Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Товариство з обмеженою відповідальністю"Тридента Агро" м. Київ (далі по тексту –ТОВ"Тридента Агро") звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю"Возрождение" с. Ганнівка Донецької області (далі по тексту –ТОВ"Возрождение" ) про стягнення 49 372, 94 грн. курсової різниці, а також судових витрат за послуги адвоката в сумі 3 500,00 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.08.2010 року у справі №23/142 вищевказані позовні вимоги ТОВ"Тридента Агро" задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 49 372 грн. 94 коп. курсової різниці, 493 грн. 73 коп. витрат на сплату держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та доведені належним чином.

В задоволенні вимог в частині стягнення витрат на оплату послуг адвокату в сумі 3500,00 грн. судом першої інстанції відмовлено за необґрунтованістю.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зауважує, що в спірному договорі сторони встановили ціну договору та порядок розрахунків в національній валюті України.

Однак як під час укладення, так і виконання договору сторони не визначали грошовий еквівалент зобов’язань в іноземній валюті, не пов'язували їх в будь-який інший спосіб з курсом долара США чи іншої іноземної валюти, тому відсутні підстави для застосування примітки у додатках №1,2 до договору, яка не може змінювати таких суттєвих умов договору, як його ціна та порядок розрахунків.

Крім того, скаржник зазначає, що рішенням господарського суду Донецької області від 26.02.2009р. у справі №23/23 з відповідача стягнуто на користь позивача понесені останнім інфляційні втрати через несвоєчасне виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань за договором, що виключає стягнення курсової різниці в даному випадку, оскільки ця сума фактично і є інфляційними втратами.

В апеляційній скарзі наведені і інші заперечення, які, на думку відповідача, є підставою для скасування оскарженого рішення.

Позивач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, хоча про дату, місце та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача підтримав заперечення, які викладені в апеляційній скарзі, в повному обсязі, а також не заперечував проти розгляду апеляційної скарги у відсутності позивача, тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням строків, передбачених ст. 102 цього Кодексу, судова колегія дійшла висновку, що відсутність позивача не є перешкодою для подальшого розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.ст. 75, 99, 102 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Донецький апеляційний господарський суд, -

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.02.2009р. по справі № 23/23 стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю"Возрождение" на користь товариства з обмеженою відповідальністю"Тридента Агро" пеню в розмірі 2 273 грн. 17 коп., штраф в сумі 10 920 грн. 76 коп., 3% річних в розмірі 284 грн. 14 коп., інфляційні в сумі 1 392 грн. 07 коп., витрати на сплату держмита в розмірі 876 грн. 75 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117 грн. 99 коп.

Дане рішення суду є таким, що набрало законної сили 11.03.2009р.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду по справі № 23/23, є преюдиціальними і не підлягають доведенню знову при вирішенні справи № 23/142, в якій беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.02.2009р. по справі № 23/23 встановлено наступне:

Між ТОВ"Тридента Агро" (продавець) та ТОВ"Возрождение" (покупець) 31.01.08р. укладено договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 34 (далі - договір), який визначав умови купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах відстрочення платежу.

Асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід’ємною частиною договору (п.2.1. договору № 34).

Всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору, є його невід’ємною частиною (п.2.2. договору № 34).

До вказаного договору сторони підписали додатки №1 від 31.01.2008р. та №2 від 29.08.2008р., в яких узгодили найменування товару, який підлягав купівлі-продажу, його кількість та ціну.

Вищевказаний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором (п.11.1 договору).

Відповідач через свого представника Каплунова С.О. за договором № 34 отримав від позивача засоби захисту рослин на загальну суму 197 805, 07 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей. Факт отримання товару за вищевказаними накладними відповідач не спростував.

Пунктом 5.3. договору № 34 закріплено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються наступним чином: 40 000 грн. від вартості товару покупець оплачує в строк до 20.02.2008р. з моменту підписання цього договору, 65 000 грн. - в строк до 01.10.2008р. з моменту підписання додатку № 2 від 29.08.2008р. до цього договору та 92 805, 07 грн. - в строк до 15.11.2008р.

За даними позивача, відповідач сплатив позивачу за отриманий товар лише 125 000 грн., що підтверджується банківськими виписками від 06.02., 17.09. та 23.12.2008р. Таким чином у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 34, а саме пункту 5.3, у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 72 805, 07 грн.

Після подання позову до суду борг в сумі 72 805, 07 грн. сплачено відповідачем в повному обсязі, в підтвердження чого позивачем надано банківські виписки від 23.01. та 27.01.2009р., відповідно на суми 20 000,00 грн. та 52 805, 07 грн.

Таким чином, відповідач свої грошові зобов’язання перед позивачем згідно договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № 34 від 31.01.2008р. в повному обсязі виконав лише 27 січня 2009 року, а не до 15 листопада 2008р., як було передбачено п.5.3. договору.

Позивач, з огляду на те, що в додатках №1 та №2 до договору № 34 від 31.01.2008р. наявна примітка, що у випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, сторони для визначення суми, яка підлягає оплаті використовують наступну формулу: S = (А1/А2)*В, де S - ціна на момент проплати, В - ціна товару на момент підписання, А2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору, А1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей, та враховуючи, що курс долара до гривні станом на 23.12.2008р. становив 7,87 грн./дол.США, а 23.01.2009р. та 27.01.2009р. - відповідно 7,70грн./дол.США, нарахував відповідачу курсову різницю в розмірі 49 372, 94 грн.

За таких підстав, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача про стягнення 49 372, 94 грн. курсової різниці, а також судових витрат з оплати послуг адвоката в розмірі 3500,00 грн.

Рішенням від 31.08.2010р. у справі №23/142 місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 49 372, 94 грн. курсової різниці, а в стягненні вищевказаних витрат відмовив.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представника відповідача, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Предметом спору є стягнення з відповідача курсової різниці в сумі 49 372, 94 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на додатки №1 та №2 до договору № 34 від 31.01.2008р., приміткою яких передбачено, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, сторони для визначення суми, яка підлягає оплаті використовують наступну формулу: S = (А1/А2)*В, де S - ціна на момент проплати, В - ціна товару на момент підписання, А2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору, А1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.

Господарський суд Донецької області задовольнив позовні вимоги про стягнення 49 372, 94 грн. курсової різниці з огляду на правомірність їх нарахування позивачем, з чим не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Виходячи з вказаної норми, необхідною умовою для стягнення боргу з врахуванням курсової різниці є встановлення сторонами у зобов’язанні грошового еквіваленту в іноземній валюті, причому законодавцем допускається існування договірного застереження, яким регулюється "інший" порядок визначення підлягаючої до сплати суми у гривнях.

Отже, сторонам надано право визначати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, що поряд із застосуванням індексації суми зобов'язання дає можливість учасникам цивільного обороту уникнути впливу інфляційних процесів на суму їхніх грошових зобов'язань.

За умовами договору № 34 від 31.01.2008р. позивач зобов’язався передати товар (засоби захисту рослин) покупцю, а покупець оплатити цей товар за ціною, вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.5.3 вищевказаного договору, загальна вартість останнього складає 83 163, 62 грн. (в т.ч. ПДВ - 13 860, 62 грн.). Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на розрахунковий рахунок продавця.

Пунктом 5.3. договору закріплено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються наступним чином: 40 000 грн. від вартості товару покупець оплачує в строк до 20.02.2008р. з моменту підписання цього договору, 65 000 грн. - в строк до 01.10.2008р. з моменту підписання додатку № 2 від 29.08.2008р. до цього договору та 92 805, 07 грн. - в строк до 15.11.2008р.

Сторонами у справі укладено додатки №1 та №2 до договору № 34 від 31.01.2008р., приміткою яких передбачено, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, сторони для визначення суми, яка підлягає оплаті використовують наступну формулу: S = (А1/А2)*В, де S - ціна на момент проплати, В - ціна товару на момент підписання, А2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору, А1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.

Натомість, в договорі № 34 від 31.01.2008р. сторонами не встановлено грошового еквіваленту в іноземній валюті, а також відсутні посилання на Додаток №1 від 31.01.2008р.

Відповідно до ч.2 ст. 189 ГК України, ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається у договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Згідно з ч.2 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках та на умовах, встановлених договором або законом.

Вказаний припис узгоджується з положенням ч.2 ст. 533 ЦК України, відповідно до якої якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що сторонами не досягнуто згоди щодо можливості зміни обумовленої ціни у визначених ними випадках та не визначено способу перегляду ціни відповідно до формули, за якою вираховується зміна ціни, а тому примітки, встановлені у Додатках №1 та 2 до договору не вносять жодних змін щодо ціни договору, за відсутністю встановлення грошового еквіваленту в іноземній валюті безпосередньо в цьому договорі.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення господарського суду першої інстанції в частині задоволення позову щодо стягнення курсової різниці в сумі 49 372, 94 грн. та відмови в позові в даній частині, оскільки позивачем не надано доказів щодо внесення змін до договору поставки № 34 від 31.01.2008р. в частині ціни товару, а тому дана вимога позивача є безпідставною.

Позивачем заявлено до стягнення 3 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, понесених у зв’язку із наданням позивачу правової допомоги за договором № 142/05/10 від 14.05.2010р. та сплатою цієї суми ТОВ"Незалежна юридична компанія" платіжним дорученням № 643 від 14.05.2010р.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить оплата, зокрема, послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні з відповідача заявлених витрат на оплату послуг адвоката у сумі 3 500,00 грн., оскільки, вони не є послугами адвоката, які в силу ст. 44 ГПК України, входять до складу судових витрат.

Враховуючи вищенаведене, апеляційна інстанція скасовує рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2010 року по справі №23/142 в частині стягнення з відповідача на користь позивача курсової різниці у сумі 49 372, 94 грн., оскільки воно винесене з порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні істотних обставин справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати відносяться на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю"Возрождение" с. Ганнівка Донецької області - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2010 року по справі №23/142 - частково скасувати.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення 49 372, 94 грн. курсової різниці - відмовити.

В решті рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2010 року по справі №23/142 щодо відмови в стягненні витрат на оплату послуг адвоката - залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю"Тридента Агро" (юридична адреса: м. Київ, вул. Ямська, 28а; фактична адреса: вул. Ак. Глушкова, 1; р/р 26009100280101 в ЗАТ"Сведбанк Інвест" в м. Києві, МФО 320650, ЄДРПОУ 25591321) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю"Возрождение" (с. Ганнівка, вул. Комарова, р/р 26003301116 в відділенні Ощадбанку № 5363 м. Добропілля, МФО 394158, ЄДРПОУ 30869218) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 246,87 грн.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Надруковано: 6 прим.

1,2 - позивачу;

3. відповідачу ;

4 у справу;

5 ДАГС;

6.ГСДО