Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді – Гнатюк Г.М.

суддів - Кравчук Н.М.

- Мирутенко О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного малого підприємства –фірми "Спецрембуд", м.Рівне від 29.10.2010р. №33

на рішення господарського суду Рівненської області від 17.09.2010р.

у справі №19/58

за позовом Приватного підприємства "РКС", м.Рівне

до відповідача: Приватного малого підприємства –фірми "Спецрембуд", м.Рівне

про стягнення 194862,11грн. штрафних санкцій.

За участю представників :

від позивача — Тищук К.П. - представник

від відповідача - не з’явився

Позивачу роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 10.11.2010р.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.09.2010р. у справі №19/58 (суддя Тимошенко О.М.) позовні вимоги задоволено повністю та стягнено з Приватного малого підприємства - фірма "Спецрембуд" на користь Приватного підприємства "РКС" –150033,00грн. штрафу, 44829,11грн. пені, 1948,62грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Приватне мале підприємство –фірма "Спецрембуд"оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального права, так як місцевим господарським судом не досліджено всіх обставин справи та не перевірено підставність нарахування штрафних санкцій, тому просить рішення місцевого господарського суду скасувати і в задоволенні позову відмовити повністю.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу №169 від 13.12.2010р. (вх.№13015 від 14.12.2010р.) та в судовому засіданні представник Приватного підприємства "РКС" спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, у зв‘язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, повідомленого належним чином про час та місце судового засідання, оскільки ухвалою суду від 10.11.2010р. явка повноважних представників сторін була визнана судом на власний розсуд.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Рівненської області від 17.09.2010р. у справі №19/58 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 жовтня 2009 року між приватним підприємством "РКС" (замовник) та приватним малим підприємством - фірмою "Спецрембуд" (генеральний підрядник) було укладено договір генпідряду № 382. Відповідно до предмету договору замовник доручає, а генеральний підрядник зобов'язується виконати і здати в строк, визначений цим договором, внутрішні оздоблювальні роботи 1-7 поверху згідно проектній документації на об'єкті "Реконструкція існуючого готелю під житловий будинок з влаштуванням магазинів господарчих та продовольчих товарів в селі Зоря Рівненської області" (надалі - об'єкт будівництва) та додатку до листа Мінрегіонбуду від 11.08.2009 р. № 11/23-1094. Строк початку робіт - 28 жовтня 2009 року, строк закінчення робіт - 31 листопада 2009 року (п.п. 1.3, 1.4 договору).

Загальна вартість (договірна ціна) робіт за цим договором становить 600133,00грн. в тому числі ПДВ - 100 022,17 грн. Договірна ціна є твердою і може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін. У разі виникнення обставин, що зумовлюють необхідність зміни договірної ціни, генеральний підрядник зобов'язаний негайно повідомити про це замовника. Розрахунки за даним договором здійснюються шляхом перерахування замовником коштів на розрахунковий рахунок генерального підрядника наступним чином:

- 300 066,50 грн. сплачується замовником авансовим платежем протягом 7 днів з моменту підписання договору;

- після підписання сторонами відповідних актів Ф2, довідки Ф3, що засвідчують освоєння генеральним підрядником суми авансового платежу, замовник сплачує за виконані роботи поступово, відповідно до підписаних сторонами проміжних актів Ф2 та довідок Ф3, згідно із п. 4.1 договору. Замовник сплачує за виконані роботи в термін 5 днів із дати підписання між сторонами відповідних проміжних актів Ф2, довідок Ф3.

Кінцевий розрахунок по чинному договору проводиться замовником після завершення генеральним підрядником в повному обсязі робіт, відповідно до цього договору та після перерахування інвестором на користь замовника всієї суми коштів, передбачених договором відчудження майнових прав на об'єкт нежитлового будівництва житлового призначення від 18.08.2009 р., укладеного між замовником та інвестором але не пізніше 28.12.2009 року.

Генеральний підрядник погоджує із замовником вартість проектних, монтажних та інших будівельних робіт. У разі перевищення кошторису, генеральний підрядник зобов'язаний попередньо в письмовій формі повідомити про це замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено договірну ціну робіт на суму 600133,00грн. та локальний кошторис № 2-1-1 з переліком необхідних робіт (а.с. 9-14).

За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною 1 ст. 877 ЦК України встановлено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати всі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором підряду.

На виконання умов договору, в якості передплати за виконані роботи позивач перерахував відповідачу кошти в загальній сумі 440093,60 грн., що стверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та податковими накладними (а.с. 15-22). Однак, відповідачем підрядні роботи у повному обсязі та у визначений договором строк не були виконані.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 218 ГК України визначає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.5 договору у випадку порушення сторонами взятих на себе зобов'язань, винна сторона несе відповідальність у порядку та на умовах передбачених чинним законодавством. При затримці з вини генерального підрядника строків виконання робіт і здавання об'єкту в експлуатацію, відповідно до п.п. 1.4, 4.7 договору, він сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від договірної ціни робіт за контрактом за кожний день затримки, а також сплачує штраф в сумі 25% від суми договору, відповідно до п. 3.1 договору.

Вбачаючи порушення відповідачем умов договору, а саме часткове та невчасне виконання підрядних робіт, позивач нарахував пеню в сумі 44829,11 грн. за період прострочення з 01.12.2009 року по 12.04.2010 року, також штраф в сумі 150033,00 грн. (25% від суми договору).

Згідно ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Що ж стосується посилань скаржника на те, що ним були надані Акти прихованих робіт і такі акти підтверджують те, що ним були виконані взяті на себе зобов'язання в повному обсязі спростовується наступним. Як вбачається з листа ПП "Ремтехбуд"(організації авторського нагляду) від 30.08.2010 року вих. № 15, акти прихованих робіт № 1-14, на які посилається відповідач, були підписані на прохання ПМПФ "Спецрембуд"лише в червні 2010р. Крім того, акти прихованих робіт є підтвердженням виконання лише певної частини робіт, а підтвердженням виконання і передання певних робіт, в силу вимог ст. 882 ЦК України та умов Договору є акт передавання-прийому виконаних робіт.

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором не виконав вчасно та у повному обсязі. При цьому, позивачем подані докази, які свідчать, що роботи відповідачем не були виконані в повному об'ємі. Підтвердженням зазначеного є Акт огляду нерухомого майна від 18.12.2009 року, складений робочою групою з представників Державної іпотечної установи, Міністерства регіонального розвитку та будівництва, Міністерства праці та соціальної політики, приватного підприємства "РКС" (а.с. 66-70). Із змісту зазначеного акту вбачається, що внутрішні оздоблювальні роботи (які є предметом договору від 28.10.2009 р. № 382) станом на грудень 2009 року не закінчені.

Окрім цього, позивачем було укладено договір підряду від 25.11.2009 року із підрядником ПП "Кімерія" на виконання тих же самих робіт - "внутрішні оздоблювальні роботи 1-7 поверху згідно проектній документації на об'єкті "Реконструкція існуючого готелю під житловий будинок з влаштуванням магазинів господарчих та продовольчих товарів в селі Зоря Рівненської області". Виконані ПП "Кімерія" роботи за вказаним договором були прийняті позивачем, що підтверджується підписаним актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість робіт (форма КБ-3) за грудень 2009 року (а.с. 143-165).

Враховуючи, що відповідач не спростував доводів позивача у розумінні вимог ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, друга сторона відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст. 49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

1. Рішення господарського суду Рівненської області від 17.09.2010 року у справі №19/58 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного малого підприємства –фірми "Спецрембуд" залишити без задоволення.

2. На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

3. постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути в господарський суд Рівненської області.