ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" листопада 2010 р. Справа №Б-39/75-10
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Лакізи В.В., судді-доповідача Білоусової Я.О,
судді Пуль О.А.,
при секретарі Сємєровій М.С.
за участю представників сторін:
Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"– Дудко А.О., за довіреністю б/н від 09.06.2010 року;
боржника – не з’явився;
ліквідатор – не зявився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (вх.№3804Х/2-6) на постанову господарського суду Харківської області від 14.07.2010 року у справі №Б-39/75-10,
за заявою ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Український завод лигіруючих феросплавів", с. Тавільжанка,
до товариства з обмеженою відповідальністю "Український завод лігируючих феросплавів", с. Тавільжанка,
про визнання банкрутом,-
встановила:
Постановою господарського суду Харківської області від 14.07.2010р. (суддя Швидкін А.О.) визнано ТОВ "Український завод лигіруючих феросплавів" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. З дня прийняття господарським судом постанови підприємницьку діяльність банкрута припинено, строки виконання зобов'язань постановлено вважати такими, що настали; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Припинено повноваження ліквідаційної комісії (ліквідатора) банкрута і повноваження власника майна. Скасовано арешти, накладені на майно боржника Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Призначено ліквідатором боржника Родзинського Анатолія Анатольовича.
Зобов'язано ліквідатора відповідно до п. п. З, 5 ст. 23 Закону в п'ятиденний строк опублікувати в офіційному друкованому органі відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами, виконати інші дії, передбачені ст.ст. 25- 34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк"з постановою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження у справі припинити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. 3, 22, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. 60 Господарського кодексу України, а також ст. 41, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Апелянт зазначає, що боржником не були виконані передумови, встановлені чинним законодавством, для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Боржником до заяви про порушення справи про банкрутство не додано доказів повідомлення ПАТ "ОТП Банк"про ліквідацію боржника та про порядок і строки заяви кредиторами претензій. В порушення вимог діючого законодавства боржником не додані документи, які повинні бути додані на момент звернення із заявою про порушення справи про банкрутство та які не можуть бути витребувані судом після порушення справи.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.11.2010 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
В судовому засіданні 29.11.2010 року представник апелянта підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.
Представник боржник та ліквідатор у судове засідання не з’явилися. Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 29.11.2010 року була направлена боржнику та ліквідатору рекомендованим листом 05.11.2010 року за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі і отримана ліквідатором 19.11.2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи. Однак, ліквідатор у судове засідання не з’явився, про причини не з'явлення суд не повідомив, відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Ухвала, яка на направлялась на адресу боржника повернулась до суду з позначкою пошти "організація вибула".
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до роз’яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р., до повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання
фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про належне повідомлення боржника про час та місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила таке.
02.07.2010 року до господарського суду Харківської області у порядку частини 1 статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"звернувся ліквідатор ТОВ "Український завод лігируючих феросплавів"з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Український завод лігируючих феросплавів"(том 1 а.с. 2-4).
Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що 16.11.2009 року власником підприємства прийнято рішення про ліквідацію товариства, про призначення ліквідатором Родзинського А.А. (протокол б/н від 16.11.2009 р.) (том 1 а.с.12). Ліквідатором внаслідок виконання усіх передбачених законодавством дій по ліквідації ТОВ "Український завод лігируючих феросплавів"встановлено, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.07.2010 року порушено справу про банкрутство за заявою ліквідатора боржника –Товариства з обмеженою відповідальністю "Український завод лігируючих феросплавів"на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", призначено дату підготовчого засідання на 14.07.2010р., зобов’язано боржника надати певні документи та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1 а.с. 1).
14.07.2010 року місцевим господарським судом постановлено оскаржувану постанову (том 1 а.с. 105-108).
Приймаючи оскаржуване судове рішення про визнання ТОВ "Український завод лігируючих феросплавів"банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, господарський суд виходив з того, що сума кредиторської заборгованості перевищує активи боржника. Боржник знаходиться у стані стійкої фінансової неплатоспроможності, що випливає із статей проміжного ліквідаційного балансу.
Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи із наступного.
Згідно з частиною 1 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов’язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.
Частиною 4 вказаної норми права встановлено, що комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.
В силу частини 8 статті 59 Господарського кодексу України оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення діяльності індивідуального підприємця підлягає опублікуванню реєструючим органом у спеціальному додатку до газети "Урядовий кур’єр" та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб’єкта господарювання протягом десяти днів з дня припинення діяльності суб’єкта господарювання.
У відповідності до вимог частини 4 статті 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб’єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб’єкта господарювання.
Частиною 1 та 2 статті 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Статтею 112 цього ж Кодексу встановлено порядок задоволення вимог кредиторів, які своєчасно заявили свої вимоги до ліквідаційної комісії, та порядок задоволення заявлених вимог після спливу встановленого строку для їх пред’явлення.
Частиною 5 статті 60 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок ліквідації суб’єкта господарювання, відповідно до якого ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб’єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленою статтею 112 цього Кодексу, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.
В разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи.
Згідно з частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв’язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Згідно з частиною 3 статті 110 цього ж Кодексу, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .
Застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, передбачено статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(далі по тексту постанови –Закон про банкрутство).
Відповідно до приписів статті 1 цього ж Закону суб’єктом банкрутства (банкрутом) може бути боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлена судом; боржником може бути лише суб’єкт підприємницької діяльності, який неспроможній виконати протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності; грошовим зобов’язанням є зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством; кредитором же визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.
Згідно статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено Законом.
Статтею 51 Закону про банкрутство встановлено, якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) . У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов’язаний звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство. Процедура банкрутства боржника, який ліквідується власником, здійснюється по правилам розділу третього вказаного закону.
У відповідності до частини 5 статті 7 Закону боржник зобов’язаний в місячний строк звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення зазначених у цієї частині Закону (2343-12) обставин, зокрема, якщо при ліквідації боржника не у зв’язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.
Аналізуючи вищенаведені норми права, слід зазначити, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язана враховувати лише вимоги, які пред’явлені боржнику, а не заборгованість, яка обліковується згідно даних бухгалтерського обліку боржника, та яку сам боржник не оспорює.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Український завод лігируючих феросплавів"зареєстровано Виконавчим комітетом Запорізької міської Ради 19.12.2005 року згідно з чинним законодавством України. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №11031020000010696. Остання перереєстрація у зв’язку із зміною місцезнаходження юридичної особи 07.08.2009 року.
ТОВ "Український завод лігируючих феросплавів"знаходиться на обліку в ДПІ у Ордженікідзевському районі м.Запоріжжя.
До прийняття ліквідатором рішення про звернення до суду в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"в межах ліквідаційної процедури було здійснено наступне:
- повідомлено Департамент державної реєстрації юридичних та фізичних осіб –підприємців про рішення щодо припинення діяльності підприємства боржником у встановленому порядку, про що до ЄДРПОУ було внесено відповідний запис (том 1 а.с.10-11);
- у виданні "Бюлетень державної реєстрації"№140 (25) від 04.12.2009р. (том 1 а.с. 26) та в місцевому печатному органі –газеті "Слобідський край"№7 (21348) від 21.01.2010 року (том 1 а.с. 27) опубліковано повідомлення про прийняття учасниками товариства рішення про припинення ТОВ "Український завод лігируючих феросплавів", порядок і строки пред’явлення кредиторами претензій (а.с.28 т.1)., термін пред’явлення кредиторами вимог встановлено два місяці з моменту опублікування оголошення.
Після оголошення публікації про прийняття учасниками товариства рішення про припинення ТОВ "Український завод лігируючих феросплавів"до ліквідатора боржника надійшли претензії від ТОВ "Торгівельний будинок "Лігатура"на суму 951303,18 грн., ФОПОСОБА_1. на суму 9900000,00 грн., які визнані ліквідатором у повному обсязі (том 1 а.с. 40-41).
ПАТ "ОТП Банк"звернувся до загального суду з позовом до ТОВ "Український завод лігируючих феросплавів", ВАТ "Ера", ТОВ "Белвіст", ОСОБА_2 ОСОБА_3про стягнення солідарно заборгованості на суму 10434358,38 грн.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи ліквідатором також було проведено інвентаризацію активів боржника відповідно до наказу №1 від 22.03.2010 року (том 1 ас.с.32), складено –акт інвентаризації товарів №1 від 20.04.2010 року (том 1 а.с.34), акт інвентаризації основних засобів №2 від 20.04.2010 року (том 1 а.с.35), акт інвентаризації нематеріальних активів №3 від 20.04.2010 року (том 1 а.с.36), акт інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами №4 від 20.04.2010 року (том 1 а.с.37-38), акт інвентаризації грошових коштів в касі та на рахунках №5 від 20.04.2010 року, проведено оцінку активів боржника, про що суб’єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем Бондаренко Д.В., складено висновок про вартість майна №14-1/04/10 від 16.04.2010 року (том 1 а.с.93); проведено оцінку нематеріальних активів боржника, про що суб’єктом оціночної діяльності Товарною біржею "Правопорядок"складено висновок про вартість об’єкта оцінки б/н від 16.04.2010 року (том 1 а.с.96).
З урахуванням даних інвентаризації та оцінки наявних у підприємства активів ліквідатором складено проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "Український завод лігируючих феросплавів"станом на 26.04.2010 року, який містить відомості про склад майна боржника з якого вбачається, що боржник має кредиторську заборгованість в розмірі 17687966,20 грн. Активи, які можуть бути направлені на погашення кредиторської заборгованості у боржника –відсутні. Неліквідний баланс, оборотні та необоротні активи боржника становлять 98 тис.грн. Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, які заявили свої претензії до боржника. Також в матеріалах справи міститься акт перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя №44/23-509/33961543 від 29.03.2010 року з якого вбачається, що станом на 23.03.2010 року боржник має заборгованість зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) у розмірі 4100,55 грн.
26.04.2010 року на загальних зборах учасника товариства затверджено проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "Український завод лігируючих феросплавів"(протокол б/н від 26.04.2010 року) (том 1 а.с.31).
На час прийняття ліквідатором рішення про звернення до суду з заявою про банкрутство товариства, боржник має в своєму активі майна на загальну суму 98 тис. грн., заборгованість по заробітній платі, перед бюджетами та фондами відсутня, дебіторська заборгованість відсутня, кредиторська заборгованість складає 17687966,20 грн. Залишок коштів на рахунку боржника складає 00,00 грн.
Колегія суддів вважає, що ліквідатором ТОВ "Український завод лігируючих феросплавів"були виконані усі передумови, встановлені чинним законодавством, для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Господарський суд Харківської області на підставі належних доказів повно та всебічно з’ясував усі обставини стосовно стану неоплатності зобов’язань підприємства-боржника, тобто перевищення пасиву над активом, мається на увазі недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів.
При цьому, під час апеляційного провадження апелянтом не спростовано факту неплатоспроможності боржника та недостатності майна боржника, не надано доказів невиконання ліквідатором передумов, встановлених чинним законодавством для звернення із заявою про банкрутство.
У боржника є в наявності ознаки реальної неоплатності, загальна сума майнових активів боржника, які б можливо було направити на погашення вимог кредиторів складає суму лише 98 тис. грн., про що свідчить звіт про оцінку вартості майна боржника. Вищезазначене свідчить про те, що відновити свою платоспроможність боржник може не інакше як через застосування ліквідаційної процедури з особливостями, що притаманне статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Посилання апелянта на те, що боржником до заяви про порушення справи про банкрутство не додано доказів повідомлення ПАТ "ОТП Банк"про ліквідацію боржника та про порядок і строки заяви кредиторами претензій колегією суддів не приймається до уваги виходячи з наступного.
Як вже зазначалось, у виданні "Бюлетень державної реєстрації"№140 (25) від 04.12.2009р. (том 1 а.с. 26) та в місцевому печатному органі –газеті "Слобідський край"№7 (21348) від 21.01.2010 року (том 1 а.с. 27) було опубліковано повідомлення про прийняття учасниками товариства рішення про припинення ТОВ "Український завод лігируючих феросплавів", порядок і строки пред’явлення кредиторами претензій (а.с.28 т.1)., термін пред’явлення кредиторами вимог встановлено два місяці з моменту опублікування оголошення.
Кредитор - ПАТ "ОТП Банк"у встановлений строк з вимогами до боржника не звернувся. Однак, слід зазначити, що апелянт звернувся до господарського суду Харківської області 19.10.2010 року з заявою про визнання вимог кредиторів (вх.№3902) в сумі 7426733,32 грн., яка розглянута та визнана ліквідатором.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апелянтом не доведено та необґрунтовано, які саме його права порушені оскаржуваною постановою.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню в повному обсязі, а оскаржувана постанова господарського суду Харківської області по справі №Б-39/75-10 від 14.07.2010 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. 99, п.1 ч.1 ст. 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 7, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 14.07.2010 року у справі №Б-39/75-10 залишити без змін.
Справу №Б-39/75-10 направити на подальший розгляд до господарського суду Харківської області.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Лакіза В.В. Суддя Білоусова Я.О. Суддя Пуль О.А.
Повний текст постанови складено 06 грудня 2010 року.