Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),

суддів : Чимбар Л.О, Пруднікова В.В.

при секретарі судового засідання : Савіну В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Сущенко Н.В., довіреність №126 від 18.01.10, представник;

представники відповідача 1 та 2 у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу спільного сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Насіння –сервіс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2010р. у справі №13/202-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера",

м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: спільного сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Насіння – сервіс",

смт. Нововоронцовка Херсонської області

відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація", м. Дніпропетровськ

про стягнення 283 513 грн. 87 коп,

14.07.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера" звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до спільного сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Насіння –сервіс", до товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація" з позовом про стягнення солідарно боргу у сумі 63 650, 15 грн, процентів по товарному кредиту у сумі 210 115, 04 грн, пені у сумі 9 748, 68 грн. і судових витрат. Позовні вимоги обґрунтовувались невиконанням відповідачами своїх зобов’язань за договором купівлі –продажу №2028-к від 13.03.2009 року по оплаті отриманого товару: засобів захисту рослин та договором поруки №2028/2-ПОР від 13.03.2009 року. (а. с. 2-8)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2010 року (суддя Первушин Ю.Ю.) позов задоволено: стягнуто солідарно зі спільного сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Насіння –сервіс" та товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" борг у сумі 63 650, 15 грн, відсотки за користування товарним кредитом у сумі 210 115, 04 грн, пеню у сумі 9 748, 68 грн, витрати по сплаті державного мита у сумі 1 417, 57 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

(а. с. 84-88)

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.11.2010 року порушено провадження з перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2010 року за апеляційною скаргою спільного сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Насіння –сервіс".

Апеляційна скарга спільного сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Насіння –сервіс" мотивована порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема:

· договір поруки є фіктивним, укладався без відома та згоди спільного сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Насіння –сервіс" з метою створення штучних умов для розгляду справи в м. Дніпропетровську;

· 07.09.2010 року відповідач подав до суду позов про визнання договору поруки недійсним. (а. с. 94-95)

Судовою колегією відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження в зв’язку з тим, що матеріали справи є достатніми для прийняття законного та обгрунтованого рішення.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" заперечував проти задоволення апеляційної скарги, а спільне сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Насіння –сервіс" не скористалося законним правом на участь його представника в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

29 листопада 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера" та спільним сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою "Насіння – сервіс" було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера" передано у власність спільному сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничій фірмі "Насіння –сервіс" засоби захисту рослин в період з 02.04. по 19.06.2009 року на загальну суму 389 225, 15 грн.

В період з 06.04. по 26.04.2010 року відповідачем за отриманий товар сплачено 325 575 грн, борг склав 63 650, 15 грн.

В забезпечення належного виконання зобов’язань по договору купівлі-продажу товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера" прийняло поруку відповідно до договору поруки.

Таким чином, поручитель товариство з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація" по договору поруки №2028/2-ПОР від 13.03.2009 року поручався за виконання зобов’язання по договору купівлі-продажу.

Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

За приписами даної норми, договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем, а, отже, згода боржника на його укладання не вимагається.

Договір поруки, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація" (поручитель), забезпечує виконання зобов’язання.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Наявність підписаного сторонами договору поруки свідчить про той факт, що суб’єкти права, які вчиняли правочин, досягли певного правового результату, спрямованого на набуття цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частина 1 статті 554 Цивільного кодексу України та пункт 5.1. договору поруки передбачають правові наслідки у випадку порушення боржником свого зобов’язання, а саме: у разі порушення зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Таким чином, при порушенні основного зобов’язання настають правові наслідки для поручителя у вигляді обов’язку нести солідарну відповідальність перед кредитором разом із боржником.

В момент вчинення правочину сторонами договору поруки додержані загальні вимоги, які є необхідними для дійсності правочину у розумінні статті 203 Цивільного кодексу України.

Зміст договору поруки відповідає вимогам Цивільного кодексу України (435-15) та іншим актам цивільного законодавства; особи, які вчинили правочин - договір поруки, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину - договору поруки, було вільним і відповідало їх внутрішній волі, що підтверджено підписом і печаткою підприємства; правочин - договір поруки, вчинено у формі, встановленій законом; за договором поруки настали реальні правові наслідків, що обумовлені ним.

Отже, для товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація", що є поручителем по договору поруки, настали такі ж самі правові наслідки, як і для спільного сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Насіння –сервіс", що є боржником по договору купівлі-продажу.

З огляду на вищенаведене, позивач, скориставшись своїм правом обрав у якості співвідповідачів – спільне сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничу фірму "Насіння –сервіс", що є боржником по договору купівлі-продажу, та товариство з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація", що є поручителем у відповідності з договором поруки №2028/2-ПОР.

Стаття 536 Цивільного кодексу України містить положення про те, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.

Відповідно до частини 2 статті 536 Цивільного кодексу України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно пункту 1.11.2 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"товарний кредит –товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

Відповідно до пункту 4.2 договору купівлі –продажу на залишок заборгованості продавець надає покупцю товарний кредит з наступним графіком його сплати: 35% від суми вартості товару, вказаного в специфікації (ях), покупець має сплатити до 25 серпня 2009 року; решту 35% від суми вартості всього товару, вказаного в специфікаціях, покупець має сплатити до 26.10.2008 року; товарний кредит надається на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом.

Даним пунктом сторони передбачили користування товарним кредитом в межах узгоджених сторонами договору строків, коли користування товарним кредитом є правомірним. Розмір відсотків за правомірне користування товарним кредитом встановлений 0,01% річних та передбачає щомісячне виставлення рахунків-фактур та підписання актів виконаних робіт у відповідності з п.4.3. Договору. Правомірне користування товарним кредитом починається з моменту фактичної передачі товару відповідачу, тобто з календарної дати, вказаної у видатковій накладній, та продовжується до календарної дати, узгодженої, як кінцевий строк розрахунку по товарному кредиту, тобто до 25.08.2008 року та до 26.10.2008 року.

Заявлені до стягнення проценти за користування товарним кредитом, нараховані на підставі пункту 7.2. договору за період, що лежить за межами узгоджених сторонами строків (правомірного користування), коли таке користування набуває статусу неправомірного.

Частина 5 статті 694 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов’язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Відповідно до пункту 7.2. договору у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом у відповідності з пунктом 4.2. даного договору, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користуванням товарним кредитом з розрахунку 0,15 % за кожний день прострочення оплати.

Пункт 7.3 договору передбачає, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, через 10 календарних днів з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 1% за кожний день прострочення оплати.

Оскільки суд нарахував 0,15 % не за 10 днів, а за 7 днів, а за 8, 9 і 10 день нарахував 1%, що не відповідає умовам договору, суму відсотків слід змінити до 206 800, 04 грн, змінивши в цій частині рішення.

Відповідно до пункту 7.1 договору у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у специфікації (ях) до договору, він (покупець) оплачує продавцю штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

За несвоєчасне внесення оплати отриманого товару відповідач повинен сплатити пеню у сумі 9 748, 68 грн.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині нарахованих процентів за користування кредитом та судових витрат підлягає зміні.

К еруючись вимогами статей 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України суд, -

Апеляційну скаргу спільного сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Насіння –сервіс" частково задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2010 року в частині стягнення процентів за користування кредитом та судових витрат змінити і викласти в слідуючій редакції:

"Стягнути з спільного сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Насіння –сервіс" (74200, Херсонська область, Нововоронцовський район, смт. Нововоронцовка, вул. Степова, 22а; код ЄДРПОУ 30903997; р/р 2600701003003 ХФ "Кредобанк", МФО 352413) та товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; код ЄДРПОУ 34985633; р/р 26008001300163 ВАТ "Актабанк", МФО 307394) солідарно на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; код ЄДРПОУ 31320991; р/р 26003001300072 ВАТ "Актабанк", МФО 307394) проценти за користування кредитом у сумі 206 800, 04 грн, в іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з спільного сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Насіння-сервіс" (74200, Херсонська область, Нововоронцовський район, смт. Нововоронцовка, вул. Степова, 22а; код ЄДРПОУ 30903997; р/р 2600701003003 ХФ "Кредобанк", МФО 352413) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; код ЄДРПОУ 31320991; р/р 26003001300072 ВАТ "Актабанк", МФО 307394) 1 400, 99 грн. витрати по сплаті державного мита, 116, 62 грн. витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; код ЄДРПОУ 34985633; р/р 26008001300163 ВАТ "Актабанк", МФО 307394) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; код ЄДРПОУ 31320991; р/р 26003001300072 ВАТ "Актабанк", МФО 307394) 1 400, 99 грн. витрати по сплаті державного мита, 116, 62 грн. витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."

В іншій частині рішення залишити без змін.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.