Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Господарський суд Луганської області рішенням від 18.10.2010р., відмовив у задоволенні позову Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень, м. Ясинувата Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алчевський карбідний завод", м. Алчевськ Луганської області про стягнення штрафу у сумі 2518,00грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заявник апеляційної скарги вказує на те, що зазначене рішення винесене судом з порушенням норм ст.ст.188, 122 Статуту Залізниць України та ст. 43 ГПК України, оскільки відповідно до залізничної накладної № 52307510, яка складена відповідачем з невірним зазначенням вантажоодержувача та його коду, через його змінення після відповіді на запит станції призначення, тому відповідно до ст.24 Статуту Залізниць України, підлягає стягненню з відповідача штраф у розмірі п"ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, передбачений ст.ст.118, 122 Статуту Залізниць України.

В судове засідання 20.12.2010р., представник відповідача не з"явився, але був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення 30.11.2010р., доказів поважності причини його неявки суду не надано, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Дослідивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представника позивача, колегія суддів

Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2010р. ТОВ "Алчевський карбідний завод" (далі по тексу – вантажовідправник) зі станції Комунарськ Донецької залізниці, згідно залізничної накладної № 52307510, підписаної директором відправника, відправило вагон залізничний №53547170, що перевозиться на своїх вісях, до станції призначення Волноваха Донецької залізниці, з зазначенням одержувача–ВЧД та коду 9743 (а.с.9).

Позивач посилається на те, що на станції призначення Волноваха Донецької залізниці, складено акт загальної форми № 456 від 03.03.2010р., щодо здійснення перевезення, згідно залізничної накладної № 52307510 (а.с.8).

Державне підприємство "Донецька залізниця" в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень, м. Ясинувата Донецької області звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алчевський карбідний завод", м. Алчевськ Луганської області про стягнення штрафу у сумі 2518,00грн., посилаючись на виявлений факт неправильного зазначення коду одержувача вантажу, відправником вантажу у залізничній накладній № 52307510, що є підставою для нарахування штрафу у розмірі п"ятикратної провізної плати, згідно норм ст.ст.118, 122 Статуту Залізниць України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються Цивільним кодексом України (435-15) , іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Пунктом 2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р. (z0861-00) передбачено, що вантажовідправником заповнюються (в обов'язковому порядку) визначені цим пунктом графи комплекту перевізних документів, зокрема щодо "Одержувач", де зазначаються точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - одержувача вантажу та його цифровий код; поштова адреса одержувача з назвою міста або населеного пункту, району, вулиці і номера будинку.

Згідно п.2.3. Правил оформлення перевізних документів (z0861-00) , у графі "Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду і розбірливо розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

Згідно п. 24 Статуту залізниць України (457-98-п) , вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 105 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом (457-98-п) та окремими договорами.

Згідно ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту (457-98-п) та Правил (z0861-00) і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній (ч.1ст. 24 Статуту залізниць України).

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів (z0861-00) встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф на підставі статті 122 Статуту залізниць України, а факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу, і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Згідно із ст. 122 Статуту залізниць, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

За пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (ст. 118 Статуту залізниць України).

Як вбачається, позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення штрафу у сумі 2518,00грн., через виявлений факт неправильного зазначення вантажовідправником у залізничній накладній № 52307510, коду одержувача вантажу, посилаючись на накладну № 52307510 та акт загальної форми № 456 від 03.03.2010р., як на доказ наявності відповідного факту, що є підставою для нарахування штрафу у розмірі п"ятикратної провізної плати, згідно норм ст.ст.118, 122 Статуту Залізниць України.

З наданого позивачем акту загальної форми № 456 від 03.03.2010р., складеного на станції призначення Волноваха Донецької залізниці не вбачається, що підставою для не розкредитування перевізного документу вантажоодержувачем та направлення телеграми про уточнення вантажоодержувача, було невірне зазначення вантажовідправником саме коду одержувача, що за позовом позивача було підставою нарахування штрафу.

Як вбачається, вантажовідправник в залізничній накладній № 52307510, зазначив одержувачем - ВЧД, вказавши його поштову адресу: м. Волноваха і код 9743 та засвідчуючи правильність відомостей, указаних у перевізному документі, директор відправника Офіцеров, розписався у графі "Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую", що узгоджується з приписами п.п. 2.1, 2.3 Правил оформлення перевізних документів.

Крім того, матеріали справи не містять доказів, щодо зміни відповідачем вантажоодержувача, вказаного у залізничній накладній № 52307510.

Суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення штрафу у сумі 2518,00грн., нарахованого позивачем за неправильне зазначення коду одержувача вантажу та відмовив у задоволенні позовних вимог, через не доведення позивачем в розумінні ст. 33 ГПК України, факту неправильного зазначення вантажовідправником коду одержувача, у залізничній накладній № 52307510, оскільки код ВЧД - 9743, відповідає цьому одержувачу, а позивач, на вимогу суду не надав доказів того, що саме вантажовідправник змінив у перевізному документі вантажоодержувача - ВЧД, код 9743 на ТОВ "Лемтранс", код 0099.

Посилання заявника апеляційної скарги на неправильне зазначення відповідачем, вантажоодержувача у перевізному документі, апеляційна інстанція не приймає, оскільки підставою позову, було виявлення факту неправильного зазначення у залізничній накладній № 52307510, саме коду, а не вантажоодержувача. Позивач не звертався до суду з заявою про зміну підстав позовних вимог, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги, судом покладаються на заявника - "ДП "Донецька залізниця" в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу "Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень, м. Ясинувата Донецької області, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 18.10.2010р. у справі №17/233, залишити без змін.

постанова набирає чинності з дня прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.

Надруковано: 4 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3 у справу

4 ДАГС