Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Соловйовій О.І.

за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 09.12.2010 року:

позивача: Боговик О.В.- предст., протокол №2 від 15.01.2008 року

відповідача: Штефюк О.М.- директор, контракт №8 від 30.12.2008 року

скаржника: Кайнога Я.О.- предст., дов.№27 від 21.06.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2008року у справі № 18/164-08

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ТЕХНОЛОДЖИ ІНВЕСТМЕНТ" (м. Дніпропетровськ)

до: відкритого акціонерного товариства будівельно монтажної фірми "Дніпроважбуд" (м. Дніпропетровськ)

про: визнання права на предмет іпотеки та права власності на нерухоме майно –гуртожиток

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2008 року (підписано 26.08.2008р.) у справі №18/164-08 (суддя Петрова В.І.) задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ТЕХНОЛОДЖИ ІНВЕСТМЕНТ" (м. Дніпропетровськ) до відкритого акціонерного товариства будівельно монтажної фірми "Дніпроважбуд" (м. Дніпропетровськ) про визнання за позивачем права на предмет іпотеки за договором іпотеки №2301/6-3 від 23.01.2008р., а саме в гуртожитку №4 будівлі гуртожитку літ. А-5: ІV-й поверх, прим. 50 поз.1, прим. 51 поз.1, прим. 52 поз.1, прим. 53 поз. 1, прим. 54 поз.1, прим. 55 поз. 1, прим. 56 поз.1, прим. 57, поз. 1, прим. 58 поз. 1, прим. 59 поз. 1, прим. 60 поз. 1, прим. 61 поз. 1, прим. 62 поз. 1, прим. 63 поз.1, прим. 64 поз. 1, прим. 65 поз. 1, прим. 66 поз. 1, прим. 67 поз. 1, прим. 68 поз. 1, прим. 69 поз. 1, прим. 70 поз. 1, прим. 71 поз. 1, прим. 72 поз. 1, прим. 73 поз. 1, прим. 74 поз. 1, прим. 75 поз. 1, поз. І-ХІІІ, загальною площею 699,4 кв.м.; V-й поверх: прим. 76 поз. 1, прим. 77 поз. 1, прим. 78 поз.1, прим. 79 поз.1, прим. 80 поз. 1, прим. 81 поз. 1, прим. 82 поз. 1, прим. 83 поз. 1, прим. 84 поз. 1, прим. 85 поз. 1, прим. 86 поз. 1, прим. 87 поз. 1, прим. 88 поз. 1, прим. 89 поз. 1, прим. 90 поз. 1, прим. 91 поз. 1, прим. 92 поз. 1, прим. 93 поз. 1, прим. 94 поз. 1, прим. 95 поз. 1, прим. 96 поз. 1, прим. 97 поз. 1, прим. 98 поз. 1, прим. 99 поз. 1, прим. 100 поз. 1, прим. 101 поз. 1, поз. І-ХІІІ, загальною площею 665,9 кв.м.; розташованій за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Хмельницького Богдана, буд. 10 та права власності на вищезазначене нерухоме майно.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, як особа, яка не була залучена до участі у справі, проте вважає, що рішенням суду були порушені її права та законні інтереси, подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2010 року по справі №18/164-08. Скаржник посилається на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2010р. по справі №40/287 (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2010р), якою визнано неправомірним включення до статутного фонду ВАТ БМФ "Дніпроважбуд" гуртожитків, в т. ч. і №4 по вул. Б. Хмельницького, 10; визнано недійсним наказ комітету економіки Дніпропетровської обласної ради народних депутатів від 27.01.95 року №114 в частині включення в статутний фонд ВАТ БМФ "Дніпроважбуд"вищезазначеного гуртожитку; визнано недійсним акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного будівельно-монтажного тресту "Дніпроважбуд", затвердженого заступником голови Дніпропетровського облвиконкому від 21.12.94р. в частині включення до статутного фонду ВАТ БМФ "Дніпроважбуд"гуртожитків в т. ч. і №4 по вул. Б. Хмельницького, 10; визнано право власності за державою в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на 2, 4, 5 поверхи, прибудинкові споруди зазначеного гуртожитку та вилучені з незаконного володіння ВАТ БМФ "Дніпроважбуд"; припинено провадження в частині визнання недійсним Переліку нерухомого майна, що передано у власність приватизованому відкритому акціонерному товариству, створеному Дніпропетровською обласною державною адміністрацією (виконкомом обласної ради народних депутатів) шляхом корпоратизації, виданим ВАТ БМФ "Дніпроважбуд"згідно наказу облдержадміністрації від 10.09.1999р. №2-В "Про надання переліку нерухомого майна", в частині включення в статутний фонд ВАТ БМФ "Дніпроважбуд"гуртожитку №4 по вул. Б. Хмельницького, 10; в частині задоволення позовних вимог щодо визнання права власності за державою в особі регіонального відділення Фонду держмайна України по Дніпропетровській області на спірний гуртожиток та вилучення з незаконного володіння товариства підвального приміщення, 1, 3 поверхи гуртожитку №4 відмовлено. Таким чином, на думку заявника, господарським судом порушено ч. 2 ст. 35 ГПК України. Посилаючись на ст.ст. 127- 131 Житлового кодексу України і п. 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.2006р. №208 (208-86-п) регіональне відділення Фонду держмайна вважає, що гуртожитки відносяться до об’єктів державного житлового фонду, а з огляду на ч. 2 ст. 3 Закону України від 04.03.1992р. №2163-ХІІ "Про приватизацію державного майна"(в редакції від 15.02.1995р., яка діяла на момент приватизації спірного гуртожитку) та Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"від 19.06.1992р. №2482-ХІІ (2482-12) , гуртожитки як об’єкти державного житлового фонду не підлягали приватизації. Скаржник звертає увагу, що нормою п. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"в редакції на момент створення ВАТ БМФ "Дніпроважбуд"не встановлювався порядок приватизації об’єктів державного житлового фонду, що знаходяться у повному господарському віданні підприємств, як і не передбачалося набуття права власності на гуртожитки разом з іншим майном у процесі його корпоратизації (приватизації). Скаржник вважає, що в даному випадку порушені права держави в особі регіонального відділення як власника майна у процесі приватизації. На запит регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації"Дніпропетровської обласної ради повідомило про відсутність реєстрації права власності на приміщення 4, 5 поверхів гуртожитку №4 по вул. Б. Хмельницького, 10. Спірне майно як об’єкт права державної власності, що відповідно до законодавства не підлягає приватизації не може бути предметом іпотеки, з огляду на ст. 576, ч.ч. 2, 3 ст. 583 ЦК України, ч. 1 ст. 6, ч. 2 ст. 14 Закону України "Про іпотеку"від 05.06.2003р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ТЕХНОЛОДЖИ ІНВЕСТМЕНТ" (м. Дніпропетровськ) –позивач –у відзиві на апеляційну скаргу і представник позивача у судовому засіданні пояснив, що він є законним власником спірного майна за даним судовим рішенням, яке набрало законної сили 15.09.2008 року. Незаконність набуття позивачем права власності на майно судом не встановлена. На час прийняття рішення власником спірних приміщень був відповідач, що було підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, тому твердження заявника, що відповідач був лише балансоутримувачем приміщень не відповідає фактичним обставинам справи. Рішення суду, на яке посилається заявник, було прийнято лише в 2010 році, тому не може мати значення для вирішення саме цього спору у 2008 році. Крім того, судом не встановлена недобросовісність набуття права власності позивачем по справі.

Відповідач –відкрите акціонерне товариство "Будівельно монтажна фірма "Дніпроважбуд" (м. Дніпропетровськ) –у відзиві на апеляційну скаргу і представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що судове рішення є законним і обґрунтованим з підстав, зазначених в судовому рішенні. Крім того, представник відповідача повністю підтримав доводи позивача по справі.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 15.00 16 грудня 2010 року

Вислухавши представників скаржника і представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 23.01.2008 року між акціонерним комерційним банком "ІМЕКСБАНК"(кредитор) і відкритим акціонерним товариством "Будівельно-монтажна фірма "Дніпроважбуд"(позичальник) був укладений договір кредитної лінії №2301/6, відповідно до якого кредитор зобов’язався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, надалі –кредит з лімітом у сумі 1250000,00 грн. під 19% річних з кінцевим строком погашення по графіку 21.01.2010р.

На виконання п. п. 1.3, 1.3.2 у якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов’язань, щодо погашення кредиту, сплати нарахованих відсотків за користування кредитом (винагорода кредитора), можливої неустойки (штрафні санкції, пеня), а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор уклав з позичальником 23.01.2008р. договір іпотеки №2301/6-3, за умовами якого було передано нерухоме майно –гуртожиток №4 –будівля гуртожитку літ. А-5, загальною площею 2000,6 кв.м., розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул.. Хмельницького Богдана, буд. 10 (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.3 вартість предмету іпотеки за взаємною згодою сторін цього договору склала 904 275,00 грн, виходячи з його реальної (ринкової) вартості та з урахуванням умов реалізації предмету іпотеки у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань, забезпечених предметом іпотеки. За цим договором відповідач зобов’язався передати предмет іпотеки у власність АКБ "Імексбанк" за умови прострочення повернення коштів більше ніж на 30 діб.

У зв’язку з неспроможністю відповідача сплачувати проценти за кредитом та повернути кредит у строки, встановлені кредитним договором, 30.05.2008 року між банком і відповідачем був укладений договір №3005/137-Д, відповідно до якого сторони дійшли згоди достроково розірвати договір кредитної лінії від 23.01.2008 року з 30.05.2008 року і погасити заборгованість в повному обсязі.

02.06.2008 року банк звернувся до поручителя –ТОВ "ТРЕЙД ТЕХНОЛОДЖИ ІНВЕСТМЕНТ" як солідарного боржника по кредитному договору з вимогою сплати заборгованості по кредитному договору в сумі, запереченою порукою. Останній сплатив заборгованість за кредитом відповідно до договору поруки, що підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами.

Як правильно зазначив місцевий господарський суд при розгляді справи відповідно до ст. 556 ЦК України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

На виконання зазначеної правової норми 06.06.2008 року між банком і позивачем був складений акт, за яким банк передав, а позивач прийняв права кредитора в частині виконаного зобов’язання та права, що забезпечували його виконання, у тому числі і відповідні документи, які підтверджували ці права.

У цей же день позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити кошти в сумі 300000 грн., які позивачем були сплачені банку в рахунок погашення заборгованості відповідача, але отримав відповідь про неможливість сплати грошових коштів у зв’язку з їх відсутністю, а також про відмову в передачі предмета іпотеки.

Відповідно до п.2.4.13 Договору іпотеки іпотекодержатель має право вимагати у судовому порядку визнання права власності на предмет іпотеки при умові відмови іпотекодавця (відповідача) добровільно передати предмет іпотеки у зв’язку з порушенням термінів повернення коштів.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд обґрунтовано послався про цьому на ст. 590 ЦК України, відповідно до якої заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги і підстави для скасування судового рішення відсутні.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою скасування судового рішення, оскільки перехід права власності на предмет іпотеки відбувся не в порядку приватизації майна, в порядку виконання цивільно-правових угод. Зазначені угоди у встановленому законом порядку недійсними не визнавалися і не розривалися, а в силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення станом на день його прийняття. На день прийняття судового рішення по справі не існувало жодного рішення, яке б визначало іншого власника майна. Отже наявність інших рішень, прийнятих після набуття цього рішення законної сили, не може слугувати підставою для скасування прийнятого судом рішення в апеляційному порядку.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103- 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2008 року у справі №18/164-08 залишити без змін.