10/37-19/142 Про стягнення штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем, застосованого за рішенням адміністративної колегії обласного територіального відділення Антимонопольного комітету - 07.12.2010 Прийняття

розглянувши у приміщені Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 2" Полтавської міської ради, м. Полтава (вх. № 3576П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.09.2010р. у справі № 10/37-19/142 (суддя Безрук Т.М.)

за позовом Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Полтава

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 2" Полтавської міської ради, м. Полтава

про стягнення 34000,00 грн., -

В лютому 2010 р. Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до місцевого господарського суду з позовом про стягнення 34000,00 грн. з Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної дільниці № 2, в т.ч.: 17000,00 грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем, застосованого за рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/72-рш від 28.08.2008 р. у справі № 01-02-50/73-2008, та 17000,00 грн. пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за періоди з 14.04.2009 р. по 14.06.2009 р. та з 28.10.2009 р. по 30.11.2009 р. за несплату вищезазначеного штрафу.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.09.2010 р. було замінено відповідача - Госпрозрахункову житлово-експлуатаційну дільницю № 2, - його правонаступником - Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація № 2" Полтавської міської ради".

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.09.2010 р. у справі № 10/37-19/142 (суддя Безрук Т.М.) позов було задоволено повністю, стягнуто з відповідача 17000,00 грн. штрафу та 17000,00 грн. пені до загального фонду Державного бюджету України за місцем знаходження платника податків, а також судові витрати, з посиланням на те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в порядку ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідач, не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, у своїй апеляційній скарзі просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції при вирішенні справи мало місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, не були застосовані законодавчі акти, які підлягали застосуванню, внаслідок чого було порушено норми матеріального права, а тому рішення підлягає скасуванню.

Позивач у своєму запереченні на апеляційну скаргу просить залишити рішення Господарського суду Полтавської області від 30.09.2010 р. у справі № 10/37-19/142 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення за її необґрунтованістю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, Адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було винесено рішення № 01/72-рш від 28.08.2008 р. "Про порушення законодавства України про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", за результатами розгляду справи № 01-02-50/73-2008 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях ГЖЕД № 2 м. Полтава, які полягають в укладенні договорів надання послуг з утримання будинків, споруд та при будинкових територій з споживачами з недотриманням вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) та постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 12.07.2005 р. (560-2005-п) , передбаченого п. 2 ст. 50, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку "утримання будинків, споруд та при будинкових територій" в межах обслуговуючих територій м. Полтави, що призвели, або можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за існування значної конкуренції на ринку (т. 1 а.с. 6-10).

У вказаному рішенні адміністративна колегія постановила:

"1.Визнати, що за результатами діяльності у 2007 р. та за І півріччя 2008 р. ГЖЕД № 2 займає монопольне (домінуюче) становище на ринку "утримання будинків, споруд та прибудинкових територій" в межах обслуговуючих територій Октябрьського району м. Полтави з часткою 100 %.

2.Визнати, що дії ГЖЕД №2 у вигляді укладення договорів про надання послуг з

утримання будинків, споруд та прибудинкових територій із населенням, з недотриманням вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) та Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 560 (560-2005-п) , є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку "утримання будинків, споруд та прибудинкових територій" в межах обслуговуючих територій Октябрьського району м. Полтави, що призвели або можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

3.Визнати, що дії ГЖЕД № 2 у вигляді неякісного надання послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, а саме:

§ недостатня чисельність працівників, що безпосередньо задіяні у наданні послуги з прибирання прибудинкової території та виконання ними робіт з прибирання "червоних ліній", що не передбачено в тарифі, та негативно впливає на якість послуг, визначених у тарифі на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій кошти сплачують споживачі;

§ відсутність прозорого механізму надання послуг по кожному будинку окремо, відповідно до затвердженого в тарифі переліку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, а саме, планів виконання робіт по кожному будинку окремо, в т.ч. контролю з боку споживачів, що призводить або може призвести до ненадання послуги по окремих будинках, за що сплачують споживачі відповідно до встановлених тарифів,

є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50, ч.1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку "утримання будинків, споруд та прибудинкових територій" в межах обслуговуючих територій Октябрьського району м. Полтави, що призвели або можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

4. За порушення законодавства про захист економічної конкуренції накласти на ГЖЕД № 2 штраф у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

5. Зобов'язати ГЖЕД № 2 припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції та привести договірні відносини із споживачами у сфері надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій до вимог чинного законодавства у сфері житлово-комунального господарства.

6. Зобов'язати ГЖЕД № 2, з метою якісного надання послуг на відповідній адміністративній території, в термін до 20.12.2008 р., розробити заходи по кожному будинку з урахуванням фактичного надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідно до встановленого тарифу, зокрема по технічному обслуговуванню та поточному ремонту внутрішньобудинкових систем тепловодопостачання, водовідведення зливної каналізації і довести до відома споживачів.

Про виконання п. 6 рішення повідомити територіальне відділення в термін до 25.12.2008 р.

7. Зобов'язати ГЖЕД № 2 дотримуватись вимог законодавства про захист економічної конкуренції та у сфері житлово-комунального господарства шляхом постійного здійснення перерахунків споживачам в разі неякісно наданих послуг, в т.ч. в неповному обсязі.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.

Штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання."

Вищевказане рішення у встановленому законом порядку недійсним визнане не було.

Як вбачається із зазначеного рішення № 01/72-рш від 28.08.2008 р., визначення монопольного (домінуючого) становища ГЖЕД № 2 було проведено відповідно до ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 р. №49-р та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 01.04.2002 р. за № 317/6605 (z0317-02) (далі - Методика).

Згідно п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, в т.ч. зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Ст. 52 того ж закону передбачає за таке порушення накладення штрафу у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку.

Отже накладення позивачем на відповідача штрафу в загальній сумі 17000 грн. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

З матеріалів справи вбачається, що вказане Рішення № 01/72-рш від 28.08.2008 р. було направлено рекомендованим листом від 29.08.2008 р. за № 01/3275 на адресу відповідача і отримане ним 03.09.2008 р., про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 6392631 (т. 1 а.с. 11,12).

Тобто відповідач повинен був сплатити штраф до 03.11.2008 року включно.

Проте в матеріалах справи відсутні докази сплати цього штрафу відповідачем.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 17000,00 грн. штрафу підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення 17000,00 грн. пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за періоди з 14.04.2009 р. по 14.06.2009 р. та з 28.10.2009 р. по 30.11.2009 р. за несплату вищезазначеного штрафу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожен день прострочення сплати штрафу нараховується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Згідно п. 19.2 рекомендацій Президії ВГСУ від 29.10.2008р. № 04-5/247 (v0247600-08) "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", тривалість зупинення нарахування пені визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений в абзацах 3-5 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд чи перегляд (до прикладу, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час перебування матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Заявник апеляційної скарги, обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що вищезазначена рекомендація Президії ВГСУ від 29.10.2008. № 04-5/247 (v0247600-08) , не може бути застосована у даній справі, оскільки справа про визнання нечинним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України розглядається в адміністративному провадженні.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким твердженням, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 13 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення КАС України (2747-15) Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із зазначеним кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу (2747-15) .

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Ч. 2 ст. 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Так, згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Крім того, згідно ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

Також, відповідно до п. 1 рекомендації президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008р. № 04-5/247 (v0247600-08) справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства підвідомчі господарським судам.

До того ж Вищий господарський суд України у своїй Постанові від 22.06.2010 р. у справі № 10/37 вказує, що "… спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів та підлягає вирішенню за правилами ГПК України (1798-12) .".

Отже, посилання апелянта на неможливість застосування п. 19.2 рекомендацій Президії ВГСУ від 29.10.2008 р. № 04-5/247 (v0247600-08) "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" не може бути прийняте до уваги суду.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, тому, відповідач має сплатити 17000 грн. пені.

Відповідно до п. 21 рекомендації президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 р. № 04-5/247 (v0247600-08) "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" під час нарахування та стягнення пені не застосовуються строки, передбачені ст. 250 Господарського кодексу України.

Розрахунок пені, наданий позивачем, проводився за період часу, коли розгляд чи перегляд матеріалів справи в суді не здійснювався, а саме: - з 14.04.2009 р. до 14.06.2009 р. (з моменту винесення судом першої інстанції постанови до винесення ухвали про відкриття апеляційного провадження) - 62 дні; - з 28.10.2009р. по 30.11.2009 р. (з моменту винесення судом апеляційної інстанції ухвали до відкриття касаційного провадження) - 34 днів. Всього - 96 днів. 1,5 % від 17000 грн. складає 255 грн. Розмір пені за 96 днів становить 24480 грн. (96 днів * 255 грн.).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 17000,00 грн. пені за несплату штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, а тому скарга має бути залишеною без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 30.09.2010 р. у справі № 10/37-19/142 – залишеним без змін, оскільки воно прийняте при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права.