Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -Бобровник М.Ф. – директор,

Бобровник Н.М. – дов. б/н від 15.12.2010р.,

від відповідача - Душин А.В. – дов. №1 від 13.04.2009р.,

Пилипенко В.В. – дов. №3 від 26.07.2010р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Незалежний"

на рішення Господарського суду м.Києва від 01.11.2010

у справі № 11/127(1/18/3)-11/134 ( .....)

за позовом Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Незалежний"

до ТОВ "МК-Добробут"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення заборгованності 193075,77 грн.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 01.11.2010р. у справі №11/127(1/18/3)-11/34 у первісному позові відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю, зобов’язання ТОВ "МК-Добробут" перед ПОСП "Незалежний" станом на 01 жовтня 2010р. в загальній сумі 193075,77 грн., яке виникло в результаті невиконання грошового зобов’язання за договором купівлі-продажу поголів’я курей від 16 березня 2007р., та зобов’язання ПОСП "Незалежний" перед ТОВ "МК-Добробут" в сумі 317558,67 грн., яке виникло в результаті неповернення майна (курей) колишніх членів КСПП "Снов", як останнім балансоутимувачем цього майна і належного на сьогодні Товариству з обмеженою відповідальністю "МК-Добробут" на підставі свідоцтв про право власності серії ЧНЩР № 007760, серії ЧНШР № 007763 та серії ЧНЩР № 007764, припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог. Припинені правовідношення між ПОСП "Незалежний" та ТОВ "МК-Добробут", які виникли з договору купівлі-продажу поголів’я курей породи Шевер від 16 березня 2007р. Стягнуто з ПОСП "Незалежний" на користь ТОВ "МК-Добробут" 5247 грн. – компенсації за свиней, 124482,90 грн. - компенсації за курей, з урахуванням проведеного зарахування однорідних вимог, 203,68 грн. – компенсації за шифер плоский, 3949,69 грн. – компенсації за бензин, 2451,99 грн. – компенсації за мастило, що загалом становить 136335,26 грн., 1448,35 грн. в порядку повернення сплаченого держмита та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Визнано недійсним Договір купівлі-продажу майна що знаходиться в спільній частковій власності від 12 квітня 2003 року. Стягнуто з ПОСП "Незалежний" до державного бюджету 227,76 грн. держмита.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПОСП "Незалежний" звернулось з апеляційною скаргою до суду, в якій просить скасувати рішення повністю і винести нову постанову, якою задовольнити первісний позов, а у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "МК-Добробут" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Чернігівської області залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Між ПОСП "Незалежний" (Продавцем) та ТОВ "МК-Добробут" (Покупцем) 16 березня 2007 року було укладено договір купівлі-продажу поголів’я курей (далі –Договір (т.1 а.с.41)).

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець зобов’язався продати у власність Покупця поголів’я курей Шевер в кількості 17 000 по ціні 8 грн. за 1 голову на загальну суму 136000 грн., а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити цей товар на умовах товарного кредиту.

Покупець зобов’язався сплатити Продавцю за поголів’я курей 136000 грн. у термін до 1 квітня 2008 року (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 1.3 Договору Продавець гарантує, що дане поголів’я птиці не обтяжене як спосіб виконання зобов’язань по іншим цивільно-правовим угодам.

У пункті 2.1 сторони передбачили, що Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі, який є невід’ємною частиною Договору.

16 березня 2007р. сторонами було підписано Акт приймання-передачі поголів’я курей, що передається у власність ТОВ "МК-Добробут" від ПОСП "Незалежний" згідно Договору (т.1 а.с.42). Згідно цього Акта приймання-передачі у власність ТОВ "МК-Добробут" було передано поголів’я курей породи Шевер в кількості 17 000 на суму 136000 грн.

Недійсним Договір у судовому порядку не визнавався.

Як вбачається з матеріалів справи, у ТОВ "МК-Добробут" перед ПОСП "Незалежний" виникло грошове зобов’язання щодо сплати цієї суми заборгованості, оскільки передбачених Договором 136000 грн. ТОВ "МК-Добробут" не було сплачено.

Суд першої інстанції в мотивувальній частині правильно встановив і виклав ці факти, але в першому пункті резолютивної частини помилково зазначив про відмову у задоволенні первісного позову.

Тому в цій частині рішення господарського суду Чернігівської області слід скасувати, постановити нове рішення про задоволення первісного позову.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно глави 83, ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується вартість, яка визначається на момент розгляду справи про повернення майна (ч. 2 ст. 1213 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Зарахування зустрічних однорідних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін ( ч. 2 ст. 601 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, до подання зустрічного позову, ТОВ "МК-Добробут" було направлено ПОСП "Незалежний" заяву про зарахування однорідних вимог від 07.09.2010 р. (т.2 а.с. 46), що підтверджується описом та фіскальним чеком про направлення ціннимлистом заяви про зарахування (т.2 а.с. 44-45).

Оскільки за Договором ТОВ "МК-Добробут" має перед ПОСП "Незалежний" зобов’язання в сумі 193075,77 грн., то місцевий суд обґрунтовано зарахував зобов’язання ПОСП "Незалежний" перед ТОВ "МК-Добробут" також в сумі 193 075,77 грн. тобто після зарахування двох зобов’язань в сумі 193 075,77 грн., у ПОСП "Незалежний" продовжувало існувати зобов’язання перед ТОВ "МК-Добробут" в сумі 136 335,26 грн. і тому суд обґрунтовано задовольнив зустрічний позов.

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких, зокрема, зазначає, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2 ст. 203 ЦК України).

Підставою недійсності правочину, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З огляду на зазначені обставини, місцевий суд правильно відмітив, що на момент укладення Договору купівлі-продажу майна, яке знаходиться в спільній частковій власності від 12.04.2003р., ОСОБА_1 не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на вчинення цього правочину, та визнав недійсним цей Договір.

В іншій частині оскаржуване рішення господарського суду Чернігівської області необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

Апеляційну скаргу ПОСП "Незалежний" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 01.11.2010р. у справі №11/127(1/18/3)-11/34 скасувати частково, а саме п.1 резолютивної частини оскаржуваного рішення, виклавши його в такій редакції: "Первісний позов задовольнити повністю.".

В іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Справу №11/127(1/18/3)-11/34 повернути до господарського суду Чернігівської області.

постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.