8/15 Про стягнення шкоди та внесення змін до договору поставки товару - 30.11.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України "Фаворит плюс"

на рішення Господарського суду м.Києва від 15.07.2010

у справі № 8/15 ( )

за позовом Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України "Фаворит плюс"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про внесення змін до договору та стягнення 5204957,50 грн.

Дочірнє підприємство Всеукраїнської громадської організації "Союз організації інвалідів України "Фаворит плюс" (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі – відповідач) про внесення змін до договору № 1116106466 від 07.12.2006 та стягнення з відповідача 195065,78 грн. пені, 143559,35 грн. інфляційних втрат, 27332,37 грн. трьох відсотків річних та 4839000,00 грн. матеріальних збитків.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.12.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі 8/15.

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.07.2010 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 15.07.2010 позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, наслідком чого є відмова у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 15.07.2010 у справі № 8/15 залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2010 порушено апеляційне провадження у справі № 8/15.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2010 № 01-23/1/1 "Про зміну складу колегії суддів" у зв’язку із задоволенням заяви про самовідвід суддів Корсака В.А., Авдєєва П.В. та Коршун Н.М. були внесені зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 8/15 колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. - головуючий суддя, судді Буравльов С.І. (доповідач), Вербицька О.В.

В судовому засіданні відповідачем було подане клопотання про витребування у позивача оригіналу Додаткової угоди № 2. Вказане клопотання колегією суддів залишено без задоволення з огляду на його необґрунтованість, оскільки в суді першої інстанції був оглянутий вказаний оригінал угоди, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Відмовляючи в задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для зміни укладеного договору, оскільки на час вирішення спору в суді строк дії останнього закінчився. Також, відповідач не прострочив оплату виконаних робіт та в суді не було доведено заподіяння позивачу матеріальних збитків.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Встановлено, що між сторонами 07.12.2006 був укладений договір № 1116106466 (далі - Договір), відповідно до умов якого "постачальник" (позивач) зобов’язався в порядку та на умовах, визначених у договорі розробити та узгодити у встановленому порядку проектно-кошторисну документацію, виготовити та поставити обладнання (далі – продукція) та виконати роботи по шеф - монтажу, пуско - наладці та вводу в експлуатацію обладнання автоматизованої системи контролю радіаційного обстановки (АСКРО) для підвищення безпеки ВП "Южно - Українська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" (далі - вантажоотримувач), а "покупець" (відповідач) зобов’язався у порядку та на умовах визначених у договорі, прийняти та оплатити продукцію та роботи.

Згідно п. 10.1 Договору останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 30.12.2009.

Після укладення зазначеного Договору було укладено дві додаткові угоди від 17.10.2007 та 10.09.2008, якими змінювались умови основного Договору в частині порядку оплати та строку дії Договору.

Так, Додатковою угодою № 2 від 10.09.2008 (належним чином завірена копія якої міститься в матеріалах справи) сторони погодили, що укладений Договір діє до остаточного виконання зобов’язань сторін.

Спір у даній справі виник у зв’язку з тим, що відповідач, зі слів позивача, відмовлявся від пропозицій останнього щодо внесення змін до Договору № 1116106466 від 07.12.2006 та ухилявся від їх підписання.

Пунктом 10.3 Договору передбачено, що зміни в договір можуть бути внесені за домовленістю сторін з оформленням додаткової угоди до договору, яка вступає в силу з моменту підписання його уповноваженими особами обох сторін. Допускається внесення змін в договір шляхом обміну листами, які є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського Кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Пропозиції щодо внесення змін до спірного договору АСКРО на підставі ст. 1 ст. 652 ЦК України, у зв’язку із зміною вартості валютних складових внаслідок непередбачуваної зміни курсу валют, позивач направив відповідачу листом № 3124/1 від 21.11.2008.

Відповідно до ч. 3 ст. 188 Господарського Кодексу України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Всупереч цьому правилу здійснення господарської діяльності, відповідач не повідомив позивача про розгляд вказаного листа.

Натомість ЮУ АЕС, як відокремлений підрозділ у складі відповідача, що є замовником та користувачем відповідних робіт за договором АСКРО, листом № 07/3998 від 31.03.2009 визначив виключну важливість цих робіт. Відповідач належним чином не повідомив відокремлений підрозділ ЮУ АЕС про необхідність узгодження внесення змін до договору АСКРО з метою приведення цього договору у відповідність із обставинами, що змінились.

Позивач повторно письмово звернувся до відповідача із листом № 3068 від 03.04.2009, в якому надав розрахунки та обґрунтування необхідності зміни вартості валютних складових специфікацій договору АСКРО, які залишилися до виконання внаслідок непередбачуваної зміни курсу валют. Позивач зазначив про необхідність внесення відповідних змін до договору АСКРО. До листа, позивачем було надано додатки у вигляді нових редакцій специфікацій № 6 та № 8 та додаткову угоду.

Відповідач повторно не надав відповіді позивачу та не повідомив відокремлений підрозділ ЮУ АЕС про нагальну потребу узгодження з боку ВП ЮУ АЕС збільшення вартості договору АСКРО, що підтверджується листом ВП ЮУ АЕС № 07/5069 від 21.04.2009.

Між тим, листом ДП "Енергоатом" в особі ВП "Атомкомплект" № 2564/42 від 28.04.2009 позивач був повідомлений про те, що відповідач готовий розглянути питання подорожчання обладнання за специфікаціями № 6 и № 8.

27.05.2009 позивач отримав від відповідача лист № 3264/42, в якому зазначалося, що керівництво ВП "Атомкомплект" готове розглянути питання подорожчання комплектующих за специфікаціями № 6 и № 8 на остаточну вартість обладнання, тобто за вирахуванням авансового платежу.

01.06.2009 відокремлений підрозділ відповідача ЮУ АЕС надіслав позивачу листа № 07/6802, в якому вказав на нагальну потребу виконання робіт за договором АСКРО.

У листі відповідача № 3695/101 від 11.06.2009 до ЮУ АЕС зазначено про те, що на розгляд ЮУ АЕС направлено нові редакції специфікацій № 6 і № 8, які були запропоновані позивачем, надіслані 03.06.2009 та 05.06.2009, у зв’язку з чим, ДП "Енергоатом" в особі ВП "Атомкомплект" у терміновому порядку просило надати на адресу ДП "Енергоатом" в особі ВП "Атомкомплект" рішення ВП ЮУ АЕС відносно подальшого виконання договору № 1116106466 від 07.12.2006.

Відокремлений підрозділ ЮУ АЕС листом № 07/7344 від 12.06.2009 повідомив відповідача про те, що ЮУ АЕС узгоджує збільшення вартості обладнання АСКРО в рамках договору № 1116106466 від 04.12.2006 (специфікації № 6, № 8), підтверджує наявність відповідного фінансування та підтверджує подовження строку дії вказаного договору до 30.09.2010.

Відповідач направив до відокремленого підрозділу ЮУ АЕС лист № 3848/42 від 17.06.2009 з вимогою узгодити з позивачем календарний план та графік виконання робіт і поставок. В свою чергу, ЮУ АЕС звернулося до позивача із відповідним листом №07/7764 від 20.06.2009 щодо узгодження даного питання. Після врегулювання існуючих розбіжностей з позивачем ЮУ АЕС листом № 07/10404 від 14.08.2009 направив ДП "Енергоатом" в особі ВП "Атомкомплект" узгоджений між ним та позивачем календарний план.

Позивач отримав від відповідача лист № 5265 від 14.08.2009 із запрошенням до позивача прибути до відповідача для підписання додаткової угоди до договору АСКРО.

Позивач прибув за вказаною адресою, проте додаткова угода відповідачем підписана не була. Листом № 3110 від 21.08.2009, який був направлений до відповідача, позивач констатує цей факт.

Листом № 6057/42 від 24.09.2009 відповідач повідомив відокремлений підрозділ, який є замовником та користувачем робіт за договором АСКРО ЮУ АЕС, про те, що на даний час у ВП "Атомкомплект" знаходиться на оформленні додаткова угода № 3 з відкорегованим згідно вимогам ВП "ЮУ АЕС" календарним планом і графіком виконання робіт та поставок.

Листом № 6783 від 27.10.2009 відповідач повідомив позивача про те, що в ході розрахунків, проведених ВП "Атомкомплект", у зв’язку з коливаннями курсу гривні до іноземної валюти, подорожчання обладнання можливе на 3196790,71 грн. та просив ДП "Фаворит-Плюс" проінформувати ВП "Атомкомплект" про узгодження ДП "Фаворит-Плюс" на підписання угоди про подорожчання обладнання за специфікаціями № 6 та № 8 до договору №1116106466 від 07.12.2006 на суму вказану вище.

Листом № 07/14166 від 05.11.2009 ЮУ АЕС повідомляло відповідача про те, що ЮУ АЕС направило ряд листів до відповідача з питання врегулювання виконання договору АСКРО. Зазначений лист залишено відповідачем без відповіді.

16.11.2009 відбулася спільна нарада сторін щодо виконання зобов’язань за договорами, укладеними між відповідачем і позивачем. Відповідач також склав проект протоколу, який був надісланий позивачу супровідним листом № 7241/42 від 18.11.2009.

Відповідач надіслав позивачу листа № 7635/42 від 04.12.2009, в якому зазначав про неможливість прийняти пропозицію позивача щодо зміни вартості обладнання за специфікаціями № 6 та № 8 до договору АСКРО.

Відокремлений підрозділ ЮУ АЕС, який є замовником та користувачем робіт спірного договору АСКРО, повідомив відповідача про категоричну неможливість розірвання договору № 1116106466 від 07.12.2006 на створення АСКРО, укладеного між ВП "Атомкомплект" та ДП "Фаворит-Плюс".

З викладеного вбачається, що між позивачем, відповідачем та ВП ЮУ АЕС, який є замовником і користувачем робіт та відокремленим підрозділом відповідача, протягом більше року проводилося листування щодо вирішення питання приведення умов договору АСКРО у відповідність з об’єктивними обставинами, що суттєво змінились, сторони намагалися в добровільному порядку дійти згоди про зміну умов укладеного Договору.

За змістом ч. 4 ст. 188 ГК України, у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до 4 ст. 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує витрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Підставою для звернення позивача до суду з позовом про внесення змін до договору № 1116106466 від 07.12.2006 стала істотна зміна обставин, зокрема, настання світової фінансової економічної кризи, стрімке зростання вартості іноземної валюти в Україні, зріст інфляції, що вплинуло на умови поставки продукції в порівнянні з обставинами, що існували на час укладання між сторонами вказаного Договору.

Вбачається, що на час укладення договору сторони не передбачали, що обставини та умови виконання договору зміняться настільки, що виконання договору на визначених сторонами умовах буде неможливим. Припинення виконання та розірвання укладеного Договору буде суперечити суспільним інтересам та може призвести до значних збитків, які перевищать витрати сторін за угодою (значний зріст курсу валют та, як наслідок, вартості комплектуючих вимірювального обладнання, що підлягає закупівлі за кордоном).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині внесення змін до Договору № 1116106466 від 07.12.2006 суд першої інстанції виходив з того, що на момент винесення рішення строк дії Договору закінчився, а тому відсутні підстави для внесення змін та доповнень до зазначеного Договору.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Судом першої інстанції було залишено без уваги наявність укладеної сторонами додаткової угоди № 2 до Договору № 1116106466 від 07.12.2006, умовами якої сторони погодили, що Договір діє до остаточного виконання зобов’язань сторін.

Враховуючи те, що строком дії Договору є час для виконання господарських зобов’язань, а зобов’язання сторін до теперішнього часу остаточно не виконані, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були законні підстави для зміни Договору та його продовження.

Крім того, внесення змін до спірного Договору у судовому порядку не встановлює нові господарські зобов’язання між сторонами, а змінює ті господарські зобов’язання сторін, які виникли під час виконання вказаного Договору протягом його дії.

Аналогічна правова позиція була висловлена судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій при розгляді справи № 8/226.

За змістом ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, господарським судом розглядалась справа № 8/226, в якій брали участь вказані сторони з аналогічним предметом спору та вирішувались такі ж вимоги щодо зміни подібного договору від 14.06.2007.

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.07.2009, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2009 та постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2010 позов ДП ВГО "Союз організації інвалідів України "Фаворит плюс" до ДП "НАЕК "Енергоатом" про внесення змін до зазначеного договору було задоволено.

Так, зі змісту постанови ВГСУ у справі № 8/226 від 24.03.2010 вбачається, що право на внесення змін до умов спірного договору, в тому числі щодо зміни його вартості, умов розрахунків та строку дії, може виникнути з істотної зміни умов господарювання через об’єктивні обставини настання фінансово – економічної кризи, зміни курсу валют та прийняття нормативно – правових актів державного регулювання з метою зменшення негативного впливу кризових явищ на господарську діяльність, а не з умов спірного договору, який був укладений сторонами до настання таких обставин.

Також, касаційна інстанція вважала правомірним задоволення вимог щодо внесення змін до аналогічного договору від 14.06.2007, оскільки припинення виконання та розірвання зазначеного договору призвело б до спричинення значних непередбачених збитків для обох сторін та нанесення шкоди суспільним інтересам.

Враховуючи викладене, та погоджуючись з аналогічною позицією суду касаційної інстанції, колегія апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для внесення змін до спірного Договору з метою приведення його у відповідність із обставинами, що суттєво змінилися. Висновки суду першої інстанції про відсутність таких підстав для задоволення позовних вимог в цій частині є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що предмет спірного договору є частиною державної програми з підвищення безпеки. Виконання цього Договору має загальнодержавне значення. Обов’язковість виконання спірного Договору також ґрунтується на обов’язковості впровадження "Програми реконструкції систем радіаційного контролю АЕС України на 2007 – 2011 роки", виконання якої контролюється урядом. Невиконання ліцензійних умов та завдань зазначеної "Програми" унеможливить експлуатацію ЮУ АЕС та спричинить значні збитки позивачу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача відсутнє прострочення оплати виконаних позивачем робіт згідно підписаних сторонами актів приймання – передачі, а отже відсутні підстави для нарахування зазначених грошових коштів.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором підряду (ст. 837 ЦК України), за умовами якого одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що найменування, одиниця виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна, зміст робіт і їх вартість вказуються в специфікаціях, які являються невід’ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору, сума договору становить 14850000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Умовами договору, зокрема п. п. 3.5.1 – 3.5.3 Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 17.10.2007, сторони погодили, що покупець (відповідач) перераховує аванс в розмірі 30 % від суми Договору, що становить 4 455 000,00 грн., а остаточна оплата здійснюється поетапно у відповідності до підписаних сторонами актів прийому – передачі.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов’язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь – який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що під час підписання сторонами кожного з актів прийому – передачі, позивач пред’являв вимогу про оплату згідно такого акту прийому передачі, а тому днем пред’явлення вимоги кредитора у розумінні ст. 530 ЦК України вважається дата підписання акту прийому – передачі виконаних робіт. Крім цього, відповідачем порушувався порядок розрахунків за укладеним договором та додатковою угодою № 1, сплата авансу проводилась з порушенням поетапної проплати, з порушенням узгодженого графіка.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п. 7.7 договору № 1116106466 від 07.12.2006, за порушення строків оплати продукції, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного зобов’язання за кожен день прострочки.

Як вбачається з приєднаного до позову розрахунку, враховуючи вимоги ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", пеня була розрахована позивачем у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, та в порядку ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що в порушення умов Договору від 07.12.2006 та додаткової угоди № 1 від 17.10.2007, при наявності фінансування, відповідач прострочив виконання поетапного грошового зобов’язання стосовно перерахування авансу за продукцію та виконані роботи, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 195065,78 грн. пені, 143559,35 грн. інфляційних втрат та 27332,37 грн. трьох відсотків річних, розрахунки яких є арифметично вірними та не суперечать чинному законодавству.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 4839000,00 грн. матеріальних збитків, колегія суддів зазначає наступне.

Підставою для покладання обов’язку відшкодувати збитки є порушення права (правопорушення), зокрема, передбачене ст. 610 ЦК України невиконання чи неналежне виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 1 статті 225 ЦК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, зокрема наявність протиправної поведінки, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалами господарського суду м. Києва від 22.12.2009, 21.01.2010, 25.02.2010, 25.03.2010, 21.05.2010, 03.06.2010 витребовувались докази на підтвердження заподіяння позивачу матеріальних збитків.

Між тим, суду не було подано вказаних доказів, а тому, керуючись п. 5 ст. 81 ГПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити без розгляду вимоги стосовно стягнення матеріальних збитків.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, судом першої інстанції були з’ясовані не в повному обсязі, порушені норми матеріального та процесуального права, а за таких обставин, рішення суду першої інстанції від 15.07.2010 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача, та стягуються в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації "Союз організації інвалідів України "Фаворит плюс" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 15.07.2010 у справі № 8/15 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Внести зміни до Договору № 1116106466 від 07.12.2006, укладеного між Дочірнім підприємством Всеукраїнської громадської організації "Союз організації інвалідів України "Фаворит плюс" та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", виклавши його окремі пункти в наступній редакції:

"3.2 Сума Договора составляет 14850000,00 грн., которая подлежит корректировке с учетом п 3.8 Договора".

"3.5.1 Покупатель перечисляет аванс в размере 50 % от суммы Договора по следующему графику:

- в 2006 году – 900 000,00 грн. (девятьсот тысяч гривен 00 коп.);

- в 2007 году – 2 100 000,00 грн. (два миллиона сто тысяч гривен 00 коп.);

- в 2008 году – 1 455 000,00 грн. (один миллион четыреста пятьдесят пять гривен 00 коп);

- в 2009-2011 году – доплата до 50 % стоимости спецификаций, подлежащих к выполнению после их корректировки согласно п. 3.8".

"3.5.2 Окончательная оплата Продукции производится следующим образом:

Покупатель обязуется через свой банк открыть документарный безотзывный неподтвержденный делимый аккредитив (т.е. аккредитив, в котором предусмотрено его использование частями, в соответствии с суммой предоставленных для оплаты документов) и сообщить Поставщику об открытии и условиях такого аккредитива, согласно следующих сроков:

- до 01.02.2011 года Покупатель открывает и сообщает Поставщику об открытии вышеуказанного аккредитива в размере остаточной стоимости спецификаций, подлежащих к оплате за вычетом аванса в размере 50 % сроком действия до окончания действия Договора".

"3.5.5 Оплата предусмотренная п. 3.5.1 – 3.5.3 производится в соответствии с запланированным финансированием:

- в течении 2006 года – 900 000,00 грн. (девятьсот тысяч гривен 00 коп.);

- в течении 2007 года – 2 100 000,00 грн. (два миллиона сто тысяч гривен 00 коп.);

- в течении 2008 года – 5 000 000,00 грн. (пять миллионов гривен 00 коп.);

- в течении 2009 года – 6 850 000,00 грн. (шесть миллионов восемсот восемьсот пятьдесят тысяч гривен 00 коп.);

- в течении 2011 года – остаток стоимости Договора с учетом корректировки стоимости спецификаций, согласно п. 3.8".

"3.8 Стоимость спецификаций должна быть пересмотрена при росте (уменьшении) курса евро (доллара США) к гривне более чем на пять процентов относительно курса евро (доллара США) к гривне на дату заключения Договора. При этом переоценке подлежит не более восьмидесяти пяти процентов стоимости Продукции, подлежащей поставке".

"10.1 Договор вступает в силу с момента вступления решения хозяйственного суда в законную силу и действует до 30 июня 2011 года".

Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3, код ЄДРПОУ 24584661) на користь Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації "Союз організації інвалідів України "Фаворит плюс" (02094, м. Київ, бульв. Праці, буд. 8, код ЄДРПОУ 25285759) 195065,78 грн. пені, 143559,35 грн. інфляційних втрат та 27332,37 грн. (двадцять сім тисяч триста тридцять дві гривні 37 коп.) три відсотки річних.

Залишити без розгляду позовні вимоги Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації "Союз організації інвалідів України "Фаворит плюс" про стягнення матеріальних збитків в розмірі 4 839 000,00 грн.

Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в дохід Державного бюджету України 1877,86 грн. державного мита та 16,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

3. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в дохід Державного бюджету України 938,93 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.