ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" листопада 2010 р.
Справа № 11/106-10
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,
згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду В.С. Балуха № 394 від 25.11.2010 р. здійснено заміну судді Л.І. Бойко на суддю Л.І. Бандуру,
при секретарі судового засідання – О.О. Довбиш,
за участю представників сторін :
позивача: О.Є. Москальов,
від відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Цюрупинськ-комунгосп"
на рішення господарського суду Херсонської області від 07.09.2010 р.
у справі № 11/106-10
за позовом Міського комунального підприємства "Цюрупинськ-комунгосп"
до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3
про стягнення коштів,
встановив:
Міське комунальне підприємство "Цюрупинськ-комунгосп" звернулося з позовом до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 (після зміни прізвища у зв’язку з укладенням шлюбу –ОСОБА_3) про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 9997,75 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.01.2007 р. між МКП "Цюрупинськ-комунгосп" та ПП ОСОБА_4 укладено договір оренди № 29 нежитлового приміщення комунальної власності. Додатковою угодою № 29/1 від 26.12.2007 р. строк дії договору продовжено до 09.09.2008 р. На підставі статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін дії договору є продовженим на 1 рік і 9 місяців, тобто до 09.06.2010 р. Проте, ФОП ОСОБА_4 свої зобов’язання з оплати орендної плати виконувала не в повному обсязі, у зв’язку з чим станом на 01.06.2010 р. за нею утворилась заборгованість у сумі 9997,75грн., яку позивач просить стягнути на підставі статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.09.2010 р. в позові відмовлено з тих підстав, що сторони на виконання пункту 10.1 укладеного між ними договору оренди не здійснили нотаріальне його посвідчення, а тому він є нікчемним на підставі частини 1 статті 220 Цивільного кодексу України, у зв’язку з чим у відповідача відсутні зобов’язання з оплати орендної плати. Крім того, суд зазначив, що акт передачі-прийняття в оренду майна сторонами не складено, формально в оренду майно не передано, внаслідок чого у відповідача відсутній обов’язок сплачувати орендні платежі. Посилання позивача на ухвалу господарського суду Херсонської області від 29.09.2009 р. у справі № 4/204-ПД-09 про припинення провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову, суд відхилив, оскільки зазначена ухвала не містить будь-яких встановлених фактів, які є обов’язковими для вирішення даної справи по суті на підставі частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Міське комунальне підприємство "Цюрупинськ-комунгосп" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, позов задовольнити, пославшись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають обставинам справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до ухвали господарського суду Херсонської області від 29.09.2009 р. у справі № 4/204-ПД-09 про припинення провадження у справі судом встановлено, що між позивачем та відповідачем існують договірні відносини за договором оренди № 29 від 01.01.2007 р., а факти, встановлені рішенням господарського суду, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Скаржник зазначив, що укладений між сторонами договір оренди не потребує нотаріального посвідчення, оскільки обов’язок нотаріального посвідчення покладено на орендаря, в договорі не вказано строк, протягом якого договір повинен бути засвідчений, а також термін дії договору не перевищує 3 роки. Крім того, орендоване приміщення ФОП ОСОБА_3 займає з 17.09.2004 р. на підставі договору оренди № 120, укладеного між нею та МКП "Комбінат комунальних підприємств". Після передачі власником –Цюрупинською міською радою спірного приміщення до новоутвореного підприємства МКП "Цюрупинськ-комунгосп", було переукладено договір оренди, проте акт приймання –передачі не укладався, оскільки дане приміщення знаходилось в користуванні ОСОБА_3
В запереченнях на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
18.11.2010 р. на виконання ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2010 р. позивачем надано розрахунок орендної плати за 2007 – 2010 роки, яке судовою колегією залучено до матеріалів справи.
ФОП ОСОБА_3 про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлена належним чином, проте не скористалась своїм правом участі в засіданні апеляційної інстанції.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
01.01.2007 р. між Міським комунальним підприємством "Цюрупинськ-Комунгосп" (орендодавцем) та Приватним підприємцем ОСОБА_4 (орендарем,) укладено договір № 29 оренди приміщення комунальної власності, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення, яке є власністю міської територіальної громади та розташоване за адресою: м. Цюрупинськ, вул. Заводська, 4а, загальною площею 190 кв.м. з метою розміщення хлібопекарні.
Відповідно до пункту 11.1 договору сторони уклали договір із терміном дії на 1 рік ( з 01.01.2007 р. по 31.12.2007р.).
Додатковою угодою № 29/1 від 16.12.2007 р. строк дії договору оренди продовжено до 09.09.2008 р., тобто ще на 9 місяців.
Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Також згідно із частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
В матеріалах справи відсутні заяви будь-якої із сторін у встановлені терміни про припинення дії договору оренди, у зв’язку з чим він є продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Суд першої інстанції визнав договір нікчемним пославшись на те, що пунктом 10.1 сторони передбачили обов’язок орендаря нотаріально посвідчити договір, проте ця умова договору не була виконана.
Апеляційна інстанція вважає такий висновок суду помилковим з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Статтею 793 Цивільного кодексу України встановлена письмова форма договору найму будівлі або іншої капітальної споруди, але якщо такий договір укладається строком на три роки і більше, то він підлягає нотаріальному посвідченню.
Тобто, зазначеною правовою нормою визначено обов’язковість нотаріального посвідчення договорів оренди нерухомого майна з терміном дії понад три роки, і у випадку недодержання вимог закону щодо такого посвідчення договір є нікчемним.
Між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна, строк дії якого не перевищував трьох років, а тому він не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню, у зв’язку з чим його не можна визнати нікчемним.
В запереченнях на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 послалась на те, що спірне орендоване приміщення їй в користування позивачем не передавалось, акти приймання-передачі сторонами не складались, приміщенням вона фактично не користується, у зв’язку з чим обов’язок сплачувати орендні платежі за не передане в оренду приміщення у неї не наступив.
Зазначені доводи відповідача спростовуються нижченаведеним.
09.09.2004 р. між Міським комунальним підприємство "Комбінат комунальних підприємств" та ПП ОСОБА_4 укладено договір оренди № 120 комунального майна міської територіальної громади. Предметом оренди за цим договором було приміщення, що є предметом договору № 29 від 01.01.2007 р., а саме приміщення, що розташоване за адресою: м. Цюрупинськ, вул. Заводська, 4а, загальною площею 190 кв.м. Договір оренди № 120 від 09.09.2004 р. укладено із терміном дії до 09.09.2008 р., але після передачі власником майна –Цюрупинською міською радою спірного приміщення до новоутвореного підприємства –МКП "Цюрупинськ-комунгосп" 01.01.2007 р. переукладено договір оренди. У зв’язку з тим, що дане приміщення знаходилось у ОСОБА_3 у користуванні з 2004 року, акт приймання-передачі не укладався.
З наданих позивачем розрахунків вбачається, що відповідач періодично здійснювала оплату орендної плати. Крім того, питання сплати орендної плати за вказаним договором вже було предметом спору в господарському суді. Так, у вересні 2009 р. МКП "Цюрупинськ-комунгосп" зверталося з позовом до ПП ОСОБА_4 про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості з оплати орендної плати станом на 01.08.2009 р. у сумі 4 356,80 грн. (а.с. 44-45). Однак, провадження у даній справі № 4/204-ПД-09 було припинено ухвалою господарського суду Херсонської області від 29.09.2009 р. у зв’язку із сплатою відповідачем заборгованості з оплати орендної плати у повному обсязі (а.с.42-43).
Отже, ФОП ОСОБА_3, сплачуючи орендну плату за договором оренди № 29 від 01.01.2007 р., тим самим визнала свій обов’язок з оплати орендної плати.
Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься
щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із пунктом 3.3 договору орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок не пізніше десятого числа наступного місяця за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції. Пунктом 5.2 передбачено обов’язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).
З розрахунків позивача, наданих до суду, вбачається, що відповідач взагалі не виконувала своїх обов’язків з оплати орендної плати з 01.08.2009 р. по 30.05.2010 р., у зв’язку з чим у неї утворилась заборгованість у сумі 9 998,41 грн., тоді як проведена у вересні 2009 р. оплата у розмірі 4 356,80грн. є сплатою заборгованості за оренду приміщення станом на 01.08.2009 р., внаслідок чого було припинено провадження у справі.
Апеляційна інстанція вважає наявність заборгованості ФОП ОСОБА_3 доведеною та підтвердженою матеріалами справи, а тому позовні вимоги про стягнення 9 997, 75 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
За таких обставин, рішення суду слід скасувати, позовні вимоги –задовольнити.
Керуючись ст.ст. 99, 103 –105 Господарського процесуального кодексу (1798-12)
України, суд –
постановив:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від 07.09.2010 р. у справі № 11/106-10 скасувати, позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 на користь Міського комунального підприємства "Цюрупинськ-комунгосп" 9 997,75 грн. боргу, 153 грн. держмита, в т.ч. за апеляційний перегляд справи, 236 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.
Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.
постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук Суддя Л.І. Бандура Суддя В.Б. Туренко
Повний текст постанови підписано 29.11.2010 р.