22/57 Про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, зобов'язання передати об'єкт незавершеного будівництва та визнання ТОВ забудовником - 07.12.2010 Прийняття

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2010р. у справі № 22/57 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю"Фінансова компанія" Газ-Ойл-Карпати" до Обласного комунального підприємства "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації", підприємця ОСОБА_1, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексклюзив-Буд", про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва секцій "А", "Б", "В" та паркінгу багатоквартирного житлового будинку за адресою м.Івано-Франківськ, вул. Г.Мазепи, 70-74, зобов'язання підприємця ОСОБА_1 передати вказаний об'єкт незавершеного будівництва на баланс позивачу як сукупність понесених ним витрат в процесі будівництва та визнання ТзОВ "Ексклюзив-Буд" забудовником багатоквартирного житлового будинку за адресою м.Івано-Франківськ, вул. Г.Мазепи, 70-74

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з наступного:

1) щодо позовної вимоги про визнання права власності на об’єкт незавершеного будівництва секцій А", "Б", "В"та паркінгу багатоквартирного житлового будинку за адресою м.Івано-Франківськ, вул. Г.Мазепи, 70-74 за ТОВ "Фінансова компанія "Газ-Ойл Карпати"суд керувався приписами ст.ст. 177, 181, 182, 190, 331 та 334 ЦК України, дослідивши наведені норми Закону прийшов до висновку про те, що право власності на нерухоме майно за договором виникає з моменту державної реєстрації, яка позивачем не здійснена, а тому він не набув вказане право.

Окрім цього, дослідивши зміст ч.1 ст. 10 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" суд першої інстанції переконаний, що ця норма свідчить про те, що майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, та об'єкт незавершеного будівництва є різними предметами іпотеки.

2) щодо позовної вимоги зобов’язати підприємця ОСОБА_1 передати об’єкт незавершеного будівництва секцій А", "Б"і "В"за адресою м.Івано-Франківськ, вул. Г.Мазепи, 70-74 на баланс ТОВ "Фінансова компанія "Газ-Ойл Карпати", як сукупність понесених ним витрат в процесі будівництва, суд вказав на те, що предметом іпотеки за договорами, укладеними між позивачем та відповідачем-2, виступають майнові права на об'єкт будівництва, а не об'єкт незавершеного будівництва; докази реєстрації права власності на такий об'єкт за іпотекодавцем відсутні, а тому відсутня правова можливість переходу права власності на об'єкт незавершеного будівництва від іпотекодавця до іпотекодержателя відповідно до умов вищевказаних договорів іпотеки, з наведених мотивів не може бути задоволена вищевказана вимога.

3) щодо позовної вимоги про визнання ТОВ "Ексклюзив-Буд" забудовником багатоквартирного житлового будинку за адресою, то суд, посилаючись на ст.16 ЦК, ст. 20 ГК України, вказує на те що даними нормами не передбачено такого способу захисту прав і інтересів як встановлення факту, а невідповідність предмета позову визначеним законом способам захисту прав є підставою для відмови у позові.

Крім того, суд при прийнятті рішення прийшов до висновку, що обласне комунальне підприємство "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" є неналежним відповідачем у справі, оскільки відсутні матеріально-правові відносини позивача з даною особою з приводу предмету спору.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позову ТзОВ "Фінансова компанія "Газ-Ойл Карпати"до ОКП "Івано-Франківське ОБТІ", підприємця ОСОБА_1., третя особа на стороні позивача ТзОВ "Ексклюзив-Буд"про визнання права власності на об’єкт незавершеного будівництва секцій "А", "Б", "В"та паркінгу багатоквартирного житлового будинку за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 70-74, з підстав неправильного застосування норм матеріального права, постановити в цій частині нове рішення, яким позов задоволити та визнати за ТзОВ "Фінансова компанія "Газ-Ойл Карпати"право власності на об’єкт незавершеного будівництва секцій "А", "Б", "В"та паркінгу багатоквартирного житлового будинку за адресою м. Івано-Франківськ, вул.Гетьмана Мазепи, 70-74, з мотивів, наведених у апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, заперечення відповідача, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між ТзОВ"Фінансова компанія" Газ-Ойл-Карпати", як управителем, та підприємцем ОСОБА_1., як забудовником, відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (978-15) було укладено договір управителя з забудовником фонду фінансування будівництва виду А №1/3 від 15.06.2007р. (надалі "договір №1/3").

Відповідно до п.1.1. договору №1/3 управитель, який діє на праві довірчої власності в інтересах довірителів, замовляє забудовнику збудувати належної якості чотирьохсекційний багатоквартирний (секція А –9 поверхів, 32 квартири, секція Б –10 поверхів, 32 квартири, секція В –12 квартир, 48 квартир, секція Г –10 поверхів, 40 квартир) житловий будинок з підземним паркінгом, вбудовано-прибудованими приміщеннями загальною орієнтовною площею 2063,7 кв.м та зовнішньо-квартальними інженерними мережами на земельній ділянці площею 0,3496га по вул.Мазепи 70-74, м.Івано-Франківськ (надалі "об'єкт будівництва"), ввести його в експлуатацію та передати об'єкти інвестування довірителям ФФБ у власність у встановлені договором строки та на умовах, визначених правилами ФФБ, а управитель зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування будівництва за рахунок грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з довірителями договорами про участь у ФФБ.

В договорі № 1/3 об'єкт інвестування визначений як окремі квартири або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки і розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об'єкті будівництва, які після завершення будівництва стає окремим майном.

Щодо визначення об’єкту будівництва, то згідно договору №1/3 це житловий будинок на земельній ділянці, розташованій за адресою: вул.Мазепи, 70-74, будівництво якого організовує забудовник, та фінансування будівництва якого здійснює управитель за рахунок отриманих від довірителів в управління грошових коштів відповідно до умов договору про участь у ФФБ.

Згідно п.1.3. договору №1/3 забудовник організовує спорудження об'єкта будівництва та передає довірителям об'єкти інвестування у власність з врахуванням виключно комплексу робіт, передбачених технічною характеристикою на об'єкт будівництва. В п.1.6. договору №1/3 та додатку №5 до нього, який є графіком виконання будівельних робіт, встановлено наступні строки введення в експлуатацію об'єкта будівництва - секції "А" і "В" - 4-й квартал 2009 р., секція "В" - 4-й квартал 2010р.

В п.2.4. договору №1/3 визначено, що виконання зобов'язань за цим договором забезпечується шляхом встановлення іпотеки, відповідно до якої забудовник передає в заставу управителю майнові права на об'єкт будівництва.

В п.3.2. договору №1/3, який визначає права управителя, передбачено, зокрема, що управитель має право у разі невиконання забудовником умов цього договору звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до законодавства України та умов договору іпотеки (п.3.2.10.), виступати в інтересах довірителів позивачем у разі невиконання забудовником своїх зобов'язань щодо строків спорудження і якості об'єкта будівництва та передачі довірителям у власність об'єктів інвестування. Забудовник зобов'язаний своєчасно та відповідно до технічної характеристики та термінів, встановлених цим договором, незалежно від обсягу інвестування та споживчого попиту на об'єкти інвестування, здійснити спорудження об'єкта будівництва та, за умови здійснення довірителями повного розрахунку, передати у власність останнім об'єкти інвестування (п.3.3.7.), у разі виявлення управителем ризику порушень умов цього договору з боку забудовника, що будуть підтверджені документально та можуть призвести, зокрема, до збільшення строків будівництва більш ніж на 30 календарних днів, на письмову вимогу управителя, викладену у офіційному листі, протягом 30 календарних днів з дати його отримання, повернути грошові кошти на рахунок ФФБ або уступити майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, управителю відповідно до Правил ФФБ, умов цього договору та договорів, укладених в забезпечення цього договору (п.3.3.15.).

В забезпечення належного виконання зобов'язань забудовника за договором №1/3 між ТзОВ"Фінансова компанія" Газ-Ойл-Карпати", як іпотекодержателем, та підприємцем ОСОБА_1, як іпотекодавцем, було укладено договір іпотеки від 02.08.2007р. (надалі "договір іпотеки-1"), за яким в іпотеку було передано майнові права на об'єкт будівництва: дві секції (А і Б) житлового будинку на земельній ділянці, розташованій за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Мазепи, 70-74. В п.2 договору іпотеки передбачено, що після закінчення будівництва об'єкту інвестування та оформлення права власності на нерухомість, нерухоме майно, визначене в п.2 даного договору, стає предметом іпотеки по даному договору, даний договір іпотеки при цьому залишається чинним і не потребує внесення змін та доповнень до нього; іпотекодавець протягом трьох днів з часу оформлення права власності на нерухоме майно зобов'язаний надати нотаріусу та іпотекодержателю копії документів про право власності на нерухомість.

Згідно п.1 договору іпотеки-1 на іпотекодавця покладено обов'язок уступити іпотекодержателю майнові права на об'єкт будівнитцва у разі виникнення обумовленого угодою ризику невиконання іпотекодавцем своїх зобов'язань перед іпотекодержателем. Як передбачено п.14 договору іпотеки-1, іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги, зазначені в п.1.-8. цього договору, негайно після виникнення будь-якої із визначених обставин, серед яких недодержання іпотекодавцем будь-яких строків будівництва, встановлених угодою.

В п.14 передбачено необхідність направлення іпотекодержателем письмової вимоги про усунення порушень з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання цієї вимоги.

За умовами п.21 договору іпотеки-1 звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя, в тому числі у випадку невиконання іпотекодавцем порушених ним зобов'язань у строк, передбачений у вимозі, направленій іпотекодержателем у відповідності до п.14 даного договору, право власності на об'єкт будівництва, майнові права на який передано в іпотеку, переходить від іпотекодавця до іпотекодержателя в наступний день за останнім днем строку погашення боргових зобов'язань, вказаних у вимозі (п.21.2.2.).

Аналогічний договір іпотеки був укладений між сторонами 28.08.2009р., в якому предметом іпотеки виступили майнові права на об'єкт будівництва - секцію "В" (надалі "договір іпотеки-2").

Позивачем представлені адресовані відповідачу-2 вимоги за договором іпотеки -1 та договором іпотеки-2 № 42/1 та № 42 від 30.04.2010р.

Між тими ж сторонами - ТзОВ"Фінансова компанія" Газ-Ойл-Карпати", як повіреним, та підприємцем ОСОБА_1., як довірителем, був укладений договір доручення з відкладальними умовами № 2/3 від 19.06.2007р. (надалі "договір № 2/3"). За цим договором повірений зобов'язується від імені та за рахунок довірителя виконувати функції забудовника відповідно до умов договору № 1/3, передоручати функції забудовника іншим особам (п.1). В п.2.1. договору № 2/3 визначено, що права і обов'язки сторін за цим договором виникають у випадку, якщо діяння (дії чи бездіяльність) забудовника, який є довірителем за цим договором, відповідно до умов договору № 1/3 можуть призвести, зокрема, до збільшення строків будівництва об'єкта, визначеного у зазначеному договорі, більш ніж на 30 днів. При цьому згідно п.2.4.1. договору № 2/3 довіритель зобов'язується видати повіреному безвідкличну довіреність на право делегування третім особам функцій забудовника, на здійснення юридичних дій, визначених у п.1.1. цього договору. Така довіреність була видана підприємцем ОСОБА_1. позивачу за № 4/3 від 19.06.2007р.

На підставі договору № 2/3 та згідно довіреності № 4/3 від 19.06.2007р. позивач, як довіритель, передоручив функції забудовника за договором № 1/3 ТзОВ "Екслюзив-Буд", як повіреному, згідно договору передоручення № 5/3 від 28.04.2010р. (надалі "договір № 5/3"). Відповідно до договору № 5/3 були внесені зміни договору № 1/3 договором № 6/3 від 12.07.2010р. Від імені первісного забудовника — відповідача-2 - договір № 6/3 підписаний позивачем за довіреностю №4/3 від 19.06.2007р.

Рішенням виконовчого комітету Івано-Франківської міської ради №352 від 24.06.2010р. ТзОВ "Екслюзив-Буд" включено співзабудівником об'єкта будівництва, яке здійснює підприємець ОСОБА_1.

Також між ТзОВ"Фінансова компанія" Газ-Ойл-Карпати", як наступником, та підприємцем ОСОБА_1., як цедентом, був укладений договір про передачу прав на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, з відкладальними умовами № 3/3 від 19.06.2007р. (надалі "договір № 3/3"), за яким цедент передає наступнику, а наступник набуває усіх майнових прав, що належать цеденту на нерухомість, яка є об'єктом будівництва за договором № 1/3 (п.1.1.). Згідно п.2.1. цього договору права і обов'язки сторін за цим договором виникають у випадку, якщо діяння (дії чи бездіяльність) забудовника, який є цедентом відповідно до умов договору № 1/3 можуть призвести, зокрема, до збільшення строків будівництва об'єкта, визначеного у вищевказаному договорі, більш ніж на 30 днів.

Згідно акту обстеження відсоткової готовності об'єкта будівництва, затвердженого начальником управління капітального будівництва міськвиконкому 03.06.2010р., станом на 02.06.2010р. відсоткова готовність блоку А- 94, блоку Б - 92, блоку В - 5, паркінгу —47. Листом інспекції ДАБК в Івано-Франківській області №7/9/01-20/419 від 18.05.2010р. підтверджено те, що згідно візуального обстеження будівельно-монтажні роботи багатоквартирного житлового будинку за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Мазепи,70-74 виконані не в повному обсязі.

Позивач звертався до Івано-Франківського ОБТІ з заявою № 46 від 17.05.2010р. про реєстрацію права власності на незавершене будівництво секції "В" в м.Івано-Франківську по вул.Мазепи,70-74. До заяви було долучено копію договору № 1/3, № 3/3 та договір іпотеки-2. Згідно рішення реєстратора від 18.05.2010р. у задоволенні заяви було відмовлено згідно п.3.3., п.7 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, так як подані документи не відповідають установленим вимогам, не є такими, що підлягають реєстрації відповідно до вказаного положення.

На підтвердження наявності спору з відповідачем-2 з приводу будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Мазепи, 70-74, позивач подав листи відповідача-2 до генпідрядника щодо зупинення будівельних робіт № 117/14 від 12.04.2010р., № 14/28 від 13.08.2009р., № 114/31 від 12.05.2010р., лист архітектору проекту № 114/32 від 13.05.2010р., лист охоронної фірми "Ангел" № 1/05/10 від 17.05.2010р., лист позивача начальнику Івано-Франківського МВ УМВС № 38 від 22.10.2009р., акти про недопуск на будівельний майданчик від 26.10.2009р., від 28.10.2009р.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 3 ст. 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з ч.1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За ч.8 ст. 181 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (435-15) .

Згідно з ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

В зв’язку з невиконанням підприємцем ОСОБА_1., як забудовником, договору управителя з забудовником фонду фінансування будівництва виду А №1/3 від 15.06.2007р., укладеного з ТзОВ"Фінансова компанія" Газ-Ойл-Карпати", як управителем, останній, керуючись п.3.2.10. договору №1/3, з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до законодавства України та умов договорів іпотеки-1,2, подав листи до відповідача-2 - генпідрядника щодо зупинення будівельних робіт №117/14 від 12.04.2010р., №14/28 від 13.08.2009р., №114/31 від 12.05.2010р., лист архітектору проекту №114/32 від 13.05.2010р., лист охоронної фірми "Ангел" №1/05/10 від 17.05.2010р., лист позивача начальнику Івано-Франківського МВ УМВС №38 від 22.10.2009р., акти про недопуск на будівельний майданчик від 26.10.2009р., від 28.10.2009р.

Згідно ч.2 п.14 договорів іпотеки-1,2 у разі порушення умов Договору А №1/3 або договору іпотеки, Іпотекодержатель "Газ-Ойл Карпати"надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку визначеному п.21,22 договорів іпотеки-1,2.

За умовами п.21. договорів іпотеки-1,2 звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя –ТзОВ "Фінансова компанія "Газ-Ойл Карпати", в тому числі у випадку невиконання іпотекодавцем –ОСОБА_1. порушених ним зобов'язань у строк, передбачений у вимозі, направленій іпотекодержателем у відповідності до п.14 даного договору, право власності на об'єкт будівництва, майнові права на який передано в іпотеку, переходить від іпотекодавця до іпотекодержателя в наступний день за останнім днем строку погашення боргових зобов'язань, вказаних у вимозі (п.21.2.2.).

Суд першої інстанції при прийнятті рішення керувався ст. 177 ЦК України, у відповідності до якої об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої іяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Посилаючись додатково на ст. 190 ЦК України, суд прийшов до висновку що поняття речі, майна та майнових прав відрізняються. У відповідності до цієї норми майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Судом першої інстанції взято до уваги ст.ст. 179,ч.1 ст 181, ч.1ст. 182 ЦК України, відповідно до яких річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Однак, судом не враховано положень ч.1 ст. 178 ЦК України про те, що об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Суд першої інстанції робить висновок про те, що майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, та об'єкт незавершеного будівництва є різними предметами іпотеки, з посиланням на ч.1 ст. 10 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

Однак, суд безпідставно застосував вищевказану норму, якою передбачено, що виконання зобов'язань забудовника за договором, укладеним між ним та управителем фонду, забезпечується встановленням іпотеки; предметом іпотеки за іпотечним договором можуть бути майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, або, за згодою управителя, об'єкт незавершеного будівництва, або інше нерухоме майно, яке належить забудовникові на праві власності.

Як вже було вказано вище, в п.2 договорів іпотеки-1,2 передбачено, що після закінчення будівництва об'єкту інвестування та оформлення права власності на нерухомість, нерухоме майно, визначене в п.2 даного договору, стає предметом іпотеки по даному договору, даний договір іпотеки при цьому залишається чинним і не потребує внесення змін та доповнень до нього; іпотекодавець протягом трьох днів з часу оформлення права власності на нерухоме майно зобов'язаний надати нотаріусу та іпотекодержателю копії документів про право власності на нерухомість.

У відповідності до ст. 16 Закону України "Про іпотеку" передача в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на них. Обтяження об'єкта незавершеного будівництва іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Після завершення будівництва будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

З незалежних від Товариства з обмеженою відповідальністю"Фінансова компанія" Газ-Ойл-Карпати", підприємцем ОСОБА_1, в порушення умов договору №1/3, будівництво об’єкту інвестування не завершено.

Відтак, позивач, керуючись положеннями статті 16 ЦК України звернувся до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, обравши способом захисту права - визнання права власності на об’єкт незавершеного будівництва секцій "А", "Б", "В"та паркінгу багатоквартирного житлового будинку за адресою м. Івано-Франківськ, вул.Гетьмана Мазепи, 70-74

Зважаючи на вищенаведене, суд при прийнятті оскаржуваного рішення помилково керується також ч.ч.1,2 ст. 331 ЦК України, відповідно до якої право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), прийняття до експлуатації та державної реєстрації.

Однак, посилання суду першої інстанції на частини 1, 2 ст. 331 ЦК України є помилковим, оскільки положення цих частин врегульовує момент виникнення права власності на новостворене нерухоме майно, тоді як частиною 3 цієї статті встановлено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Між тим, предметом спору у даній справі є право власності на незавершене будівництво, а не новостворене нерухоме майно. Саме частина 3 ст.331 (незавершене будівництво) кореспондується з ст. 876 ЦК України, якою встановлено, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором. У договорі управителя з забудовником фонду фінансування будівництва виду А №1/3 від 15.06.2007р. не передбачено, що власником об’єктом будівництва або результату інших будівельних робіт є забудовник чи третя особа.

Зі змісту ст.876 ЦКУ вбачається, що право власності на об’єкт незавершеного будівництва згідно договору будівельного підряду виникає до моменту реєстрації об’єкту незавершеного будівництва.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.Враховуючи те, що відповідачі оспорюють належність позивачу права власності на спірний обєкт будівництва, господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про визнання права власності на обєкт незавершеного будівництва секцій "А", "Б", "В"та паркінгу багатоквартирного житлового будинку за адресою м. Івано-Франківськ, вул.Гетьмана Мазепи, 70-74.

Суд при прийнятті оскаржуваного рішення керується також ст. 331 ЦК України, відповідно до якої право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), прийняття до експлуатації та державної реєстрації; до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва створення майна), при цьому не беручи до уваги ст. 876 ЦК України, якою встановлено, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором. У договорі управителя з забудовником фонду фінансування будівництва виду А №1/3 від 15.06.2007р. не передбачено, що власником об’єктом будівництва або результату інших будівельних робіт є забудовник чи третя особа.

Не можна погодитись також з висновком суду першої інстанції про те, що

майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, та об'єкт незавершеного будівництва є різними предметами іпотеки, з посиланням на ч.1 ст. 10 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю". Судом неповно з’ясовано вищевказану норму, якою передбачено, що виконання зобов'язань забудовника за договором, укладеним між ним та управителем фонду, забезпечується встановленням іпотеки; предметом іпотеки за іпотечним договором можуть бути майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, або, за згодою управителя, об'єкт незавершеного будівництва, або інше нерухоме майно, яке належить забудовникові на праві власності.

З незалежних від Товариства з обмеженою відповідальністю"Фінансова компанія" Газ-Ойл-Карпати", підприємцем ОСОБА_1, в порушення умов договору № 1/3, будівництво об’єкту інвестування не закінчене.

Відповідно до частини 2, 3 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно частини 4 статті 1030 ЦК України майно, набуте управителем у результаті управління майном, включається до складу отриманого в управління майна.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.Згідно частини 3 статті 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Враховуючи те, що відповідачі оспорюють належність позивачу права власності на спірний обєкт будівництва, господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про визнання права власності на обєкт незавершеного будівництва секцій "А", "Б", "В"та паркінгу багатоквартирного житлового будинку за адресою м. Івано-Франківськ, вул.Гетьмана Мазепи, 70-74

Відтак, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній позивачем частині слід скасувати, як таке, що прийняте при неповному з’ясуванні обставин справи, невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Тому керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Газ-Ойл Карпати", м.Івано-Франківськ, задоволити.

2. Скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2010р. у справі № 22/57 в частині відмови в задоволенні позову ТзОВ "Фінансова компанія "Газ-Ойл Карпати"до ОКП "Івано-Франківське ОБТІ", підприємця ОСОБА_1., третя особа на стороні позивача ТзОВ "Ексклюзив-Буд"про визнання права власності на об’єкт незавершеного будівництва секцій "А", "Б", "В"та паркінгу багатоквартирного житлового будинку за адресою м. Івано-Франківськ, вул.Гетьмана Мазепи, 70-74 та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.