14/113 Про припинення провадження справи - 21.12.2010 Прийняття

про визнання недійсним результату аукціону Городоцької районної спілки споживчих товариств згідно протоколу аукціонної комісії Городоцької районної спілки споживчих товариств від 27.09.07; визнання недійсним договору від 10.10.07 купівлі–продажу 2/100 частини нежитлової будівлі загальною площею 85, 4 кв.м. у АДРЕСА_1, укладеного за результатом аукціону від 27.09.07 між ОСОБА_4 та Городоцькою районною спілкою споживчих товариств

За участю представників сторін:

від позивача-1: ОСОБА_5 –представник (довіреність № б/н від 06.10.10);

від позивача-2: ОСОБА_5 –представник (довіреність № б/н від 06.10.10);

від відповідача-1 : Кориляк Б.Б. –керівник;

від відповідача-2 : не з’явився.

Права та обов’язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз’яснено.

Відводів складу суду не заявлено.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.10.10 (суддя С.Кітаєва) припинено провадження у справі № 14/113(19/99) за позовом Фізичної особи–підприємця ОСОБА_2 та Фізичної особи–підприємця ОСОБА_3 до відповідачів: 1) - Городоцької районної спілки споживчих товариств, 2) - ОСОБА_4 про визнання недійсним результату аукціону Городоцької районної спілки споживчих товариств згідно протоколу аукціонної комісії Городоцької районної спілки споживчих товариств від 27.09.07; визнання недійсним договору від 10.10.07 купівлі–продажу 2/100 частини нежитлової будівлі загальною площею 85, 4 кв.м. у АДРЕСА_1, укладеного за результатом аукціону від 27.09.07 між ОСОБА_4 та Городоцькою районною спілкою споживчих товариств.

З ухвалою господарського суду Львівської області від 13.10.10 у справі № 14/113(19/99) не погоджуються позивачі - Фізична особа–підприємець ОСОБА_2 та Фізична особа–підприємець ОСОБА_3, оскаржили її в апеляційному порядку з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи, а також порушення господарським судом Львівської області при її винесенні норм процесуального права. Зокрема, скаржники посилаються на те, що суд першої інстанції вірно визначив статус ОСОБА_4 як відповідача-2, однак, на думку позивачів, мав би залучити його як фізичну особу-підприємця, оскільки право чин він вчиняв з метою здійснення підприємницької діяльності, оскільки спірне приміщення не може бути використане в інших цілях, як таке, що є нежитловим. Наводять скаржники і інші мотиви, на підставі яких просять ухвалу господарського суду Львівської області від 13.10.10 у справі № 14/113(19/99) скасувати, справу направити до господарського суду Львівської області для розгляду.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.10 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд апеляційної скарги призначено на 23.11.10.

Відповідач-1 - Городоцька районна спілка споживчих товариств та відповідач-2 –ОСОБА_4 проти доводів скаржників заперечили з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу, ухвалу господарського суду Львівської області від 13.10.10 у справі № 14/113(19/99) вважають законною та обґрунтованою, апеляційну скаргу –безпідставною, просять в її задоволенні відмовити, оскаржувану ухвалу залишити без змін. Зокрема, відповідач-1 зазначає про свідоме затягування скаржниками часу, наголошуючи на рішенні Городоцького районного суду м. Львова від 13.05.10 у справі № 2-18/2010, яким частково задоволено позов ОСОБА_4 та зобов’язано фізичних осіб–підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_4 в користуванні 2/100 частин не житлової будівлі у АДРЕСА_1. Відповідач-2 зазначає про рішення господарського суду Львівської області у справі № 23/9, яким йому відмовлено в позові як підприємцю з посиланням на те, що заяву на участь в аукціоні подавав та брав участь в ньому громадянин ОСОБА_4

Розгляд апеляційної скарги відкладався на 21.12.10 з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.10.

В судове засідання 21.12.10 відповідач-2 явки повноважного представника не забезпечив, хоча про час та місце засідання суду був належним чином повідомлений, причин неявки до відома суду не довів, а відтак, беручи до уваги п.п. 3, 4 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.10, апеляційна скарга розглядається за його відсутності.

В судовому засіданні 21.12.10 представники скаржників та відповідача-1 підтримали доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у запереченні на неї.

Розглянувши апеляційну скаргу, заперечення на неї відповідачів, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях 23.11.10 та 21.12.10, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, ухвалу господарського суду Львівської області від 13.10.10 у справі № 14/113(19/99) слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного:

Розглядаючи спір між сторонами, господарським судом першої інстанції належним чином оцінено акт від 01.10.06 на приєднання спільного підприємства "Коопунівермаг"до райспоживспілки та передачу його активів і пасивів станом на 01.10.05, згідно із постановою правління Городоцької РСС від 22.07.2005 р. про реорганізацію спільного підприємства "Коопунівермаг", активи і пасиви останнього були передані Городоцькій райспоживспілці. У відповідності до довідки № 2 від 28.01.08, виданої державним реєстратором Городоцької райдержадміністрації, Городоцька районна спілка споживчих товариств є правонаступником спільного підприємства "Коопунівермаг".

На підставі аналізу належних документальних доказів, які містяться в матеріалах справи (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 04.08.06, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 04.08.06), господарським судом вірно встановлено колективну власність Городоцької райспоживспілки на 94/100 нежитлової будівлі магазину у АДРЕСА_1. Як вбачається з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.10.07, решта частин, а саме: 2/100 належать ОСОБА_7 та 4/100 – АТ "Індустріально-експортний банк".

Встановлено місцевим господарським судом також факт укладення між між СП "Коопунівермаг"та ФОП ОСОБА_2 договору оренди від 01.09.03, за яким орендодавець (СП "Коопунівермаг") передає, а орендар (позивач-1) бере в тимчасове платне користування невизначену частину першого поверху не житлового приміщення Коопунівермагу у АДРЕСА_1. Вірно проаналізовано судом першої інстанції договірні положення, погоджені сторонами у п. 4.1 договору щодо терміну оренди до 01.09.18, у п. 5.1 щодо розміру орендної плати - 90, 00 грн. за кв.м. в місяць. Крім того, між СП "Коопунівермаг"та ФОП ОСОБА_3 укладено договір оренди від 01.09.03, за яким ОСОБА_3 терміном до 01.09.18 отримала в оренду торгову площу розміром 25 кв.м. та касовий апарат Ера. Адреса місця знаходження приміщення договором не визначена. Зазначені договори були переукладені, що підтверджується договорами №№ 11, 12 від 01.10.05; договорами здачі в операційну оренду основних засобів від 01.08.07 та 01.09.06. Зазначеними договорами був встановлений строк оренди до 31.07.08 та 01.09.07 відповідно. Право першочергового придбання орендованого майна договорами не передбачалось.

Встановлено місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі також те, що 03.08.07 позивачів було повідомлено про дострокове розірвання договорів оренди листом № 20 від 03.08.07 у зв’язку із бажанням власника майна продати його. Дострокове розірвання договорів оренди позивачами не оскаржено.

Щодо посилань позивачів на проведення невід’ємних покращень за погодженням із орендодавцем, то суд першої інстанції вірним чином оцінив їх як такі, що документально не обґрунтовані жодними належними доказами.

Вірну оцінку надано господарським судом Львівської області постанові четвертих зборів Ради Городоцької райспоживспілки від 09.02.06 "Про дозвіл на продаж основних засобів Городоцької райспоживспілки", якою вирішено перевести із неподільного майна в подільне приміщення "Кафетерій"площею 85,4 кв.м. торгового комплексу універмагу та надано дозвіл райспоживспілці на його продаж. Аналогічне рішення було прийнято постановою правління Городоцької райспоживспілки від 20.04.06 "Про дозвіл на продаж основних засобів Городоцької райспоживспілки"та постановою правління Львівської облспоживспілки № 206 від 13.12.04 "Про дозвіл на продаж основних засобів Городоцької РСС".

Встановлено господарським судом першої інстанції також те, що 10.10.07 між визначеним за результатами проведеного аукціону його переможцем, ОСОБА_4 та відповідачем-1 укладено договір купівлі-продажу, за яким покупець придбав у власність 2/100 частини не житлової будівлі, а саме приміщення № 34 площею 37, 2 кв.м.; приміщення площею 10, 3 кв.м.; приміщення № 36 площею 3, 3 кв.м.; приміщення № 37 площею 34, 6 кв.м., - загальною площею 85, 4 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Тимофєєвою А.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2643. 11.10.07 між сторонами був підписаний акт приймання-передачі основних фондів, придбаних на аукціоні від 26.09.07 згідно з договором купівлі-продажу від 10.10.07. Встановлений господарським судом першої інстанції факт реєстрації права власності на придбане майно за ОСОБА_4 документально підтверджено наявним в матеріалах справи витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.10.07.

Розглядаючи спір між сторонами, господарський суд вірно проаналізував рішення Городоцького районного суду м. Львова від 13.05.10 у справі № 2-18/2010, яким частково задоволено позов ОСОБА_4 та зобов’язано фізичних осіб–підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_4 в користуванні 2/100 частин не житлової будівлі у АДРЕСА_1. Вірну оцінку надано також рішенню господарського суду Львівської області від 09.10.08 у справі № 3/222, яким позов фізичних осіб–підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Городоцької спілки споживчих товариств та підприємства споживчої кооперації "Коопунівермаг"задоволено повністю: визнано недійсним протокол аукціонної комісії Городоцької райспоживспілки від 27.09.07 та договір купівлі-продажу від 10.10.07, укладений між ОСОБА_4 та Городоцькою райспоживспілкою. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.08 рішення господарського суду Львівської області від 09.10.08 скасовано і прийнято нове, яким у позові було відмовлено повністю. Постановою вищого господарського суду України від 12.03.09 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.08 у справі № 3/222 змінено, провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним протоколу аукціону припинено, а в решті постанову залишено без змін. При цьому наголошено на помилковості посилань позивачі на недійсність договору купівлі-продажу як такого, що порушує ч. 2 ст. 777 ЦК України, оскільки ця норма не передбачає такого правового наслідку, як визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Колегія судів звертає увагу, що місцевим господарським судом, на виконання вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України від 29.06.10, було правомірно змінено правовий статус ОСОБА_4 з третьої особи без самостійних вимог на відповідача–2 у справі, оскільки він є стороною спірного договору, а вирішення спору впливає на його права та інтереси. Водночас, в постанові Вищого господарського суду України від 29.06.10 чітко встановлено, що при укладенні оспорюваного договору ОСОБА_4 діяв як фізична особа, що, беручи до уваги зміну судом його процесуального статусу, не відповідає вимогам ч. 1 ст. 21 ГПК України, якою передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього кодексу (а саме, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (підприємства та організації)).

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Таким чином, посилання скаржників, викладені ними в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально не обґрунтованими, такими, що не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, належним чином досліджені Вищим господарським судом України в постанові від 29.06.10, оцінені судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали, а відтак скаржники, в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.