22/365 Про припинення зобов'язань за кредитними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог - 13.12.2010 Прийняття

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Скарга мотивована тим, що в рішенні суд першої інстанції не вказав, яка стаття Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) прямо забороняє здійснювати залік зустрічних вимог з моменту відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідач та третя особа в судові засідання, які відбулися 15.11.10 та 13.12.10, повноважних представників не направили. Однак, їх було повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвал Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 17.11.10 та про відкладення розгляду справи від 15.11.10, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75.

Крім того, про належне повідомлення відповідача та третьої особи у справі про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, з яких вбачається своєчасне отримання представниками Відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" ухвали суду від 17.11.10.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.07.97 № 02-5/289 (v_289800-97) зі змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 10.12.10 №01-23/1/2 у справі № 22/365 змінено склад судової колегії в зв’язку з відставкою судді Григоровича О.М.. Введено до складу колегії суддю Ропій Л.М.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

28.11.06 між ВАТ Банк "БІГ Енергія" (далі-відповідач, банк) та Селянським (фермерським) господарством "Воля" (далі-позивач, позичальник) укладено кредитний договір № 01/15-11-2006.

Відповідно до п. 1.1. договору від 28.11.06 № 01/15-11-2006 банк надає позичальнику кредит в сумі 3000000, 00 грн.. Термін повернення кредиту позичальником банку 28.11.08.

29.10.08 між позивачем та відповідачем було укладено ще один кредитний договір № 01/07-10-2008.

Пунктом 1.1. договору від 29.10.08 передбачено, що банк надає позичальнику кредит в сумі 2 300 000 грн. Термін повернення кредиту позичальником банку 11.11.08.

Згідно зі ст. 629 Цивільний кодекс України (далі- ЦК України (435-15) ) договір є обов’язковим до виконання сторонами.

В частині 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що виконання зобов’язання перед банком по строку повернення кредиту позивачем були порушені.

За кредитним договором від 28.11.06 № 01/15-11-2006 заборгованість позивача становить 3 995 808, 25 грн. (в тому числі сума кредиту 3 000 000 грн., нараховані банком проценти – 995 808, 25 грн.), що підтверджується довідкою за вих. № 1901/24-06 від 10.08.10, виданою ВАТ Банк "БІГ Енергія".

Заборгованість по договору від 29.10.08 № 01/07-10-2008 складає 2 180 303, 68 грн. (в тому числі сума кредиту 1 486 000 грн., нараховані банком проценти 694 303, 68 грн.), що підтверджується довідкою за вих. № 1902/24-06 від 10.08.10, виданою ВАТ Банк "БІГ Енергія".

28.07.10 між Селянським (фермерським) господарством "Воля" (далі-новий кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Декра" (далі-кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 9/10ВБ грошових коштів за договором, в якому відповідач є боржником.

Відповідно до п. 1.1. договору № 9/10 ВБ від 28.07.10 кредитор відповідно до ст. ст. 512- 514 ЦК України відступає (передає) новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги грошових коштів в сумі 6176111, 93 грн. від ВАТ Банк "БІГ Енергія" за Договором банківського вкладу № 30/28-03-08 в національній валюті з щомісячною виплатою процентів від 28.03.08, який укладено між кредитором і боржником.

28.07.10 ТОВ "Фінансова компанія"Декра" повідомило ВАТ Банк "БІГ Енергія" про укладення договору відступлення права вимоги та направило останньому копію договору та акт-приймання передачі (вх. № банку 778 від 29.07.10).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В частині 1 ст. 513 ЦК України зазначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Форма згаданого вище договору відступлення права вимоги відповідає формі договору банківського вкладу, і такий в свою чергу не містить обмежень щодо передачі клієнтом банку права вимоги за цим договором.

22.03.10 ТОВ "Фінансова компанія "Декра" надіслало заяву № 67/10 до ВАТ Банк "БІГ Енергія", де зазначило, що станом на 22.03.10 на строковому депозитному рахунку ВАТ Банк "БІГ Енергія" знаходяться 12726000, 00 грн. та не виплачено 402908, 65 грн. відсотків річних згідно договору банківського вкладу.

Таким чином, враховуючи укладення позивачем договору відступлення права вимоги від 28.07.10 № 9/10 ВБ Селянське (фермерське) господарство "Воля" набуло право вимагати від ВАТ Банк "БІГ Енергія" повернення грошових коштів в сумі 6 176 111, 93 грн. і така заборгованість банком не була погашена, а ні перед первісним кредитором (ТОВ "Фінансова компанія "Декра"), а ні перед новим кредитором - Селянським (фермерським) господарством "Воля".

Частиною 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ст. 601 ЦК України вказано, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

30.07.10 позивачем було направлено до банку повідомлення № 16 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 6 176 111, 93 грн., яке зареєстровано банком за вхідним № 781 від 30.07.10, про що свідчить відмітка відповідача на такій заяві.

На підставі вказаного вище повідомлення, вважаючи вчинення одностороннього правочину про зарахування заборгованості позивача перед банком за кредитними договорами від 28.11.06 № 01/15-11-2006 та від 29.10.08 № 01/07-10-2008, згідно укладеного договору відступлення права вимоги від 28.07.10 № 9/10 ВБ позивач стверджує про припинення зобов’язань між сторонами, що виникли із вказаних договорів, що узгоджується з вимогами законодавства, зокрема ст. 601 ЦК України.

Листом від 02.08.2010р. № 1869/24-06 відповідач повідомив позивача про неможливість проведення зарахування зустрічних однорідних вимог з посиланням на порушення черговості задоволення вимог кредиторів банку, що передбачена Законом України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) при врахуванні обставин щодо ліквідації банку.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

03.03.10 здійснено публікацію оголошення про відкликання банківської ліцензії, призначення ліквідатора банку та запровадження процедури ліквідації ВАТ банк "БІГ Енергія" з цього моменту боржник знаходиться в особливому правовому режимі, який регламентується нормами Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) , а вимоги всіх кредиторів погашаються в межах ліквідаційної процедури в порядку, встановленому зазначеним Законом (2121-14) .

Наслідки призначення ліквідатора визначені пунктами 2, 3 ст. 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відповідно до яких банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Отже, беручи до уваги викладене вище, строк виконання зобов'язань банку за договором банківського вкладу від 28.03.08 № 30/28-03-08, за яким право вимоги перейшло до позивача за укладеним договором відступлення права вимоги № 9/10 ВБ від 28.07.10 є таким, що настав (строк повернення вкладу 25.12.09).

Згідно зі ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким іншим випадком встановленим законом є порушення справи про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури щодо однієї із сторін.

Процедура ліквідації банку регламентована спеціальним законом, яким є Закон "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) .

Відповідно до ч. 4 ст. 93 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ліквідатор має право з дозволу Національного банку України погашати вимоги до банку до моменту завершення складання переліку вимог та його затвердження Національним банком України лише за угодами, що забезпечують здійснення ліквідаційної процедури.

Як свідчать матеріали справи, залік зустрічних вимог згідно повідомлення позивача від 30.07.10 банком не проведений, про що позивача повідомлено листом від 02.08.10 № 1869/24-06. Рішенням комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 06.08.10 № 564 затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів ВАТ банк "БІГ Енергія" акцептованих ліквідатором.

Зміст глави 16 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) (Ліквідація банків) вказує на те, що з моменту відкриття ліквідаційної процедури вирішення питання щодо визнання та задоволення вимог до банку належить до компетенції ліквідатора банку; вимоги до банку, який знаходиться у процедурі ліквідації, можуть бути заявлені у формі заяви про визнання кредиторських вимог до банку та зобов'язання включити їх до переліку вимог кредиторів банку.

Задоволення вимог кредиторів банку окремо від ліквідаційної процедури здійснюватися не може, оскільки встановлення у Законі України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) особливого порядку та черговості задоволення вимог до банку не припускає задоволення вимог окремих кредиторів у індивідуальному порядку поза межами ліквідаційної процедури.

Невизнання відповідачем та заперечення факту проведення заліку згідно поданого повідомлення від 30.07.10 № 16, неподання позивачем заяви про визнання кредиторських вимог в межах ліквідаційної процедури, не включення таких вимог до реєстру кредиторів банку, не дає підстав вважати припиненими зобов’язання Селянського (фермерського) господарства "Воля" перед Відкритим акціонерним товариством Банк "БІГ Енергія" за кредитними договорами від 28.11.06 № 01/15-11-2006, від 29.10.08 № 01/07-10-2008, а тому заявлені вимоги позивача з цього приводу задоволенню не підлягають.

Відповідно до Положення про застосування Національним Банком України заходів впливу за порушення вимог банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 28.08.10 № 369, не передбачено способу задоволення вимог кредиторів до банку шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.

За таких умов рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.10 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.