Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поляк О.І.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Король А.М.

від відповідача - Білека Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЮАЛ"

на рішення Господарського суду м.Києва від 07.10.2010

у справі № 51/65-11/236-40/284 ( .....)

за позовом Черкаської міської ради

до Приватного підприємства "ЮАЛ"

про стягнення 224 974,40 грн.

Суть рішення і апеляційної скарги:

У червні 2008 року Черкаська міська рада звернулася до господарського суду з позовом до ПП "ЮАЛ" про стягнення основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 287342,50 грн., 3% річних в сумі 36517,60 грн., збитків у вигляді неодержаного прибутку в сумі 205044,1 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 22.08.2008 року у справі № 51/65 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2008 року у справі № 51/65 рішення господарського суду м. Києва від 22.08.2008 року змінено. Стягнуто з Приватного підприємства "ЮАЛ" на користь Черкаської міської ради 281 763,03 грн. інфляційних втрат, 36 517,60 грн. 3% річних, 3184,60 грн. державного мита, 71,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 592 грн. державного мита за подання апеляційної скарги. В іншій частині рішення господарського суду м. Києва залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2009 року у даній справі постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2008 року та рішення господарського суду м. Києва від 22.08.2008 року у справі № 51/65 скасовано в частині наслідків розгляду позовних вимог про стягнення 281763,03 грн. інфляційних втрат та 36517,60 грн. 3% річних. Справа в цій частині направлена на новий розгляд до господарського суду м. Києва, а в решті позовних вимог рішення та постанова залишені без змін.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.09.2009 року у справі № 51/65-11/236 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "ЮАЛ" на користь Черкаської міської ради втрати від інфляції у розмірі 210 973,56 грн., 3% річних у розмірі 20 923,00 грн., державне мито у розмірі 2 318,97 грн. та 51,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2010 року у справі № 51/65-11/236 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 15.09.2009 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2010 року у справі № 51/65-11/236 касаційну скаргу приватного підприємства "ЮАЛ" задоволено, постанову Київського апеляційного суду від 02.02.2010 року та рішення господарського суду міста Києва від 15.09.2009 року у справі № 51/65-11/236 скасовано, матеріали справи направлено на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.06.2010 року справу прийнято до провадження та присвоєно їй № 51/65-11/236-40/284.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.2010 року у справі № 51/65-11/236-40/284 (суддя – Пукшин Л.Г.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПП "ЮАЛ" на користь Черкаської міської ради втрати від інфляції у розмірі 210 973,56 грн., 3 % річних у розмірі 20 923,00 грн., державне мито у розмірі 2 318,97 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 51,74 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ПП "ЮАЛ" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення господарського суду міста Києва скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не з’ясовано дійсний розмір втрат сільськогосподарського виробництва, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2010 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.12.2010 року.

23.11.2010 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником відповідача було подане доповнення до апеляційної скарги, у якому він просив оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати, у позові відмовити повністю.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 року № 01-23/1/15 "Про зміну складу колегії суддів" були внесені зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 51/65-11/236-40/284 колегії суддів у складі: Поляк О.І. - головуючий суддя, судді Буравльов С.І., Кропивна Л.В.

У судовому засіданні 01.12.2010 року на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 22.12.2010 року.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 року № 01-23/1/4 "Про зміну складу колегії суддів" були внесені зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 51/65-11/236-40/284 колегії суддів у складі: Поляк О.І. - головуючий суддя, судді Кропивна Л.В., Чорна Л.В.

У судове засідання 22.12.2010 року з’явилися представники сторін.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд, -

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, рішенням Черкаської міської ради від 24.03.2006р. № 9-318 "Про надання Приватному підприємству "ЮАЛ" земельної ділянки в оренду по вул. 30- річчя Перемоги, 39" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "ЮАЛ" по вул. 30-річчя Перемоги, 39. Надано ПП "ЮАЛ" земельну ділянку площею 79 966, 0 кв. м за вищевказаною адресою в оренду на 49 років (без права передачі її в суборенду) під розташування та подальшу експлуатацію складів (модулі) непродовольчих товарів за рахунок землекористування городницького кооперативу "Соснівка" при умові відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва (рілля) та використання робочого шару ґрунту для поліпшення малопродуктивних угідь.

За основним цільовим призначенням земельну ділянку віднести до земель житлової та громадської забудови.

27.03.2006 року на підставі вищевказаного рішення між Черкаською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством "ЮАЛ" (орендар) було укладено договір оренди землі (далі – договір), зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що зроблено запис 27.03.2006 року за № 040677500161.

Згідно п. 1.1. договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 79 966 кв.м. по вул. 30-річчя Перемоги, 39 під розташування та подальшу експлуатацію складів (модулі) непродовольчих товарів.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки під розташування та подальшу експлуатацію складів (модулів) непродовольчих товарів, згідно витягу з технічної документації з нормативно грошової оцінки земель Черкаського міського управління земельних ресурсів від 27.03.2006р № 307-гр.-2006 на час укладання цього договору становить: на період нормативного терміну будівництва, але не пізніше введення в експлуатацію – 2 286 228,0 грн.; після завершення будівництва (землі комерційного використання) – 11 430 340,0 грн. (п. 2.4. договору).

Відповідно до п. 6.1 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту відведення земельної ділянки.

Підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки є дозвіл.

Організація розроблення проекту відведення земельної ділянки і витрати, пов’язані з цим, покладаються на орендаря.

Окрім іншого, сторони погодили, що орендар до 24.05.2006 року зобов’язаний відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва (рілля) (п. 6.2. договору).

Згідно розрахунку розміру втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь із земель Черкаської міської ради під розташування складів, перспективних вулиць міста по вул. 30-річчя Перемоги, 39 ПП "ЮАЛ", що міститься в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "ЮАЛ" під розташування складів (модулі) непродовольчих товарів по вул. 30-річчя Перемоги, 39 площею 79 966 кв. м, затвердженому рішенням Черкаської міської ради від 24.03.2006р. № 9-318, дані втрати складають 929 911,00 грн. (а. с. – 199, т. ІІ).

Як вбачається з платіжного доручення від 29.01.2008 року № 1, відповідач перерахував на рахунок УДК в Черкаській області 929 911,00 грн. в якості відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва лише в січні 2008 року.

Відповідно до ст. 209 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад у таких розмірах: АР Крим та обласним радам – 25%; районним радам – 15%; міським, сільським, селищним радам – 60%; міським радам Києва та Севастополя – 100%.

З наявного у матеріалах справи листа Управління Держкомзему у місті Черкаси Черкаської області від 20.07.2009 року № 2818-25-01 слідує, що сума втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 929 911,00 грн. повністю перерахована відповідачем до міського бюджету, у той час як до міського бюджету необхідно було сплатити 697 433,25 грн., а до обласного - 232 477,75 грн.

Отже, з огляду на зазначене, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір втрат сільськогосподарського виробництва, які відповідач зобов’язаний був сплатити на користь Черкаської міської ради, складає 697 433,25 грн.

Встановивши вказані обставини справи, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги Черкаської міської ради підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні нарахування в сумі 210 973,56 грн. та 3 % річних у сумі 20 923,00 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 207 ЗК України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави.

Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, та визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року № 1279 "Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню" (1279-97-п) встановлено, що відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

Як уже зазначалось, проект відведення земельної ділянки відповідачу був затверджений рішенням Черкаської міської ради від 24.03.2006р. № 9-318.

Згідно п. 6.2. договору орендар до 24.05.2006 року зобов’язаний відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва (рілля).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що згідно вимог чинного законодавства та умов договору суму втрат у розмірі 929 911,00 грн. відповідач мав відшкодувати у строк до 24.05.2006 року.

При цьому, колегією суддів не приймаються до уваги посилання відповідача на невизначеність дійсного розміру втрат сільськогосподарського виробництва у зв’язку з незатвердженістю їх у встановленому порядку з огляду на наступне.

Згідно ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "ЮАЛ" під розташування складів (модулі) непродовольчих товарів по вул. 30-річчя Перемоги, 39 площею 79 966 кв. м, 15.03.2006 року останній був направлений на доопрацювання, зокрема, по причині відсутності розрахунку втрат сільськогосподарського виробництва (п. 2.1 аналізу проектних матеріалів (а. с. – 196, т. ІІ).

Розрахунок розміру втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь із земель Черкаської міської ради під розташування складів, перспективних вулиць міста по вул. 30-річчя Перемоги, 39 ПП "ЮАЛ" погоджений начальником Черкаського обласного головного управління земельних ресурсів 16.03.2006 року та затверджений заступником голови Черкаської обласної державної адміністрації.

У п. 2.2 аналізу проектних матеріалів міститься запис: "Зауваження виправлені, оцінка позитивна", датований 17.03.2006 роком.

За змістом п. 11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 року № 677 (677-2004-п) (далі – Порядок), після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

У відповідності до цього Порядку (677-2004-п) вказаний проект землеустрою затверджений рішенням № 9-318 Черкаської міської ради 24.03.2006р.

Оскільки зауваження стосовно відсутності розрахунку були виправлені 17.03.2006 року, тобто до дати затвердження вказаного проекту відповідним рішенням Черкаської міської ради, посилання апелянта на незатвердженість у встановленому порядку розміру втрат сільськогосподарського виробництва є безпідставними.

Крім того, в матеріалах справи наявний висновок ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 20.03.2006 року № 212, яким обґрунтовані показники, зазначені в розрахунку втрат сільськогосподарського виробництва та виходячи з яких була визначена сама сума цих втрат.

Як встановлено місцевим господарським судом та що не спростовано відповідачем, останній відшкодував втрати сільськогосподарського виробництва (рілля) 29.01.2008 року, однак, обов’язок щодо відшкодування виник у відповідача в силу умов п. 6.2 договору та діючого законодавства 24.05.2006 року.

Посилання апелянта на відсутність у договорі визначеного розміру грошового зобов’язання та не доведення його в установленому порядку відповідачу, що позбавило останнього можливості вчасно виконати грошове зобов’язання, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відсутність у договорі визначеного розміру втрат сільськогосподарського виробництва не може бути підставою для звільнення відповідача від обов’язку по відшкодуванню цих втрат, так як останні є складовою частиною проекту землеустрою, виготовленого на замовлення відповідача і переданого йому виконавцем у відповідності до п. 9 Порядку. Крім того, іншого порядку доведення замовнику розміру втрат сільськогосподарського виробництва ні умовами договору, ні актами законодавства не передбачено.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 2 вказаної норми зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ст. 628 ЦК України).

В силу ст. 629 вказаного Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано прострочення виконання ним грошового зобов’язання по відшкодуванню в строк до 24.05.2006 року втрат сільськогосподарського виробництва (рілля), а відтак позивач вправі вимагати сплатити втрат від інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Перерахувавши розмір інфляційних втрат, враховуючи ту обставину, що до міського бюджету апелянту необхідно було сплатити 697 433,25 грн., колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача 210 973,56 грн. інфляційних нарахувань.

Перерахувавши розмір 3 % річних, не виходячи за межі заявлених позивачем вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 20 923,00 грн. 3 % річних.

За таких обставин колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2010 року у справі № 51/65-11/236-40/284 та задоволення апеляційної скарги ПП "ЮАЛ".

В силу ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "ЮАЛ" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва 07.10.2010 року у справі № 51/65-11/236-40/284 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 51/65-11/236-40/284 скерувати до господарського суду міста Києва.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку, встановленому чинним законодавством України.