07/1331 Про стягнення солідарно з спілки фермерів збитків пов'язаних із порушенням майнових прав шляхом протиправного захоплення і утримання об'єктів нерухомого майна - 22.12.2010 Прийняття

Рішенням господарського суду Черкаської області від 15.09.2010 відмовлено фермерському господарству "Ольвія" у задоволенні уточнених від 20.07.2010 позовних вимог про стягнення солідарно з спілки фермерів "Деметра", фермерського господарства "ОСОБА_1" та фермерського господарства "Оріон" 3580054грн.09коп. вартості збитків як суми витрат, понесених ним внаслідок порушення відповідачами його майнових прав. Порушення позивач пов’язує з протиправним захопленням і півторарічним утриманням належних позивачу на праві власності об’єктів нерухомого майна (вагової, зерноочисного комплексу ЗАВ-40, піднавісу та покриття зернотоку дільниці 2) в с. Матусів Шполянського району Черкаської області. Таким чином позивачу були створені перешкоди у виконанні ним з використанням нерухомого майна своїх зобов’язань по прийманню, зважуванню, очистці та відпуску різного зерна за укладеним із товариством "Агротехнічна компанія "Подолія" договором від 06.07.2008 №1/П і додатковою угодою до нього від 04.07.2009, внаслідок чого цьому товариству було завдано збитків у сумі 3580054грн. 09коп., які позивач відшкодував товариству "Транс-Логістік Плюс" як новому кредитору за цесією від 02.12.2009.

Відмова у позові мотивована судом тим, що оскільки позивач пов’язує збитки з порушенням відповідачами його майнових прав (прав власника) на об’єкти нерухомого майна, то він повинен довести наявність у нього таких майнових прав. Проте, за висновком суду, при всьому тому, що хоча договір позивача з СТОВ "Матусів" від 05.05.2008 про придбання нерухомості, в тому числі і вагової, зерноочисного комплексу ЗАВ-40, піднавісу та покриття зернотоку дільниці 2 і підписано сторонами, майно і кошти відповідно передані, а рішенням господарського суду Черкаської області (в зв’язку з незаконним ухиленням продавця від нотаріального посвідчення договору) вказаний договір від 05.05.2008 визнано дійсним, але не було проведено державної реєстрації правочину і тому він вважається неукладеним з відповідними наслідками.

Не погоджуючись з рішенням суду позивач просить його скасувати, а позов задовольнити та стверджує, що він є власником вказаних виробничих потужностей зерно току в с. Матусів, законність правовстановлюючих документів підтверджена іншим рішенням господарського суду Черкаської області від 27.06.2008р. про визнання дійсним нотаріально не посвідченого договору купівлі-продажу вказаного майна, яке зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 07.10.2008 Шполянським відділом ЧООБТІ. Позивач надав лист нотаріуса Ватутинського міського нотаріального округу від 06.12.2010 з роз’ясненням про неможливість державної реєстрації правочину у випадку коли договір не посвідчувався нотаріально. На переконання апелянта, відповідачі за будь-яких обставин не мали права захоплювати зерноток дільниці 2 та перешкоджати позивачу у його виробничій діяльності.

Заперечуючи проти скарги позивача спілка фермерів "Деметра", фермерське господарство "ОСОБА_1", фермерське господарство "Оріон" в особі їх представників вказують на те, що позивач не надав суду доказів про внесення до єдиного державного реєстру правочинів договору № 1 від 05.05.2008 про придбання ним виробничих потужностей в с. Матусів, тому не може правомірно користуватись майном.

Крім того, відповідачі наголошують, що не знаходяться з позивачем в договірних відносинах на предмет надання послуг, що самовільно не захоплювали виробничі потужності зернотоку дільниці №2 в с. Матусів. Не переконливими доказами завезення на зерноток і зворотнє повернення вантажу відповідачі вважають подорожні листи, реєстри приймання зерна від шофера в кінці липня початку серпня 2008-2009 років, недостатнім за кількістю для заявлених збитків є зерно, що вказане в подорожніх листах, односторонніми є відповідні акти про недопуск до розвантаження, складені ЗАТ "АК "Подолія" та позивачем за участі депутата Матусівської сільської ради. Більше того, відповідачі вважають, що зерноток на дільниці № 2 с. Матусів не спроможний, через недостатню площу покриття зернотоку прийняти вказану в договорі №1/П про надання послуг від 06.07.2008 відповідну кількість зерна, тому збитки не є реальними.

Представник третьої особи на стороні позивача ЗАТ "АК "Подолія" в останньому судовому засіданні апеляційної інстанції заявила, що до невиконання договору послуг №1/П від 06.07.2008, на її думку, відповідачі відношення не мають. На питання суду про причину зміни попередніх письмових пояснень від 01.12.2010 третьою особою щодо фактичних обставин справи представник у засіданні від 22.12.2010 будь-яких пояснень, крім посилання на довіреності щодо представництва, не надала.

Третя особа – ТОВ "Транс-Логістік-Плюс", про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлено у письмовій формі належним чином, відзиву на апеляційну скаргу не надало, його представник в судове засідання не з’явився, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та додатково надані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін і третіх осіб колегія суддів Київського апеляційного господарського суду враховує наступне.

Внаслідок банкрутства СТОВ "Матусів" вказане товариство в особі ліквідатора, який діяв на підставі постанови господарського суду Черкаської області у справі №01/5868 від 05.02.2008 та п.10 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", продало а ФГ "Ольвія" купило за договором № 1 від 05.05.2008 об’єкти нерухомого майна, а саме:

а) Комора № 1 дільниці № 2 с. Матусів

б) Контора-склад дільниці № 2 с. Матусів

в) Вагова току дільниці № 2 с. Матусів

г) Піднавіс току дільниці № 2 с. Матусів

д) Покриття току дільниці № 2 с. Матусів

е) Покриття току дільниці № 2 с. Матусів

з) ЗАВ –40 дільниці № 2 с. Матусів

і) Вагова № 1 дільниці № 1 с. Матусів

Право власності на вказану нерухомість, як за загальним правилом (п.1 ст. 334 ЦК України) так і за п. 4.3 договору виникає з моменту його приймання-передачі по акту, який було складено 05.05.2008. Проте, згідно з п. 5.2 договору продавець зобов’язався за власний рахунок нотаріально посвідчити договір, але цей обов’язок не був виконаний, одночасна державна реєстрація договору не була здійснена.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 27.06.2008 у справі № 05/2768 нотаріально непосвідчений договір від 05.05.2008 про купівлю-продаж майна було визнано дійсним, а після оскарження його ФГ "ОСОБА_1", СФ "Деметра" і спілками громадян-співвласників до Вищого господарського суду України та Верховного Суду України, рішення від 27.06.2008 залишилось в силі.

29.09.2008 Шполянським виробничим відділком КП "Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації" на підставі договору купівлі-продажу від 05.05.2008р. №1 та рішення господарського суду Черкаської області від 27.06.2008р. у справі №05/2768 було прийняте рішення про реєстрацію за ФГ "Ольвія" права власності на куплені ним за цим договором будівлі та споруди.

07.10.2008 Шполянський виробничий відділок комунального підприємства "Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації" видав фермерському господарству "Ольвія" витяг №20493370 про реєстрацію за ним права власності на куплені за договором купівлі-продажу від 05.05.2008 №1 будівлі та споруди.

В 2009 році ФГ "ОСОБА_1" за участю третіх осіб - СФ "Деметра" та ФГ "Оріон" подало позов до ФГ "Ольвія" та СТОВ "Матусів" про визнання цього ж договору про купівлю-продаж нерухомості від 05.05.2008 недійсним та витребування майна, але лише частини: ЗАВ –40, піднавісу, покриття та вагової дільниці № 2. Між тим, принагідно зазначити, що в межах цього спору у справі №08/1923, позивачем та третіми особами не ставилось питання про незаконність придбання фермерським господарством "Ольвія" іншої частини майна за договором від 05.05.2008 (комори, контори-складу тощо), оскільки в наступний період ця інша частина майна в свою чергу була придбана самими ініціаторами спору і відсутність реєстрації договору від 05.05.2008 для заявників не була перешкодою. Рішенням господарського суду Черкаської області від 27.10.2009 у справі № 08/1923 в частині позову до СТОВ "Матусів" провадження припинено, а в позові до ФГ "Ольвія" – відмовлено. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.03.2010 рішення місцевого суду залишено без змін.

Приймаючи рішення у даній справі господарський суд Черкаської області визначив вищевказані обставини і мав врахувати, що відповідно до ст. 124 Конституції України вищевказані судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.

По-друге, укладаючи договір від 05.05.2008 продавець і покупець досягли згоди з усіх істотних умов і його змістова частина не викликала будь-якого сумніву. Наступна, юридично значима для цивільно-правових відносин обставина – це форма договору. В зв’язку з ухиленням від нотаріальної форми і згідно зі ст. 220 ЦК України судом було визнано договір від 05.05.2008 дійсним з відповідними наслідками. Державна реєстрація договору не відноситься ні до його змісту ні до його форми, а є лише дією по внесенню у список (реєстр) інформації про договори для їх обліку та отримання встановленого платежу.

По-третє, відповідно до п.4 ст. 182 ЦК України порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. Проте, законодавчо такий порядок не визначено, а правові наслідки визнання договору дійсним в порядку ст. 220 ЦК України не змінено.

По-четверте, у Цивільному кодексі (1540-06) 1963 року лише ст.227 передбачала реєстрацію у виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів договору купівлі-продажу житлового будинку, якщо хоча б однією із сторін був громадянин, а реєстрацію безпосередньо здійснювали бюро технічної інвентаризації (БТІ), Однак така реєстрація (або її відсутність) не впливала на дійсність чи чинність договору, а слугувала переважно способом обліку будівель, а також виявлення їх юридичних власників. Цивільний кодекс (435-15) 2003 року, який вступив у дію з 01.01.2004 розширив коло випадків державної реєстрації правочинів, проте, правові наслідки недотримання правил державної реєстрації цих договорів законодавцем ні в розділі 16 ЦК України (435-15) ні в інших законодавчих актах не встановлені.

По-п’яте, не визначені (і не можуть визначатись) правові наслідки недійсності, нечинності, незаконності тощо незареєстрованих договорів і за Тимчасовим порядком державної реєстрації правочинів, затверджених Постановою КМУ від 26.05.2004 №671 (671-2004-п) . За вказаним Тимчасовим порядком (671-2004-п) державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запиту до Реєстру одночасно з його нотаріальним посвідченням. Отже, здійснення запису в реєстр є невіддільним (технічним) від нотаріального посвідчення і залежить лише від сплати визначеного збору. Іншої процедури реєстрації, в т.ч. у випадку визнання договору дійсним в судовому порядку при ухиленні сторони від нотаріального посвідчення, не передбачено. Таким чином, нотаріус позбавлений можливості здійснення реєстрації договору за правилами Тимчасового порядку, оскільки не здійснював самого нотаріального посвідчення, а сторона договору не зобов’язана реєструвати договір у інший неіснуючий спосіб.

По-шосте, якщо виходити з того, що незалежно від обставин досягнення згоди сторін з істотних умов, незалежно від визнання договору купівлі-продажу дійсним в судовому порядку та незалежно від державної реєстрації нерухомості саме по-собі нездійснення реєстрації договору, за відсутності вини сторони, призводить до порушення її цивільних прав, законодавець, має підтвердити за загальними принципами перевагу правоустановчих документів (договору, рішення суду), або, по меншій мірі, повинен надати суб’єкту цивільно-правових відносин відповідний спосіб захисту порушених прав.

По-сьоме, позивач має право на ефективний засіб правового захисту своїх прав та інтересів і у випадку коли державою законодавчо не врегульований порядок і наслідки державної реєстрації правочинів, а Тимчасовий порядок державної реєстрації ( постанова КМУ від 26.05.2004 №671 (671-2004-п) ) не передбачає механізму реєстрації правочину без одночасного його нотаріального посвідчення.

Так, 17 липня 1997р. Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р (995_004) . (далі – Конвенція) і окремі Протоколи до неї, які у відповідності до Закону України від 10.12.1991р. "Про дію міжнародних договорів на території України" (1953-12) стали невід’ємною частиною національного законодавства, а у відповідності до Закону України від 22.12.1993р. "Про міжнародні договори України" (3767-12) мають пріоритет норм у разі їх колізії з національним законодавством. Поряд з цим, Конвенція має ту особливість, що її положення, забезпечуючи принцип невичерпності прав і свобод особи, містять значну кількість оціночних і абстрактних понять, які тлумачаться Європейським судом через судові рішення і які є джерелами права.

Ущемлення прав позивача через формальну відсутність реєстрації договору від 05.05.2008 не з вини останнього і відсутність правовового механізму реєстрації нотаріально непосвідченого договору купівлі-продажу нерухомого майна безпосередньо порушує ст. 1 Першого Протоколу Конвенції (995_004) за якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і відповідно до ст. 13 Конвенції має право на ефективний засіб правового захисту. Статтею 13 Конвенції визначено, що кожен чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються (для позивача-право на власність), має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, що діяли як офіційні особи. Так, у справі Абдузазіс, Кобалес і Балкандалі проти Великобританії (1985р.) Європейський суд з прав людини констатував, що оскільки британські суди розглядали лише правильність застосування внутрішнього національного законодавства, частиною якого Конвенція не є, і оскільки національні акти були в дійсності застосовані владою правильно, то у заявників скарги у відповідності з британським законодавством не було ефективних засобів правового захисту від порушення їх прав, передбачених Конвенцією.

Отже, у спірному випадку, за Конвенцією (995_004) , позивач має право на такий ефективний засіб правового захисту, який і при неможливості національного врегулювання за Тимчасовим порядком державної реєстрації правочину нотаріусом забезпечив би реальні права на майно. Реальні правові наслідки отримані позивачем при досягненні згоди з усіх істотних умов при укладенні договору купівлі-продажу нерухомості від 05.05.2008 та за рішенням господарського суду Черкаської області від 27.06.2008 у справі №05/27 про визнання дійсним договору в порядку ст. 220 ЦК України. Інакше, право на придбане майно, у спірному випадку, стає ілюзорним.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що з травня 2008 року інших власників вагової, зерноочисного комплексу ЗАВ-40, піднавісу та покриття току дільниці 2 в с. Матусів Полянського району Черкаської області, крім фермерського господарства "Ольвія", не існує.

Що стосується обставин протиправного захоплення і півторарічного утримання належних позивачу об’єктів нерухомості, то колегія суддів зазначає, що такий висновок підтверджується матеріалами справи.

Маючи у своєму володінні інші виробничі об’єкти нерухомості бувшого СТОВ "Матусів" відповідачі і на даний час, незалежно від вищевказаних рішень судів, стверджують про своє право володіння і користування зерноочисним комплексом, ваговою, піднавісом та покриттям току дільниці № 2 в с. Матусів (т.2, а.с. 4).

При виконанні позивачем договору з надання послуг товариству "АК "Подолія" по прийманню, очистці та відпуску зерна від 06.07.2008 за цінами, що на 50 % нижче рівня цін на ВАТ "Лебединський насінневий завод", доставлена продукція за подорожніми листами та реєстрами приймання зерна від шофера (т.1, а.с. 113-130) не була прийнята на току в зв’язку з блокуванням його території відповідачами, про що складено акти за участю ЗАТ "АК "Подолія", ФГ "Ольвія" та депутата Матусівської сільської ради Горі С.О. і всі підписи скріплені мокрими печатками, в т.ч. і сільської ради. Акти складені 26.07.2008, 31.07.2008, 05.08.2008, 23.07.2009, 25.07.2009, 28.07.2009 (т.1, а.с. 89-94). Що стосується зауваження відповідачів, що акти недійсні, оскільки сільська рада не приймала рішення щодо вказаних обставин, то необхідно зазначити, що рада, як колективний орган управління, і не повинна приймати участь в складанні акта, чи сесійно вирішувати щодо делегування депутатів для участі у комісії по встановленню фактичних юридично значимих обставин для юридичних чи фізичних осіб. Повноваження депутата підтверджені відтиском мокрої печатки ради, а сам акт є допустимим і переконливим доказом.

27.07.2009 обставини незаконного заволодіння током стали предметом перевірки прокуратури Шполянського району в зв’язку з чим фермерському господарству "ОСОБА_1" було направлено припис про усунення порушень закону (т.1, а.с. 95).

Наявність обставин захоплення майна і перешкоджання відповідачами у здійсненні виробничої діяльності на току дільниці № 2 в с. Матусів підтверджується і вимогами ФГ "Ольвія" від 06.07.2008, 08.08.2008 (т.1, а.с. 44-52) та іншими матеріалами справи.

Зауваження відповідачів про недостатність кількості перевезеного автомобілями зерна для визначення розміру заявлених збитків та недостатність загальної площі піднавісу та покриття зернотоку не виключає визначеної відповідальності. Не є розумним і раціональним перевезення всієї кількості зерна до току після встановлення факту неприймання зерна і навпаки, збитки в такому разі тільки збільшуються, тому розрахунок повязується з договірним об’ємом. Не є виробничою перешкодою дійсний розмір піднавісу та покриття зернотоку, оскільки очищене зерно не є нерухомим товаром, а підлягає поточній реалізації чи переміщенню за розпорядженням власника, а робота току у попередників з часу його будівництва підтверджує його виробничу відповідність.

Колегія суддів критично оцінює суперечність заяви представника третьої особи – ЗАТ "АК "Подолія" ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційної інстанції про непричетність відповідачів до захоплення зернотоку дільниці №2 в с. Матусів, та її письмових пояснень суду від 01.12.2010 про те, що на току належному ФГ "Ольвія" в с. Матусів "перебували люди, які зачинили ворота та мовчазно споглядали за керівниками ФГ "Ольвія", ЗАТ "АК "Подолія" та депутатом Матусівської сільської ради С.О. Горя, які складали акт про не допуск КАМАЗІВ до місця розвантаження та надання послуг..." але, ніби-то, члени комісії під час складання актів не переконались і їм не було відомо хто саме захопив територію току: відповідачі чи хто інший (т.2, а.с. 174).

Вказана суперечність спростовується шістьма актами сторін договору про надання послуг за участю депутата Матусівської сільради, перевіркою прокуратури Шполянського району та іншими матеріалами справи. Представник третьої особи за довіреністю ОСОБА_4 вправі представляти третю особу і робити відповідні заяви, але оскільки вказана представник не була членом комісії її суб’єктивна переоцінка сприйняття і висновків членів комісії не є коректною.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з аналізом укладеного і стадії виконання договору про надання послуг від 06.07.2008 та додаткової угоди від 04.07.2009 яку здійснив суд першої інстанції. Обґрунтованим є і висновки про те, що відшкодування шкоди у спірному випадку стосується позадоговірних зобов’язань і регулюється ст. 1166 ЦК України.

Матеріалами справи підтверджується протиправна (направомірна) поведінка відповідачів по захопленню (блокуванню) току дільниці № 2 в с. Матусів всупереч вимогам власника майна, припису прокуратури, рішенням судів щодо законності придбання майна позивачем.

Наявність шкоди визначена правомірно виплатою позивачем збитків новому кредитору товариству "Транс- Логістік Плюс", які отримав контрагент (ЗАТ "АК "Подолія") внаслідок невиконання позивачем договору по всьому передбаченому об’єму надання послуг з приймання, очистці та відпуску зерна за договірними цінами, що нижче на 50 % за ціни в регіоні на ВАТ "Лебединський насіннєвий завод".

Шкода стала об’єктивним наслідком протиправної поведінки, що, крім вищевказаних обставин, підтверджується і письмовою претензією від 01.12.2008 №С49/11 товариства "АК "Подолія" щодо приймання, зважування, очистці та відпуску 71400т. зерна, в т.ч. і окремих витрат на сушку 1900т. зерна соняшника, яке намокло.

В діях по захопленню (блокуванню) майна позивача вбачається пряма вина заподіювачів шкоди, які навмисно чинили перешкоди виробничій діяльності позивача на току дільниці № 2 в с. Матусів, не допускали до розвантаження автотранспорт тощо, хоча і не могли не знати про можливі наслідки своїх дій.

Враховуючи викладені вище обставини, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони в рівних долях.

Керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

1. Рішення господарського суду Черкаської області від 15.09.2010 у справі №07/1331 скасувати.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути солідарно з спілки фермерів "Деметра" (20603, Черкаська обл.., Шполянський район, с. Матусів, вул. Полтава, 58, код 225584930), фермерського господарства "ОСОБА_1" (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1), фермерського господарства "Оріон" (20603, Черкаська обл.., Шполянський район, с. Матусів, вул. Новошевченківська, 44, код 31476302) на користь фермерського господарства "Ольвія" (20603, Черкаська обл.., Шполянський район, с. Матусів, вул. Кравченка, 7, код 21390070) 3580054 (три мільйони п’ятсот вісімдесят тисяч п’ятдесят чотири) грн.. 09коп. вартості збитків.

4. Стягнути з спілки фермерів "Деметра" (20603, Черкаська обл.., Шполянський район, с. Матусів, вул. Полтава, 58, код 225584930) на користь фермерського господарства "Ольвія" (20603, Черкаська обл.., Шполянський район, с. Матусів, вул. Кравченка, 7, код 21390070) 8500 (вісім тисяч п’ятсот)грн. державного мита за подання позову, 4250 (чотири тисячі двісті п’ятдесят) грн. державного мита за подання апеляційної скарги та 78 (сімдесят вісім) грн.67коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з фермерського господарства "ОСОБА_1" (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь фермерського господарства "Ольвія" (20603, Черкаська обл.., Шполянський район, с. Матусів, вул. Кравченка, 7, код 21390070) 8500 (вісім тисяч п’ятсот)грн. державного мита за подання позову, 4250 (чотири тисячі двісті п’ятдесят) грн. державного мита за подання апеляційної скарги та 78 (сімдесят вісім) грн.67коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Стягнути з фермерського господарства "Оріон" (20603, Черкаська обл.., Шполянський район, с. Матусів, вул. Новошевченківська, 44, код 31476302) на користь фермерського господарства "Ольвія" (20603, Черкаська обл.., Шполянський район, с. Матусів, вул. Кравченка, 7, код 21390070) 8500 (вісім тисяч п’ятсот)грн. державного мита за подання позову, 4250 (чотири тисячі двісті п’ятдесят) грн. державного мита за подання апеляційної скарги та 78 (сімдесят вісім) грн.67коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.