Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів:

За участю представників:

від позивача: Тараба Н.В. – за довіреністю;

від відповідача : Тищенко О.В. – за довіреністю;

від прокуратури: Тєлічко І.В. – за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.09.2010

у справі № 57/55 ( .....)

за позовом ТОВ "П.М.А."

до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

про стягнення заборгованості у розмірі 7769993,47 грн.

за участю Прокуратури Подільського району м. Києва

У серпні 2010р. ТОВ "П.М.А." звернулося до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення заборгованості у розмірі 562 368,19 грн. за договором суборенди №2-3/2870 від 25.05.2007р.

08.09.2010р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої він просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором суборенди №2-3/2870 від 25.05.2007р. у розмірі 7 769 993,47 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2010 року у справі № 57/55 позов задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва у справі №57/55 від 17.09.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

В своїй апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовано обставини та матеріали справи, які мають значення для справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 20 березня 2007 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "П.М.А." одержав в оренду від ЗАТ "Мандарин Плаза" офісні приміщення загальною площею 2870,00 кв.м, що складають 4/100 частин (від нежитлової будівлі площею 69 020,00 кв.м), що розташовані в будівлі Торговельно-офісного комплексу за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 2, літ. "А" в Печерському районі міста Києва, на умовах договору оренди № 1/2-3/2007, строком на шістдесят місяців. Пунктом 1.5. Договору оренди № 1/2-3/2007 від 20.03.2007 р. передбачено право позивача на передачу приміщень у суборенду.

25 травня 2007 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "П.М.А." та відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" було укладено договір суборенди № 2-3/2870, за умовами якого позивач надав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежилі приміщення, загальною площею 2870 кв.м, строком на п’ять років.

Предметом зазначеного договору є частина приміщення № 3 другого поверху площею 1400,00 кв.м та частина приміщення № 4 третього поверху площею 1470,00 кв.м, які знаходяться в Торговельно-офісному комплексі за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 2, літ. "А" в Печерському районі міста Києва. Договір нотаріально посвідчений (ВЕК 974479) приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лакустою С.І., номер у реєстрі 867.

Пунктом 12.1. договору суборенди № 2-3/2870 на відповідача було покладено обов’язок сплачувати на користь позивача наступні платежі: суборендну плату; відшкодування витрат, пов’язаних з наданням комунальних послуг; відшкодування витрат, пов’язаних із забезпеченням електропостачання; відшкодування експлуатаційних витрат.

Крім того, відповідно до умов договору суборенди № 2-3/2870, укладеного між позивачем та відповідачем (п.п. 14.2., 16.6.), відповідач зобов’язаний був сплачувати суборендну плату та експлуатаційні витрати авансом: не пізніше 30-го числа місяця, який передує звітному місяцю.

Електроенергія та комунальні послуги підлягали відшкодуванню відповідачем залежно від їх фактичного споживання у розмірі, який визначався позивачем на підставі рахунків, виставлених власником приміщень - ЗАТ "Мандарин Плаза".

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про повне задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 283 та 286 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона передає другій стороні за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Позивач стверджує, що з січня 2009 року відповідач будь-які платежі за договором суборенди № 2-3/2870 припинив, у зв’язку з чим виникла заборгованість.

Як свідчать матеріали справи, заборгованість відповідача за договором суборенди № 2-3/2870, за період з червня 2009 року по 9 грудня 2009 року становить: заборгованість зі сплати орендної плати: 7207247,07 грн. (сім мільйонів двісті сім тисяч двісті сорок сім гривень 07 копійок), в тому числі ПДВ у розмірі 1201207,84 грн.; заборгованість зі сплати експлуатаційних витрат: 559957,43 грн. (п’ятсот п’ятдесят дев’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят сім гривень 43 копійки), в тому числі ПДВ у розмірі 93326, 24 грн.; заборгованість зі сплати витрат на електроенергію: 2410,76 (дві тисячі чотириста десять гривень 76 коп.), в тому числі ПДВ у розмірі 401,79 грн.; заборгованість зі сплати витрат за послуги водопостачання: 378,21 (триста сімдесят вісім гривень 21 копійка), в тому числі ПДВ у розмірі 63,03 грн.

Загальна сума заборгованості відповідача становить 7769993,47 грн. (сім мільйонів сімсот шістдесят дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто три гривні 47 копійок), в тому числі ПДВ у розмірі 1294998,91 грн.

Заборгованість суборендної плати та експлуатаційних витрат, розрахована позивачем, відповідає розміру, встановленому положеннями договору суборенди № 2-3/2870.

Сума заборгованості зі сплати витрат не електроенергію та витрат за послуги водопостачання встановлена на підставі рахунків, виставлених власником приміщень ЗАТ "Мандарин Плаза".

Позивачем направлявся відповідачу акт звірки взаєморозрахунків, який не був підписаний відповідачем. Обґрунтування іншого розрахунку суми заборгованості або доказів здійснення оплати заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09 березня 2010 року, залишеним в силі Постановою ВГСУ від 26 серпня 2010 року, у справі № 51/527 за позовом ПАТ "Родовід Банк" до ТОВ "П.М.А." про дострокове розірвання договору суборенди, договір № 2-3/2870 суборенди нежилих приміщень площею 2870, 00 кв.м, розташованих в будівлі Торгівельно-офісного комплексу, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 2, літ. "А", було достроково розірвано з 10 грудня 2009 року.

Оскільки договір суборенди було достроково розірвано, у рішенні суду по справі №51/527 встановлено період користування відповідачем цим приміщенням (включає період з червня 2009 по 09 грудня 2009), тому колегія вважає, що місцевий суд обґрунтовано задовольнив в повному обсязі позовні вимоги ТОВ "П.М.А." .

Враховуючи вищевикладене, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що стягненню з відповідача підлягає: заборгованість зі сплати орендної плати: 7207247,07 грн. (сім мільйонів двісті сім тисяч двісті сорок сім гривень 07 копійок), в тому числі ПДВ у розмірі 1201207,84 грн.; заборгованість зі сплати експлуатаційних витрат: 559957,43 грн. (п’ятсот п’ятдесят дев’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят сім гривень 43 копійки), в тому числі ПДВ у розмірі 93326,24 грн.; заборгованість зі сплати витрат на електроенергію: 2410,76 (дві тисячі чотириста десять гривень 76 коп.), в тому числі ПДВ у розмірі 401,79 грн.; заборгованість зі сплати витрат за послуги водопостачання: 378,21 (триста сімдесят вісім гривень 21 копійка), в тому числі ПДВ у розмірі 63,03 грн. Загальна сума заборгованості відповідача становить 7769993,47 грн. (сім мільйонів сімсот шістдесят дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто три гривні 47 копійок), в тому числі ПДВ у розмірі 1294998,91 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги, колегія не бере їх до уваги, оскільки вважає доводи апелянта безпідставними та необґрунтованими.

Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, в даному випадку, відповідач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду є обґрунтованим, законним та визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим не вбачає підстав для скасування або зміни рішення, тому залишає рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2010р. у справі №57/55 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" залишити без задоволення.

3.Матеріали справи №57/55 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

10.12.10 (відправлено)