34/361-4/276 Про стягнення неправомірно стягнутої суми - 20.12.2010 Прийняття

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Приватне підприємство "А-Авангард" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2009 року у справі № 34/361-4/276 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду є законним та обґрунтованим, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2009 року у справі № 34/361-4/276 без змін.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що між Бердичівським відділенням Акціонерного комерційного Промислово-інвестиційного банку та ПП "А-Авангард" 30.07.1999 р. було укладено договір № 130392 на здійснення розрахунково-касового обслуговування, за умовами якого банк (відповідач) відкрив клієнту (позивач) поточний рахунок відповідно до Інструкції № 3 "Про відкриття банкам рахунків у національній та іноземній валюті" (v0121500-96) та здійснює його розрахунково-касове обслуговування (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.10 договору передбачено, що банк взяв на себе зобов’язання своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в господарському обороті України.

Клієнт взяв на себе зобов’язання не пізніше наступного дня повідомляти банк про всі помічені неточності або помилки у виписках з рахунку та інших документах або про визнання (не підтвердження) підсумкового сальдо за рахунком (п. 2.23 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору за несвоєчасне (пізніше наступного дня після отримання відповідного документа) чи неправильне списання з вини банку суми з рахунку клієнта, а також за несвоєчасне чи неправильне зарахування суми, яка належить власнику рахунку, банк сплачує клієнту штраф у розмірі 0,1%.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме: платіжне доручення № 308 від 16.08.2000 р. на суму 1 000,00 грн., платіжне доручення № 310 від 31.08.2000 р. на суму 1 231,03 грн., платіжне доручення № 306 від 11.08.2000 р. на суму 1 000,00 грн., платіжне доручення № 308 від 14.08.2000 р. на суму 1 000,00 грн., платіжне доручення № 305 від 09.08.2000 р. на суму 6 200,00 грн., платіжне доручення № 304 від 08.08.2000 р. на суму 20 290,00 грн., платіжне доручення № 302 від 03.08.2000 р. на суму 39 000,00 грн., платіжне доручення № 303 від 04.08.2000 р. на суму 13 200,00 грн. відповідачем було списано грошові кошти з розрахункового рахунку позивача на загальну суму 102 321,03 грн. та перераховано їх одержувачу - ТОВ "Континіум-Льон-Контракт".

Позивач в особі директора Дячука С.А. 08.11.2001 р. звернувся до відповідача з претензією в якій зазначив про неправильно списані банком з 03.08.2000 р. з рахунку ПП "А-Авангард" грошових коштів та просив відповідача виплатити суму списаних банком коштів та сплатити штраф від неправильного списаної суми за кожний день прострочення в розмірі 01%.

Також позивач зазначає, що ніяких господарських правовідносин у ПП "А-Авангард" з ТОВ "Контініум-Льон-Контракт" не було, в квітні 2003р. ТОВ "Контініум-Льон-Контракт" припинило свою діяльність (том 3 арк. справи 38-39).

Бердичівське відділення Акціонерного комерційного Промислово-інвестиційного банку листом № 769 від 03.12.2001 р. повідомило Дячука С.А. про безпідставність заявленої їм претензії і про те, що відділення банку не має інформації про неправильність списання загаданих у претензії грошових коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 ЦК УРСР без згоди юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності списання (стягнення) коштів, що знаходяться на їх рахунках у банках, не допускається, за винятком випадків, установлених законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів. Постановою Правління Національного банку України № 135 від 29.03.2001 р. (z0368-01) затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

постанова втратила чинність (згідно з постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р. (z0377-04) ), тобто на момент здійснення спірних дій за договором № 130392 дана Інструкція (z0377-04) була чинна.

Відповідно до п. 4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (z0377-04) банки перевіряють відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів вимогам додатка 8 до цієї Інструкції (z0377-04) , зокрема, банк стягувача - заповнення таких реквізитів: "Стягував", "Код стягувача", "Рахунок стягувача", "Банк стягувача", "Код банку стягувача", а також "М. П. стягувача" та "Підписи стягувача" (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення).

Згідно п. 5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (z0377-04) якщо розрахункові документи, у яких перевірені реквізити, заповнено з порушенням вимог цього розділу, розділів V і VI та додатка 8 до цієї Інструкції (z0377-04) , то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання в порядку, передбаченому пунктами 15 і 16 цього розділу.

У разі недотримання банками вимог, викладених у цьому пункті та в пункті 4 цього розділу, відповідальність за шкоду, завдану платнику (отримувачу, стягувачу), покладається на банк, що обслуговує платника (отримувача, стягувача).

В додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валют (z0377-04) зазначено, що в назві реквізиту "Підписи стягувача" ставлять підписи відповідальні особи стягувача (у разі договірного списання коштів), зразки підписів яких заявлені банку стягувача в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

Постановою Правління Національного банку України № 204 від 02.08.1996 р. (v0204500-96) затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в господарському обороті України (далі –Інструкція).

Інструкція (v0204500-96) № 7 втратила чинність (згідно з постановою Правління Національного банку України № 135 від 29.03.2001 р. (z0368-01) ), тобто на момент здійснення спірних дій дана Інструкція (v0204500-96) була чинна.

Відповідно до п. 3 Інструкції (v0204500-96) банки списують кошти з рахунків підприємств тільки за розпорядженнями їх власників, крім випадків, у яких безспірне списання (стягнення) коштів передбачене законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів.

Пунктом 8 Інструкції (v0204500-96) передбачено, що розрахункові документи, які подаються клієнтами в банк у паперовій формі, мають відповідати вимогам установлених стандартів та вміщувати (залежно від їх форми) такі реквізити, зокрема, на першому примірнику (незалежно від способу виготовлення розрахункового документа) - відбиток печатки (за винятком випадків, передбачених у пункті 9) та підписи відповідальних осіб платника або (та) одержувача коштів.

Якщо хоча б один із зазначених у п. 8 реквізитів (якщо вони передбачені формою документа) не заповнений або заповнений з порушенням вимог, що встановлені цією Інструкцією, то банк такий документ до виконання не приймає (п. 8-1 Інструкції (v0204500-96) ).

Згідно п. 16-2 Інструкції (v0204500-96) якщо помилкове списання коштів виникло з вини банку платника, то цей банк за рахунок своїх коштів має повернути помилково списані кошти на рахунок платника.

Як зазначає в апеляційній скарзі директор ПП "А-Авангард" Дячук С.А., єдиним розпорядником рахунку підприємства є Дячук С.А., зразки підпису якого є на нотаріально завіреній картці у відповідача, але протягом серпня 2000 року без його відому за підписом іншої особи з розрахункового рахунку підприємства відповідачем було списано грошові кошти на загальну суму 102 321,03 грн. внаслідок чого, позивачу відповідачем було завдано матеріальну шкоду.

З метою з’ясування питання чи належить підпис директора ПП "А-Авангард" Дячука С.А., що міститься на платіжних дорученнях № 302 від 03.08.2000 р., № 303 від 03.08.2000 р., № 304 від 08.08.2000 р., № 305 від 08.08.2000 р., № 306 від 11.08.2000 р., № 308 від 14.08.2000 р., № 308 від 16.08.2000 р., № 310 від 31.08.2000 р. громадянину Дячук С.А., необхідні спеціальні знання, судом першої інстанції була призначена судово-почеркознавча експертиза.

Із висновку № 8765 від 23.01.2008 р. судово-почеркознавчої експертизи вбачається, що підписи від імені Дячука С.А., електрофотографічне зображення яких міститься в графі "підпис платника" у ксерокопіях платіжних доручень № 303 від 03.08.2000 р., № 304 від 08.08.2000 р., № 305 від 08.08.2000 р., № 306 від 11.08.2000 р., № 308 від 14.08.2000 р., № 308 від 16.08.2000 р., № 310 від 31.08.2000 р., виконані не Дячуком Степаном Арсентійовичем, а іншою особою з наслідуванням справжнім його підписам.

Також апеляційною інстанцією було призначено повторно судово-почеркознавчу експертизу.

Згідно висновку № 1966/9104/10-11 від 12.10.2010р. вбачається, а саме:

- будь-яких ознак виготовлення електрофотокопій платіжних доручень № 302 від 03.08.2000 р., № 303 від 04.08.2000 р., № 304 від 08.08.2000 р., № 305 від 09.08.2000 р., № 306 від 11.08.2000 р., № 308 від 14.08.2000 р., № 308 від 16.08.2000 р., № 310 від 31.08.2000 р. шляхом монтажу не спостерігається . остаточно встановити, чи мав місце монтаж при виготовленні вказаних документів можливо лише за їх оригіналами.

- підписи від імені Дячка С.А,,, електрофотогафічні зображення яких містяться в графі "Підписи платника" у ксерокопіях платіжних доручень № 303 від 04.08.2000 р., № 304 від 08.08.2000 р., № 305 від 09.08.2000 р., № 306 від 11.08.2000 р., № 308 від 14.08.2000 р., № 308 від 16.08.2000 р., № 310 від 31.08.2000 р., виконані не тією особою, що виконала підписи у графах "Зразок підпису" і "Керівник" у картках зі зразками підписів та відбитком печатки ПП "А-Авангард" від 21.01.2000р. і 13.12.1999р., і не Дячком Степаном Арсентійовичем, а іншою особою з наслідуванням справжнім його підписам (або підписам у картках).

- Підпис від імені Дячка С.А., електрофотографічне зображення якого міститься в графі "Підписи платника"у ксерокопії платіжного доручення № 302 від 03.08.2000р.ю, виконаний не тією особою, що виконала підписи у графах "Зразок підпису" і "Керівник" у картках зі зразками підписів та відбитком печатки ПП "А-Авангшард" від 21.01.2000р. і 12.12.1999р., та не Дячком Степаном Арсентійовичем а іншою особою з наслідуванням справжнім його підписам.

Відповідно до ст. 161 ЦК УРСР зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 203 ЦК УРСР передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.

Згідно ст. 209 ЦК УРСР особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином, несе майнову відповідальність лише при наявності вини (умислу або необережності), крім випадків, передбачених законом або договором. Відсутність вини доводиться особою, яка порушила зобов'язання.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 216 ЦК УРСР).

Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.

В силу ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належать, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, в діях банку вбачається неналежне виконання умов договору № 130392 від 30.07.99р. Банк не перевірив тотожність підпису уповноваженої особи на платіжних документах з зразком підпису які є в наявності у операціоніста банку, тобто не виконав умов договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування.

Враховуючи вищевикладене, колегія судді вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства "А-Авангард" про стягнення з відповідача 102 321,03 грн. неправомірно стягнутої суми та 18 417,79 грн. штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства "А-Авангард" підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2009р. у справі № 34/361-4/276 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 101 – 105 ГПК України (1798-12) , суд, -

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "А-Авангард" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2009р. у справі № 34/361-4/276 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2009р. у справі № 34/361-4/276 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов задовольнити повністю.

5. Стягнути з Акціонерного комерційного Промислово-інвестиційного банку (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) на користь Приватного підприємства "А-Авангард" (13300, м. Бердичів, пров. Івана Франка, 6-в, код ЄДРПОУ 30400075) 102 321 (сто дві тисячі триста двадцять одна) грн. 03 коп. неправомірно стягнутої суми, 18 417 (вісімнадцять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 79 коп. штрафу, 2015,52 витрат на оплату судової експертизи.

6. Стягнути з Акціонерного комерційного Промислово-інвестиційного банку (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) на користь Приватного підприємства "А-Авангард" (13300, м. Бердичів, пров. Івана Франка, 6-в, код ЄДРПОУ 30400075) державне мито за подачу позовної заяви в розмірі 1700,00 грн., 118,00 грн. витрат на інфляційно-технічне забезпечення судового процесу та за подачу апеляційної скарги в розмірі 301,85 грн.

7. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

8. Матеріали справи № 34/361-4/276 повернути до Господарського суду м. Києва.

9. постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.