ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.12.2010 року Справа № 20/184-10
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs13932125) )
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П. (доповідача),
суддів: Чус О.В., Швеця В.В.
при секретарі судового засідання: Литвин А.П.
Представники сторін:
від позивача: Іванченко І.С. представник, довіреність №88 від 10.12.09;
від відповідача: Васильєва О.Б. представник, довіреність №114 від 22.03.10;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.10р. у справі №20/184-10
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ (49000, вул. Комсомольська, 58)
до відповідача Київстар Дж. Ес. Ем.", м. Київ в особі філії Закритого акціонерного товариства Київстар Дж. Ес. Ем.", м. Дніпропетровськ (49050, пр. Гагаріна, 103а)
про стягнення 11531,66грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2010р. по справі №20/184-10 (суддя Пархоменко Н.В.) в позові відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2010р. і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що при винесені оскарженого рішення, судом невірно застосовані норми матеріального права. Скаржник зазначає, що висновок суду про не надання позивачем доказів в обґрунтування припинення договору не відповідає обставинам справи.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2010р. колегією суддів у складі головуючого судді Павловського П.П. (доповідача), суддів: Швеця В.В., Чус О.В. прийнято апеляційну скаргу до розгляду, слухання справи призначено в судовому засіданні на 29.11.2010р. о 10 год.40 хв.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції –без змін.
В судовому засіданні 29.11.10р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 08.12.10р. на 11:35год.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає враховуючи наступне.
Матеріалами справи та судом першої інстанції вірно встановлено, що 01.07.2008р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Київстар Дж.Ес.Ем." (м. Київ) в особі філії Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." у м. Дніпропетровську (орендар) укладений договір № 12/02-3176-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі –Договір),
Умовами Договору передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно –частину відкритої площадки та частини поверхні металевої димової труби котельні, площею 16,8кв.м.+33,08м., що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Яшина, 4 і знаходиться на балансі Дніпропетровського професійного будівельного ліцею. Майно передається в оренду з метою 16,8 кв.м. –розміщення операторів телекомунікацій, які надають послуги з мобільного зв’язку та 33,08м. під антену.
Згідно п.10.1. Договору, Договір діє з 01.07.2008р. до 30.06.2009р. включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, повній оплаті за Договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього Договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації органами державного пожежного нагляду та узгодження балансоутримувача, Договір, за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у Договорі.
Орендна плата становить 1411,54грн. (базова за травень місяць 2008 року), без ПДВ, коригується на індекс інфляції, за червень, липень, розрахована за "Методикою розрахунку та використання плати за оренду державного майна", яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 (786-95-п) із змінами та доповненнями до неї. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно чинного законодавства. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. (п.п. 3.1., 3.2. Договору)
Як вбачається, відповідач прийняв орендоване майно, користується ним і сплачує орендну плату.
Так, 30.06.2009р. позивач видав наказ № 12/03-743-ПО вважати Договір таким, що припинив свою дію з 30.06.2009р.
Судова колегія не погоджується з доводами скаржника відносно того, що дія Договору припинена 30.06.2009р. враховуючи наступне.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Я кщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Відповідно до приписів Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , у разі припинення договору оренди за обставин, зазначених у частині першій цієї статті, орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов'язаний повернути це майно відповідному підприємству, господарському товариству, створеному в процесі приватизації (корпоратизації), або його правонаступнику (ч. 3 ст. 27 Закону).
Так, Договором передбачено, що у разі припинення Договору майно повертається орендарем балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю за цим Договором. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі, копія якого надається орендарем орендодавцю у місячний термін з дати його підписання. Оренда зобов’язаний складати Акта приймання-передачі.
Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції за станом на 01.05.2009р. термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Судова колегія відхиляє доводи скаржника відносно повідомлення відповідача про припинення дії Договору 30.06.2009р направленням 02.06.2009р. останньому листа за вих. № 11-03-04070 від 19.05.2009р., оскільки матеріалами справи підтверджено, що 05.06.2009 року відповідач отримав від фонду лист за цією ж датою і номером, в якому йшлося про розірвання іншого договору 12/02-1931.(а. с. 39)
Крім того, обґрунтування позивачем направлення відповідачу вищевказаного повідомлення службовою запискою, відповідно до якої листи від 19.05.2009року № 11-03-04070 направлені ще 12 адресатам, а ЗАТ "Київстар"значиться в списку під номером 3 та під номером 13, але цей номер викреслений, судова колегія не приймає та враховує, що відповідно до цього реєстру не можна встановити, яке саме повідомлення було направлено відповідачу.
Матеріали справи не містять належних доказів в підтвердження направлення, чи вручення відповідачу листа від 19.05.2009р., з чого слідує, що Договір не припинив свою дію 30.06.2009р. та є продовженим в силу положень ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Судом першої інстанції також зроблено вірний висновок, що повідомлення орендодавцем орендаря 19.05.2009р. про припинення дії Договору, термін дії якого закінчується 30.06.2009р., суперечить вимогам ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка передбачає необхідність звернення з заявою про припинення договору оренди протягом місяця після закінчення терміну дії договору.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Наведене свідчить про те, що у суду відсутні підстави для застосування ч. 2 ст. 785 ЦК України та стягнення з відповідача неустойки за користування орендованим майном після 30.06.2009р. з підстав припинення 30.06.2009р. терміну дії Договору.
Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.10р. у справі №20/184-10 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2010р. у справі №20/184-10 залишити без змін.
постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
П.П. Павловський
Суддя
В.В. Швець
Суддя
О.В. Чус
постанова виготовлена та
підписана в повному обсязі 10.12.10р.