки повіреного засобу обліку.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідачу рекомендовано було провести повірку приладів обліку в строк до 10.08.2008 року, що відображено в акті від 29.08.2005р., що відповідачем зроблено не було.
В спростування доводів апеляційної скарги колегія суддів також вважає необхідним зазначити, що право знімати засоби обліку, здійснюва ти будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановле но, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має лише виробник або споживач за дозволом виробника (пункт 5.18. Правил користування (z0936-08) …), а тому процедура повірки приладів об ліку включає в себе необхідність звернення відповідача (Абонента) до позивача, а останній в свою чергу з метою зняття пломб з лічильника звертається до виробника за відповідним дозволом.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на пункт 32 Постанови КМУ від 21 липня 2005 року № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" (630-2005-п) колегія суддів вважає безпідставним, оскільки в даному пункті йдеться мова про квартирні засоби обліку, тобто, ті засоби обліку, які зокрема встановлені в квартирі. Проте в даному випадку засоби вимірювання (лічильники) встановлені та знаходяться в нежитловому приміщенні, де відповідач здійс нює свою підприємницьку діяльність.
Згідно п. 5.15. Правил користування (z0936-08) … повірка, ремонт та обслуговування засобів обліку, що належать споживачам (крім квартирних), виконуються за їх рахунок, а тому саме на відповідача покладено обов’язок контролювати міжповірокові інтервали приладів обліку та виконувати повірку приладів обліку за власний рахунок, які в даному випадку встановлені та знахо дяться в приміщенні відповідача (адреса: м. Кременчук, вул. Манагарова, буд. 1), що є його власністю.
Окрім цього, акт № 371 від 22.08.2008 року про зняття пломб з приєднання водолічильників до трубопроводів та з засувок на обвідних лініях вузла обліку споживання води не порушує права та законні інтереси відповідача, оскільки свідчить лише про зняття пломб з лічильників, які не придатні для експлуатації.
Більше того, як вбачається з матеріалів справи, у березні 2009 року ПП ОСОБА_2 зверталася до господарського суду Полтавської області з позовом до КП "Кременчукводоканал"про визнання недійсним акту № 371 на зняття пломб з приєднання водолічильників до трубопроводів та з засувок на обвідних лініях вузла об ліку споживання води від 21.08.2008 року; визнання платіжної вимоги за рахунком від 01.12.2008 року на підставі цього акту такою, що не підлягає виконанню, а також ПП ОСОБА_2 просила суд зобов'язати КП "Кременчукводоканал"провести роботи по під ключенню належного їй об'єкту до системи централізованого комунального водопоста чання.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.07.2009 року у справі № 21/68 (суддя Тимченко Б.П.) в позові ПП ОСОБА_2 відмовлено.
13.11.2009р. Київським міжобласним апеляційним господарським судом прийнято постанову, якою рішення суду першої інстанції частково скасовано та прийнято нове рішення, яким позов ПП ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов'язано КП "Кременчукводоканал"провести роботи по підключенню об'єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до системи централізованого во допостачання. В чистині позовних вимог про визнання платіжної вимоги такою, що не підлягає виконанню, відмовлено. В частині позовних вимог про визнання недійсним акту № 371 від 21.08.2008 року провадження у справі припинено.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2010р. постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.11.2009 року у справі № 21/68 залишено без змін.
Однак при цьому, в мотивувальній частині постанови Вищий господарський суд України визначився, що відповідачем - КП "Кременчукводоканал"правомірно у відповідності до вимог за кону та умов Договору здійснив розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду, діючи в межах повноважень, наданих суду апеляційної інстанції у відповідності з приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку, що господарський суд Полтавської області відповідно до наданих йому сторонами у справі документально оформлених доказів, забезпечив додержання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, а позивач згідно з чинним цивільним та господарським законодавством документально обґрунтував правомірність своїх позовних вимог до відповідача. Проте, відповідач ні під час вирішення спору у господарському суді Полтавської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним у своїй апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм чинного законодавства нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга СПД-ФО ОСОБА_2 позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Полтавської області від 30.09.2010р. по справі № 8/74-21/69 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи відповідача, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статті 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 30.09.2010р. по справі № 8/74-21/69 залишити без змін.
постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Повний текст постанови підписано 27 грудня 2010 року.