8/221пн Про визнання права власності на майно бази відпочинку - 13.12.2010 Прийняття

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.10.2010р. (підписане 26.10.2010р.) у справі № 8/221пн (суддя Ємельянов А.С.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Донецькавтотранс", м. Донецьк до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк задоволенні. Визнано право власності Публічного акціонерного товариства "Донецькавтотранс", м. Донецьк на майно бази відпочинку "Сосна", а саме: котельню, літера Е, площею 27,0 кв.м; склад, літера Ж; вбиральню, літера З, площею 16,6 кв.м; сарай, літера И; душ, літера С; роздягальню, літера Т; склад, літера Х; склад, літера Ц; будівлю медпункту, літера Э, площею 96,4 кв.м; насосну, літера Ю, площею 25,8 кв.м; танцювальний майданчик, літера Я, площею 41,1 кв.м; щитову, літера А`, площею 19,4 кв.м; альтанку, літера Б`; альтанку, літера Г`; альтанку, літера Д`; альтанку, літера Е`; навіс, літера Ж`; кав’ярню, літера Т`, площею 17,0 кв.м; резервуар; резервуар; свердловину; скульптуру; вежу Рожнова; ворота головного входу; сходи 1; сходи 2; огорожу залізобетонну; спортивний комплекс; огорожу; карусель; туалет, літера Т``, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Красний Лиман, с. Щурове.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства "Донецькавтотранс", м. Донецьк, витрати по сплаті державного мита в сумі 2292 грн. 11 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 232 грн. 08 коп.

Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції при прийняті рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається на те, що доказів скасування в порядку адміністративного судочинства рішення №287 від 06.09.2006р. виконавчого комітету Краснолиманської міської ради, на підставі якого було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно 47/100 бази відпочинку "Сосна"за державою в особі Верховної Ради України, позивачем не надано. На думку скаржника, відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 328 Цивільного кодексу України правомірність набуття права власності презумується, якщо немає судового акту яким встановлено протилежне.

Заявник апеляційної скарги посилається на те, що відносно спірного майна рішення щодо приватизації (відчуження державного майна) не приймалось, тому воно залишилось у державній власності, а отже не могло увійти до статутного фонду позивача.

Скаржник вважає, що судом безпідставно не прийнято до уваги в якості доказу наданий регіональним відділенням аудиторський висновок аудиторської фірми "Партнер-аудит" з питань визначення права власності на об'єкти нерухомого майна бази відпочинку "Сосна" розташованого за адресою: селище Щурово, Краснолиманського району Донецької області, які враховуються на балансі державного підприємства "Донецькавтотранс" та не увійшли до статутного фонду ВАТ "Донецькавтотранс"під час приватизації станом на 01.01.1995 року.

Скаржник вважає, що доказів будівництва бази відпочинку "Сосна" за рахунок коштів соціального розвитку Державного підприємства "Донецьк-автотранс" позивачем надано не було, а тому висновки суду щодо набуття права власності ВАТ "Донецькавтотранс" на підставі ст.24 Закону України "Про приватизацію державного майна'є передчасними та такими що не грунтуються на доказах у справі.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

До канцелярії Донецького апеляційного господарського суду 13.12.2010р. об 9год.25хвил. надійшло клопотання від представника Регіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій області Манжули А.М. про відкладення розгляду справи, у зв’язку з хворобою відповідального спеціаліста по справі № 8/221пн та виробничою завантаженістю інших представників регіонального відділення. До клопотання не додано будь яких доказів.

Представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи та зазначив, що під час розгляду справи у суді першої інстанції у справі брали участь декілька представників Регіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій області, м. Донецьк.

Судова колегія відмовляє Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Донецькій області, у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки зазначені у клопотанні причини не є поважними та не підтверджені ніякими доказами. Крім того, у матеріалах справи наявні довіреності ще на двох представників відповідача, а саме Нікульську А.О. та Сорокіну В.В.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність представників відповідача за наявними у матеріалах справи доказах.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно п.1 Тимчасового положення №2558-XII від 07.07.1992р. "Про Фонд державного майна" (2558-12) Фонд державного майна України виступає державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Згідно із п.4 Тимчасового положення №2558-XII від 07.07.1992р. "Про Фонд державного майна" (2558-12) одним із основних завдань зазначеного державного органу є розпорядження майном державних підприємств у процесі їх приватизації, створення спільних підприємств; здійснення повноважень щодо організації та проведення приватизації майна підприємств, які перебувають у загальнодержавній власності.

Статтею 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, яка діяла на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин, тобто, на момент прийняття відповідачем наказу №3944 від 10.08.1995р.) та пунктом 5 Тимчасового положення №2558-XII від 07.07.1992р. "Про Фонд державного майна" (2558-12) передбачено, що Фонд державного майна відповідно до покладених на нього завдань розробляє і подає Кабінету Міністрів України проекти державних програм приватизації, організує і контролює їх виконання; змінює у процесі приватизації організаційно-правову форму підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності, шляхом перетворення їх у відкриті акціонерні товариства; затверджує плани приватизації майна, що перебуває у загальнодержавній власності.

Відповідно до п.8 Тимчасового положення №2558-XII від 07.07.1992р. "Про Фонд державного майна" (2558-12) та Положення №412 від 15.06.1994р. "Про регіональне відділення Фонду державного майна України" (412-94-п) в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі Фонд державного майна України здійснює надані йому повноваження через регіональні відділення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 10.08.1995р. Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України було видано наказ №3944 "Про перетворення Державного підприємства "Донецькавтотранс" у відкрите акціонерне товариство в процесі приватизації", за змістом якого, внаслідок перетворення, Відкрите акціонерне товариство "Донецькавтотранс" стає правонаступником Державного підприємства "Донецькавтотранс", яке приватизується.

Згідно із ст. 11, ст. 14 Закону України "Про приватизацію державного майна" порядок приватизації державного майна передбачає, в тому числі, затвердження плану приватизації майна державного підприємства, який складається комісією по приватизації та передбачає строки і організаційні форми приватизації, початкову ціну об'єкта приватизації (розмір статутного фонду господарського товариства), врахування кредиторської і дебіторської заборгованості, рекомендовані форми платежу, квоти обов'язкового застосування приватизаційних майнових сертифікатів.

На виконання положень ст. 11, ст. 14 Закону України "Про приватизацію державного майна", 23.08.1995р. Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України було затверджено план приватизації Державного підприємства "Донецькавтотранс".

Відповідно до плану приватизації вартість цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Донецькавтотранс" складає 1001232436 тис. крб. При цьому, вартість майна, яке підлягає приватизації, становить 985492500 тис. крб., що підтверджується актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу (т.1,арк. справи 19-20).

Розділом 7 плану приватизації встановлено, що внаслідок придбання товариством покупців Державного підприємства "Донецькавтотранс" більш ніж 51% акцій, воно має право на безоплатне передання соціально-побутових об’єктів або їх частини за умови використання останніх за прямим призначенням з обов’язковим збереженням профілю діяльності.

Згідно пояснень позивача (т.1,а.с.112), на час закінчення приватизації загальна кількість акцій Відкритого акціонерного товариства "Донецькавтотранс" складала 39419700 штук. При цьому, працівниками підприємства було отримано 21657305 штук цінних паперів, що складає 54,940% від загальної кількості акцій.

Придбання акціонерами акцій Відкритого акціонерного товариства "Донецькавтотранс" також підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом від 21.05.1997р. (арк. справи 21).

Враховуючи, що більш ніж 51% акцій Відкритого акціонерного товариства "Донецькавтотранс" було придбано акціонерами товариства, зміст розділу 7 плану приватизації та положення ст. 24 Закону України "Про приватизацію державного майна", суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач набув право на безоплатне отримання соціально-побутового об’єкту –бази відпочинку "Сосна" у власність в результаті приватизації майна Державного підприємства "Донецькавтотранс".

На виконання плану приватизації, відповідачем позивачу за актом від 25.05.1998р. передачі державного майна в статутний капітал Відкритого акціонерного товариства "Донецькавтотранс", було передано майно бази відпочинку "Сосна", зокрема: спортстінку, літній кінотеатр, будівлю їдальні, будівлю причалу, чотири будівлі корпусу, туалет, два навіси-вмивальники, кіоск трансформаторний, будівлю ігротеки, будівлю складу, спортивний комплекс, два резервуари, скважину, огорожу, скульптуру, башту Рожнова, ворота головного входу, автоемблему, карусель, сходи, свердловину, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Красний Лиман, с. Щурове.

Аудиторською фірмою "Партнер-аудит" в формі товариства з обмеженою відповідальністю (а.с.72-82), при проведенні інвентаризації майна бази відпочинку "Сосна" були виявлені надлишки об’єктів нерухомості, які не увійшли до складу майна зазначеної бази відпочинку під час приватизації Державного підприємства "Донецькавтотранс", а саме: котельня, літера Е, площею 27,0 кв.м; склад, літера Ж; вбиральня, літера З, площею 16,6 кв.м; сарай, літера И; душ, літера С; роздягальня, літера Т; склад, літера Х; склад, літера Ц; будівля медпункту, літера Э, площею 96,4 кв.м; насосна, літера Ю, площею 25,8 кв.м; танцювальний майданчик, літера Я, площею 41,1 кв.м; щитова, літера А`, площею 19,4 кв.м; альтанка, літера Б`; альтанка, літера Г`; альтанка, літера Д`; альтанка, літера Е`; навіс, літера Ж`; кав’ярня, літера Т`, площею 17,0 кв.м.

У аудиторському досліджені зазначено, що об’єкти нерухомості бази відпочинку "Сосна", які виявлені як надлишки, були збудовані до приватизації Державного підприємства "Донецькавтотранс" станом на 01.01.1995р. та були в наявності на дату приватизації підприємства.

Відповідно до змісту наказу №2757 від 30.12.1998р. Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України процес приватизації Відкритого акціонерного товариства "Донецькавтотранс" завершено.

Згідно із ст. 10 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції, яка діяла на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин) джерелами формування майна підприємства є, в тому числі, грошові та матеріальні внески засновників.

За змістом п.3.4, п.3.5 статуту позивача (в редакції, яка діяла на момент приватизації) майно Відкритого акціонерного товариства "Донецькавтотранс" складається з основних та оборотних засобів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі підприємства. При цьому, товариство є власником майна, переданого засновниками у власність; продукції, яка вироблена в процесі господарської діяльності; іншого майна, яке набуте на підставах, що не заборонені законодавством.

Приймаючи до уваги передання відповідачем позивачу бази відпочинку "Сосна" за актом приймання-передачі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо набуття Публічним акціонерним товариством "Донецькавтотранс" права власності на майно, яке фактично входило на момент проведення приватизації до складу бази відпочинку, а саме: котельню, літера Е, площею 27,0 кв.м; склад, літера Ж; вбиральню, літера З, площею 16,6 кв.м; сарай, літера И; душ, літера С; роздягальню, літера Т; склад, літера Х; склад, літера Ц; будівлю медпункту, літера Э, площею 96,4 кв.м; насосну, літера Ю, площею 25,8 кв.м; танцювальний майданчик, літера Я, площею 41,1 кв.м; щитову, літера А`, площею 19,4 кв.м; альтанку, літера Б`; альтанку, літера Г`; альтанку, літера Д`; альтанку, літера Е`; навіс, літера Ж`; кав’ярню, літера Т`, площею 17,0 кв.м; резервуар; резервуар; свердловину; скульптуру; вежу Рожнова; ворота головного входу; сходи 1; сходи 2; огорожу залізобетонну; спортивний комплекс; огорожу; карусель; туалет, літера Т``, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Красний Лиман, с. Щурове.

Судова колегія зазначає, що на момент переходу до позивача права власності на об’єкти бази відпочинку "Сосна" вартість спірного майна не була відображена в акті оцінки вартості цілісного майнового комплексу (т.1,а.с.19-20), затвердженого начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, оскільки такий перехід відповідно до положень ст. 24 Закону України "Про приватизацію державного майна" та розділу 7 плану приватизації є безоплатним.

Судова колегія вважає, що посилання відповідача на ті обставини, що відповідно до аудиторських висновків аудиторської фірми "Партнер-аудит" з питань визначення права власності на об’єкти нерухомого майна бази відпочинку "Сосна", які не враховувалися на балансі Державного підприємства "Донецькавтотранс" та не увійшли до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Донецькавтотранс" під час приватизації, а також з питань визначення права власності на об’єкти нерухомого майна бази відпочинку "Сосна", які враховувалися на балансі Державного підприємства "Донецькавтотранс" та не увійшли до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Донецькавтотранс" під час приватизації, спірне майно не перейшло до позивача внаслідок приватизації, спростовуються висновками суду стосовно набуття позивачем права власності на все майно бази відпочинку "Сосна" на підставі положень ст. 24 Закону України "Про приватизацію державного майна" та положень розділу 7 плану приватизації (в тому числі, на об’єкти, які не були проінвентаризовані на момент приватизації Державного підприємства "Донецькавтотранс", проте фактично існували).

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно із ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються у тому числі шляхом визнання наявності або відсутності прав.

За змістом ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється та не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу, який посвідчує право власності.

За таких обставин, судова колегія вважає, що факт набуття Відкритим акціонерним товариством "Донецькавтотранс" в процесі приватизації права власності на об’єкти бази відпочинку "Сосна" доведений позивачем, а також обґрунтований та підтверджується матеріалами справи, тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно бази відпочинку "Сосна",

Щодо заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спортивний майданчик №3, асфальтове замощення, загальною площею 980 кв.м, що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Красний Лиман, с. Щурове, то суд першої інстанції обґрунтовано залишив їх без задоволення, оскільки позивачем ненадані докази, які підтверджують, що вказані об’єкти входили до майна бази відпочинку "Сосна" під час приватизації підприємства та передані позивачу.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 99, ст. 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

Рішення господарського суду Донецької області від 21.10.2010р. (підписане 26.10.2010р.) у справі №8/221пн залишити без змін, а апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій області, м. Донецьк - без задоволення.