7/125-10 Про зобов'язання вчинити дії, а саме: відключити електропостачання об'єкту - 30.11.2010 Прийняття

Державна акціонерна холдингова компанія "Артем" (далі – позивач) у липні 2010 року звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "А.Е.С. Київобленерго" (далі - відповідач) про зобов’язання відповідача вчинити дії, а саме: відключити електропостачання об’єкту "Артем Б-3", за адресою: 08350, Київська область., Бориспільський район, 3-й км. Переяслав-Хмельницької траси та підключення здійснювати лише за письмовим повідомленням ДАХК "Артем", стягнути з відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.09.2010р. у справі №7/215-10 позов задоволено повністю, зобов’язано відповідача відключити електропостачання об’єкту "Артем Б-3", за адресою: 08350, Київська область, Бориспільський район, 3-й км. Переяслав-Хмельницької траси на строк 2 місяці, стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2010р. у справі № 7/125-10 і прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, а зроблені висновки є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Крім того, апелянт зазначив, що позивач зобов’язаний мати у своєму штаті персонал достатній для виконання відключення. Це зокрема передбачено додатком №9 до договору №376 від 02.07.2007р., яким встановлено, що позивач зобов’язаний утримувати персонал з обслуговування електрогосподарства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2010р. у справі № 7/125-10 апеляційна скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2010р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства "А.Е.С. Київобленерго" – без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 02.07.2007р. між відповідачем (постачальник) та позивачем (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №376 (далі –договір), предметом якого відповідно до п.1.1. договору є зобов’язання постачальника продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 160 кВ, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі – ПКЕЕ) (z0417-96) .

Згідно п. 2.4. договору сторони зобов’язуються укласти договори (про спільне використання технологічних мереж або про технічне забезпечення електропостачання), передбачені чинним законодавством України та ПКЕЕ (z0417-96) , у разі обґрунтованої присутності у процесі забезпечення споживача електричною енергією третьої сторони (основного споживача, електропередавальної організації).

Відповідно до п.п. 3.1.2 та 3.1.5 договору постачальник має право, зокрема обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 цього договору відповідно до порядку, передбаченого ПКЕЕ (z0417-96) , доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії для зняття показів, проведення їх технічної перевірки, повірки, заміни, ремонту, модернізації, переносу, інших робіт з експлуатації засобів обліку, до пристроїв релейного захисту, автоматики, зв’язку, які забезпечують регулювання навантаження, до пристроїв які забезпечують вимірювання потужності показників якості електроенергії, пристроїв комутації, що забезпечують можливість припинення чи обмеження постачання електроенергії, пристроїв компенсації реактивної потужності, електромереж та охоронних зон електромереж постачальника електроенергії, електроустановок споживача для встановлення засобів обліку вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.

Згідно п. 4.2.6. договору споживач несе відповідальність в разі порушень, виникнення несправностей електроустановок споживача або електроустановок, розташованих на території споживача, які призвели до відключення ліній живлення, пошкодження основного устаткування, ураженням електричним струмом людей і тварин, а також пожежі.

Розділом 6 договору сторони передбачили порядок обмеження та припинення електропостачання. У відповідності до п. 6.1.4. договору електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником у разі незадовільного стану електроустановок споживача, що загрожує аварією, пожежею, створює загрозу життю, а також при невиконанні вимог щодо усунення недоліків в електроустановках споживача – за приписом представників державних органів, на які покладені відповідні обов’язки згідно з чинним законодавством.

Згідно п. 8.1.1. договору якщо до електромереж споживача приєднані в установленому порядку електроустановки інших споживачів (далі-субспоживачів), відносини між ними регулюються договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача або договором про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Відповідно до п. 9.4. договору, він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 01.01.2008 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Як правильно встановлено Господарським судом Київської області та підтверджується матеріалами справи, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.1995 р. №338 "Про передачу майна військового містечка №7 у м. Борисполі на баланс Київського виробничого об’єднання імені Артема" (338-95-п) та на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 28.12.2000 р. користувачем земельної ділянки за адресою: 08350, Артем Б-3, Київська область, Бориспільський район, 3-й кілометр Переяслав-Хмельницької траси є Державна акціонерна холдингова компанія "Артем". Разом з земельною ділянкою Державній акціонерній холдинговій компанії "Артем" було передано майно військового містечка №7 зі всіма будівлями та спорудами.

15.05.2009 р. начальником об’єкту Б-3, головним інженером позивача та електриком об’єкту Б-3 був проведений технічний огляд трансформаторної підстанції-98 (далі –ТП-98) і складений акт на підставі огляду (том 1, аркуш справи 26). Згідно з переліком робіт і матеріалів необхідних для підготовки ТП-98 до осінньо-зимового періоду 2009-2010 р.р., згідно з додатком до акту, необхідно провести заміну кінцевика на відхідному кабелі, випробування трансформаторного масла, доливку масла, випробування силового трансформатора, випробування кабелів 0,4 кВ підвищеною напругою, перевірку струму відсічки і теплового захисту автоматичних вимикачів, монтаж ж/бет опори з електричним перемикачем.

Так, для проведення профілактичних робіт Державною акціонерною холдинговою компанією "Артем" було проведено внутрішнє відключення електропостачання ТП-98.

З метою зовнішнього відключення електропостачання об’єкту Б-3 від мережі 10 тис. вольт для здійснення необхідних ремонтних робіт позивач звернувся до відповідача з листом №1191 від 06.07.2009 р. (том 2, аркуш справи 9).

10.09.2009 р. відповідач тимчасово відключив об’єкт Б-3, на якому знаходиться ТП-98, від електричного струму. Під час такого відключення Державною акціонерною холдинговою компанією "Артем" було здійснено деякі ремонтні роботи, а саме зрізано два опорні високовольтні стовпа, замінено кінцевики на вхідному кабелі 0,4 кВ. та випробувано трансформаторне масло.

Як вбачається з листа Закритого акціонерного товариства "А.Е.С. Київобленерго" №38/1482 від 11.09.2009 р. (том 2, аркуш справи 10), у зв’язку з тим, що між ним та ПП "Паларіс" діє договір на постачання електричної енергії, відповідач змушений відновити електропостачання об’єкту Б-3.

23.09.2009 р. позивач повторно звернувся до відповідача з проханням відключити ТП-98 від електричного струму і вмикати ТП-98 лише після його письмового повідомлення про закінчення робіт, як це визначено п. 3.16 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.1998 року №4 (z0093-98) .

Однак, 02.10.2009 р. відповідач знову відновив електропостачання об’єкту Б-3, посилаючись на необхідність в електропостачанні об’єктів ПП "Паларіс" та наданням технічного звіту щодо закінчення ремонтно-профілактичних робіт на КТП-98.

Згідно п. 3.16.2 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (z0093-98) вмикати електроустановку можна тільки після одержання на це дозволу оперативного працівника або працівника, який має право віддавати розпорядження на оперативне обслуговування даної електроустановки. Дозвіл на вмикання електроустановки в роботу може бути виданий тільки після одержання повідомлень від всіх допускачів і керівників робіт про повне закінчення робіт на даній електроустановці.

З огляду на викладене, київський апеляційний господарський суд вважає неправомірним та безпідставним вмикання об’єкту Б-3, який є власністю Державної акціонерної холдингової компанії "Артем", оскільки саме позивач звертався до Закритого акціонерного товариства "А.Е.С. Київобленерго" з проханням відключити електропостачання для проведення ним відповідних робіт, і саме на Державній акціонерній холдинговій компанії "Артем", як власника, покладений обов’язок обслуговування ТП-98, тому Закрите акціонерне товариство "А.Е.С. Київобленерго" мало право вмикати електроустановку лише після отримання повідомлень Державною акціонерною холдинговою компанією "Артем" про повне закінчення робіт на даній електроустановці.

Крім того, як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи позивач повторно ще декілька разів звертався до відповідача з вимогою відключити об’єкт Б-3 від мережі 10 тис. вольт для закінчення ремонтних робіт, проте Закрите акціонерне товариство "А.Е.С. Київобленерго" станом на момент розгляду справи у суді першої інстанції так і не відключив електропостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до п. 5, 21 ст. 10.2. Правил користування електричною енергією затверджених Постановою національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28 (z0417-96) споживач електричної енергії зобов’язаний забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень.

Як визначено п. 10.9. Правил користування електричною енергією затверджених Постановою національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28 (z0417-96) споживачі, які мають у власності резервне джерело живлення (електроустановку, яка призначена для виробництва або перетворення та розподілу електричної енергії), про що має бути зазначено в договорі з постачальником електричної енергії, несуть повну відповідальність за його технічний стан і готовність до своєчасного пуску.

Окрім того, п. 1.3.1. Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.1998 року №4 (z0093-98) передбачено, що керівник підприємства зобов’язаний забезпечити утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів.

Згідно абз. 30 п. 1.2. Правил користування електричною енергією затверджених Постановою національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28 (z0417-96) електроустановка – це комплекс взаємопов’язаних устаткування і споруд, призначених для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії.

Трансформаторною підстанцією є електрична установка відкритого або закритого типу, призначена для розподілу або перетворення електричної енергії, а тому належна позивачу трансформаторна підстанція 98 є у розумінні Правил користування електричною енергією затверджених Постановою національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28 (z0417-96) електроустановкою.

Згідно п. 7.8. Правил користування електричною енергією затверджених Постановою національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28 (z0417-96) електроустановка може бути відключена електропередавальною організацією (основним споживачем) за заявою власника цієї електроустановки у зазначений заявником термін.

Тобто, законодавцем передбачене право позивача як власника трансформаторної підстанції вимагати відключення даної електроустановки для виконання певних ремонтних робіт.

Крім того, враховуючи те, що Державна акціонерна холдингова компанія "Артем" позбавлена можливості самостійно здійснити відключення об’єкту Б-3 від мережі 10 тис. вольт (зовнішнє відключення) для виконання ремонтних робіт на ТП-98, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога позивача щодо зобов’язання Закритого акціонерного товариства "А.Е.С. Київобленерго" провести таке відключення є обґрунтованою та правомірною.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження відповідача про неможливість відключення електропостачання на вимогу Державної акціонерної холдингової компанії "Артем", оскільки між Закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго" та ПП "Паларіс" існують договірні відносини на постачання електричної енергії, з наступних підстав.

Так, матеріали справи містять копію рішення господарського суду Київської області від 08.11.2002 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2003 р. у справі №210/7-02 за позовом Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" до Приватного підприємства "Паларіс" про виселення, Приватне підприємство "Паларіс" було виселено із земельної ділянки площею 26,1249 га (об’єкт Б-3) на 3-му км. Переяслав-Хмельницької траси, Бориспільського району, Київської області.

Крім того, листом Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області №3289 від 15.11.2002 р. (том 2, аркуш справи 25) підтверджується, що територія та об’єкти зазначеного колишнього військового містечка №7 ПП "Паларіс" не використовуються. Окрім того, з листа Закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго" №38/399 від 09.12.2002 р. вбачається, що Бориспільським РЕМ було направлено ПП "Паларіс" лист про розірвання договору №381 від 01.09.2001 р. на постачання електричної енергії.

Також Київський апеляційний господарський суд відзначає, що відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 277 Господарського кодексу України абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов’язки абонента, а абонент має права та несе обов’язки енергопостачальника. Абонент зобов’язаний повідомити перелік субабонентів енергопостачальнику, який має право контролю енергомереж і приладів субабонентів та право контролю за додержанням субабонентами правил користування енергією.

Відповідно до п. 8.1.1. договору якщо до електромереж споживача приєднані в установленому порядку електроустановки інших споживачів (далі- субспоживачів), відносини між ними регулюються договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача або договором про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Проте, відповідач ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не надав жодних доказів укладення договорів між Державною акціонерною холдинговою компанією "Артем" та ПП "Паларіс".

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Також, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження відповідача, що відповідач не є власником даної лінії електричної мережі та не має права втручатися до даного об’єкту (в т.ч. відключення електропостачання), а також не має права виконувати оперативні перемикання на даному обладнанні, оскільки відповідач тимчасово здійснював відключення електроенергії, саме на фідрі 10 тисяч вольт, що підтверджується листом від 11.09.2009р. №38/1482 (знаходиться в матеріалах справи).

Крім того, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження відповідача, що позивач зобов’язаний відповідно до додатку №9 до договору (том 1, сторінка 23) утримувати персонал з обслуговування електрогосподарства достатній для виконання відключення, оскільки даним додатком не передбачено саме зобов’язання позивача утримувати персонал, а лише містить відомості про відповідального за електрогосподарство (електрик), який в свою чергу має групу по електробезпеці 1000 вольт, тоді як позивач просить здійснити відключення електроенергії, саме на фідрі 10000 вольт.

Інші доводи наведені Закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго" в апеляційній скарзі колегією суддів також до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв’язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.